Естетичне виховання дітей дошкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Июня 2014 в 21:15, курсовая работа

Краткое описание

Результатом педагогічної освіти і виховання, як зазначається в Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Концепції національного виховання, повинен бути високий рівень екологічної свідомості, що відповідає життєвій позиції та навичкам безпечної діяльності в навколишньому середовищі. Проте на сучасному етапі розвитку екологічної освіти й виховання в Україні спостерігається низький рівень екологічної свідомості і екологічної культури молоді, суспільства.
В проекті «Концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні» відзначено, що настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. У вирішенні цих завдань першочергову роль повинна відігравати екологічна освіта.

Содержание

Вступ.............................................................................................................3
Розділ І. Теоретичні основи естетичного виховання дітей дошкільного віку.............................................................................................7
1.1. Естетичне виховання: історія та становлення...................................7
1.2. Форми естетико-екологічної освіти.................................................12
1.3. Нетрадиційні форми екологічної освіти.........................................15
Розділ ІІ. Педагогічні умови естетичного виховання дітей дошкільного віку у нетрадиційних формах екологічної освіти................31
2.1. Вивчення стану естетичного виховання дітей дошкільного віку....31
2.2. Експериментальні дослідження.......................................................33
2.3. Аналіз і обробка результатів дослідження.......................................40
Висновки.................................................................................................39
Список використаних джерел................................................................44

Прикрепленные файлы: 1 файл

Yefimchuk курсова.docx

— 95.11 Кб (Скачать документ)

 При правильному керівництві  спостереженням навколишнього дитина починає розуміти, що добре, а що погано; всім серцем переживає добре і зле; вчиться відчувати красиве і некрасиве навчається «говорити» з птицею і квіткою, сонцем і вітром і любити їх.

 Серед цікавих прийомів - програвання ситуацій в екологічному театрі, інсценування фрагментів екологічних казок. Казки, наповнені екологічним змістом, наприклад, казка, де Колобок відправляється на пошуки своєї рослини (пшениці) і зустрічає на своєму шляху зайця, ведмедя і лисицю, у яких вже їсть свої рослини (заяча капуста, ведмеже вушко, лисохвіст), викликають у дошкільнят не менший інтерес, ніж першоджерело [10; с.28].

 Для підтримки інтересу  також використовуються екологічні  тренінги з утримання досліджуваної  казки (наприклад: «Я дерево, мої  руки - гілки»), ілюстрування книжкових  ілюстрацій і самостійне виготовлення  книжок - крихіток, проведення екологічних  ігор, вікторин, відгадування кросвордів, загадок тощо. Дітям пропонується  спробувати складати екологічні  казки на обрану тему. Використовуються  прийоми: стара казка на новий  лад, «перебріхування» казки, продовження  розпочатої казки, казка «навиворіт», що було б, якщо ... та інші. Разом  з дітьми оформляється альбом  з вигаданими казками, малюнками  до них.

 Рольові екологічні  ігри «Будівництво міста», «Дослідницька  лабораторія», «Екосистема водойми», «Екологічне конструювання» та інші доцільно використовувати не тільки в умовах дитячого саду, але і в умовах сім'ї. Гра «Екологічні пірамідки» дозволяє показати дитині харчові ланцюги, взаємозв'язку, що у них. У таких іграх дитина наочно бачить, що порушення одного з ланки в харчовому ланцюжку веде до загибелі інших [15; с.26].

 Екологічна просвіта  батьків - один з найважливіших напрямків роботи дошкільної установи. Необхідно, щоб батьки стали добровільними помічниками в дошкільному навчальному закладі на постійній основі. Участь батьків в обговоренні більш широких питань благотворно відбивається на роботі дитячого садка і життя мікрорайону в цілому.

 Найбільш ефективними  методами роботи з сім'єю є  ігрова взаємодія батьків і  дітей, звернення до досвіду батьків, обговорення різних точок зору  на питання, рольове програвання  сімейних ситуацій, способів батьківської  поведінки і взаємодії з дитиною. Можна, наприклад, програти момент  розглядання з дітьми кошеня, черепахи і так далі.

 Успіх співдружності  дошкільного освітнього закладу  і сім'ї залежить від дотримання  педагогом етико-педагогічних вимог  до стилю взаємовідносин з  дітьми та їх батьками, а також  від глибини вивчення питань  екологічної освіти дошкільників  педагогами та батьками.

 Екологічне виховання  дошкільнят здійснюється і в  повсякденному житті.

Поняття повсякденне життя передбачає процес виховання дітей у різні режимні моменти. З точки зору екологічного виховання найбільше значення мають ранкові години (до сніданку), коли діти приходять з дому, - це дуже вдалий час для проведення заходів в куточку - вони особливо важливі для спілкування дітей з природою найближчого оточення.

 Протягом усього навчального  року вихователь проводить з  дітьми щоденний догляд за  мешканцями куточка природи. Створення  та підтримка екологічно необхідних  умов для рослин і тварин  - це найважливіший захід у повсякденному житті. У ранкові години вихователь залучає дітей у спільну діяльність, яка в різних вікових групах набуває різну форму і організацію.

 Правильне педагогічне  спілкування вихователя з дітьми  в цьому заході має особливо  глибокий зміст: дошкільнята вчаться  бачити, які умови необхідні тій чи іншій живій істоті, вчаться визначити, чого йому не вистачає в даний момент, вчаться практично виконувати трудові дії, вперше опановувати знаряддями праці. Спілкування педагога зводиться до доброзичливого поясненням, чіткому показу, допомоги в кожному випадку, коли дитина не може. І обов'язково при спілкуванні педагог повинен знайти можливість похвалити дитину, причому не один, а кілька разів протягом всього заходу: на початку похвала вселяє впевненість в дитині. У середині це похвала-підтримка, в кінці - головна похвала як підсумок хорошого вчинку, який скоїла дитина. Таке педагогічне спілкування у спільній діяльності щодо створення умов для мешканців куточка природи дуже швидко підвищує екологічну вихованість дітей [12; с.11].

Заповнення календаря природи - ще одна справа в повсякденному житті, яка поєднується з спостереженнями. Вихователь з дітьми регулярно фіксує погоду і стан живої природи, коли ведуться спостереження за нею. У молодших і середніх групах дорослий допомагає дітям після прогулянки відшукати картинки з явищами природи, які спостерігали на вулиці. Разом вони одягають картонну ляльку, так само як самі діти були одягнені, «випускають» її погуляти. У старших групах вихователь вчить дітей у календарі знаходити і зафарбовувати дні тижня, значками позначати погодні явища, зображувати дерево і покрив землі в повній відповідності з їх сезонним станом на даний момент.

 У розпал зимової  підгодівлі вихователь використовує  календар спостережень за птахами: малюки знаходять картинки із  зображенням птахів, яких бачили  на ділянці, а старші діти позначають  їх значками – галочками відповідного кольору.

 Ще один вид календаря  - це малюнки, що відображають послідовне зростання рослини. Це можуть бути цибулина в банці, посаджена у воду для пророщування зелені; гілки дерева, поставлені в кінці зими у вазу для спостереження за розпусканням нирок, розгортанням молодих листочків; пророщування насіння, ріст і розвиток будь-якої городньої або квіткової культури. У всіх випадках малюнки, зроблені через однаковий інтервал часу, відображають послідовність росту і розвитку рослини, його залежність від зовнішніх умов життя.

 Заповнення календаря  - важлива спільна діяльність, у процесі якої вихователь навчає дітей знаходити потрібні клітини, позначати значками або малюнками ті явища природи, які вони спостерігали, навчає дітей вмінню використовувати і розуміти символи. Особливо приємно те, що в календарях відображаються закономірні зміни природи: ріст і розвиток рослин при відповідних умовах, сезонні зміни живої і неживої природи. Заповнений календар стає графічною моделлю, на якій одночасно представлені всі зміни.

 Навчаючи дітей, заповнюючи  з ними той чи інший календар, вихователь здійснює пізнавальне  спілкування з дошкільнятами, - показує. Де і що треба зобразити, пояснює, поправляє, - загалом, доброзичливо допомагає їм освоїти цю справу. Така спільна діяльність і ділове спілкування розвивають інтелект дітей та особистість в цілому [19; с.145].

 Особливу актуальність  і значимість останнім часом  почали набувати об'ємні календарі  природи. За допомогою такого  нетрадиційного календаря діти  разом з педагогом можуть створювати  модель певного часу року, виготовляти  додаткові посібники, закріплювати  уявлення про послідовність місяців, днів тижня. До моделі кожної  пори року мають додаватися  додаткові деталі: зображення опадів, тварин, овочів, фруктів і предметів, пов'язаних з сезонною діяльністю  дітей. Робота з таким календарем  розвиває спостережливість, уяву, логічне  мислення, дрібну моторику рук. У  дітей вдосконалюється аналітичне  мислення, формується естетичний  смак, діти вчаться встановлювати  послідовність і зв'язок явищ, їх причини. Об'ємний календар  природи можна використовувати  і як додатковий матеріал до  дидактичних ігор. Працюючи з  календарем природи, діти отримують  завдання для розвитку мови (склади  розповідь, придумай казку), закріплюють  знання про природу (поясни, порівняй, зроби висновок) [55].

 Ще один посібник  - кімнатна рослина в прозорому горщику з «землею», «піском», керамзитовим дренажем, набором з комах і тварин (бджола, попелиця, дощовий черв'як), листям, пелюстками, тичинками. Його оригінальність полягає в тому, що це - в'язана ручна робота зі знімними деталями. Посібник призначений для вирішення цілого комплексу завдань навчання і виховання: сенсорного, розумового, естетичного. Воно збагачує тактильні відчуття дитини, активізує і розширює його словниковий запас. Діти знайомляться з будовою квітки, його зв'язком з тваринами: корінь - харчування, стебло - провідник поживних речовин, у листі відбувається накопичення поживних речовин, пелюстки захищають головну частину квітки від вітру, дощу, приваблюють комах; бджола збирає нектар, запилює рослину, дощовий черв'як спушує землю, попелиця живиться соком листя.

 Багатофункціональність  посібника полягає в тому, що  його використовують у різних  видах дитячої діяльності: розвитку  мовлення, пізнавального розвитку, формування елементарних математичних  уявлень. Обидва посібники використовуються  як на заняттях, так і для  індивідуальної діяльності [13; с.16].

 Сучасні педагоги активно  використовують психологічні тренінги, техніки для досягнення самих  різних цілей, при цьому вкрай  мало уваги приділяється психологічній  роботі з екологічною свідомістю дитини. Психолого-екологічні тренінги для дошкільнят покликані вирішувати дану проблему [56].

  У повсякденному житті  з дошкільнятами можна проводити  грунтовні заходи, насичені різними  видами діяльності і мають  велике розвиваюче значення. Корисні  й цікаві для дітей виходи  на природу в найближче оточення. Вихователь може здійснювати  з дітьми нетривалі прогулянки, що мають одну конкретну мету, а може організувати похід  на півдня.

 Похід - це цікавий комплексний захід, в процесі якого вирішуються різні педагогічні завдання: оздоровчі, пізнавальні, природоохоронні, естетичні. Похід - це комплексний захід не тільки по поєднанню завдань і видів діяльності, а насамперед по своїй організації. Його планують, готують, обмірковують декілька дорослих - еколог, вихователь фізкультури, медсестра, методист і вихователь групи. Спільно вони розробляють план і сценарій походу, визначають маршрут і рішення різних завдань у міру його проходження. Вихователь разом з екологом і методистом продумують, які спостереження можна провести з дітьми в цей час року в цьому місці, які значимі екологічні об'єкти показати на маршруті, як урізноманітнити види діяльності. Інструктор з фізичного виховання і медсестра обмірковують безпеку походу, фізкультурно-оздоровчі включення, організацію відпочинку та харчування.

 Оздоровче, виховне і  розвиваюче значення для дітей  мають лише ті походи, які правильно  організовані і підготовлені. Природне  оточення має бути добре обстежено  та вивчено дорослим, що дозволить  точно скласти маршрут, спланувати  час і місце зупинок, відпочинку, привалу, дозволить визначити зміст  спостережень та інших видів  діяльності. Підготовка до походу  починається за кілька днів: вихователь  повідомляє дітям, куди вони підуть, з якою метою. Правильно спланована  і організована підготовка створює  хороший настрій у всіх учасників  походу (педагогів, дітей та їх  батьків), а сам захід залишає  глибокий емоційний слід у  кожного учасника.

 Екскурсії відрізняються  від походу меншим обсягом  всіх його параметрів: тривалості  перебування на природі дають  їм ні з чим не порівнянні  живі і яскраві враження про красу і аромати квітів, трави, осіннє листя, про різноголосі співи птахів, про химерні форми білих купчастих хмар, про виблискуючих на сонці смарагдових крапельках дощу і так далі [3; с.71].

 Старших дошкільнят  можна включити в природоохоронні  акції - соціально значущі заходи, які можуть бути проведені в дошкільному закладі спільно з співробітниками та дітьми, а можливо, й за участі батьків. Її зміст залежить від місця розташування дитячого садка, пріоритету його діяльності, наявності ресурсів і багато чого іншого. Наприклад, якщо поряд з дитячим садком розташований сквер (або клумба, пам'ятник, струмок, гайок), а пріоритетним напрямком роботи колективу є екологічне виховання, акція може бути спрямована на догляд за рослинами. Мова не йде про масштабне озеленення, достатньо створення яскравої колірної плями.

 При організації будь-якої акції слід дотримуватися наступних правил їх проведення:

Осмисленість. Необхідно, щоб ще до початку акцій всі учасники розуміли, що саме і навіщо вони роблять.

Узгодженість з комітетами та іншими організаціями. Акції проводяться на законних підставах, для них характерні деяка публічність і підтримка установ та населення. Слід заздалегідь подумати про те, що потрібно поставити до відома в селі (місті) про проведення акції. Причому зробити це потрібно разом з дітьми, надавши їм певні повноваження. Дошкільнята можуть розповісти про ідею акції, передати план акції в адміністрацію. Захід оформляють документально, особливо якщо воно пов'язане з виходом дітей за межі дитячого садка. Необхідно укласти договір з установою - союзником, оформити журнал виходу дітей за межі дитячого садка, провести інструктаж та забезпечити супроводження.

Відсутність духу змагання. Учасники акцій повинні бути налаштовані на задоволення від спільного справи, а не на отримання кращого місця в рейтингу.

Безпека. Перед акцією необхідно пояснити дітям про правила поведінки на вулиці (не можна, наприклад, прибирати бите скло і недопалки на березі річки чи біля автобусної зупинки).

Розумність. Якщо акція пов'язана з прибиранням берега водойми, вулиці, то не варто переносить сміття з однієї купи в іншу, змінюючи при цьому лише місце її розташування. Якщо йде збір батарейок, потрібно знати, куди їх можна потім відправити.

Системність. Послідовність - обов'язкова риса акцій. Одноразовою акцією багато чого не досягнеш.

Гласність. Акція повинна знайти відгук. Дошкільнятам дуже важливо знати, що їхні ідеї і результати роботи схвалені оточуючими.

 Як і в проектній  діяльності, в акції важлива мотивація. Ігрова мотивація не може служити  підставою для проведення акції, основа останньої - усвідомлене ставлення до справи і дії.

Информация о работе Естетичне виховання дітей дошкільного віку