Оборотний капітал

Рис. 1.2. Схема кругообігу оборотного капіталу

 

 

 

 

 

 

Таким чином, механізм управління оборотним  капіталом представляє собою  частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотного капіталу, раціоналізації й оптимізації структури джерел його фінансування. Тому механізм управління оборотним капіталом підприємства повинен бути спрямованим на прийняття економічних рішень щодо формування оптимального значення його величини. Конкретна проблема для свого вирішення потребує цілком певної сукупності етапів, процедур і послідовності їх виконання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Економічні регулятори управління оборотним капіталом підприємства

При оцінці діяльності підприємства одним із основних показників ефективної діяльності служить рентабельність, яка виражається відношенням «цільового прибутку» до оборотного капіталу, тобто враховується ефективність використання оборотного капіталу, який залежить від матеріально-технічного забезпечення, фінансового положення та організації комерційної роботи. Оборотний капітал підприємства знаходяться у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообороту в іншу. Разом з тим, економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству суми грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Важливим є визначення стратегічних і тактичних цілей підприємства в процесі відтворення його конкурентних переваг, що дозволяє забезпечити як одного із етапів розробки комплексних програм управління оборотним капіталом. Разом з тим, мінімум витрат оборотного капіталу в процесі його використання залежить від контролю та оптимізації джерел фінансування в цілому. Результатом відповідних дій є збільшення завантаженості обороту оборотного капіталу та забезпечення ділової активності підприємства на ринку товарів і послуг [2, с. 11; 5, с. 198].

Оборотний капітал є основним робочим механізмом діяльності підприємства, оскільки достатній обсяг, налагоджена структура, ефективне управління і використання сприятимуть прискоренню його оборотності та отриманні максимального чистого прибутку. Зниження тривалості обороту оборотного капіталу та підвищення рівня ліквідності (платоспроможності) дозволяє забезпечити загальну рентабельність в конкурентному середовищі. Важливого значення в процесі оптимізації обсягу оборотного капіталу набуває система заходів щодо реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного циклу, оптимізується обсяг та рівень окремих видів капіталу, а також визначається загальний обсяг оборотного капіталу на майбутній період. Крім того, оптимізація співвідношення постійної та змінної частини оборотного капіталу здійснюється поетапно. Таким чином, цільовим результатом будь-якого підприємства є

мінімізація витрат оборотного капіталу в процесі його використання [4, с. 21; 8, с. 106].

Оборотний капітал характеризується не тільки обсягом і структурою, а й ліквідністю поточних активів. Ступінь ліквідності визначається здатністю поточних активів перетворюватись в процесі кругообороту на грошові засоби. Оборотний капітал – один з найважливіших показників ліквідності. Щоб визначити, чи ліквідний баланс, потрібно порівняти суму активів, що реалізуються до певного строку, із пасивами, які повинні бути до цього ж строку оплачені. Для розрахунку необхідно враховувати тільки ті статті балансу, які відображають зобов’язання перед третіми особами в межах поточного звітного періоду. Ліквідним є той баланс, де всі зобов’язання перед кредиторами забезпечені активами, строк реалізації яких співпадає із строками оплати цих зобов’язань або їх випереджає. При цьому враховується, що, наприклад, виробничі запаси є менш ліквідними, ніж готова продукція, а абсолютно ліквідними виступають грошові кошти.

Управління  оборотним капіталом вимагає  від фінансового менеджера вирішення  ряду взаємопов’язаних питань:

• ранжування поточних активів та поточних зобов’язань за критерієм ліквідності;
• оптимізація операційного циклу;
• визначення оптимального розміру поточних активів;
• обґрунтування розмірів поточних активів кожного виду;
• встановлення оптимальної пропорції між короткостроковими та довгостроковими зобов’язаннями у фінансуванні поточних активів і т.д.

 

1.3 Основні показники аналізу  оборотності капіталу підприємства

Показник  власного оборотного капіталу, що бере участь у розрахунку показника забезпеченості поточної діяльності власним капіталом, також розглядається як міра платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Можна також зустріти думку, відповідно до якої саме визначення оптимального для підприємства розміру власного оборотного капіталу є стрижнем політики фінансування оборотних активів.

Показник  власного оборотного капіталу є розрахунковим  і залежить як від структури активів, так і від структури джерел фінансування [2]. В сучасних умовах розвитку економіки підприємства стали більш зацікавлені у використанні переважно власних оборотних засобів, оскільки банки значно посилили умови видачі довгострокових позичок і підвищили процентні ставки за користування ними, а короткострокові позикові засоби не можуть бути використані для інвестицій у розвиток виробництва. Таким чином, в господарському обороті підприємств намітилася тенденція відмови від використання позикових засобів [8]. У разі якщо в підприємства є власні оборотні засоби, воно в змозі не лише сплатити свої поточні борги, але має кошти для розширення своєї діяльності. Оптимальне значення власних оборотних засобів залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, стану ринку, а їх нестача або надлишок свідчить про незадовільний стан платоспроможності підприємства [7]. Провівши критичний аналіз підходів різних вчених до висвітлення питанння розрахунку власного оборотного капіталу у економічній літературі, було виявлено, що на даний час в науковій літератрі не існує єдиної точки зору щодо визначення методики розрахунку власного оборотного

капіталу (ВОК). Підходи до визначення ВОК згруповані та представлені в таблиці 1.

 

Таблиця 1.1

Підходи до визначення власного оборотного капіталу

Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками

• коефіцієнтом оборотності (Kоб);
• тривалістю одного обороту (Поб).

Коефіцієнт  оборотності (Ко) — це кількість оборотів, що їх роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. Він визначається за формулою:

Ко = Р : СЗ,

 де Ко  — коефіцієнт оборотності;  Р — виручка від реалізації; СЗ — середній залишок оборотних коштів за період, що аналізується.

Зворотний показник коефіцієнту оборотності  капіталу називається капіталоємністю (Ке):

 Ке = середньорічна вартість капіталу / виручка (нетто) від реалізації 

Тривалість  обороту капіталу:

Поб = Д / Ко, або Од =

,

де СЗ — середній залишок оборотних  коштів; Д — кількість днів у періоді, що аналізується; Р — виручка від реалізації.

Середній  залишок оборотних коштів у цілому (або будь-якого з їх видів) обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруть підсумки залишків 2-го розділу активу балансу і  за формулою середньої арифметичної визначають середньорічний залишок.

Тривалість  одного обороту в днях (То) — визначається за формулою:

То = Д : Од,

 де  То — тривалість одного обороту  в днях; Д — кількість днів  періоду, що аналізується (90, 360); Од — оборотність оборотних коштів у днях.

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Згідно  балансу розраховується за формулою:

Ковк=ф.2ряд.035/(ф.1ряд.380гр.3+ ф.1ряд.380гр.4)/2) ; (Для підприємств  України)

Ковк=ф.2ряд.030/(ф.1ряд.380гр.3+ ф.1ряд.380гр.4)/2) ; (Для суб'єктів малого підприємництва України)

Отже, можна зробити висновок, що управління оборотним капіталом  є важливою частиною забезпечення ефективної діяльності підприємства, оскільки від правильності визначення потреби в оборотному капіталі, ефективності його використання залежить фінансова стійкість підприємства, їх кредитоспроможність та інвестиційна привабливість. Економічний розвиток господарської системи підприємства обумовлюється необхідністю постійного визначення і оцінки параметрів забезпечення ефективності управління оборотним капіталом підприємства. Відсутність моделі управління оборотним капіталом підприємства призводить до розбалансованості діяльності, що спричиняє виникнення ризикових ситуацій. Для підвищення ефективності управління оборотним капіталом підприємству необхідно розробити гнучку модель

розрахунку  необхідного обсягу оборотного капіталу, ефективну саме для даного підприємства в рамках адаптивовану до змін макро- і мікросередовища. Перспектива подальших наукових розробок в удосконаленні механізму управління оборотним

капіталом полягає у визначенні граничної  межі підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємством.

 

РОЗДІЛ  ІІ

АНАЛІЗ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТА

2.1 Аналіз фінансових ресурсів та  структурно-динамічний аналіз майна  підприємства

Цей розділ має практичний  характер і  базується на аналізі фінансової звітності підприємства. Під час аналізу потрібно провести об’єктивну оцінку фінансових результатів, фінансового стану, ділової активності підприємства, розробити процедуру оперативного контролю виробничої та фінансової діяльності, виявити чинники і причини, що зумовили досягнутий фінансовий стан, одночасно приділяючи особливу увагу виявленню негативних явищ, які стримують розвиток господарюючого суб’єкта, що призведуть до різкого спаду, а можливо й банкрутства.

ФГ “Тихомир» невелике агропромислове об'єднання, засновником якого є приватний підприємець Цикун Олександр Олександрович, де працюють наймані працівники. Тому оптимальну організацію управління визначає вже в процесі виробничої діяльності сам керівник (голова) селянського фермерського господарства та наявні умови.

 Вищим  органом управління ФГ «Тихомир» є його голова (Цикун О.О.) Голова приймає рішення, що стосуються збільшення або зменшення його капіталу, затвердження звітів про результати діяльності за рік, а також порядок розподілу прибутку або збитків. Фермерське  господарство діє на умовах самоокупності.  Всі  витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та  інших  джерел, не заборонених законодавством. Фермерське господарство займається господарською діяльністю самостійно. Фермерське господарство розміщене за адресою: Рівненська область, Костопільський район, с. Мирне, вул. Радянська 46, тел. 5-44-44. Відстань до районного центру становить – 5 км, до обласного -40 км.

Метою створення фермерського господарства «Тихомир» є забезпечення добробуту селянської сім’ї на основі трудової участі її членів у виробничій і комерційній діяльності та одержання доходу (прибутку). Його соціально-економічне значення визначається участю у формуванні продовольчого фонду країни шляхом реалізації продукції державі та на місцевому ринку

Основними видами  діяльності господарства є вирощування зернових та технічних культур (КВЕД - 01.11.0), а також розведення великої рогатої худоби (КВЕД – 01.21.0).

В свою чергу  господарство надає транспортні  послуги по збиранню урожаю, а саме: зернові культури, олійні, ріпак  та інші сільськогосподарські послуги.

На даний  час голова господарства Цикун О.О. заключив договори оренди на землю, загальною  площею у 380 га. Для своєї діяльності господарство використовує 5 приміщень, одне з яких є адміністративним. У даному приміщенні нараховується 2 комп’ютери до яких підключено інтернет, телефон, факс.

Вартість  основних фондів господарства складає 492,7 тис. грн.

Загальна характеристика ФГ «Тихомир»

Таблиця 2.1

№ п/п	Параметр, який характеризується	Зміст  та особливості
1.	Форма       підприємства	Фермерське господарство
2.	Профіль	Сільськогосподарська промисловість
3.	Види діяльності	Вирощування зернових та технічних культур, а також розведення великої рогатої  худоби, надання транспортних послуги  по збиранню урожаю, а саме: зернові  культури, олійні, ріпак та інші сільськогосподарські послуги.
4.	Форма власності	Приватна

 

До основних завдань фермерського господарства треба віднести:

- забезпечення більш повної зайнятості сільського населення суспільно необхідною діяльністю, використання трудових ресурсів;

- виробництво, переробку і збут сільськогосподарської продукції;

- участь  у розвитку інфраструктури місцевості;

- раціональне  використання переданої йому земельної ділянки у власність або наданої в користування.

Фінансовий  аналіз являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, який має  на меті: оцінити поточний і перспективний  фінансовий стан підприємства; оцінити  можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового  забезпечення; виявити доступні джерела  коштів і оцінити можливість і  доцільність їх мобілізації. спрогнозувати  становище підприємства на ринку  капіталів. В основі фінансового аналізу, так само як і фінансового менеджменту в цілому, лежить аналіз фінансової звітності. Для України ця частина фінансового аналізу має пріоритетне значення через ряд обставин, зокрема недостатня розвинутість фінансового ринку знижує значимість аналізу ринків. Категорії фінансового аналізу — це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. В їх числі: фактор, модель, ставка, процент, дисконт, опціон, грошовий потік, ризик, ліверидж та ін.