Формування інвестиційної стратегії

Таблиця 2.1.1

Обсяги виробництва продукції ЗАТ «Пивзавод на Подолі» за 2008-2009 роки

З табл. 1 можна побачити, що в 2009 році випуск пивоварних виробів зріс, порівняно з минулим роком на 8,8%.  Найбільшу частину в загальному обсязі продукції підприємства складає пиво і лише два види солоду.

Обсяг реалізованої продукції в оптових цінах підприємства без ПДВ та акцизного збору за 2009 рік складає 12 888,2 тис. грн. Основним споживачем  був місцевий ринок міста Києва та його область, хоча значна частина була реалізована і в решті областей.

По обсягах продажу в місті Києві ЗАТ «Пивзавод на Подолі» займає 9 місце. Це пов’язано з великою конкуренцією з боку національних та зарубіжних виробників, які представили різноманітний вибір номенклатури пива. Поки що продукція заводу має лише місцеву направленість, але згодом планується завоювання Українського ринку пивоварних виробів. Те саме стосується і зарубіжної направленості, саме тому частка експорту складає незначну частину обсягів реалізації.

2.2 Діагностика пивоварної промисловості

Пивоварна промисловість не виробляє продукти першої необхідності, але за багатостолітню діяльність людства в галузі пивоваріння пиво перетворилось на майже “ритуальний” продукт, який споживають найширші маси населення. Без нього важко уявити сучасну цивілізацію.

Крім історичних традицій, пивоварна промисловість як окрема галузь харчової промисловості має важливі економічні характеристики. Перш за все слід назвати високу швидкість обороту капіталу, високу рентабельність і низьку порівняно з іншими галузями промисловості капіталомісткість виробництва. В Україні пивоварна промисловість займає лідируючі позиції в поповненні доходної частини Державного бюджету, посідаючи п'яте місце серед інших галузей-платників податків (спиртової, лікеро-горілчаної, виноробної, тютюнової). Подальші удосконалення і підвищення виробництва галузі можуть забезпечити розвиток всього господарства країни необхідними інвестиційними ресурсами. Ринок пива в Україні майже необмежений. Сьогодні в середньому на душу населення споживається лише 15-20 літрів напою в рік, тоді як в країнах Європи цей показник у 5-8 разів вищий.

Питанням ефективності вітчизняного пивоваріння приділяється недостатньо уваги. Причиною тому, по-перше, є те, що значення цієї галузі як джерела державних прибутків економічно недооцінюється; по-друге, суспільством не береться до уваги і здатність продукції пивоварної промисловості витіснити з структури споживання населення більш міцні і шкідливі для здоров’я алкогольні напої.

Сировинна база пивоварної промисловості України відзначається значним погіршенням якості основної сировини, що зумовлюється існуючими недоліками в організації вирощування сировинних ресурсів, практично повною відсутністю селекції пивоварного ячменю і спеціалізованих стабільних зон вирощування; перед вітчизняною хмелярською галуззю сьогодні реально постала загроза фізичного зникнення.

Характерними тенденціями динаміки розвитку сучасної матеріально-технічної бази пивоварної промисловості України є зростаюча диференціація у нарощуванні виробничих потужностей на окремих пивоварних заводах, великі контрасти у рівні технічної озброєності підприємств, різні ступені концентрації та спеціалізації виробництва, циклічність спадів та піднесень у використанні виробничого потенціалу протягом календарного року, яка зумовлюється сезонними коливаннями попиту на пивоварну продукцію.

Наявний виробничий потенціал пивоварної промисловості спроможний ефективно переробляти великі обсяги сировинних ресурсів, однак сьогодні потреби галузі в основній сировині ні за кількістю, ні за якістю не забезпечуються. Виробничі потужності недовикористовуються, що визначально перешкоджає ефективному розвитку пивоварної промисловості України. З метою ліквідації існуючих диспропорцій необхідно поліпшити забезпечення пивоварної промисловості основною сировиною – ячменем та хмелем – відповідних кондицій вітчизняного виробництва. Для цього необхідно здійснити концентрацію сільськогосподарського виробництва та заготівлі пивоварного ячменю у придатних для цього областях; сформувати площі високоврожайних хмільників, створити охолоджувальні хмелесховища, оснастити їх обладнанням з переробки хмелесировини на гранули, екстракти та інші продукти.

Процес формування та розширення пивного ринку України ще не завершився, про що свідчать події 2000-2001 рр., які пов’язані з купівлею великих вітчизняних пивзаводів. У цьому зв’язку відбулися значні зміни у кон’юнктурі українського пивного ринку. В цілому потенційні можливості подальшого розширення вітчизняного пивного ринку досить значні: у 1999 р. в Україні рівень споживання пива становив 16 л на особу, у 2000 – 20 л, в той час, як сучасний світовий рівень споживання на одну особу становить 90-150 л/рік.

Оцінка залучених ресурсів виробництва у пивоварній промисловості України дають підставу для висновку: функціонування ресурсного комплексу пивоварного виробництва, у тому числі якість використання окремих видів ресурсів (трудових, матеріальних і, особливо, основних виробничих фондів та живої праці) має ресурсоємкий характер.

Дослідження тенденцій динаміки ефективності на підприємствах пивоварної промисловості України на сучасному етапі доводить, що фактичний рівень загальної ефективності виробництва в останні роки знизився, у тому числі і на окремих пивоварних підприємствах. Зниження ефективності відбулося навіть на лідируючих підприємствах галузі. Падіння рівня загальної ефективності виробництва на пивоварних підприємствах галузі супроводжувалося такими негативними економічними явищами, як зниження рентабельності та зростання загальної затратоємкості виробництва.

Основними резервами зростання пивоварної промисловості України є: поліпшення якості основної і повне забезпечення пивоварних підприємств сировиною, зниження витрат на всіх стадіях переробки, зберігання, транспортування; підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та трудових ресурсів; подальше удосконалення використання матеріальних ресурсів, включаючи сировину, основні і допоміжні матеріали та паливно-енергетичні ресурси.

Формування і впровадження економічного механізму управління функціонуванням пивоварних підприємств у відповідності з критеріями ринкової ефективності передбачають здійснення науково обґрунтованої, зваженої державної політики, ефективного впливу таких її елементів, як фінансова, податкова, цінова система; при цьому має бути врахована можливість коригування розвитку галузі в умовах поглиблення процесів монополізації пивоварної галузі

2.3 Аналіз зовнішнього середовища

Діагностика зовнішнього середовища непрямого впливу.

Таблиця 2.3.1

Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища непрямого впливу

На підприємство ЗАТ «Пивзавод на Подолі» найбільш впливають технологічні фактори, оскільки компанія працює на застарілих потужностях закуплених ще за радянських часів. А найменший впливає група факторів: міжнародні, екологічні, демографічні, так як важливого значення для підприємства не несуть.

Діагностика зовнішнього середовища прямого впливу.

Таблиця 2.3.2

Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища непрямого впливу