Регулювання розвитку малих підприємств засобами податкової політики

ЗМІСТ

 

ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ 1.1. Основні напрями державної підтримки розвитку малого підприємництва 1.2. Розвиток спрощеної системи оподаткування в Україні Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ 2.1. Контроль за діяльністю платників єдиного податку з боку органів Державної податкової служби 2.2. Показники та результати діяльності суб’єктів малого підприємництва в регіональному розрізі Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ  ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДТРИМКИ  РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ З БОКУ ДЕРЖАВИ 3.1. Міжнародний досвід стимулювання розвитку малого бізнесу 3.2. Шляхи вдосконалення та рекомендації щодо посилення державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

3 5   5 11 16   17   17   26 31   33 33   41 48 49 51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Малий бізнес є невід’ємним елементом сучасної ринкової системи господарювання, без  якого неможливий подальший соціально-економічний  розвиток. В сучасних умовах малий  бізнес зайняв міцні позиції в  економіці більшості розвинених країн світу. Наприклад, в країнах  Євросоюзу частка малого бізнесу  в загальних обсягах ВВП складає 60-70%, при цьому частка працюючих  на малих підприємствах також  є досить високою і в середньому складає більше 50% всього працевлаштованого  населення [41, c. 78]. Разом з тим, зростання національної економіки, створення конкурентного середовища та забезпечення ефективної зайнятості населення висувають на передній план проблему створення необхідних умов для підвищення підприємницької активності та інноваційного розвитку малого бізнесу.

Одним із основних напрямів державної підтримки  малого бізнесу є створення сприятливого податкового середовища для таких  суб’єктів господарювання. Напрямом реалізації податкової підтримки малого бізнесу, як свідчить досвід, накопичений  в Україні в сфері оподаткування, виступає спрощена система обліку та звітності. Основна ідея спрощеної  системи оподаткування обліку і  звітності, як системного інструменту  податкового регулювання малого бізнесу, полягає в заміні цілої  низки податків, що входять до загальної  системи одним податком, який обраховується  за спрощеними правилами. Цей податок  було названо «єдиним» податком, який поєднує в собі характеристики податків і зборів, які він замінює. Сплачується  єдиний податок суб’єктами малого підприємництва юридичними та фізичними  особами.

На сьогодні спрощена система оподаткування  перебуває у стадії перманентних змін та нововведень та потребує постійного реформування та пристосування до сучасних умов соціально-економічного розвитку держави.

Питання реформування спрощеної системи  оподаткування досліджували багато українських вчених-економістів: Н. Буряк, З. Варналій, О. Василик, Ю. Воробйов, М. Гапонюк, Ю. Іванов, Т. Корнієнко, С. Лукаш, В. Орлова, М. Пожидаєва, О. Покатаєва та ін. З прийняттям Податкового кодексу, який не тільки не вирішив проблем спрощеної системи, але й певною мірою ще більше їх актуалізував, питання впливу податкових змін на розвиток малого бізнесу в Україні набуло ще більшої популярності як серед практиків, так і серед науковців.

Метою дослідження  є вивчення механізму спрощеної  системи оподаткування в Україні  як основного засобу стимулювання суб’єктів  малого підприємництва та розробка заходів  щодо подальшого вдосконалення існуючої системи.

Об’єктом дослідження є процес розвитку та реалізації спрощеної системи  оподаткування  в Україні.

Предметом дослідження є методи та інструменти податкової політики щодо регулювання питань розвитку спрощеної  системи оподаткування в Україні.

При проведенні досліджень використано сукупність методів і підходів, що дозволило  забезпечити логіку змісту роботи і  обґрунтованість пропозицій.

 

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

 

1.1. Основні  напрями державної підтримки  розвитку малого підприємництва

 

Підтримка підприємців зародилася ще в XV столітті у вигляді протекціоністських тарифів  держав на імпортовані промислові товари, а також заохочення експорту, особливо готової продукції. У подальшому розвитку підтримка підприємництва стала розширюватися заходами податкового  стимулювання для дрібних підприємців. Підтримка в своєму зародженні здійснювалася  в основному шляхом непрямих заходів  і створенням сприятливих умов для  розвитку. А цілеспрямована державна політика підтримки підприємництва з’явилася лише в 1932 році в США як міра по подоланню наслідків Великої Депресії.

Аналізуючи  зародження підтримки підприємництва, можна зробити висновок, що вона надавалася не всім підприємствам, а  лише певним категоріям, які сприяли  вирішенню певних проблем національних економік. Ще Адам Сміт відводив для  держави обовʼязок «створювати і підтримувати ті громадські інституції і ті громадські роботи, які хоча і можуть бути дуже корисними для суспільства, проте мають таку природу, що прибуток ніколи не відшкодовує витрати ні одному індивіду або невеликій кількості індивідів» [50, с.43]. Зважаючи на це, можна виділити принцип цілеспрямованості підтримки.

Оскільки  підтримка покликана впливати на розвиток малого підприємництва, то слід визначитися з самим поняттям «розвиток малого підприємництва». Т. Куклінова під розвитком підприємства розуміє «процес змін, які відбуваються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів в результаті адаптації підприємства до вимог зовнішнього середовища шляхом цілеспрямованих внутрішніх змін, протягом яких воно змінює свій стан і характеристики, котрі, у свою чергу, призводять до якісних перетворень в цілому з появою якісно нових елементів і властивостей» [29, с. 69]. З вищесказаного визначення випливає, що підтримка розвитку малого підприємництва здійснюється шляхом зміни внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на підприємства з метою їх якісних змін.

Аналізуючи  понятійний апарат трактування підтримки  малого підприємництва, слід звернутися до досліджень вітчизняних вчених у даній сфері. У підручниках з державного регулювання економіки [30, с. 46; 57, с. 12] державна підтримка розглядається як форма державного регулюван,ня, спрямована на розширення можливостей діяльності господарюючих суб’єктів, у той час як регулювання встановлює їх рамки, межі діяльності та може здійснюватися за допомогою правових, економічних та організаційних форм.

С. Чистов розділяє державну підприємницьку політику на державне регулювання тих процесів, які відбуваються в підприємницькому середовищі і державну систему підтримки підприємництва [55, с. 134]. Цей автор відокремлює державну підтримку підприємництва від державного регулювання даного сектору. У той же час, Т. Ганділов говорить про необхідність розмежування державного нормативного регулювання та системи державної підтримки малого підприємництва - таким чином, він виділяє підтримку підприємництва у вузькому сенсі слова у вигляді прямої підтримки підприємництва [17, с. 49].

В результаті проведеного аналізу літературних джерел з проблеми дослідження виявлено, що в більшості визначень підтримки малого підприємництва [11; 32; 35, с. 28; 49, с. 8], її характеризують як «сукупність форм правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання». Але в даних трактуваннях мова йде скоріше про непряму підтримку малого підприємництва, яка виражається в сприянні їх розвитку, що робить дане визначення неповним і вимагає свого уточнення.

Деякі автори визначають підтримку малого підприємництва шляхом простого перерахування її заходів: Н. Чала під державною підтримкою підприємств має на увазі заходи прямого і прихованого субсидіювання, такі як пільги, субсидії, протекціоністські заходи, регулювання цін і тарифів, податкові канікули тощо [54].

Найбільш  комплексне трактування даного поняття  представлено в редакції З. Варналія : «під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, державне регулювання цього сектору економіки, яке передбачає в першу чергу свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення та розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах або безоплатно» [15, с. 33.]. Дане визначення поняття «підтримки підприємництва» є більш широким, аніж попередні визначення, оскільки воно включає у себе не тільки непряму підтримку розвитку сектора малого підприємництва, але і враховує заходи прямої допомоги. Однак у Законі Україні «Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва», не дано чіткого визначення поняття «підтримка малого підприємництва» [6]. Аналізуючи даний акт, можна виділити відсутність в ньому конкретизації, а критерії визначення суб’єктів малого підприємництва відрізняються від критеріїв суб’єктів малого підприємництва, які мають право користуватися спрощеною системою оподаткування, що також належить до заходів державної підтримки підприємництва. Відповідно до нових законодавчих актів у даній сфері, державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки і включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку. І в редакції цього проекту чітко розмежовані поняття сприяння розвитку малому підприємництву і його підтримки [48]. Головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію сприяння розвитку малого підприємництва, на основі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Для визначення основних ознак системи підтримки  підприємництва необхідно розглянути основні принципи (табл. 1.1), на яких вона повинна функціонувати.

 

Таблиця 1.1

Класифікація  принципів державної підтримки  малого підприємництва [42]

 

Напрями	Склад принципів державної підтримки  МП
1	2
Системоутворюючі	Принцип переваги і вирішальної ролі державної підтримки малого бізнесу  перед державним регулюванням економіки; Принцип збалансованості різних форм підтримки; Принцип географічної диверсифікації підтримки
Економічні	Принцип вартісної оцінки та ефективності використання державної підтримки; Принцип переваги поворотного фінансування над безповоротним; Принцип переваги при виборі об’єктів підтримки більш  конкурентоспроможних структур; Принцип диверсифікації
Організаційні	Багаторівневий характер різних форм підтримки; Принцип прозорості системи державної  підтримки малого бізнесу; Принцип контролю за державними органами та організаціями
Нормативні	Багаторівневий характер різних форм підтримки; Принцип прозорості системи державної  підтримки малого бізнесу; Принцип контролю за державними органами та організаціями

 

 

Виділені  принципи державної підтримки малого підприємництва найбільш повно характеризують її сутність та напрями її реалізації.

Семантично  поняття «підтримка» означає  допомогу, сприяння. При цьому «допомога» є процесом більш швидким і комплексним, коли «сприяння» є процесом більш повільним і характеризується меншою віддачею. У понятті «підтримка підприємництва» значення допомоги проявляється у вигляді прямих заходів з підтримки підприємництва, а значення сприяння – непрямих заходів, що створюють певні умови, покликані стимулювати розвиток даного сектору.

При цьому  пряма підтримка малого підприємництва передбачає допомогу певної категорії підприємців шляхом видачі ресурсів, що спрямовуються на їх розвиток. Критеріями ефективності надання прямої підтримки, при цьому, не є кількісні параметри розвитку підприємництва в цілому, а розраховується віддача у вигляді збільшення податкових надходжень до бюджетів та створення нових робочих місць.

Непряма підтримка спрямована саме на сприяння розвитку усього сектору малого підприємництва і здійснюється шляхом надання податкових пільг, введення протекціоністських тарифів та ін. Критеріями ефективності підтримки у вигляді сприяння розвитку сектору малого підприємництва можна вважати кількісне зростання даного сектору, на що і спрямований даний вид підтримки (табл. 1.2).

Виходячи  з вищесказаного, можна визначити  підтримку малого підприємництва як процес цілеспрямованого впливу з боку державних та інших органів на кількісні і якісні характеристики розвитку сектору малого підприємництва з метою допомоги і сприянню у здійсненні останнім своїх соціально-економічних функцій.

 

Таблиця 1.2

 

Критерії  ефективності прямої і непрямої підтримки  малого підприємництва

Підтримка у вигляді допомоги	Більш швидкий ефект від даного виду підтримки
	Критерії ефективності - оцінка соціально-економічного ефекту (ВВП, ВРП, податкові надходження  до бюджетів), а також оцінка соціального  ефекту (рівень безробіття)
Підтримка у вигляді сприяння розвитку	Більш повільний ефект від даного виду підтримки
	Критерії ефективності - кількісні  ознаки розвитку малого підприємництва, виявлення тенденцій в динаміці показників, що характеризують розвиток малих підприємств

 

Можна виділити наступні функції підтримки малого підприємництва:

1. Стимулююча  функція - забезпечує зростання  ефективності розвитку малого підприємництва;