Особливості імпортної діяльності України

• за видами транспортних засобів;
• за кількістю перевезеного вантажу;
• за країнами відправлення та призначення.

Опосередкований транзит — це провезення товарів однієї країни до іншої через  територію третьої з розміщенням  їх на митних складах. Він обліковується як реекспорт та включається до загального імпорту та експорту.

Спеціальна торгівля — експорт  та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі:

• спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;
• загальної системи, що застосовується до всіх товарів.

 Спеціальний експорт включає:

• національний експорт;

вивезення товарів після переробки  під митним контролем;

• націоналізовані товари.

Загальний експорт складається  зі спеціального експорту та реекспорту.

Спеціальний імпорт включає:

• товари, ввезені для внутрішнього споживання або переробки;
• товари, ввезені для переробки під митним контролем;
• товари, ввезені для переробки на приписних митних складах.

Загальний імпорт складається зі спеціального імпорту та вартості товарів, що знаходяться на приписних складах.

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або імпорту  товарів у незмінних цінах  одного періоду (як правило, року) для  отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

До результуючих показників належать сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

Розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження  платежів. Вимоги та зобов'язання виникають внаслідок участі в міжнародній торгівлі (експорту та імпорт) товарів і послуг), міжнародної міграції капіталу (надання і отримання позичок і кредитів), міжнародної міграції робочої сили. Розрахунковий баланс за певний період характеризує лише динаміку вимог і зобов'язань однієї країни стосовно інших, але не може використовуватись для оцінки результативності, збалансованості міжнародних економічних, в т. ч. торговельних відносин. Цю функцію виконує платіжний баланс.

Баланс міжнародної заборгованості за методологією та призначенням наближений до розрахункового балансу, але відрізняється від нього складом статей і має певні особливості в окремих країнах. Так, у США застосовується баланс міжнародних інвестицій, що складається із зарубіжних активів та зобов'язань перед іноземними вкладниками.

Платіжний баланс — це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень.

Сальдо  — різниця між грошовими  надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

 Сальдо торговельного балансу:

С_Т=Е_Т -І_Т

де С_Т— сальдо торговельного балансу;

     Е_Т — вартість товарного експорту;

     І_Т— вартість товарного імпорту.

 Якщо експорт (надходження)  перевищує імпорт (платежі), то сальдо  додатне, а торговельний баланс  активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від'ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.

Аналогічно розраховуються й інші показники.

Сальдо балансу послуг:

С_П=Е_П -І_П

де С_П — сальдо балансу послуг;

    Е_П — вартість експорту послуг;

    І_П — вартість імпорту послуг.

Сальдо балансу поточних операцій:

С_ПО=Е_ПО –І_ПО ,

де С_ПО — сальдо балансу поточних операцій;

     Е_ПО— надходження за статтями балансу поточних операцій;

    І_ПО — платежі за статтями балансу поточних операцій.

 Сальдо, розраховані за даними  статей балансу поточних операцій, показують результат зовнішньоторговельних операцій (перевищення експорту або імпорту) та абсолютний розмір різниці між експортом та імпортом

Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних  цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість  товару А отримує країна за кожну  одиницю проданого товару В.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

де H_j — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 — кількість видів продукції  за класифікацією ООН;

i — індекс товару (від 1 до 239);

х_i — вартість експорту і-х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту  певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна  охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

 Індекс чистої торгівлі —  показує по кожному з товарів  (або товарній групі) рівень  перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу)  або рівень перевищення імпорту  над експортом (при від'ємному  значенні індексу).

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення  імпорту над експортом, а інші позитивні — відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.

Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад  і регіональна спрямованість.

Товарна структура експорту — це систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що вивозяться з країни (групи країн, всіх країн світу), а товарна структура імпорту — відповідно систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що ввозяться до країни або групи країн. Таким чином, товарна структура експорту може розраховуватися для країни, групи країн, усіх країн світу (товарна структура світового експорту), а товарна структура імпорту — за окремими країнами та групами країн. Товарна структура світового імпорту не виокремлюється і не розраховується, оскільки в світовій економіці як у замкнутій системі все, що експортується, є одночасно і предметом імпорту.

Товарна структура експорту країни — структурований за певними ознаками обсяг товарного експорту країни за певний період, як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію  країни та питому вагу кожної товарної позиції в експорті. В більшості  країн світу товарна структура експорту складається за основними його статтями.

Товарна структура імпорту країни — структурований за певними ознаками обсяг товарного імпорту країни за певний період, як правило, рік. Вона показує імпортну залежність країни від окремих товарів і товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті. В більшості країн світу товарна структура імпорту також складається за основними його статтями.

Товарна структура експорту групи  країн являє собою розподілений за певними ознаками загальний обсяг  товарного експорт ту цих країн  за рік. Вона показує експортну спеціалізацію  цієї групи країн та використовується в міжнародних зіставленнях.

Товарна структура імпорту групи  країн — це розподілений за визначеними  ознаками загальний обсяг товарного  імпорту цих країн за рік. Показує  імпортну залежність цієї групи країн  та використовується в міжнародних зіставленнях.

Індекс диверсифікації експорту —  це індекс відхилення  товарної структури  експорту країни від структури світового  експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі  зовнішньої торгівлі країн, експорт  яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

де S_j — індекс диверсифікації експорту країни j;

   h_ij — частка i-го товару в загальному експорті країни j;

   h_i, — частка i-го товару в загальному світовому експорті.

Хоча індекс і характеризує кількісну  відмінність товарної структури  експорту країни від структури світового  чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.

Регіональні (географічні) структури  експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямах) за місцями (країнами, регіонами) призначення  або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту  країни, структурами експорту та імпорту  товару (або товарної групи), а також  за зовнішньою та внутрішньою структурами.

Зовнішня регіональна структура  експорту країни — розподіл національного  експорту по країнах або регіонах призначення. Вона демонструє регіональну  спеціалізацію експорту країни та визначає основні ринки збуту товарів  і послуг за кордоном.

Внутрішня регіональна структура  експорту країни — розподіл національного  експорту по регіонах (адміністративних одиницях) його походження всередині країни. Показує питому вагу кожного регіону (області, землі, штату, провінції тощо) в загальному експорті країни і характеризує участь регіону в зовнішньоторговельній діяльності.

Зовнішня регіональна структура  імпорту певного товару — розподіл країн—постачальників певного товару за їх питомою вагою у формуванні загального обсягу імпорту даного товару.

Регіональна структура імпорту  групи країн — розподіл загального обсягу імпорту країн даної групи за регіонами (країнами) походження.

Регіональна структура світового  імпорту товару — це частка країн-імпортерів товару у світовому обсязі його імпорту. Визначає основних споживачів даного товару на світовому ринку.

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного  товару за такими ознаками, як кількість  експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей  індекс, відомий в економічній  літературі як індекс Херфіндаля-Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера). Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розраховується за формулою:

де S_k — індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;

x^k_i — обсяг експорту (імпорту) товару k країною і;

x_k— світовий експорт (імпорт) товару k  ;

п — кількість країн-експортерів (або імпортерів).

У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної  інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту  окремо) на душу населення Країни та відношення експорту (або імпорту, або  зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

                                   

де Е_Д — експорт на душу населення;

     Ід — імпорт на  душу населення;

     ЗТОд — зовнішньоторговельний  обіг на душу населення;

     Е — вартість національного  експорту за рік;

     І — вартість національного  імпорту за рік;

     ЗТО — зовнішньоторговельний  обіг країни за рік (Е + І);

     Ч — чисельність  населення країни на відповідний  рік.

 Ці показники широко використовуються  в міжнародних зіставленнях.

Експортна квота. У міжнародних  зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня  інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня  відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі  праці. Розраховується за формулою: