Фразеологічна робота на уроках української мови

Дослідники позакласної роботи М. М. Ушаков характерними для лінгвістичних інтересів називає дві особливості: 1) прагнення школярів ознайомитися з різними явищами і фактами історії мови і 2) підвищена увага до тих розділів науки про мову, що визначаються різними позамовними факторами. Недаремно майже всі популяризатори й методисти мови включають до своїх праць фразеологічно-довідковий матеріал ( К.І. Чуковський, Л.В. Успенський, Ф.Д. Кривін, В.В. Колесов, Є.Д. Чак, Г.Р. Передій, А.М. Матвієнко, М.Т. Баранов      П.В. Утевська, Е.А. Вартатьян , М.М. Шанський та ін.).

Важливо при цьому не перенаситити ним учнів, дозувати власне історико-етимологічні етюди, подавати в різній формі, включати багато «допоміжного» матеріалу: художні й наукові уривки з творів, свідчення вузьких спеціалістів, проводити зіставлення зворотів у споріднених і неспоріднених мовах, підкреслюючи спільне й відмінне у внутрішній формі виразів, заглиблюватися в історію народу, виявляючи увагу до найдрібніших деталей його побуту, культури, психології. Адже мало не кожен фразеологізм віддзеркалює епоху, обставини життя й світосприймання певної людської спільності. Так, вислів вірьовки сукати з кого міг постати за умов ручного виготовлення мотузків. Ворожити на кавовій гущі, гадати на бобах – стійкі сполуки, що відносять нас до часів, коли вірили у ворожбитство. Слова й поняття довбня, терен, кабак, коник – прикмети переважно українського побуту; звідси й вирази довбнею не доб’єш кого, дорога терном заросла, піднести кому печеного кабака, ліпити коники.  

Виділяють звичайно дві основні  форми позакласної роботи – систематичну й епізодичну (О.В. Текучов, М.М. Ушаков, І.С. Олійник, В.К. Іваненко, та ін.).

До першої відносять гурток, лінгвістичну стінгазету,школу юних філологів, ведення  журналу, словничків, картотека тощо. Названі види роботи функціонують протягом усього року (декількох років), мають постійний склад членів (учасників), стабільний план роботи, набувають «печаті» індивідуальності в школі чи навіть у місті у місті, а то й усій країні, як-от «Школа під сонцем» В.О. Сухомлинського з чудовими учнівськими творами-оповіданнями.

До другої належать конференції, екскурсії, КВВ, конкурси, олімпіади, виставки, дні (тижні) мови, мовно-літературні ранки (вечори), свята рідної мови та ін.

Найефективнішою формою позакласної роботи вважають гурток, окільки заняття проводяться систематично, при постійному складі учнів, за певним планом. Від його роботи великою мірою залежить і результат всієї позакласної роботи з мови та літератури. Практикують звичайно мобільні форми: короткі розповіді вчителя, повідомлення учнів, найрізноманітніші інформації-звіти, спостереження над спеціально дібраними мовними явищами, цікаві бесіди, вправи, конкурси, мовні ігри, добір і систематизацію матеріалу, самостійні і групові творчі роботи тощо.

Ще донедавна широкі теми типу «Гурток  української мови» в останні  роки поступаються більш конкретним  і глибшим : «Цікава граматика», «Слово про слово», «Гурток культури мовлення». Широкими видаються навіть названі теми, у тому числі й «Цікава фразеологія», а тому й вона може бути звужена. Досвід учителів показує, що особливий інтерес викликають історико-етимологічні бесіди про окремі вирази. Пояснити «чому ми так говоримо?» неможливо без екскурсу у природу, етнографію, історію, культуру народу. Учитель звертається до мовно-життєвого досвіду школярів, активізує їх знання й з інших предметів – математики, географії, зоології. Такий гурток не може не бути також одночасно й гуртком літератури, бо вчитель щедро долучає до власне мовних фактів і уривки з художніх текстів, наводить літературні паралелі, апелює до автопортрету відомих письменників. Отже, зміцнюються міжредметні зв’язки, підвищується загальна мовна культура учнів, зростає їх інтерес до вивчення української мови. Долається й ізольований підхід при усвідомленні окремих фактів, руйнуються перегородки між навчальними дисциплінами, адекватніше відбивається єдність матеріального і духовного світу.

Гурток як форма навчання індивідуалізує роботу, особливо в процесі підготовки до занять.

Для гуртка «Чому ми так говоримо?» постає насамперед проблема відбору фразеологізмів. Вдячними для аналізу будуть перш за все актуальні (часто вживані) немотивовані або напівмотивовані звороти, як-от: починати з азів, забивати баки кому, баляси точити, бити на сполох, боби розводити, біла ворона, не в ті взувся, вилами по воді писано, за царя Гороха, хай буде гречка.

Фразеологічні конкурси – змагання на краще знання фразеології на задану тему (тематичний конкурс) або без обмеження теми (зальнофразеологічний конкурс). Фразеологічні конкурси тісно пов’язані з виучуваним матеріалом, а тому можуть бути виділені як певна навчальна форма (окремий етап) проведення уроку з мови чи літератури, але можуть також бути складовою частиною заняття гуртка, мовного (фразеологічного) вечора, ранку, свята і под.

Серед позакласних заходів розрізняють  конкурси творів за даним фразеологізмом або за декількома фразеологізмами, на кращу замітку до стінгазети або  на  кращу фразеологічну газету, на власний вірш за фразеологізмом або науковий реферат з фразеології. В останньому випадку вони тісно змикаються з формами дослідницької роботи учнів.

Конкурсне змагання на матеріалі вужчої теми (одного твору) звичайно називають  вікториною. І навпаки, на базі конкурсів  ґрунтується ряд турів із залученням великої кількості учнів – олімпіади.

Також  у позакласній роботі вчитель може використовувати різні  фразеологічні малюнки-жарти, так  звану «Веселу фразеологію». Як відомо,фразеологізми виникають унаслідок метафоризації вільних словосполучень і закріплюються в процесі мовного вжитку. Однак із навчальною (і розважальною) метою можна йти і зворотним шляхом: від фразеологізму до вільного словосполучення (речення). «Весела фразеологія» якраз і ґрунтується на різних зіставленнях прямого і переносного планів словосполук.

Спроектовані через епідіаскоп або перенесені на ватман малюнки  пожвавлять будь-який захід – конкурс, вікторину, ранок (вечір), олімпіаду  і под. Доречними вони будуть і  на багатьох уроках з мови та літератури [13].

Отже, як бачимо позакласні заняття  з фразеології поглиблюють знання, розвивають творчі здібності школярів, покращують культуру учнівського спілкування.

 

    

  РОЗДІЛ ІІ МАТЕРІАЛИ, ЯКИМИ СЛІД ПОСЛУГОВУВАТИСЯ НА УРОКАХ ІЗ ФРАЗЕОЛОГІЇ

2.1 Конспект уроку на тему «Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Стилістичні засоби фразеології»

Тема уроку: Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Стилістичні засоби фразеології

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація.

Вид уроку: урок – дослідження.

Обладнання: фразеологічні словники, малюнки - фразеологізми, презентація «Фразеологія як розділ науки промову».

Міжпредметні зв’язки: українська література, фольклор, образотворче мистецтво.

Методична проблема: використання інтерактивних технологій для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

План уроку

І. Організація початку  уроку.

1. Перевірка санітарно-гігієнічних  норм.

2. Рапорт.

3. Психологічний настрій.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального  матеріалу.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1.Мовозновчий диктант « Вірю – не вірю».

ІV.Повідомлення теми і мети уроку.

1. Аналіз художнього тексту

2.Аналітична бесіда

3.Повідомлення теми.

4. Вправа «Очікування».

5. Мотивація навчальної діяльності.

V. Опрацювання теоретичного матеріалу шляхом дослідження

 1. Вступне слово вчителя.

2.  Робота в парах.

3. Повідомлення учнів «Питання  виникнення і вживання фразеологізмів.» 

4. Дослідження теоретичного матеріалу.  Робота в групах. Синтез думок. 

5. Аналіз думок. Прийом «Незакінчені  речення» Метод «Мікрофон»

VІ. Організація наукового практикуму.

1. Графічний диктант 

2. Розподільчий диктант

3. Лексикографічне дослідження  «Фразеологічні словники як джерело  навчання»

4. Вправа 272. Робота зі словником

5. Правки редактора 

а.«Виправ помилки»

б. Віднови фразеологізм

в. Робота на картках

Стилістична лабораторія

6.Джерела фразеології. Розподільчий  диктант

7.Стилістична лабораторія 

8.. Багатозначність, синонімія й  антонімія фразеологізмів

  1. Вправа 280. стор. 195

  2. Пошукова лабораторія

  3. Дібрати синоніми.

  3. Дібрати антоніми.

9. Перекладацька лабораторія

ІІ. Узагальнення і закріплення  вивченого

а.«Малюнковий диктант»

б.Творча лабораторія. Робота з картиною.

в. Робота з текстом.Знайди фразеологізми.

VII. Підсумок уроку

1. Слово вчителя
2. Рефлексія і самооцінювання
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VIII. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організація початку  уроку.

1. Перевірка дотримання санітарно-гігієнічних  норм.

2. Рапорт.

3. Психологічний настрій.

        Я – ліцеїст.

        Я – особистість  творча.

        Я – думаю,  аналізую, висловлюю свої судження.

4. Робота над епіграфом

      - Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати прислів’я. А для цього потрібно зібрати слова ( Відповідь: Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.)

   Це прислів’я і стане епіграфом до нашого уроку.

Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.

• Як ви його розумієте?
• У житті можна всього досягти, тільки треба захотіти і не здаватися.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

* Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1.Мовозновчий диктант « Вірю – не вірю».

              - А зараз я пропоную активізувати  раніше отримані знання про  слово у формі  мовознавчого  диктанту «Вірю – не вірю».  На аркушах паперу поставте  плюс, якщо згодні з висловом, мінус – якщо ні.

1. Лексика – це словниковий склад мови +
2.   Усі терміни – багатозначні слова -
3. У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні +
4. Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми +
5. Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми -
6. У реченнях «Учитель використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми +
7. Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні +
8. Слова «феодал, очіпок, урядник» - діалектні -
9. Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені -
10. Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи +
11. Сніг іде, густий голос, рукав річки – це метафори +
12. Гіпербола, літота, алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі. -

• А тепер разом зясуємо. Які відповіді правильні, а які – ні.

• Обміняйтесь аркушиками і перевірте роботи, спираючись на інформацію на слайді.

(Перевіряють. Збираю листки)

4.Повідомлення теми і мети  уроку.

1. Аналіз художнього тексту

(на дошці записаний текст)

 Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.

Він, швидко поробивши човни,

На синє море поспускав,

Троянців насажавши повні,

І куди очі почухрав.

2.Аналітична бесіда

• Слова з якого твору записані?

(Поема «Енеїда» була написана  Іваном Котляревським у 1798 році. Вона стала першою друкованою  книгою, написаною народною українською мовою

- Хто їх автор? 

- Яке значення має твір в  розвитку української літератури?

- Знайдіть у тексті синоніми(моторний, проворний, завзятіший), 

                                  порівняння (осмалених, як гиря, ланців,)

                                  епітети (синє море).

- Якими особливими словосполученнями  насичений текст?

(Широко представлена народна  фразеологія.)

- Як вони називаються?( Фразеологізми)

3.Повідомлення теми.

       Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Стилістичні засоби фразеології