Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 22:49, реферат

Краткое описание

Навчальні цілі:
• розкрити сутність, значення і цілі кадрової політики підприємства;
• визначити чинники, що визначають кадрову політику підприємства;
• продемонструвати напрямки кадрової політики підприємства;
• охарактеризувати типи кадрової політики;
• розкрити етапи проектування кадрової політики підприємства;
• висвітлити стратегії управління персоналом підприємства;
• розкрити зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Кадрова політика.docx

— 341.16 Кб (Скачать документ)

- підвищення ролі соціальних  партнерів, суб’єктів господарювання  в реалізації стратегії навчання  упродовж життя;

- упровадження компетентності  підходу до кваліфікації та  визнання результатів навчання.

Освітня сфера у передових  за рівнем економічного розвитку країнах  є важливим чинником економічного зростання. Консультативного комітету промислових  досліджень комісії Європейського  Союзу визначив, що кожна одиниця  витрат на освіту дає економічний  ефект на рівні 1,7 – 1,9 одиниць виробленого  валового внутрішнього продукту (ВВП). Це зумовлено зростаючими вимогами роботодавців до компетенцій працівників; старінням робочої сили і зростанням питомої ваги саме тих працівників, які здобули професійну освіту багато років тому, і компетенції яких об’єктивно не відповідають сучасним вимогам.

Сьогодні перед Україною постають нові виклики. Відповідь на них є суттєвим фактором національної безпеки та конкурентоспроможності країни. Це не може зробити країна без  належного кадрового потенціалу у всіх соціально-економічних сферах життєдіяльності.

На даному етапі функціонування суспільства одним із найважливіших  факторів його розвитку була і залишається  кадрова політика, яка визначає основний зміст і характер усіх видів соціального  управління в Україні.

Тривалі об’єктивні та суб’єктивні  труднощі призвели до серйозних кадрових проблем у роботі з керівниками  державних підприємств, установ, організацій. Продовжується відтік висококваліфікованих, досвідчених кадрів.

Пріоритетом кадрової політики в економічній сфері життєдіяльності  суспільства є:

-                 вдосконалення системи аналізу, прогнозування соціальних процесів і трудових ресурсів;

-                 кадрове забезпечення всіх галузей економіки;

-                 вирішення проблем розвитку підприємництва, забезпечення зайнятості та подолання безробіття;

-                 забезпечення соціальних гарантій праці, заробітної плати, прибутків. 

 

Головна Мета 

 

Головна мета сучасної державної кадрової політики в економічній сфері є забезпечення високого професіоналізму управлінського процесу і всіх ділянок трудової діяльності кваліфікованими, активно діючими, добросовісними працівниками, здатними забезпечити відродження України.

Сучасна кадрова політика підприємства (фірми, корпорації) має  бути спрямована на ринкові умови  господарювання.  

 

Основні цілі

 

Основними  цілями кадрової політики в економічній сфері  є:

§      Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, досягнення високих темпів її зростання, забезпечення макроекономічної стабільності та низького рівня інфляції.

§      Розвиток внутрішнього ринку, підвищення ефективності його функціонування та вдосконалення механізмів державного регулювання, забезпечення збалансованості попиту та пропозиції на окремих ринках.

§      Проведення узгодженої антиінфляційної політики та забезпечення цінової і валютно-курсової стабільності.

§      Проведення стабільної, раціональної та справедливої податкової політики, яка передбачає зниження податкового тиску на економіку з розширенням бази оподаткування.

§      Проведення прозорої та виваженої бюджетної політики як дієвого інструменту соціально-економічного розвитку, захисту вразливих верств населення та інвестування в реальний сектор економіки для підтримки національного товаровиробника і збереження робочих місць.

§      Проведення ефективної політики управління державним боргом.

§      Підвищення результативності державних видатків, реалізація прозорої політики закупівель за державні кошти, яка гарантуватиме раціональне використання ресурсів.

§      Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва – праці та капіталу – на споживання, насамперед шкідливої для здоров’я людей продукції, та ресурсні і екологічні платежі.

§      Розвиток і зміцнення банківської системи та небанківських фінансових установ.

§      Забезпечення інституційної та фінансової незалежності Національного банку України одночасно з посиленням прозорості його діяльності.

§      Підвищення рівня захисту прав вкладників.

§      Упровадження ринкових інструментів акумулювання і перерозподілу довгострокових фінансових ресурсів, у тому числі в рамках введення обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

§      Розвиток ліквідного, прозорого та надійного фондового ринку, ефективне функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів.

§      Забезпечення економічної збалансованості розвитку регіонів, узгодженості напрямів їх розвитку із загальнонаціональними потребами.

§      Гарантування державою непорушності усіх форм власності як основи ринкової системи господарювання.

§      Створення сприятливих умов для розвитку підприємництва,  спрощення умов започаткування бізнесу та виходу з нього, зменшення втручання держави в економічну діяльність суб’єктів господарювання, спрощення системи отримання дозволів, зниження тиску на бізнес з боку контролюючих органів.

§      Перехід на європейську модель ринкового нагляду, якості та безпеки продукції.

§      Впровадження європейських підходів у сфері делегування функцій держави суб'єктам господарювання.

§      Розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях.

§      Детінізація економіки, створення сприятливих умов для діяльності економічних агентів у легальному правовому полі.

§      Інтенсифікація інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема, через заохочення коштів підприємств і населення, утвердження ефективної системи страхування інвестиційних ризиків, стимулювання спрямування заощаджень громадян на інвестування економіки, забезпечення інноваційної складової інвестицій.

§      Запровадження економічних стимулів для заохочення модернізації національного виробництва, спрямування інвестицій у новітні технології, формування національної інноваційної інфраструктури та державних програм промислової модернізації.

§      Розвиток механізмів державно-приватного партнерства з метою залучення інвестицій у модернізацію промислової та соціальної інфраструктури.

§      Перехід від фіскальної до інвестиційно орієнтованої моделі приватизації, забезпечення прозорості прийняття рішень та взаємопов'язаності стратегії приватизації державного майна зі стратегією розвитку економіки України та її окремих галузей.

§      Забезпечення ефективного управління об'єктами державної власності, запровадження прозорого та ефективного механізму реалізації державою своїх прав власника.

§      Досягнення високого рівня енергетичної безпеки, диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, збільшення обсягів їх власного видобутку, підвищення ефективності використання енергоносіїв, упровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

§      Переведення українських газо-, нафтотранспортних і електричних мереж на умови функціонування, що діють у державах ЄС.

§      Створення умов для відродження українського села, ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, формування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, збільшення його експортного потенціалу, гарантування продовольчої безпеки держави.

§      Забезпечення високого рівня якості сільськогосподарської продукції та продовольства, формування прозорого ринку такої продукції.

§      Формування інфраструктури ринку земель, забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на право власності на землю.

§      Розбудова транспортної інфраструктури, підвищення ефективності використання транзитного потенціалу держави, інтеграція транспортних мереж України у міжнародні транспортні коридори.

§      Реформування житлово-комунального господарства, забезпечення доступності комунальних послуг та підвищення їх якості, залучення мешканців до управління об'єктами житлово-комунального господарства. 

 

Першочергові  кроки 

 

Для ефективної реалізації кадрової політики в економічній  сфері необхідно:

▪ Розроблення середньострокового та довгострокового державного плану  та балансу підготовки кадрів для  підприємств, установ, організацій  різних галузей народного господарства з врахуванням тенденцій формування робочої сили, яка за чисельністю  професійного складу, освітньо-кваліфікаційним  рівнем відповідає перспективним потребам розвитку економіки, а також територіальних ринків праці.

▪ Перегляд старих методів і розробка нових підходів до виконання програми виробничої практики студентів (особливо студентів профільних ВНЗ) у напрямку можливості подальшого працевлаштування молодих спеціалістів.

▪ Впровадження системи «наставництва», що дасть можливість досвідченим працівникам навчати молоді кадри, адаптуючи їх до виробничих умов.

▪ Впровадження на законодавчому рівні чітких гарантій відшкодування працівником підприємству коштів, витрачених на його навчання, підвищуючи, таким чином, взаємну відповідальність роботодавця і працівника.

▪ З метою вирішення проблеми кадрового забезпечення необхідне укладення між відповідними регулюючими державними органами, підприємствами промислової та будівельної галузей, а також спеціалізованими профільними навчальними закладами міжгалузевої багатосторонньої угоди, що надасть можливість самим підприємствам впливати на напрямок і склад підготовки кадрів для своїх потреб;

▪ З метою удосконалення системи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації шляхом продовження квотування місць на підготовку кадрів щодо областей і районів, а також посилення в цьому питанні ролі служби зайнятості, створення відповідно до чинного законодавства сучасної системи державного розподілу фахівців; розроблення заходів щодо створення умов для підвищення доходів зайнятих в соціально-економічній сфері, а також щодо розвитку соціальної сфери в тому числі шляхом пільгового довгострокового кредитування забудовників, у першу чергу молоді та забезпечення належного функціонування закладів культури;

▪ Розроблення та впровадження в дію механізму відшкодування  коштів до державного бюджету від  молодих спеціалістів, які навчалися  у вищих навчальних закладах на бюджетній  основі, а після закінчення навчання не прибули для працевлаштування на виробництво.

▪ Розроблення та впровадження автоматизованої інформаційної  системи для забезпечення відбору, навчання, оцінки професійної компетентності кадрів;

▪ Організація мережевої  взаємодії освітніх установ для  розвитку мобільності у сфері  освіти та науки, удосконалення інформаційного обміну та сприяння прийняттю управлінських  рішень;

▪ Удосконалення системи  управління освітою та підготовкою  кадрів на основі удосконалення інформаційно-комунікативних технологій в рамках єдиного освітнього простору;

▪ Розроблення та впровадження моделей безперервної професійної  освіти, що забезпечує кожній людині формування індивідуальної освітньої траєкторії для подальшого професійного, кар’єрного і особистісного росту;

▪ Впровадження нового переліку напрямів підготовки (спеціальностей) та професійної освіти, а також  відповідних державних освітніх стандартів, розроблених з метою  формування освітніх програм, адекватних світовим тенденціям, потребам ринку праці і особистості, інноваційному шляху розвитку економіки ;

▪ Впровадження нових освітніх технологій і принципів організації  навчального процесу, які забезпечують реалізацію нових моделей і змісту безперервної професійної освіти;

▪ Організація та здійснення конкурсного відбору освітніх установ  для здійснення навчання у системі  вищої та професійної освіти, а  також у системі професійної  перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів;

▪ Удосконалення механізму  державного і регіонального замовлення на основі механізмів контрактації з  гарантуванням подальшого працевлаштування випускників за одержаною професією; при цьому обсяг підготовки кадрів щорічно має затверджуватися  постановою уряду, ґрунтуючись на середньостроковому та довгостроковому державному плані  підготовки кадрів;

▪ Передбачити економічні заходи в частині відшкодування  витрат на навчання до бюджету відповідного рівня при відмові від працевлаштування за державним направленням випускників  вищих навчальних закладів, а також  аспірантури, докторантури;

▪ Здійснення фінансового  забезпечення підготовки кадрів на основі нормативів фінансування на одну особу, затверджених відповідним органом  виконавчої влади по кожній спеціальності;

Информация о работе Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств