Основи наукових досліджень

ftpsearch.lycos.com           *пошук програм

 

Українські

 

www.google.com.ua            * універсальна; мова -- укр. (на вищих рівнях)

www.search.lviv.ua

www.meta.kharkiv.net

www.ineternetri.net           *укр. тематичний пошук

www.uazone.net/sesna/         *укр. тематичний пошуковик (мова -- англ.)

www.avanport.com             *всі українські Інтернет-послуги

uahoo.gu.net                  *всі укр. сайти

 

Російські

 

www.yandex.ru

www.rambler.ru

www.aport.ru

ftpsearch.city.ru           *пошук програм

socnet.ru

 

Технологія пошуку:

1. Пошук в АПП (нп: Yahoo)

— за обраною тематикою;

— перехід з рівня  на рівень;

— використання перехресних  посилань.

2. Пошук за допомогою ключових слів (нп: altavista)

— скласти список потрібних  пошукових систем;

— сформулювати ПОЗ ключовими словами укр. та англ.;

— провести пошук;

— за результатами пошуку відкоректувати ПОЗ і провести пошук  повторно;

— провести пошук за допомогою  інших пошукових систем (Infoseek, Lycos, Excite тощо);

— при потребі здійснити  пошук за допомогою пункту «розширений пошук» з використанням операторів І, АБО, НЕ, БІЛЯ.

 

Припустімо, потрібно здійснити простий пошук за темою: комп’ютерна лінгвістика в Україні. Тоді пошуковий образ документа мовою ключових слів можна сформулювати в такий спосіб (мова — українська):

 

Україна комп’ютерна лінгвістика

 

Той самий пошуковий  образ документа англійською  мовою матиме такий вигляд:

 

Ukraine computer linguistics

 

Проте, як це очевидно, тут  не враховано, що українською термін лінгвістика має синонім — мовознавство. Тому тут потрібно було б врахувати цей факт, для чого необхідно провести розширений пошук, використавши оператори математичної логіки (І, АБО, НЕ) й дужки:

 

Україна І комп’ютер І (лінгвістика АБО мовознавство)

 

Крім того, потрібно було б врахувати й те, що комп’ютер в україномовних текстах можуть також іменувати ПК, ПЕОМ чи навіть дещо застарілим терміном електронна обчислювальна машина. Якщо ж при цьому нас не цікавитиме комп’ютерна лінгвістика на комп’ютерах типу McIntosh чи з використанням операційної системи Linux, тоді цей опис набере такої форми:

 

Україна І (комп’ютер АБО ПК АБО ПЕОМ АБО електронна обчислювальна машина) І (лінгвістика АБО мовознавство) І (НЕ McIntosh) І (НЕ Linux)

 

Враховуючи специфіку  англійської мови, той самий запит  у перекладі може набути такої форми:

 

(Ukraine OR Ukrainian) AND (computer OR computational) AND linguistics (NO McIntosh) AND (NO Linux)

 

Для забезпечення повноти  пошуку його потрібно здійснювати одними й тими ж ключовими словами  за допомогою різних пошукових систем.

 

6. Органи науково-технічної інформації

 

Центральний – Український  центр науково-технічної та економічної  інформації (УкрЦНТЕІ).

В обласних центрах —  обласні центри НТІ.

На підприємствах —  відділи НТІ.

У ділянці журналістикознавства, мовознавства, літератури — ИНИОН (Росія).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ПРОЦЕСУ

 

1. Алгоритм проведення науково-дослідного процесу

2. Організаційна стадія науково-дослідного процесу

3. Дослідна стадія  науково-дослідного процесу

4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу (оформлення та апробація результатів)

5. Впроваджувальна стадія науково-дослідного процесу (дослідно-конструкторські роботи і впровадження)

6. Підсумкова стадія науково-дослідного процесу (визначення ефективності та перспектив)

 

 

 

1. Алгоритм  проведення науково-дослідного процесу

 

Науково-дослідна робота (НДР) — це комлекс дій, спрямованих на отримання нових знань з метою використання їх у практичній діяльності.

Стадії:

— організаційна;

— дослідна;

— завершальна;

— впроваджувальна;

— підсумкова.

Алгоритм проведення науково-дослідного процесу (загальний):

1. Наявність наукової проблеми (глобальна, національна, регіональна, місцева, галузева тощо).

Проблема передбачає наявність формулювання її теми, переліку наукових питань, що вимагають вирішення (іншими словами — завдань: емпіричних і теоретичних). Теоретичні завдання повинні бути сформульовані так, щоб їх можна було перевірити емпірично.

2. Проведення фундаментальних досліджень.

Відкриття нових явищ і законів природи чи суспільства. Необхідні творчі особистості.

3. Проведення прикладних досліджень.

Виявляють, як на практиці можна застосовувати результати, отримані під час проведення фундаментальних досліджень.

Види: пошукові, науково-дослідні роботи (НДР).

Результат: нові технології, дослідні установки (зразки), прилади тощо.

4. Проведення дослідно-конструкторських робіт (ДКР).

Результат: пристосування результатів НДР до умов конкретного підприємства, регіону тощо.

5. Впровадження в практику суспільного життя (виробництво, суспільні відносини тошо).

Результат: супроводження  ДКР та її удосконалення за результатами практичного впровадження.

Пункти 1, 2, 3 — належать до сфери науки, пункти 3 і 4 — до сфери техніки, а пункт 5 — до сфери виробництва.

Види досліджень:

— спрямовані на: створення нових технологій, машин, обладнання, підвищення ефективності виробництва, полкращення умов праці, розвиток особистості тощо;

— за джерелом фінансування: бюджетні, небюджетні (власні кошти  організацій, позабюджетні тощо);

— короткотермінові (до одного року) й довготермінові (більше одного року).

 

2. Організаційна  стадія науково-дослідного процесу

 

Організаційна стадія передбачає виконання таких процедур:

1. Вивчення об’єкта дослідження.

1.1. Конкретизація теми  дослідження, його об’єкта, предмета, мети й завдань.

Критерії вибору теми дослідження:

Народногосподарська ефективність:

— актуальність;

— новизна;

— практична  значущість.

Відповідність профілю закладу:

— спеціалізація  закладу;

— кадрова забезпеченість;

— матеріально-технічна база.

Забезпечення фінансування та впровадження результатів:

— джерела фінансування;

— рентабельність розробки;

— можливість впровадження.

1.2. Попереднє вивчення  теоретичних передумов дослідження:

— вивчення теоретичних  основ дослідження;

— вивячення історії та сучасного стану проблеми;

— збирання та відбір інформації для проведення дослідження;

— висунення та обгрунтування  гіпотез.

2. Підготовка проведення  дослідження:

— підготовка програми дослідження;

— техніко-економічне обґрунтування дослідження (визначення співвідношення: наявні ресурси — потрібні ресурси);

— розроблення методики проведення дослідження;

— підготовка календарного плану проведення дослідження.

 

Першим питанням під  час розроблення методики проведення дослідження є визначення індикаторів дослідження, які служать зовнішнім проявом досліджуваного явища (нп.: індикатор міри зацікавленості книгою — придбав її чи ні).

Далі визначають величину вибірки, яку будуть обстежувати. Розрізняють малі й великі вибірки. Як правило, малими вважають вибірки до 30 випробовувань; для таких малих випробовувань застосовують спеціальні методи статистики. Проте чіткої границі між малими й великими вибірками нема. Загалом:

— чим менший розкид даних  навколо середньої величини, тим  меншим може бути обсяг вибірки;

— чим менші вимоги до точності дослідження (довірчого інтервалу: 0,680, 0,900, 0,950, 0,990, 0999), тим меншою може бути вибірка.

Перед проведенням основних досліджень можуть виконувати зондувальні (пробні) дослідження.

Проведення емпіричних досліджень виконують завжди з певною точністю (абсолютна похибка, відносна похибка), які повинні бути встановлені вже на цій організаційній стадії.

 

3. Дослідна  стадія науково-дослідного процесу

 

Ця стадія містить  такі етапи:

1. Проведення емпіричних досліджень з метою отримання нової інформації:

— підготовка емпіричних досліджень (на основі розробленої  методики);

— проведення емпіричних досліджень (спостережнь, експериментів тощо);

— збір емпіричних даних дослідження — первинне опрацювання даних (ведуть у журналах — паперових чи електронних, нп.: Exel, SPSS, Microsoft Statistics).

Під час збору даних  виконують їх первинне опрацювання (використовують методи групування, кодування, табулювання, класифікації тощо). Результатом цього етапу повинна бути матриця даних (наприклад, в Exel) у формі файла.

 

2. Опрацювання даних емпіричних досліджень:

— вторинне опрацювання: опрацювання даних статистичними методами: вручну (при невеликих обсягах) або з використанням комп’ютерної техніки;

— третинне опрацювання: графічне представлення отриманих  результатів (побудова графіків).

Статистичні методи (класифікація 1):

— частотний аналіз — використовують для визначення розподілу варіантів змінної у вибірці та обчислення основних статистичних харакетристик (середніх, відсотків тощо);

— дисперсійний аналіз —  використовують для виявлення впливу окремих незалежних факторів на досліджувану ознаку;

— кластерний аналіз —  використовують для класифікації багатовимірних об’єктів і харкетристик, які їх описують;

— факторний аналіз — використовують для отримання узагальненої інформації про структуру зв’язку між досліджуваними харакеристиками об’єкта на основі виділення прихованих факторів;

— кореляційний аналіз — використовують для виявлення взаємозв’язку між змінними та оцінювання сили цього зв’язку (виникають узгоджені зміни середнього значення залежної характеристики в разі змінювання незалежної чи ні?). Коефіцієнт кореляції перебуває в межах від +1 (прямий зв’язок) до -1 (обернений зв’язок); значення 0 — зв’язку немає.

Статистичні методи поділяють  ще на такі групи  (класифікація 2):

— методи описової статистики (побудова розподілів, розрахунок абсолютних і відносних величин, міри розсіювання тощо);

— методи статистики доведення (кореляційний, регресивний, факторний, кластерний, причинно-наслідковий, дисперсійний аналізи тощо);

— методи статистичного  моделювання і прогнозування (аналіз часових рядів, імітаційне моделювання тощо).

Приклад зібраних емпіричних даних подано в таблиці Х.

 

Таблиця Х

Вік студентів першого  курсу

 

Вік студентів (варіанти хi)	Кількість студентів  даного віку(частоти ni)	Частості(qi)
		відносні	у відсотках
17	2	0,04	4
18	15	0,30	30
19	14	0,28	28
20	6	0,12	12
21	6	0,12	12
22	5	0,10	10
23	2	0,04	4
Разом:	50	1,00	100

 

Основні статистичні  показники:

— частота і частість (у відносних одиницях — коефіцієнтах — і відсотках);

— середні: середнє арифметичне, мода (значення в ряді, яке найчастіше зустрічається) й медіана (середина ранжованого ряду);

— міри розсіювання: розмах варіації (різниця між крайніми значеннями), дисперсія, середнє квадратичне відхилення;

— помилки вибірки: середня помилка вибірки, довірчий інтервал (вказує границі інтервалу, в якому з імовірністю 0,680, 0,900, 0,950, 0,990, 0999 перебуватиме середнє арифметичне в генеральній сукупності).

Помилки в дослідженнях бувають двох типів: системні й випадкові. Загалом: 1) чим більший розкид значень досліджуваної ознаки, тим більша середня помилка вибірки; б) чим більша чисельність вибіркитим менша середня помилка вибірки.