Естетичне виховання дітей дошкільного віку

 Обов'язкова умова  - планування дій разом з дітьми, педагогами - фахівцями дитячого саду і, по можливості, батьками. Завершенням акції має стати презентація, у підготовці та здійсненні якої безпосередню участь беруть діти. Можливі форми презентації - фоторепортаж, випуск «екстреного номера» стіннівки, малюнки, книжки-саморобки з текстами та ілюстраціями, виконаними дітьми. Презентація проводиться в громадських місцях [2; с.15].

 Акції, як правило, приурочені до яких-небудь дат, повідомленнями, що мають суспільне значення, тому вони мають широкий резонанс, сильно виховний вплив на дошкільнят, служать хорошою екологічної пропагандою серед батьків.

 Діти старшого дошкільного  віку можуть взяти участь у  таких акціях, які їм зрозумілі, зачіпають їх інтереси, життєдіяльність. До них відносяться, наприклад, «Зелена  ялинка - колюча голочка» - акція по заощадженню живого дерева, проти безглуздої масової їх вирубки до Нового року.

 Доступні і зрозумілі  для дітей акції можна провести  до таких значних міжнародних  подій, як День Води, День Землі. Діти багато користуються водою  і до старшого дошкільного  віку можуть вже зрозуміти  її цінність, значення для життя  всіх живих істот. Тому акція  на захист води, дбайливого та  економного її витрачання зробить  вплив не тільки в них, а  й на їх батьків [21; с.14].

 Педагогічний зміст  свят і дозвілля полягає в  тому, щоб викликати у дітей  позитивний емоційний відгук  на природний вміст. Емоції народжують  ставлення, впливають на особистість дитини в цілому, тому свята і дозвілля слід проводити регулярно, завершуючи ними сезон або змістовний блок (але не частіше одного разу на 1,5 - 2 місяці). У сценаріях цих заходів використовується той матеріал, який дітям добре знайомий.

 Одне з найбільш  значущих - свято, присвячене Дню Землі. Він створює масштаб спільного бачення планети, її значення для людей, зароджує любов до своєї Землі та природи, як її важливої ​​частини.

 Великі можливості  у вихованні екологічних почуттів  по відношенню до навколишнього  світу закладені в іграх, насамперед  дидактичних.

 Задовольнити дитячу  допитливість, залучити дитину в  активне освоєння навколишнього  світу, допомогти йому оволодіти  способами пізнання зв'язків між  предметами і явищами дозволить  саме гра. Відображаючи враження від життєвих явищ в образах гри, діти відчувають естетичні та моральні почуття. Гра сприяє поглибленому переживання дітей. Розширенню їх уявлень про світ. Чим різноманітніші за змістом ігрові дії, тим цікавіші й ефективніші ігрові прийоми. При вигадуванні їх вихователь орієнтується на знання дітьми життєвих ситуацій та особливостей поведінки людини, тварин. Ігрові прийоми навчання, як і інші педагогічні прийоми, спрямовані на вирішення дидактичних завдань і пов'язані з організацією гри на занятті. Педагог грає з дітьми, вчить їх ігровим діям і виконання правил гри як керівник і як її учасник. Гра вимагає від дитини включеності в свої правила: він повинен бути уважним до розвиваючого у спільній грі з однолітками сюжетом, він повинен запам'ятати всі позначення. Повинен швидко зміркувати, як вчинити в несподівано виниклої ситуації, з якої треба правильно вийти. Однак весь складний комплекс практичних і розумових дій, виконуваних дитиною в грі, не усвідомлюється ним як процес навмисного навчання - дитина вчиться граючи.

 Проведення ігор в  природних умовах має свої  складнощі: діти легко відволікаються, перемикають свою увагу на  сторонні предмети. На людей і  так далі. Тому в таких іграх  доцільно застосовувати наочний  матеріал, придумувати цікаві ігрові  моменти, дії, зайняти всіх дітей  рішенням єдиного завдання.

 У своїй практиці  вихователям можна вдаватися  до допомоги казкового героя  - Гриба-лісовика, в одяг якого переодягається педагог. За допомогою казкового героя можна провести будь-яку гру, наприклад «Грибна галявина», «Осінній ліс», «Побудуй будиночок тварині», «Приготуй ліки» і так далі. Гру можна оформити музичним супроводом. Дітям дуже подобаються ігри, беручи участь в яких вони можуть виграти, спираючись на свої знання [20; с.20].

 Велику роль в екологічній  освіті дошкільнят грає практична, дослідницька діяльність у природних  дослідженнях. На жаль, сучасні діти, особливо міські, мають дуже обмежені  можливості для спілкування з  природою. Екологічна освіта має  починатися з об'єктів найближчого  оточення, з якими дитина стикається  в повсякденному житті, в тому  числі й тому, що процес навчання  буде неефективним без емоційного  сприйняття дерев, трав, заходів, світанків: цього не станеться, якщо вивчати  природу по картинках і фотографіях  навіть найкращої якості.

 Важливе значення при проведенні експериментально-дослідної діяльності надають алгоритми. Досвід роботи показує, що алгоритми допомагають розвивати у дітей такі психічні процеси, як пам'ять увагу, образне мислення; відтворювати необхідну інформацію (перекодувати інформацію - перетворити її з абстрактних символів в образи), розвиває дрібну моторику рук при графічному відтворенні отриманих знань.

 Застосування алгоритмів  вимагає певної послідовності. Спочатку  необхідно визначити мету діяльності, умови її досягнення, потім разом  з дітьми скласти моделі етапів  діяльності, тобто схематичне зображення  алгоритму. Тільки після цього  діти самостійно можуть застосовувати алгоритм.

 У будь-якому місті, селищі є цікаві для спостережень  природні об'єкти: дерева, комахи, птахи. Вивчати їх краще в процесі  проектно-дослідницької діяльності, вважає Н.А. Рижова [23; с.68].

 Екологічний проект - це перш за все, рішення певних завдань в процесі дослідження. Масштаб завдань може бути різним, він визначається термінами проведення проекту. Віком і, відповідно, можливостями дітей, змістом освітніх програм дошкільного закладу (будь-який проект повинен вписуватися в загальний освітній простір).

 Зазвичай проект складається  з трьох основних етапів:

1-й - підготовчий: постановка мети і завдань, визначення методів дослідження, підготовча робота з педагогами та дошкільнятами, вибір і підготовка обладнання та матеріалів.

2-й - власне дослідницький: пошук відповідей на поставлені питання.

3-й - заключний: узагальнення результатів роботи, їх аналіз, формулювання висновків.

 Проекти можуть бути  короткостроковими і довгостроковими: їх тривалість визначається педагогічним колективом дошкільного закладу залежно від розв'язуваних завдань.

 Знання, отримані дітьми  на заняттях, допоможуть їм під  час спостережень самостійно  зрозуміти що відбуваються в  природі процеси, явища, провести  власні дослідження, узагальнити  матеріал сприяють формуванню  екологічної грамотної, безпечної для природи і здоров'я людини поведінки [5; с.43].

 Методика роботи з  дітьми в рамках екологічного  проекту розробляється на основі  інтегрованого підходу. У ході  роботи за проектом діти ведуть  спостереження, експериментують, малюють, ліплять. Грають, слухають музику. Знайомляться  з літературними творами, складають  свої казки та оповідання. За  методикою екологічного проекту  може працювати будь-який дошкільний  заклад, незалежно від його виду  та спеціалізації. Проект можна  розглядати як доповнення до  будь-яких загальноосвітнім, комплексним  програмам і парціальним програмами  екологічного спрямування.

 У проекті можуть  брати участь діти середньої, старшої та підготовчої до  школи груп. Форми і методи  роботи педагоги вибирає залежно  від їх вікових особливостей. Діти середнього дошкільного  віку, природно, будуть виконувати  менший обсяг роботи, використовувати  найпростіші методи спостережень, узагальнювати результати своїх  досліджень, в основному у вигляді малюнків і коротеньких оповідань. Чим старше діти, тим менше керівна роль педагога, тим більше обсяг досліджень, які, як і форми узагальнення матеріалу, стають більш різноманітними. До виконання проекту залучаються батьки.

 Терміни проведення  екологічного проекту - не менше року, так як дитина повинна мати можливість простежити зміни в житті досліджуваного об'єкта в різні сезони. Регулярність проведення спостережень і досліджень залежить від пори року: найбільш часто вони проводяться в період зміни сезонів, наприклад в серпні - вересні, жовтні - листопаді, березні - квітні (у різних регіонах цей час припадає на різні місяці). Саме в ці періоди найбільш яскраво виражені сезонні зміни в житті природи.

 Працюючи з дітьми  по темі «Екологічне виховання», вихователі навчають кожної дитини  любити і берегти навколишній  світ і вважають, що досягнення  цієї мети неможливо без допомоги  і підтримки сім'ї.

 Відвідування дитини  вдома допомагає спланувати і  провести бесіди з батьками: про  важливість виховання у дітей  любові до тварин, до природи, до рідного краю, порадитися, які  для цього треба мати книги, енциклопедії, листівки, аудіозаписи (голосів  птахів, шуму лісу і тому подібне), різні діафільми [1; с.33].

 Дуже важливо залучити  батьків до участі в конкурсах, розвагах, виставках. У дошкільних  установах заздалегідь вивішується  яскраве, барвисте повідомлення  про проведення заходу. Батьки  не залишаються байдужими: вони  збирають малюнки, фотографії, готують  разом з дітьми вироби з  непридатного та природного матеріалу. Участь кожної сім'ї не залишається  без уваги. Дорослі і діти нагороджуються  подарунками, листами подяки. Можуть  бути проведені виставки: «Кращий  осінній букет», «Дари осені», «До  нас казка прийшла», «Це допоможе  природі» і так далі.

 Доброю традицією може  стати турбота про зимуючих  птахів. У цій роботі може скластися  певна система:

 В екологічному куточку  поміщаються поради для батьків: як привернути увагу дітей, використовуючи  матеріал за темами «Допоможіть  синицям», «Птахи і люди», «Вони  залишилися зимувати, ми їм допомагатимемо».

 Щорічно потрібно проводити  екологічне свято «День птахів». У програмі свята - конкурс «Кращий будиночок для птахів»; виставки «Корм для різних птахів», «Лісова їдальня», «Чий корм смачніше». Батьки малюють плакати, приносять корм для птахів, разом з дітьми розвішують на деревах зроблені ними будиночки і годівниці. Діти щасливі, а дорослі, допомагаючи їм, виявляючи зацікавленість, піднімають свій авторитет.

 На допомогу батькам  оформляється «Екологічний стенд», де містяться статті, вірші, прикмети, загадки по темі, словесні ігри для розучування і занять з дітьми вдома.

 Вихователі готують  консультації для батьків, наприклад  про лікувальні властивості лісових  ягід: «Як правильно приготувати  варення, соки, не втративши вітаміни», «Ожина - джерело здоров'я», «Малина - в кожному будинку» і так далі. Можна завести папку-скарбничку, в яку разом з батьками збирати рецепти лікувальних напоїв, «Бабусині поради» [17; с.29].

Отже, основними нетрадиційними формами  екологічної освіти є: еколого-психологічні тренінги, екологічні спостереження, рольові екологічні ігри «Будівництво міста», «Дослідницька лабораторія», «Екосистема водойми», «Екологічне конструювання», заповнення календаря природи, похід, екскурсії, природоохоронні акції, екологічні свята, екологічний проект та інші.

Спілкування дітей з природою - це окремі взаємопов'язані заходи, що дозволяють навчити дітей духовному контакту з рослинами і тваринами. Спілкування з природою - не стільки інтелектуальна, скільки етична форма взаємодії дітей з природою, що приносить радість, розвиваючи гуманні почуття і правильне ставлення до природи, до всього живого.

 

Розділ ІІ. Педагогічні умови естетичного виховання дітей дошкільного віку у нетрадиційних формах  екологічної освіти

2.1. Вивчення стану естетичного виховання дітей дошкільного віку

Для більш комплексного дослідження проблеми естетичного виховання дошкільників, в роботі були застосовані такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення, педагогічний експеримент. У ході педагогічного експерименту було використано метод педагогічного тестування.

Основними способами вивчення та узагальнення передового досвіду естетичного виховання дошкільників у нашому дослідженні були: аналіз літературних джерел, вивчення сучасних програм екологічного виховання дошкільнят, вивчення документів планування занять з дошкільнятами, педагогічні спостереження. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури, пов'язаної з темою нашого дослідження, дозволили визначити коло питань, які потребують дозволу, конкретизувати завдання.

 Педагогічний експеримент  проходив у три етапи:

1) констатуючий експеримент;

2) формує експеримент;

3) контрольний експеримент.

 У педагогічному експерименті  брали участь 15 дошкільнят старшої групи, що становлять експериментальну групу.

Мета констатуючого експерименту - визначення рівня естетичного виховання дітей дошкільного віку у нетрадиційних формах  екологічної освіти.

 Завдання констатуючого  експерименту:

 визначити критерії  рівня естетичної вихованості старших дошкільників;

 підібрати діагностичний  матеріал і обладнання;

 провести діагностику  рівня естетичних знань дітей старшого дошкільного віку.

 

 Екологічне виховання  дітей дошкільного віку передбачає:

- По - перше, формування усвідомлено - правильного ставлення до природних  явищ та об'єктів;

- По - друге, ознайомлення  дітей з природою, в основі якого повинний лежати екологічний підхід, тобто опора на основоположні ідеї і поняття екології.

 Ці два напрямки  нерозривні: щоб навчити дітей  правильно ставитися до світу  природи, необхідно дати їм певні  знання про живу і неживу  природу. Звідси випливає, що діагностику  екологічної вихованості дошкільнят  необхідно проводити з урахуванням  їх вікових особливостей за  двома напрямками: формування екологічних  знань та екологічно правильного  ставлення до природних явищ  і об'єктів [19; с.149].