Управління якістю продукції на підприємстві

Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні властивості, насамперед функціонального призначення, після усунення виявлених дефектів. Ремонтопридатність характерна для багатьох непродовольчих товарів, особливо складнотехнічних, які за цією властивістю поділяються на ремонтопридатні і ремонтонепридатні.

 Збереження — здатність товару  підтримувати вихідні кількісні  та якісні характеристики без  значних втрат упродовж певного терміну; якщо ж вони відбуваються, то це повинно бути економічно виправдане. Збереження починається з моменту виготовлення товару і продовжується до його утилізації. Етап збереження поділяють на два періоди: складське збереження у виготовлювача, оптовій і роздрібній торгівлі та домашнє збереження у споживачаОтже, поняття якості є стратегічним для кожного підприємства і показники її оцінки постійно моніторяться відповідними підрозділами. В залежності від того, яку продукцію виробляє підприємство, обираються показники, що найкраще відображатимуть особливості продукції.

 

 

1.2. Методи управління якістю  продукції

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість — комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробку стратегії, організацію виробництва, маркетинг тощо. Найважливішою складовою всієї системи діяльності підприємства є якість продукції. У ДСТУ 3230 якість визначена як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що надають їм здатності задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.[14] Цим стандартом уведені такі поняття, як «забезпечення якості», «управління якістю», «петля якості».

Управління якістю продукції — напрями виконання функції загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у цій сфері за допомогою таких засобів впливу на якість, як планування, оперативне управління, забезпечення та поліпшення її в межах всієї системи. Впровадження системи якості в організації приносить постачальнику найбільшу ефективність тоді, коли працівники останньої розуміють її призначення і принцип дії, особливо в тій сфері, яка безпосередньо стосується конкретних обов´язків, а також взаємозв´язок цієї сфери з іншими частинами системи.[5]

Відповідно до стандарту ISO життєвий цикл продукції включає такі етапи:

1) маркетинг, пошук і вивчення ринку;

2) проектування і розробка технічних вимог, розробка продукції;

3) матеріально-технічне постачання;

4) підготовка і розробка виробничих процесів;

5) виробництво;

6) контроль, проведення випробувань  і обстежень;

7) пакування і зберігання;

8) реалізація і розподіл продукції;

9) монтаж і експлуатація;

10) технічна допомога й обслуговування;

11) утилізація після випробувань.[10]

Перераховані етапи наводяться в літературі з менеджменту у вигляді «петлі якості» (рис 1.2).

Найважливішим елементом системи якості є життєвий цикл продукції, або «петля якості». «Петля якості» («спіраль якості») - концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях: від визначення потреб до оцінки їхнього задоволення.

Рис. 1.2. «Петля якості»

Джерело: [складено автором на основі джерела 47]

За допомогою петлі якості здійснюється взаємозв'язок виготовлювача продукції зі споживачем і з усіма об'єктами, що забезпечують рішення завдань керування якістю продукції.[47]

Методи оцінки показників якості:

• органолептичний;
• реєстраційний;
• розрахунковий;
• вимірювальний;
• експертний;
• соціологічний.

Органолептичний метод ґрунтується на визначенні показників за допомогою органів почуттів людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбільш прийнятний у торгівлі.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні.[31]

 Розрахунковий метод грунтується  на визначенні показників якості розрахунковим шляхом із застосуванням формул.

Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати. Перспективними напрямами цього методу є прискорені експрес-методи, які не руйнують контролю.

Якість продукції визначається тим її вирішальним значенням, яке вона має для споживача та її виробника:

- якість та ефективність виробництва перебувають у прямій залежності і доповнюють одна одну;

- якість є основою скорочення витрат і виживання фірми в умовах внутрішньої та особливо міжнародної конкуренції;

- з позиції споживача якість виробу визначає ступінь задоволення потреб, на які повинен своєчасно орієнтуватися його виробник.

Традиційний спосіб захисту споживачів - це здійснення вхідного контролю якості товарів, що надходять. Підвищення гарантії якості товарів та досягнення визначеного технічного рівня продукції на підприємстві потребує системного підходу до управління її якістю.

Система управління якістю - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів.

Система управління якістю утворює логістику якості і посідає важливе місце в логістиці підприємства. Вона охоплює контроль якості матеріальних потоків і трудових процесів на всіх стадіях і етапах виробничого процесу, починаючи з надходження на склад підприємства матеріальних ресурсів до передачі продукції на склад готової продукції.

Споживач на основі діючої в постачальника системи якості має можливість вибирати підприємства постачальника, система якості якого, з погляду споживача, здатна забезпечувати належну якість товарів, що надходять.

Такий підхід взаємовідносин між постачальником і споживачем почав розвиватися з початку 80-х років. Спираючись на досвід національних організацій у сфері стандартизації, забезпечення та управління якістю, Міжнародна організація з стандартизації розробила та в 1987 р. видала перші п'ять стандартів ІSО серії 9000. Вони стали основою для досягнення стабільної якості будь-яким підприємством. Цими стандартами було встановлено, що кожне підприємство повинно вирішувати три головні завдання у сфері якості:

1) підтримувати якість продукції  і послуг на рівні, що забезпечує  постійне задоволення встановлених  ним вимог споживача, які передбачаються;

2) забезпечувати керівництву впевненість  у тому, що необхідна якість  досягається і підтримується на заданому рівні;

3) забезпечувати споживачу впевненість  у тому, що запланована якість  продукції, що постачається, досягається  або буде досягнута, якщо це  передбачено контрактом.[14]

Для того щоб продукція відповідала вимогам ринку і в певний період часу була конкурентоспроможною, підприємство-виготовлювач повинно впровадити і підтримувати на відповідному рівні систему якості, яка забезпечує контроль всіх чинників, що впливають на якість продукції (послуг). Важливо вибрати та побудувати систему якості таким чином, щоб одночасно задовольняти потреби споживачів і захищати власні інтереси. Вдала структура управління якістю на підприємстві дає змогу знизити витрати, збільшити власний прибуток при постійному підвищенні якості продукції, що випускається.

ISО (Міжнародна організація з стандартизації) - це всесвітня федерація національних органів з стандартизації (комітетів - членів ISО). Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISО. Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISО, також беруть участь у роботах.

До переліку Державних стандартів України, гармонізованих із міжнародними стандартами, належать:

1. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник. Цей стандарт замінює ДСТУ 3230-95 «Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення».

2. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги. Цей стандарт замінює ДСТУ ISO 9001-95 «Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування», ДСТУ ISO 9002-95 «Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування», ДСТУ ISO 9003-95 «Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань».

3. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Цей стандарт замінює ДСТУ ISO 9004-1-95 «Управління якістю та елементи системи якості. Частина 1. Настанови».

4. ДСТУ ISO 14001-97 Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування.

5. ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування. Діє до 15.12.2003 р. під час сертифікації.

6. ДСТУ 3921. 1-1999 (ISO 10012-1 : 1992) Вимоги до забезпечення якості засобів вимірювальної техніки. Частина 1. Система метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки.

7. ДСТУ 3921. 2-2000 (ISO 10012-2 : 1997) Забезпечення якості засобами вимірювальної техніки. Частина 2. Настанови щодо контролю процесів вимірювань.

Отже, на сучасному етапі розвитку виробництва поняття якості має надзвичайно важливе значення. Показник якості товару - це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей товару, які становлять його якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенклатура показників якості конкретного товару залежить від його призначення. Якість включає в себе показники, які здатні характеризувати той чи інший товар у певній сфері використання – функціональні, економічні, технологічні, інші.

           Якість характеризується такими властивостями як довговічність, надійність, безвідмовність, ремонтопридатність, збереження. Саме вони збільшують довіру споживачів до продукції, та підсвідомо визначають їх прихильність до товару чи виробника.

Управління якістю продукції — напрями виконання функції загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у цій сфері за допомогою таких засобів впливу на якість, як планування, оперативне управління, забезпечення та поліпшення її в межах всієї системи. Впровадження системи якості в організації приносить постачальнику найбільшу ефективність тоді, коли працівники останньої розуміють її призначення і принцип дії, особливо в тій сфері, яка безпосередньо стосується конкретних обов´язків, а також взаємозв´язок цієї сфери з іншими частинами системи. Тому петля якості є дуже важливою частиною управління якістю на підприємстві. Основними методами, за допомогою яких оцінюється якість продукції, що випускається є: органолептичний, розрахунковий, реєстраційний, вимірювальний, експертний, соціологічний. Кожен з цих методів, а також їх поєднання дають змогу найоб’єктивніше проаналізувати якість товару.

 

 

1.3 Загальна теорія управління та управління якістю

 

Як відомо, застосування основних принципів теорії управління можливо до будь-якого предмета за деяких початкових умов. Такими основними умовами є: наявність програм поведінки керованого об'єкта або заданий, запланований рівень параметрів його стану; нестійкість об'єкта відносно програми і заданих параметрів, тобто об'єкт може ухилятися від заданої програми або планових значень параметра; наявність способів і засобів для виявлення і вимірювання відхилення об'єкта від заданої програми або значень параметрів; наявність можливості впливати на керований об'єкт із метою усунення виникаючих відхилень.

Механізм управління, відповідно до загальної теорії управління, виглядає так, як він представлений на рис.1.1

Рис.1.1 Типова блок-схема механізму управління

Розглядаючи початкові умови можливого застосування основних принципів загальної теорії управління і схему механізму управління до організації робіт з якості, можна з великою відповідальністю за об'єктивність скласти схему механізму управління якістю продукції. Але спочатку кілька попередніх міркувань про характер якості продукції як про об'єкт управління.

Програми якості з установленням значень показників можуть входити складовою частиною в усі можливі плани і програми проектно-конструкторських організацій, виробничих об'єднань підприємств, договірні зобов'язання. Показники якості обумовлюються в угодах на товарних біржах і при інших формах руху товарів.

Вимоги до якості встановлюються і фіксуються в нормативних і нормативно-технічних документах: державних, галузевих, фірмових стандартах, технічних умовах на продукцію, у технічних завданнях на проектування або модернізацію виробів, у кресленнях, технологічних картах і технологічних регламентах, у картах контролю якості тощо.

Зі сказаного стає очевидним, що перша умова по теорії управління у випадку з якістю задовольняється.

Звернемося до другої умови. Тут потрібно розглянути кілька ситуацій. Насамперед, варто вказати на те, що відхилення якості продукції від заданих параметрів відбувається, як правило, у гіршу сторону і має загальні і конкретні прояви.

До числа загальних відноситься моральний знос, фізичне і моральне старіння продукції, тобто втрата первісних властивостей при експлуатації і збереженні.

Нестійкість, мінливість якості продукції виявляється не тільки в двох загальних тенденціях фізичного і морального старіння. Мають місце так звані приватні відхилення якості від встановлених вимог. Вони надзвичайно різноманітні й обумовлені вже не економічною і технічною природою, а умовами зовнішнього характеру: порушеннями правил і умов експлуатації, помилками розробників і виробників, порушеннями виробничої дисципліни, дефектами устаткування, за допомогою якого виготовляється і використовується продукція тощо.