Фразеологічна робота на уроках української мови

 

3). Перекладацька лабораторія

1. Перекладіть українською мовою. Скористайтесь  українсько-російським фразеологічним словником:

1.У ленивой пряхи и про  себя нет рубахи – треба  прясти, щоб руб,ям не трясти, з  лежі не буде одежі, з спання  не купиш коня, хто ледащо, тому  їсти нема що.

2. Держать нос по ветру – тримати ніс за вітром; чути, відкіль вітер віє.

3. Винтиков не хватает в голове - не вистачає клепки в голові, не має хто гаразду в голові, несповна розумй.

Поясніть їхні значения. Зробіть  висновок про пракорені мов. Скласти  речення з поданими фразеологізмами.

ІІ. Узагальнення і закріплення  вивченого

1. «Малюнковий диктант»

  Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтася, які стійкі словосполучення він прочитав.    

2.Творча лабораторія.  Робота з картиною

Роздивіться репродукцію картини Марфи Тимченко Розкажіть про зображене на ній, уживаючи фразеологізми.

           Більше  восьми десятиліть плідно порала  мистецьку ниву Марфа Ксенофонтівна  Тимченко — широко знана майстриня  декоративного малярства, петриківського  розпису, член Національної спілки художників і Національної спілки майстрів народного мистецтва України, народний художник України, перший лауреат Премії імені Катерини Білокур і володар найпрестижнішої державної нагороди — Національної премії України імені Тараса Шевченка. Творчість майстрині відома не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, де експонувалися її роботи.

Зразки: дати гарбуза, кров з молоком, підкошуються ноги, облизня спіймав.

7. Знайди фразеологізми.

 - Назвіть фразеологізми, вжиті у тексті.

Ми уже десятикласники. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у начальника, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову  за рибу гроші.

-Чи пізнали себе в героях  тексту?

- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?

- Яка їх функція у мовленні?

VIII. Домашнє завдання 

1. № 16. стор. 191-200.

2.Письмовн завдання

1) Написати розповідь про цікавий  випадок у вашому ліцейському  житті використовуючи 

    фразеологізми.

2) Скласти словничок фразеологізмів  на військову тематику. 5 з них увести в рачення.

3) Виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.

VII. Підсумок уроку

4. Слово вчителя

- Чи можна сказати, що наявність  фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

- Яка роль фразеологізмів у мовленні?

Учитель підводить підсумки роботи за темою

Слово вчителя: В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з  одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна  думка – в останніх словах –  умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.

5. Рефлексія і самооцінювання

- Зачитайте свої очікування  і підсумуємо, чи досягли ми  бажаного.

- Яку мету ставили перед собою?

- Чого досягли?

- Що нового дізнались?

- Що найбільше здивувало, зацікавило?

- Про що хотіли б дізнатись  більше?

6. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Тестові завдання

Рівень 1

1.Фразеологізми – це:

А стійкі сполучення слів;

Б слова, які використовуються групами  людей однієї професії;

В слова, які вийшли із повсякденного  вжитку;

Г слова, якими користуються люди різних місцевостей.

2. Укажіть, яку синтаксичну роль виконує фразеологічний зворот:

А не є членом речення;

Б кожне слово фразеологізму  є окремим членом речення;

В виступає одним членом речення;

Г залежить від ключового слова  звороту.

Рівень 2

3. Позначте речення, що містить фразеологізм зі значенням «зазнаватися»:

А Він п’ятами накиває, бо діла не знає.

Б Він ніколи не вішає голови в скрутну хвилину.

В Він полову їсть, а кирпу гне.

Г Не мозольте нам очі.

4. Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності» має фразеологізм:

А піррова перемога;

Б прокрустове ложе;

В дамоклів меч;

Г геростратова слава.

5.Фразеологізм неопалима купина походить:

А із художньої літератури;

Б із Біблії;

В із народного побуту;

Г із власних спостережень.

6. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм:

А обламати роги;

Б підвести під монастир;

В збити пиху;

Г вкрутити хвоста.

Рівень 3

7. Укажіть, які фразеологізми синонімічні до виразу бити байдики:

А зуби їсти, ловити ворон, влипнути в халепу;

Б ловити гав, давати горобцям дулі, годувати баглаї;

В купатися в золоті, справляти смішки, ловити гав;

Г держати хвіст бубликом, мозолити руки, гнути кирпу.

8. Укажіть, який з фразеологізмів антонімічний виразу опускати руки:

А держати хвіст бубликом;

Б змішати з болотом;

В влипнути в халепу;

Г грати першу скрипку.

9. Синонімічними є фразеологічні звороти:

А білими нитками шитий, як по маслу;

Б і води не замутить, хоч у вухо бгай;

В потрапити на слизьке, накрити мокрим рядном;

Г бентежити кров, не чути землі під собою.

10. Укажіть, у якому рядку неправильно визначено значення фразеологічного звороту:

А надути губи – «сильно образитися на когось»;

Б опустити на землю – «приземлити когось, змусити відчути реальність»;

В рильце в пушку – «привітна, лагідна людина»;

Г зуби точити – «непокоїтися через гнітючі роздуми».

Рівень 4

11.Напишіть твір-мініатюру, що розкриває значення крилатого вислову «Талант без доброти – це Божа кара».

12. Зробіть повний синтаксичний розбір речення:

Іду на Ви, щоб здатися без бою.

Прийму від Вас єгипетський  полон. (В. Герман.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Роздатковий матеріал

 

 

Таблиця 1

До фразеологічних висловів належать

Мовні кліше і штампи	Складені найменування	прислів’я й приказки	Крилаті вислови
ринкові реформи виборчий блок посадова особа у цей час	ядерна реакція Чорне море атомна вага куряча сліпота	Згода будує, а незгода руйнує	Лиш боротись – значить жить, неопалима купина, іскра Божа

 

 

 

                                                                                                                                Таблиця 2

 

Джерела української  фразеології

№	Джерело	Приклад
1	Біблія	Вигнання з раю, терновий вінець
2	Антична міфологія	Ахіллесова п’ята, вогонь Прометея
3	Історія	Іду на Ви, викинути ідола  в Дніпро
4	Усна народна творчість	Хатка на курячій ніжці
5	Народний побут	Каламутити воду в  криниці, передати куті меду
6	Спостереження за природою	Зализувати рани, всихати  при корені
7	Художня література	Ромео і Джульєтта, воювати  з вітряками
8	Мовлення представників різних професій	Кинути якір, передавати естафету, хід конем

 

                                                                                           Схема 1

Фразеологія

 

 

Сукупність стійких сполучень  слів – фразеологічних одиниць

Розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення певної мови

 

   

 

 

 

 

 

Кросворд «Фразеологізми та їхнє значення»

Замініть фразеологізм одним словом

 

1. Вскочити у халепу. (Осоромитися)
2. Море по коліна. (Байдуже)
3. Запасти в душу. (Запм’ятати)
4. Пекти раків. (Червоніти)
5. Грати на нервах. (Дошкуляти)
6. Як кіт наплакав. (Мало)
7. Обламати роги.( Приборкати)
8. Узяти гору. (Перемогти)
9. Брати ноги в руки. (Тікати)

10)Байдики бити. (Гуляти)

     11)Наука, що вивчає  фразеологізми та їхнє значення…(фразеологія).

 

 

 

11
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

 

Робота в парах.

До поданих зображень  підберіть фразеологізми, з’ясуйте їхнє значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Фразеологія – сукупність усталених  зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення – фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею (фразеологізмом). У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики.

Фразеологія кожної мови – це скарбниця  народу, здобуток його мудрості і культури, що містить багатий матеріал про  його історію, боротьбу з гнобителями  й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії і сподівання. Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.

Засвоєння фразеологічних понять відбувається в основному практично. Учні знайомляться з багатством української фразеології  в процесі вивчення всього шкільного  курсу мови, вчаться відрізняти фразеологізми від вільних синтаксичних словосполучень і вживати їх у власному мовленні. Фразеологічний матеріал слід широко використовувати на уроках української мови і літератури.

Зокрема, у курсовій роботі проаналізовано дві найефективніші групи прийомів роботи з фразеологізмами. Це прийоми семантизації фразеологічного матеріалу та прийоми формування умінь і навичок використання фразеологічного матеріалу у мовленні та мові. Також запропоновано систему тренувальних вправ і різнотипних творчих завдань з фразеології української літературної мови. Подано зразки власне фразеологічних та комбінованих вправ. З’ясовано роль внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків на уроках з фразеології. Завдяки міжпредметним зв'язкам значно активізується пізнавальна діяльність учнів, оскільки вони використовують знання з інших наук для вирішення мовних завдань і оволодіння нормами літературної мови.

Вагоме місце у вивченні фразеологізмів становлять позакласні заняття, які поглиблюють знання, здобуті на уроках, підвищують інтерес в учнів до мови й літератури, розвивають творчі здібності школярів, створюють емоційно-інтелектуальний філологічний фон у класі, виробляють культуру наукової роботи.