Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 22:49, реферат

Краткое описание

Навчальні цілі:
• розкрити сутність, значення і цілі кадрової політики підприємства;
• визначити чинники, що визначають кадрову політику підприємства;
• продемонструвати напрямки кадрової політики підприємства;
• охарактеризувати типи кадрової політики;
• розкрити етапи проектування кадрової політики підприємства;
• висвітлити стратегії управління персоналом підприємства;
• розкрити зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Кадрова політика.docx

— 341.16 Кб (Скачать документ)

§     Підвищення ролі вищої освіти і науки як основ становлення в Україні ефективної "економіки знань".

§     Реформування та розвиток вітчизняної системи вищої освіти та науки, забезпечення їх інтеграції в європейський та світовий освітній та науковий простір, запровадження принципів та стандартів Болонського процесу у вищих навчальних закладах України.

§     Забезпечення ефективного захисту відповідно до міжнародних стандартів права інтелектуальної власності, в тому числі авторських і суміжних прав.

§     Сприяння культурному розвитку громадян України,  створення умов для реалізації творчого потенціалу людини та суспільства, забезпечення для всіх громадян України рівних можливостей у задоволенні культурно-духовних потреб.

§     Відродження духовних цінностей Українського народу, захист та примноження його культурного надбання, збереження національної культурної спадщини, підтримка розвитку культури і мистецтва, відродження та збереження культурної самобутності регіонів.

§     Захист, модернізація та розвиток національної культурної індустрії (книговидання, кінематографія, мистецтво).

§     Створення умов для консолідації суспільства на основі національної системи духовних цінностей, в центрі якої людина, її розвиток, права і свободи, максимальне забезпечення її потреб.

§     Відновлення повноцінного діалогу між представниками різних соціальних та етнічних груп, культур та релігійних конфесій.

§     Забезпечення умов для формування толерантного суспільства, гарантування свободи совісті та віросповідання.

§     Забезпечення свободи засобів масової інформації та безперешкодного доступу громадян до інформації, створення умов для розвитку інформаційних технологій та інформаційного суспільства, широкої інтеграції і доступу громадян до світового інформаційного простору.

§     Створення суспільного мовлення та надання державної підтримки національному інформаційному продукту, здійснення заходів щодо захисту національного інформаційного простору.

§     Створення умов для максимальній реалізації здібностей талановитих спортсменів, стимулювання створення спортивної інфраструктури, сприяння участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях, підвищення авторитету держави у світовому спортивному русі.

§     Реформування системи охорони здоров'я з метою забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, надання державою гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги, ефективної реалізації державних цільових програм лікування найбільш поширених небезпечних для здоров'я і життя людини захворювань, раціонального державного контролю за якістю лікарських засобів і виробів медичного призначення.

§     Розвиток страхової медицини, зокрема, шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування;

§     Запровадження пріоритетного розвитку та профілактичного спрямування первинної лікувально-профілактичної допомоги, розвиток інституту сімейного лікаря, забезпечення проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів (диспансеризації) з метою ранньої діагностики захворювань, створення єдиного простору доступних для всіх верств населення медичної допомоги;

§     Удосконалення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, сприяння популяризації та поширенню здорового способу життя, організації змістовного дозвілля.

Першочергові  кроки

▪ Забезпечення ефективного  захисту прав і свобод громадян, зокрема, шляхом утвердження повноцінного громадянського суспільства, в якому  людина всебічно розвивається і самореалізується; сприяння незалежній діяльності об'єднань громадян, збільшення їх впливу на прийняття  суспільно важливих рішень; забезпечення свободи слова та незалежності ЗМІ; запровадження тендерної рівності.

▪ Реалізація державної  мовної політики на основі норм міжнародного права, Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин.

▪ Створення належних умов для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових  знань незалежно від місця  проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків, в тому числі  шляхом:

- істотного збільшення  кількості бюджетних місць у  державних вищих навчальних закладах;

- передачі органам  місцевого самоврядування права  управління закладами професійно-технічної  та середньо-спеціальної освіти;

- підготовки висококваліфікованих, творчих особистостей, які мають  можливість опановувати нові  передові знання та використовувати  їх на благо суспільства;

- реформування дошкільної  освіти, що має будуватися на  засадах багатоманітності, сприяння  розвитку творчої індивідуальності  дітей;

- забезпечення доступності  дошкільної, повної загальної середньої,  професійно-технічної, вищої освіти  в державних і комунальних  навчальних закладах;

- розвитку дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і  післядипломної освіти, різних форм  навчання; надання державних стипендій  та пільг учням і студентам;

- забезпечення демократизації  та рівного доступу до якісної  середньої освіти;

- підвищення престижу  освітянської праці;

- розвитку вищої  освіти;

- підвищення ролі  науки як основи розвитку в  Україні ефективної "економіки  знань";

- залучення приватних  інвестицій в систему освіти;

- утвердження стратегічного  пріоритету реформування вітчизняної  науки.

▪ Сприяння культурному  розвитку громадян України, в тому числі  шляхом:

- створення умов  для реалізації творчого потенціалу  людини і суспільства;

- забезпечення для  всіх громадян України рівних  можливостей у задоволенні своїх  культурно-духовних потреб;

- відродження духовних  цінностей  українського  народу, захист та примноження його культурних здобутків;

- збереження та  актуалізації національної культурної  спадщини;

- державного захисту національної культурної індустрії (книговидання, кінематографія, мистецтво);

- формування толерантного  суспільства, утвердження свободи  совісті та віросповідання;

- інтеграції української  культури у глобальні культурні  процеси.

▪ Забезпечення якісної  і доступної медичної допомоги та динамічного розвитку системи охорони  здоров'я:

- поетапне збільшення  обсягів бюджетного фінансування  системи охорони здоров'я до  загальноєвропейського рівня;

- викорінення ганебної  практики поборів з хворих  за отримання медичних послуг;

- посилення державного  контролю за якістю медичних  послуг та препаратів;

- захист громадян  від цінових стрибків на ринку  лікарських засобів;

- гарантування якісної  безкоштовної екстреної медичної  допомоги;

- реформування системи  охорони здоров'я шляхом запровадження  інституту сімейного лікаря, пріоритетного  розвитку первинної медичної  допомоги, діагностики різних видів  захворювань та впровадження  обов'язкового профілактичного догляду,  створення єдиного простору доступних  для всіх верств населення  медичних послуг;

- орієнтація на  профілактику та попередження  захворювань і здоровий спосіб  життя населення.

▪ Удосконалення  державної політики у сфері фізичної культури і спорту:

- забезпечення оптимальної  рухової активності кожної людини  впродовж усього життя як важливого  чинника здорового способу життя,  організації змістовного дозвілля;

- сприяння максимальній  реалізації здібностей обдарованих  осіб у спорті, підвищення авторитету  держави у світовому спортивному  русі;

- стимулювання створення  спортивної інфраструктури.

▪ Впровадження програм  комп’ютерного дистанційного навчання.

▪ Удосконалення змісту освіти з урахуванням нових соціально-політичних реалій суспільства, сучасного рівня  науки і техніки;

▪ Запровадження нових  концепцій мовно-літературної освіти, трудової підготовки, нових навчальних програм з природничо-математичних дисциплін;

▪ Визначення державних  вимог до змісту, рівня й обсягів  освіти і на цій основі вжиття заходів  для поліпшення якості навчально-виховного  процесу, забезпечення рівня освіти, достатнього для технічного, економічного і соціального прогресу країни;

▪ Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної науки і освіти, сприяння експорту наукових та освітніх послуг;

▪ Удосконалення механізму  імплементації результатів наукової діяльності в практику державного управління на основі створення системи моніторингу впровадження результатів наукової діяльності в практику державного управління. 

 

VI. КАДРОВА ПОЛІТИКА  НАУКОВОЇ СФЕРИ 

 

Проблеми

Наразі важливим завданням  стає науково-технічне забезпечення реалізації антикризових програм та проектів Уряду, міністерств і відомств, органів  місцевого самоврядування, великих  підприємств, розширення з ними співпраці  з метою широкого впровадження результатів  наукових досліджень.

Необхідно забезпечити практичне  наповнення визначених Урядом найважливіших  напрямів наукових досліджень і розробок, що здатні суттєво вплинути на соціально-економічний  розвиток країни.

Аналізуючи підсумки реалізації цих напрямів, слід констатувати вкрай  недостатню кількість дійсно вагомих  результатів.

Можна, посилатись при цьому  на відсутність відповідних цільових асигнувань, погіршення економічної  ситуації у виробництві. Але очевидною  є й недостатня робота наших вчених, наукових установ та організацій  по практичній реалізації визначених пріоритетів.

Потребує подальшого суттєвого  вдосконалення інноваційна діяльність та розвиток інноваційної інфраструктури галузі науки.

В освоєнні та випуску високотехнологічної  продукції за сучасними розробками науковим установам повинні сприяти  їх організації дослідно-виробничої бази. Разом з тим, наукові інституції значною мірою втратили інтерес  до неї. Важливим елементом інноваційної структури є технологічні парки.

Принципового удосконалення  потребує й діяльність щодо кадрового  забезпечення наукових установ.

Слід зауважити, що проходить  еміграція молодих вчених, оскільки  провідні держави світу прийняли рішення про суттєве збільшення фінансування наукової діяльності. Ця проблема в першу чергу стосується  фахівців інженерних та технічних дисциплін. Варто звернутися до досвіду Індії, Бразилії, Китаю та інших країн, де обіг програмної продукції щороку зростає  на 40-50%.  

 

Головна мета  

 

Створення умов для посилення  реального впливу науки на суспільний розвиток, оновлення системи досліджень, ґрунтовний перегляд самих дослідницьких  пріоритетів, актуалізація перспективних  напрямів комплексних міждисциплінарних  досліджень з проблематики щодо забезпечення динамічного розвитку держави. 

 

 

 

Основні цілі 

 

Для організації наукових досліджень, підвищення їх ефективності необхідно:

▪ формування більш ефективної системи та реальних механізмів координації  фундаментальних досліджень в Україні.

▪  забезпечення практичної реалізації основних  наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних  досліджень.

▪ розширення взаємодії  міністерств та відомств з науковими  установами, підприємствами, організаціями.

▪ своєчасне оновлення  тематики фундаментальних та прикладних досліджень. Науковим установам необхідно  проводити цю роботу на постійній  основі з урахуванням світових тенденцій  розвитку науки і техніки  та потреб вітчизняної економіки.

▪ отримання замовлень  з боку міністерств та інших організацій, виконання договорів з великими вітчизняними та закордонними підприємствами, грантів на проведення наукових досліджень і розробок. 

▪ формування інноваційних структур нового типу – так званих інноваційних кластерів.

Пріоритетом поліпшення  кадрової політики в науковій сфері  має бути:

- залучення і закріплення  талановитої молоді  завдяки запровадженню  різноманітних форм соціальної  підтримки наукової молоді, як  на державному рівні, так і  на рівні наукових установ,  підприємств та організацій;

- організація більш широкої  участі молодих науковців у  конкурсах, що проводяться в  рамках існуючої системи їх  адресної підтримки. 

 

Першочергові  кроки 

 

▪ Оптимізувати мережу наукових установ, привести її до сучасних потреб, реорганізувати або ліквідувати  ті установи, які протягом тривалого  часу не дають належної наукової віддачі  та мають стабільно низький науковий рейтинг.

Информация о работе Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств