Основи наукових досліджень

 

Під час опрацювання  даних емпіричних досліджень використовують також методи прогнозування. Два види прогнозів:

— пошукові — тенденція розвитку явищ у минулому й майбутньому поширюється (екстраполюється) на майбутнє;

— нормативні — визначається, як досягти поставленої мети за умови  дотримання раніше встановлених нормативів та обмежень (задачі на знаходження оптимального рішення).

 

Оцінювання ефективності інформаційних кампаній (ІК).

В ІК використовують тестування рекламних повідомлень як до, так  і після їх проведення (попередне  тестування й прикінцеве тестування).

Під час попереднього тестування вивчають такі характеристики повідомлення:

— увага, яку воно викликало  й у скількох отримувачів;

— ідентифікація (чи ідентифікують  отримувачі об’єкт з фірмою-виготовлювачем);

— зрозумілість (чи розуміє  отримувач, що хотіли сказати рекламодавці);

— надійність (чи достатньо  в повідомленні аргументів для того, щоби переконати отримувачів у заданому);

— сугестивність (чи пробуджує  підтекст повідомлення сприятливі для товару асоціації?);

— позитивний інтерес (чи викликає повідомлення інтерес, достатній для отримання потрібної мети — купівлі товару, голосування за потрібний об’єкт?).

Прикінцеві тестування вивчають такі характеристики повідомлення:

— пригадуваність;

— популярність;

— упізнаваність;

— іміджеві харакеристики.

Прикінцеві тестування бувають двох типів: проміжні виміри (визначають пізнавальні й емоційні реакції отримувачів) і прямі виміри (визначають поведінкову реакцію: купив — не купив, проголосував «за» чи «проти»). Проміжні виміри встановлюють якість повідомлення, а прямі — ступінь досягнення цілі.

Впливовість часто досліджують на двох групах — контрольній та експериментальній:

— експеримент ведуть послідовно (спершу в повідомленні не дають досліджувану рекламу [контрольна група], а потім дають [експериментальна група]);

— експеримент ведуть паралельно (в одному регіоні повідомлення дають без реклами [контрольна група], а в другому — з рекламою [експериментальна група]).

 

3. Проведення теоретичного опрацювання отриманих експериментальних результатів.

Див. методи теоретичного дослідження.

Використовують такі наукові апарати:

— мовознавчі;

— літературознавчі;

— теорії інформації;

— лінійного та динамічного  програмування;

— теорії масового обслуговування;

— інші.

Для підвищення надійності отриманих результатів проводять додаткові експериментальні дослідження при інших значеннях незалежних змінних.

 

4. Висунення попередніх  висновків:

— перевірка правильності висунутих гіпотез (на основі їх зіставлення з емпіричними даними; за потребою — повернення до п. 3);

— висунення попередніх рекомендацій.

 

При зіставленні гіпотез з екпериментальними даними можливі такі варіанти:

— збігання гіпотези з  екпериментальними даними; проводять  підтверджуючі емпіричні дослідження;

— гіпотеза частково збігається з емпіричними даними, а частково суперечить їй; підкоректовують гіпотезу; для підтвердження нової гіпотези проводять коректуючі емпіричні дослідження;

— гіпотеза суперечить емпіричним даним; гіпотезу відкидають і висовують  нову; нову гіпотезу перевіряють на відповідність емпіричним даним.

На цій стадії можливе публікування тез з прогностичними результатами.

 

4. Завершальна  стадія науково-дослідного процесу (оформлення та апробація результатів)

 

Виконують такі роботи:

1. Узагальнення результатів  дослідження:

— зіставлення отриманих  результатів з науковою парадигмою;

— завершальне формулювання гіпотези і рекомендацій;

— колективне обговорення  результатів (на семінарах, конференціях тощо);

— корегування гіпотез  і рекомендацій за результатами обговроення.

2. Оформлення та апробація  результатів дослідження

— написання звіту по НДР;

— написання, рецензування й публікування тез;

— написання, рецензування й публікування статтей;

— написання, рецензування й публікування дисертацій;

— написання, рецензування й публікування монографій.

3. Дослідне впровадження  у виробництво чи суспільну практику.

 

5. Впроваджувальна  стадія науково-дослідного процесу (дослідно-конструкторські роботи і впровадження)

 

Впровадження визначає ступінь впровадження НДР і ДКР  у практику.

Формив провадження  можуть бути різними:

— для теоретичних та історичних робіт — використання в навчальному процесі;

— технологічний процес;

— виготовлення обладнання, пристроїв, машин за наявними зразками з НДР і ДКР;

—

Факт впровадження фіксується в актах, які укладають спеціально створені комісії.

Два етапи впровадження:

— дослідно-виробниче  складається з трьох етапів: підготовка до впровадження, власне впровадження, завершення впровадження (необхідна  участь дослідника);

— серійне впровадження.

Тривалість виготовлення визначається часом «морального» застарівання.

На кожне впровадження у виробництво припадає (за даними вчених США):

— патентів (авторських свідоцтв) — 8;

— технічно реалізованих рішень — 98;

— ідей, з яких формується гіпотеза, — 540.

 

6. Ефективність  науково-дослідного процесу

 

Наука — найефективніша сфера капіталовкладень. Так, на вкладену 1 грн. отримується прибуток у 3-8 грн.

Види ефективності:

— економічна ефективність;

— зміцнення обороноздатності країни;

— соціально-економічна ефективність (ліквідація важкої праці, поліпшення санітарно-гігієнічних норм);

— престиж науки тощо.

За останні 40-50 років  кількість нових знань збільшилася  в 2-3 рази, кількість науково-технічних  публікацій — у 8-10 разів, обсяг капіталовкладень у науку — більше ніж у 100 разів.

В Україні час між  капіталовкладеннями в науку й віддачею від неї становить 9 років. Це — надто великий термін.

На ці темпи впливають  терміни перебування публікацій в редакціях періодичних видань. В Україні ці терміни в 2 рази більші, ніж у країнах Заходу.

У науці прилади зношуються і застарівають за 4-5 років. Тому необхідне їх оновлення кожні 2-3 роки.

Критерії оцінки ефективності наукового працівника:

— сумарна кількість  наукових праць;

— їх обсяг у друкованих аркушах;

— кількість монографій, підручників, навчальних посібників;

— цитування.

Коефіцієнт економічної ефективності (К) НДР:

 

К = Е / В,

 

де Е — сума реального  економічного ефекту від упровадження результатів НДР за рік, тис. грн. (вираховують через рік після  впровадження НДР у виробництво);

В — загальна сума витрат на НДР за рік, тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

Тема 5. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

1. Методика готування й оформлення науково-технічної документації та публікацій

2. Науковий звіт

3. Доповідь, тези, стаття

4. Монографія, дисертація

5. Патенти, винаходи, раціоналізаторські  пропозиції

6. Інші види публікацій та науково-технічних документів

 

 

1. Методика готування  й оформлення науково-технічної  документації та публікацій

 

 

1. Укласти розгорнутий  план НТД чи публікації (на комп’ютері).

2. Згрупувати і вписати під відповідним рубриками дані з матеріалів НДР (огляд літератури, таблиці з журналів реєстрації емпіричних даних, рисунки, висновки, формули тощо).

3. Додати посилання  на інших авторів, вказати збігання  результатів та наявні суперечності.

4. Написати чорновик НТД чи публікації.

5. Провести літературне  опрацювання матеріалу.

6. Якщо є можливість, дати НТД чи публікації «відлежатися»  кілька місяців, після чого  надрукувати 3-5 примірників і  дати їх прочитати науковцям-експертам та потенційним рецензентам.

7. Отримати зауваження екпертів і рецензентів, оцінити їх, внести в НТД чи публікацію необхідні виправлення.

8. Оформити чистовий  варіант статті. Доповісти по  ній на засіданні відділу, кафедрі,  отримати рекомендацію до публікування  з вказівкою, що матеріал не  містить даних, які можуть служити об’єктом винаходу, та не містить даних, які не підлягають оприлюдненню, тобто не належать до державної таємниці.

9. Подати матеріал  і витяг з протоколу до експертної  комісії організації й отримати  акт експертизи встановленої  форми (крім матеріалів гуманітарної сфери).

10. Для публікацій —  надіслати у видавництво чи  видавничу організацію: публікацію, акт експертизи, авторські довідки, супровідний лист.

11. Отримати з видавництва  чи видавничої організації рецензії  на публікацію. Врахувати зауваження рецензентів і редактора. Повернути публікацію.

12. Отримавши публікацію, повідомити про неї колегам  (авторські відтиски). Зберегти публікацію  у власному архіві.

 

2. Науковий звіт

 

ДСТУ 3008-95 «Документація  в сфері науки і техніки. Структура  і правила оформлення»

Звіт повинен містити:

— титульний аркуш;

— список виконавців;

— реферат;

— зміст;

— перелік умовних  позначень, смволів, одиниць, скорочень, термінів;

— передмову;

— основну частину;

— перелік посилань;

— додатки.

Реферат до звіту:

— об’єкт НДР чи ДКР;

— мета роботи;

— методи дослідження  та апаратура;

— результати та їх новизна;

— основні показники  отриманих результатів (конструктивні, технологічні, експлуатаційні);

— ступінь упровадження4

— взаємозв’язок з іншими роботами;

— рекомендації щодо використання результатів;

— галузь застосування;

— економічна ефективність;

— значущість роботи й  висновки;

— прогнозні припущення;

— обсяг звіту, кількість  розділів, ілюстрацій, таблиць, джерел, додатків;

— ключові слова (до 15).

Будова вступу звіту:

— оцінка сучасного стану проблеми (що відомо, що невідомо, провідні організації та вчені);

— існуючі тенденції  розв’язання проблеми;

— актуальність роботи (НДР  чи ДКР);

— мета роботи й галузь застосування;

— зв’язок з іншими роботами.

 

3. Доповідь, тези, стаття

 

Доповідь (наукова) — документ, у якому викладається сутність виконаної НДР, даються висновки та пропозиції. Доповідь не призначається для опублікування.

Рекомендований обсяг  доповіді — до 4 с. (до 10 хв. виступу). Доповідь слід супроводжувати плакатами, демонстраціями (нп: презентації PowerPoint), індивідуальним роздатковим матеріалом. Це економить до 20-30% матеріалу доповіді.

Тези — коротка стаття, в якій сформульовано основні ідеї, положення наукової доповіді чи повідомлення або іншої наукової праці. Обсяг — до 2-3 с.

Збірники тез доповідей  публікують, як правило, до початку  конференцій, семінарів тощо.

Посилання на літературні  джерела в тезах, як правило, не використовують.

Виклад тексту — реферативний.

Тези й виголошені на їх основі усні доповіді є методом апробації результатів НДР.

Стаття (наукова) — твір (результат НДР), який аналітично розглядає певну тему (ідею, питання), містить синтезовані на основі цього аналізу висновки і призначений для періодичного, продовжуваного видання чи збірника. Обсяг статті — 10-20 с.

Стаття (згідно вимог ВАК) повинна містити такі копмоненти:

— вступ:

— постановку проблеми в загальному вигляді;