Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2014 в 11:33, дипломная работа
Мета дослідження полягає в розробці системи пізнавальних завдань і процедури її включення в навчальний процес початкової школи, спрямований на ефективне формування у молодших школярів уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації.
Виходячи з мети дослідження, на основі аналізу проблеми і результатів констатувального експерименту було сформульовано гіпотезу: ефективність формування у молодших школярів уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації суттєво підвищується за умови включення в навчальний процес комплексу пізнавальних завдань, типологія якої відповідає структурі узагальненого уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації, а процес керівництва виконанням пізнавальних завдань передбачає поетапне формування в учнів досліджуваного уміння на різному навчальному змісті.
Вступ
Розділ 1. Стан проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці
1.1 Історія становлення й розвитку проблеми дослідження
1.2 Психолого-педагогічна характеристика процесу формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях
1.3 Стан дослідження проблеми в сучасній практиці початкового навчання
1.4 Педагогічні умови формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Зміст і результати експериментальної методики формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання в нових навчальних ситуаціях
2.1 Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях
2.2 Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях
2.3 Вплив експериментальної методики на оволодіння молодшими школярами умінням застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях
Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
У багатьох є домашні тварини (кіт, собака, кури, корова та ін) Пригадайте, чи змінюються вони. Як саме? (Тварини народжуються, ростуть і стають дорослими, розмножуються і вмирають)
Як доглядають за тваринами? (Тварин годують, тому що всі живі організми живляться)
Пригадайте, чи повністю нерухоме тіло тварини, коли вона спить? (Коли тварина спить, рухається її грудна клітка. Тварини, як і кожна жива істота, дихають)
Отже, те, що належить до живої природи, народжується, живиться, дихає, росте, розмножується і вмирає. Це характерні ознаки живої природи, до якої належать тварини, рослини та люди.
Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Виберіть і підкресліть те, що належить до природи.
Гори, комбайн, вода, Сонце, стіл, бджола, людина, дуб, лисиця, хмари, повітря, ґрунт, будинок, качка, черевики, морозиво, шипшина.
2. Поділіть вибрані у завданні 1 тіла природи на дві групи та заповніть схему.
Природу поділяють на:
Наприклад: Наприклад:
3. Впишіть у схему ознаки, властиві живим організмам.
Тема уроку: "Сонячне світло й тепло, його значення в природі"
Вивчення нового матеріалу
Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про залежність нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі.
Що відбувається, коли сонячні промені падають на земну поверхню? (Потрапивши на земну поверхню сонячні промені нагрівають її та тіла, що на ній знаходяться)
Чи однаково сонячні промені нагрівають земну поверхню протягом року?
Коли буває найтепліше? Коли буває найхолодніше?
Протягом року сонячні промені по-різному нагрівають земну поверхню. Влітку вони більше нагрівають земну поверхню, ніж взимку, тому влітку тепліше, ніж узимку.
Чому це відбувається? Які зміни відбуваються із сонячними променями?
Влітку Сонце знаходиться високо на небосхилі і його промені падають на земну поверхню майже прямовисно, тому сильно її нагрівають. (Розповідь учителя супроводжується записом на дошці)
0100090000037800000002001c0000
Взимку Сонце стоїть низько на небосхилі і його промені косо падають на земну поверхню, мало її нагріваючи.
0100090000037800000002001c0000
Із записів на дошці зробіть висновок, як залежить від висоти Сонця на небосхилі нагрівання земної поверхні.
Чим вище Сонце на небосхилі, тим тепліше, а чим нижче Сонце - тим холодніше.
Коли найтепліше протягом дня: зранку, ввечері чи опівдні? Чому?
Вранці холодно, бо Сонце знаходиться низько на небосхилі. Воно тільки сходить і починає підніматися все вище і вище. Опівдні воно найвище на небосхилі, тому опівдні найтепліше. Після полудня Сонце опускається на небосхилі, ввечері стоїть низько і поступово ховається за небосхил, тому ввечері теж холодно. (Розповідь супроводжується записами на дошці).
0100090000037800000002001c0000
0100090000037800000002001c0000
0100090000037800000002001c0000
Отже, нагрівання земної поверхні залежить від висоти Сонця на небосхилі. Чим вище Сонце, тим більше нагрівається земна поверхня. Чим нижче Сонце, тим земна поверхня нагрівається менше.
Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Заповніть пропуски в реченнях.
Найтепліша пора року - _________________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.
Найхолодніша пора року - _________________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.
Тема уроку: "Гірські породи. Корисні копалини"
Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Запишіть за зразком властивості крейди. Дайте відповіді на запитання.
Властивості |
Кам’яне вугілля |
Крейда |
Стан у природі |
твердий |
|
Колір |
чорний |
|
Запах |
без запаху |
|
Легша чи важча за воду |
важче від води |
|
Розчинність у воді |
не розчиняється |
|
Горючість |
горить |
Які ознаки є спільними для обох корисних копалин?
За якими ознаками вони відрізняються?
2. Доповніть схему.
Наприклад: Наприклад: Наприклад:
______________ _________________ граніт м
3. Дайте відповіді на запитання.
Чому корисні копалини називають скарбами природи?
Які речі виготовляють із корисних копалин?
Які корисні копалини добувають там, де ти живеш? Для чого їх використовують?
Чому потрібно берегти все те, що виготовляється з корисних копалин?
Тема уроку: "Різноманітність живих організмів. Значення рослин у природі та житті людей. Види рослин"
Вивчення нового матеріалу.
1. Робота в зошиті з друкованою основою з елементами бесіди з метою формування уявлення про різноманітність живих організмів.
Усі живі організми поділяються на 5 великих груп, які називаються царствами: віруси, дроб’янки, рослини, тварини, гриби. (Вчитель записує назви царств на дошці)
У зошиті з друкованою основою на с.31 зображено царства живої природи. Розгляньте їх. Дайте назву тим, які ви впізнали, і підпишіть їх.
- Яке царство не зображено на малюнках? (Віруси)
Чи схожі між собою рослини, тварини, гриби, дроб’янки? Чим вони відрізняються? (Представники всіх царств живих організмів відрізняються між собою зовнішнім виглядом)
Чому ж їх усіх віднесли до живої природи? (Бо усі вони народжуються, ростуть і розвиваються, дихають, живляться, розмножуються і відмирають)
2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про види рослин та їх різноманітність.
Розгляньте рослини, зображені на с.107 у підручнику. Прочитайте, як вони називаються. (Ромашка лікарська, ромашка без’язичкова, ромашка непахуча)
Порівняйте ці рослини. Чи схожі вони? Чим? (Усі рослини мають квіти з білими пелюстками, розсічені листки, прямостоячі стебла)
Оскільки ці рослини схожі між собою, то у їх назві є спільне слово - "ромашка".
Чи відрізняються ромашки між собою? Чим? (Ромашки відрізняються формою квітів, розміром і формою листків)
Оскільки ці рослини відрізняються між собою, то друге слово у назві різне. Це слово вказує вид ромашки - "лікарська", "без’язичкова", "непахуча". Назва виду є власним іменем рослини, і вона стоїть на другому місці.
Рослини різних видів відрізняються між собою, а рослини одного виду схожі між собою. Всього на Землі налічується близько 500 тис. видів рослин. Щоб розрізняти ці рослини вчені присвоїли їм назви, які складаються з двох слів. Друге слово є саме назвою виду рослини.
3. Практична робота з метою формування уміння розрізняти рослини.
Розгляньте кімнатні рослини, які ростуть у класі.
Чи є серед них рослини одного виду? Які?
Доведіть, що ці рослини належать до одного виду.
Скільки рослин різних видів є у класі?
Доведіть, що вони належать до різних видів.
Фрагмент уроку на тему: "Будова рослин. Рослини - живі організми"
Вивчення нового матеріалу.
1. Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.
Розгляньте уважно ілюстрацій із зображенням рослин. Назвіть їх. (Помідор, цикорій, ромашка).
Чи схожі між собою ці рослини? (Не схожі).
Порівняйте їх. Для цього слід:
а) виявити ознаки кожного об'єкта;
б) зіставити відповідні ознаки;
в) знайти подібні та відмінні;
г) узагальнити результат порівняння.
Чим відрізняються ці рослини? (Розміром, формою листя, розташуванням стебла, формою та кольором квітів).
Чим схожі ці рослини? (Усі рослини, як би вони не відрізнялись між собою за розмірами, формою, складаються з однакових частин - органів).
Який орган розміщений у ґрунті? (Корінь). Покажіть корінь у даних рослин.
Назвіть наземні органи рослини. (Стебло, листки, квітка, плід із насінням). Покажіть їх у даних рослин.
Покажіть та назвіть ограни у кімнатних рослин, що ростуть у класі.
2. Робота в зошиті з друкованою основою (с.6).
1. Запишіть назви органів квіткових рослин.
Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Відгадайте загадку. Знайдіть цю рослину серед ілюстрацій та опишіть за поданим планом:
розміри і розташування стебла;
розміри і форма листків;
розміри, форма і колір квітів;
форма і колір квітів.
Довгий, зелений, смачний і солоний, смачний і сирий, хто він такий? (Огірок). |
Що то за голова,
Що лиш зуби і борода?
(Часник). |
На "Я" починається, на "Я" закінчується,
У саду росте, на ній плоди смачні є. (Яблуня). |
У вінку зеленолистім, у червоному намисті, |
Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина). |
2. Дайте відповіді на запитання:
Чому рослини називають "дітьми Сонця"?
Чому з усіх органів у рослини найбільше листків?
Тема уроку: "Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі і трав’янисті рослини"
Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
Прочитайте назви рослин, записані на дошці: малина, груша, кульбаба, ліщина, дуб, огірок.
На скільки груп можна розподілити ці рослини? (1 група: груша, дуб; 2 група: малина, ліщина; 3 група: кульбаба, огірок).
Як назвати ці групи рослин? (1 група - дерева, 2 група - кущі, 3 група - трав’янисті рослини).
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за якими ознаками рослини поділяють на дерева, кущі і трав’янисті рослини, якими бувають дерева, кущі і трав’янисті рослини.
Вивчення нового матеріалу.
1. Вирішення проблемного запитання з метою формування понять "дерево", "кущ", "трав’яниста рослина".
(У такій же послідовності за допомогою учнів вчитель малює, дотримуючись пропорцій, кущ і трав’янисту рослину)
Уважно розгляньте схематичні малюнки і малюнки на с.111 у підручнику. Порівняйте рослини. Що у них спільного? (У всіх рослин є корінь, стебло, листя, квіти, плоди)
А чим вони відрізняються? (Рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло - стовбур; у куща багато стебел, вони дерев’янисті; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите)
Отже, можна зробити висновок, що рослина, яка має одне міцне дерев’янисте стебло, називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев’янистих стебел, називається кущем. Рослина, яка має м’які соковиті стебла, називається трав’янистою рослиною.
(Як підсумок вчитель малює на дошці схему, а діти доповнюють її представниками кожної групи рослин)
Рослини
Дерева: Кущі: Трав’янисті рослини:
_________________________
Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Закінчити речення.
Для рослин характерно, що у дерев є _________________________.
У кущів є ____________________________.
У трав є ____________________.
2. Запишіть, яким деревам належать ці гілки. Поділіть дерева на групи і заповніть таблицю.
Групи дерев |
Представники |
1. |
|
2. |
3. Названі рослини поділіть на групи і заповніть таблицю: калина, кульбаба, сосна, пирій, береза, овес, малина, верба, шипшина.
Групи рослин |
Представники |
1. |
|
2. |
|
3. |
4. У каштана є одне міцне дерев’янисте стебло. Отже, каштан - це дерево. Міркуючи за зразком, доведіть, що смородина - кущ.
5. Доведіть, що айстра - трав’яниста рослина.
Наведені фрагменти уроків свідчать, що на підготовчому етапі у навчальний процес вводились пізнавальні завдання, виконання яких здійснювалось за аналогією з поданим зразком. Змістова основа таких завдань була різною, проте розумові операції, що лежать в основі засвоєння розумового прийому, повторювались, завдяки цьому учні могли розпізнавати загальний спосіб виконання пропонованих завдань, що значною мірою готувало їх до переносу знань у нові навчальні ситуації. У процесі виконання завдань школярі під керівництвом учителя послідовно здійснювали розумові операції аналізу, виділення істотних ознак, порівняння, узагальнення.