Фразеологічна робота на уроках української мови

- Запишіть тему уроку у зошити (на дошці).

4. Вправа «Очікування».

• Зараз я пропоную висловити свої очікування, чого прагнете досягти, що дізнатись, чому навчитись? Запишіть їх на аркушах за таким зразком: « Я хочу…», « Я прагну…», « Я намагатимуся…» і т. ін.. Наприкінці заняття ми дамо відповідь на запитання: Чи досягли ми до очікуваного?»

5. Мотивація навчальної  діяльності.

      З давніх-давен  народ з покоління в покоління  передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні групи фразеологізмів  та зясувати їх  роль у мовленні. Кожен із вас побуде сьогодні в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.

Наша мета уроку:

      -      визначати  роль фразеології в системі  мови;

• пояснювати значення фразеологізмів, їх походження;
• користуватися фразеологічним словником;
• правильно вживати фразеологізми у мовленні;
• пояснювати синтаксичні та стилістичні функції фразеологічних зворотів;

      -      збагатити  словник новими фразеологізмами  та крилатими висловами.

      -     використовувати  набуті теоретичні знання в  процесі виконання практичних  вправ.

1. Вступне слово.

             -”Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки,у них свій неповторний аромат і відтінок барви,а цих відтінків кожна барва має тисячі,”-писав В.Сухомлинський. І життя підтверджує істинність цих слів, адже емоційне благодійництво і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологічних виразів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

  - Я пропоную порівняти словосполучення  і з`ясувати

2. Робота в парах.

  - Я пропоную порівняти словосполучення  і з`ясувати чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок. Одна голова добре, а дві краще, тому попрацюємо в парах.

Білий папір                                         біла ворона (відрізняється)

Дати хліба                                          дати перцю (покарати)

Каша з молоком                                 кров з молоко(краса, здоров`я)

водити за руку                                   водити за носа (обдурювати)

Гнути залізо                                       гнути кирпу (зазнаватися)

Набити гулю                                      набити руку(навчитися)

- Зробіть висновки.

У якій колонці слова можна змінювати?

Слова зберігають самостійність?

Соплучення слів має одне лексичне значення?

Які складаються в процесі мовлення, а які потребують запам’ятовування?

Словосполучення

Вільні Слово не втрачає власного значення(граматично організоване вільне поєднання слів)	Стійкі
	Термінологічні (назви павних понять – науки,  техніки, мистецтва) Фразеологічні (стійкі сполучення слів,що мають  одне лексичне значення)

 

3. Повідомлення «Питання виникнення фразеології і терміну «фразеологізм»

            Зараз я пропоную послухати  повідомлення, про історію розвитку фразеології.

 Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, радість, смуток, возвеличити людину, засудити негативні риси її. Серед чисельних перлин синонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяють стійкі сполуки -фразеологізми, що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають різні покоління. 

- Зараз я пропоную послухати  повідомлення, про історію розвитку фразеології.

        Фразеологія як наука порівняно молода галузь.

          Щодо  походження терміну ”фразеологія”  (від грец. phrasis –вислів і logos – поняття,вчення) - це розділ мовознавчої науки, що вивчає сталі звороти мовлення й склад фразеологічних одиниць і висловів мови, властивих їм семантичних і структурних ознак, закономірностей, функціонування в мові та мовленні.

            Фразеологія як самостійний розділ  лексикології вперше була введена  в лінгвістику швейцарським стилістом  Шарлем.Баллі на початку 20 століття. Питання про виокремлення стійких сполучень слів в спеціальний розділ мовознавства - фразеологію було підняте ще у 20-40 роках у працях Євгенія Дмитровича Поливанова, С.И.Абакумова, Леоніда Арсенійовича Булаховського. Загальнослов’янська фразеологія представлена в дослідженнях Олександра Опанасовича.Потебні, Федора Івановича Буслаєва, Віктора Владимировича Виноградова, Б.Ларіна, Л.Булаховського, Г.Удовиченка. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології сучасної української літературної мови зробили Іван Костянтонович Білодід, Михайло Андрійович.Жовтобрюх, ІванЧередниченко, А.Коваль, Леонід Гаврилович Скрипник та інші мовознавці.

             В західноєвропейскому и американскому  мовознавстві фразеология не  виділяється в окремий розділ лінгвістики.

       Немає чіткого загальноприйнятого визначення фразеологізмів.

       Наприклад, О.Шахматов  називав фразеологізми нерозкладними  сполуками, які складаються з  двох або кількох слів, становлять  собою граматичне ціле, але виступають у такій формі, що включає можливість визначити їх взаємну залежність і не дає також можливості визначити яке-небудь з них самостійним членом речення.

      За визначенням  В.Виноградова, фразеологічна одиниця  (такий термін увів сам науковець)  – це сполука, яка не утворюється в процесі мовлення, а відтворюється за традицією

       І.Білодід дає  таке визначення: «Фразеологічною  одиницею,звичайно, називають лексико-граматичну  єдність двох і більше нарізно  оформлених компонентів, граматично  організованих за моделлю словосполучення, які, даючи цілісні значення, відтворюються в мові за традицією, автоматично».

         У підручнику  Марії Яківни Плющ Українська  мова. Підручник для 10 класу профільний  рівень   – К.: Освіта,2010 подається  таке визначення: «Стійкі, неподільні сполучення, що складаються з двох і більше слів, існують у мові в готовому вигляді і здатні відтворитися у свідомості людей, як і слово, називаються фразеологізмами».

       А Олександра  Глазова, в підручнику Українська  мова. Підручник для 10 класу академічний рівень  – К.: Освіта,2010 подає таке визначення: «одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризуєься відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.»

Фразеологія цікава і складна наука, яка ще глибоко не вивчена й потребує дослідження.

3. Дослідження теоретичного матеріалу. Робота в групах.

- Зараз я пропоную об’єднатись  у дослідницькі групи, бо, як  у народі кажуть «одна голова  добре, а дві краще» і дослідити  теоретичний матеріал з теми. Об’єднайтесь, поясніть один одному, спираючись на опорний конспект та сторінки підручника (стор.191 -200 № 16-17), і дайте відповіді на запитання на аркушах.

4.Синтез думок. Дослідження  за раніше вказаними об’єктами.

( Обмінюються думками, роблять  висновки, спираючись на питання)

Теорія

Фразеологізм -- одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризуєься відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.

Фразеологія – це розділ мовознавчої  науки, що вивчає фразеологізми.

Фразеологізмам , на відіну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:

1. семантична неподільність;
2. відтворюваність у готовому вигляді;
3. наявність емоційно-експресивного забарвлення;
4. за складом – це сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;
5. стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;
6. спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.

Групи фразеологізмів за семантичною (смисловою) злитістю:

  -- фразеологічні зрощення (ідіоми); найстійкіші, семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів (пекти раків – червоніти

   --фразеологічні єдності–  це семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів: біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан)

  -- Фразеологічні сполучення – це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а друге – з так званим зв’язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів: брати участь, насупити брови, покласти край

  -- Фразеологічні вислови –  це окрема група, стійкі за  своїм складом і значенням  звороти, які складаються із  слів з вільним лексичним значенням  проте в мовленні такі вислови  відтворюються як усталені. До них відносять прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми.

Походження фразеологізмів української  мови:

• матеріальне і духовне життя народу( шкурка вичинки не варта, на рушник ставати, що посіяв – те й пожнеш);
• античні джерела(дамоклів меч);
• біблійні джерела(терновий вінець);
• історичні події(мамаєве побоїще);
• літературні джерела (борітеся – поборете, Дон Кіхот);
• західноєвропейські мови( німецька, французька, англійська та ін..) (апетит приходить під час їжі( франц.)

Фразеологізми допомагають точно, влучно, дотепно та образно висловити думки, почуття, переживання, передати суть найскладніших явищ, оцінити їх й сформулювати узагальнення.

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення.

Чимала кількість фразеологізмів є багатозначними (полісемічними). Значення багатозначних фразеологізмів можна зрозуміти лише з контексту.

Фразеологічні синоніми – це фразеологізми, що позначають той же предмет або  явище дійсності, виражають те саме поняття, але увиразнюють та відтіняють його різні сторони.

        Фразеологічні  синоніми об’єднуються в синонімічні  ряди.

Фразеологічні антоніми – це фразеологічні  одиниці з протилежними значеннями.

 Фразеологізми можна вважати  антонімічними за таких умов:

• усталені словосполучення мають протилежне, контрастне значення;
• обидва фразеологізми виражають одну логічну сутність або явища одного плану, означаючи дію, ознаку, указуючи на обставини дії тощо;

Розрізняють такі види фразеологічної антонімії:

• власне фразеологічну, коли у ролі антонімів виступають фразеологізми;
• внутрішню, коли один із фразеологізмів є антонімом до якогось із компонентів (слова) іншого фразеологізму.

Уживання фразеологізмів у різних стилях

 Фразеологізми мають чітко  виражене стильове призначення.  Кожен стиль мовлення має свій значний запас фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить у першу чергу від наявності чи відсутності емоційного забарвлення в ньому.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні  звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад: вогнище кулътури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми  використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях.

Наприклад: мокра курка (безвільна  людина) мае зневажли-ве забарвлення; важка артпилерія (неповоротка, незграбна  людина) носить іронічний відтінок.

5. Аналіз думок. Прийом «Незакінчені речення» Метод «Мікрофон»

       -  Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання .

Давайте зясуємо, що про них ви дізнались  в ході спільного дослідження  в групах. Для цього використаємо прийом «незакінчених речень». Я  речення починаю, а вам треба  їх продовжити:

1. Фразеологія – це… (розділ  мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми).

2. Фразеологізми будуються за моделлю … (словосполучення чи речення, яке, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично)

3. Стійкі словосполучення поділяються  на … (термінологічні і фразеологічні) 

4. Термінологічні стійкі сполучення – це назви … (певних понять науки, техніки, мистецтва: торічелієва пустота (вакуум), дзвінкі приголосні)

5. Фразеологізми – це … (стійкі, неподільні сполучення, що складаються  з двох і більше слів, існують  у мові в готовому вигляді  і здатні відтворюватися у свідомості людей, як і слово)

6. Фразеологізми від слів, словосполучень, речень відрізняються тим, що  … (семантична неподільність,  відтворюваність у готовому вигляді,  наявність емоційно-експресивного  забарвлення)

7. За семантичною злитістю компонентів фразеологізми поділяються на … (фразеологічні зрощення (ідіоми); фразеологічні єдності; фразеологічні сполучення; фразеологічні вирази)

8. Фразеологічні зрощення (ідіоми) – це … (найстійкіші, семантично  неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів (пекти раків – червоніти)

9. Фразеологічні єдності – це  … (семантично неподільні фразеологізми,  цілісне значення яких умотивоване  значенням компонентів: біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан)