Особливості імпортної діяльності України

- розробка організаційно#економічних заходів підвищення конкурентноздатності експортної продукції;

- аналіз ефективності зовнішньоторговельної діяльності виробничих підприємств (оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань  по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків висновку контрактів і договорів; аналіз конкурентноздатності підприємства і конкурентноздатності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності; аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства; дослідження раціональності використання ресурсів); розробка методики аналітичної оцінки ефективності окремої експортної операції. 

- розробка заходів підвищення ефективності експортної діяльності вітчизняних

товаровиробників 

На сучасному  етапі розвитку процес засвоєння  вітчизняними товаровиробниками

зарубіжних  ринків супроводжується значними труднощами і проблемами, які обумовлені недосконалістю форм фінансових розрахунків, нерозвиненістю транспортної і ринкової інфраструктури договірно-правової бази, практики регулювання митних процедур і оподаткування. 

Вітчизняний товаровиробник спроможний вийти на світовий ринок лише за умови виробництва якісної продукції, яка б відповідала існуючим запитам і потребам споживачів.

Розв’язання цієї проблеми можливе лише за умови  вкладення капіталу та впровадження сучасних інноваційних розробок у пріоритетні галузі. У переважній більшості продукція вітчизняних товаровиробників характеризується низьким рівнем якості, що не відповідає світовим стандартам, а також високим рівнем витрат  на її виробництво, що в кінцевому підсумку обумовлює низький рівень конкурентоспроможності на зарубіжних ринках. Розвиток експортного потенціалу неможливо розглядати ізольовано, без врахування взаємозалежності між станом економіки й ефективністю зовнішньоекономічних відносин, а також особливостей

сучасної  економічної кризи тазарубіжного  досвіду розвитку експортоспроможних виробництв.

        Структура експорту України визначається потребами зарубіжного ринку і спеціалізацією її економіки як частини народногосподарського комплексу колишнього СРСР. Остання обставина і сьогодні обумовлює інерційність галузевої та товарної структури економіки України. 

       Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, керівники підприємств обов’язково аналізують її ефективність. Для досягнення найбільшого економічного ефекту від зовнішньоекономічної діяльності слід розвивати виробництво експортної продукції, яка дозволяє одержати найбільшу валютну виручку на одиницю витрат, та імпортувати ті товари, власне виробництво яких викликало б найбільші затрати на одиницю вкладених валютних коштів.

    Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності проводять для того, щоб обґрунтувати пропозиції про продаж і купівлю товарів, оцінити структуру, що склалася, напрямки зовнішньоторгового обороту підприємства. Таким чином, показники ефективності ЗЕД підприємства та їх аналіз дозволяють виявити вигідність зовнішньоекономічних операцій з імпорту і з експорту.

З точки зору виробника експортної продукції (товарів), яка безпосередньо виходить на зовнішній ринок, показники ефективності ЗЕД розраховують на основі таких даних:

-  затрати на виробництво експортної продукції (Зе);

-  вартість експортної продукції у відпускних (внутрішніх) цінах (Це);

-  вартість експортної продукції у зовнішньоторгових цінах або валютна виручка від продажу

продукції на зовнішньому ринку (Ве);

-  вартість імпортної продукції у зовнішньоторгових цінах або валютні кошти, затрачені на

закупку імпортних товарів (Ві);

-  вартість реалізації імпортних товарів за внутрішніми цінами (Ці);

- затрати на придбання вітчизняних товарів, аналогічних імпортним (Зі).

Використовуючи  вищевказані показники, розраховують:

а) повну  ефективність експорту та імпорту, показники  якої характеризують у цілому

сукупний  процес виробництва і реалізації (для експорту), реалізації і використання (для

імпорту);

б) економічну ефективність виробництва експорту і використання імпорту;

в) бюджетну (валютну) ефективність експорту та імпорту.

Для вдосконалення  системи підтримки національного товаровиробника,

усунення  загрози інтервенціоністських імпортних  поставок, запобіганням матеріальних збитків у галузях вітчизняної  промисловості, відповідно до  прийнятих  у світовій торгівлі правових норм, необхідно стимулювати вітчизняне товаровиробництво, залежне від імпорту сировини, матеріалів та комплектуючих, які виробляються в країні в невеликому обсязі, шляхом встановлення низьких чи “нульових” ставок ввізного  мита. Нарощувати потенціал зовнішньоекономічної діяльності підприємств треба перш за все шляхом створення сприятливих економічних умов для збільшення випуску вітчизняної продукції та надання послуг за рахунок модернізації виробництва, застосування сучасних технологій переробки, зберігання, пакування, транспортування та реалізації продукції машинобудівної, харчової і легкої промисловості, сільського господарства, закріплення на традиційних ринках збуту та виходу на нові. Необхідно надавати держані гарантії щодо участі наших компаній у міжнародних тендерах, стимулювати вітчизняний машино-технічний експорт, а також експорт харчової та сільськогосподарської продукції шляхом  запровадження спеціальної системи

кредитування  обігових коштів виробників. 

      Отже, лише на основі всебічного вивчення кон’юнктури світових ринків, підвищення конкурентноздатності продукції, застосування сучасних технологій можна досягти ефект у зовнішньоекономічній діяльності як на мікрорівні (рівні підприємства), так і на макрорівні зокрема.