Особливості імпортної діяльності України

Зовнішня торгівля України в 2006- 2011 роках

	Одиниця вимірювання	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Експорт товарів та послуг млн дол. США 19522 44378 50239 64001     85612        54253
Частка експорту послуг % від загального обсягу 19,5 21,1 22,5 22,1      20,9   Імпорт товарів та послуг млн дол. США 19897 43707 53307 71877    100132   Частка імпорту послуг % від загального обсягу 15,1 17,3 17,2 16,0      15,5								25,5   56275   19,9

 

 

 

     Окрім змін у динаміці зовнішньої торгівлі товарами та послугами та основних її характеристик, упродовж останньої декади відбулися певні зміни й у структурі торгівлі. Незважаючи на те, що основні категорії експорту товарів залишились незмінними - це товари промислового виробництва, машинне та транспортне обладнання, харчові продукти та живі тварини, нехарчова сировина – їх частки в загальному обсягу експорту дещо змінились. В імпорті товарів переважають машини та транспортне обладнання мінеральне паливо (частка якого істотно зменшилась за останні десять років), товари промислового вироб- ництва та хімічної промисловості. Необхідно ще раз вказати на те, що левову частку експорту та імпорту товарів займають товари проміжного споживання.

                                                                                                     Таблиця 1.2

Структура зовнішньої торгівлі товарами у 1996-2011 роках

 

Експорт

Імпорт

1996

2000

2006

2011

1996

2000

2006

2011

Загальний обсяг, млрд дол. США 14,4 14,6 34,2 39,7 17,6 14,0 36,1 45,4 % від  загального обсягу Харчові продукти та живі тварини 14,8 5,6 9,0 15,2 6,1 4,6 5,3 8,2 Напої та тютюнові вироби 1,3 0,7 1,4 1,6 1,4 1,3 1,3 1,4 Нехарчова сировина 9,1 12,7 7,2 9,6 4,7 5,5 4,0 3,4 Мінеральне паливо 4,5 5,6 9,8 5,4 47,8 43,0 29,6 32,2 Олії тваринного та рослинного походження 1,3 1,6 1,7 4,4 0,2 0,3 0,5 0,7 Продукція хімічної промисловості 12,7 9,0 9,0 6,2 6,7 8,6 11,7 15,3 Товари промислового виробництва 36,9 45,1 43,6 36,1 11,5 12,8 14,8 13,7 Машини та транспортне обладнання 14,6 12,9 13,8 16,6 17,1 17,6 26,5 18,5 Змішані промислові товари 3,6 4,5 3,7 4,0 3,7 3,5 5,5 5,8 Товари, не класифіковані за МСТК 1,2 2,4 0,8 0,9 0,9 2,7 1,0 0,8

 

 

 

       У структурі зовнішньої торгівлі послугами  переважають транспортні послуги, подорожі та фінансові послуги. Необхідно зауважити, що, порівняно з 1998 р., структура зовнішньої торгівлі послугами істотно змінилася. Частка транспортних послуг в експорті послуг зменшилася з 81% в 1998 р. до 45% в 2009 р. через зниження ролі послуг трубопровідного транспорту, а частка імпорту транспортних послуг зросла на фоні збільшення експорту товарів та попиту на його транспортування. Розвиток фінансового посередництва в країні призвів до збільшення частки фінансових послуг в імпорті послуг до 12% в 2009 р. з 4% в 1998 р.

    Додатне сальдо торгівлі послугами з 2004 р. спостерігають в усіх групах країн з незначними винятками (наприклад, у 2011 р. невелике від’ємне значення спостерігали для країн ЄС). У торгівлі послугами географічна концентрація більш виражена, аніж у торгівлі товарами. В імпорті послуг переважають країни ЄС, на які припадає 58,8% імпорту станом на кінець 2011 р. Це пояснюють як істотним товарообігом з країнами ЄС, так і високим попитом на туристичні послуги цих країн. На СНД припадає лише 15,2% всього українського імпорту послуг. Ві повідні частки експорту становлять 31,5% та 39,9%, причому частка країн СНД істотно зменшилась по- рівняно з 1996 р.

Як відомо, високий рівень концентрації експорту є одним із важливих чинників, що зумовлює чутливість країни до зовнішніх шоків на товарних ринках. Ми використали кілька індексів для оцінки рівня концентрації товарного експорту України:

1.Індекс Хіршмана, значення якого лежить в діапазоні від 0 до 1, при цьому вищі значення відповідають вищому рівню концентрації екс- порту країни. Індекс розраховується як корінь квадратний суми квадратів часток кожного товару у загальному експорті країни^.

2.Індекс диверсифікації експорту за товарними групами, який визначається як ½ суми абсо- лютного значення різниць часток кожного то- вару в експорті країни та у світовому експорті. Вищі значення індексу диверсифікації свід- чать про вищу концентрацію експорту країни порівняно зі світовою структурою експорту;

3.Загальна кількість тарифних ліній експорту за класифікацією SITC Rev.3 – на рівні п’яти знаків, що свідчить, наскільки широким є асортимент, який продає країна на світовому ринку.

 

Таблиця 1.3.

             Індекс концентрації експорту  України в 1998-2011 роках

Роки	Індекс диверсифікації	Індекс Хіршмана	Кількість тарифних ліній експорту
1998	0,604	0,163	2232
1999	0,606	0,181	2154
2000	0,617	0,179	2177
2001	0,620	0,185	2142
2002	0,616	0,187	2163
2003	0,605	0,176	2154
2004	0,617	0,180	2131
2005	0,582	0,178	2165
2006	0,590	0,189	2182
2007	0,608	0,198	2214
2008	0,593	0,196	2219
2009	0,587	0,192	2239
2010	0,606	0,203	2286
2011	0,599	0,171	2290

 

 

        Аналіз рівня диверсифікації українського експорту свідчить про його досить високу концентрацію (Таблиця 1.3). Так, індекс Хіршмана збільшився з 0,163 у 1998 р. до 0,171 у 20011 р. Індекс диверсифікації експорту коливався в діапазоні з 0,582 до 0,620.Найнижче значення, що свідчить про найвищий рівень диверсифікації, було зафіксовано у 2003 р.Рівень концентрації експорту України, оцінений за індексом Хіршмана, є вищим порівняно з багатьма іншими країнами Центральної та Східної Європи,розвиненими країнами, а також країнами з ринковою економікою в процесі становлення, як Бразилія і Китай (Таблиця 1.4). Водночас рівень концентрації України є значно нижчим, аніж в Росії та Білорусі, і порівнюваним з рівнем концентрації експорту Індії.

Порівняно зі структурою світового  експорту, український експорт є  більш концентрованим, аніж експорт  розвинених країн, хоча порівнюваний з рівнем диверсифікації експорту Росії та Білорусі. Треба відмітити, що якщо за період з 1998 до

2011 рр. в Україні рівень диверсифікації залишився майже незмінним, багато країн з ринковою економікою в процесі становлення помітно знизили рівень концентрації експорту. Наприклад, це відбулось у Румунії, Туреччині, Польщі, Індії, Бразилії.

Рівень розмаїття експорту, оцінений як кількість оварних позицій (тарифних ліній), що експортує країна, в Україні  також є досить низьким порівняно  ншими країнами регіону, розвиненими  країнами та країнами БРІК.

Таблиця 1.4

Показники концентрації експорту України у 1998-2011 рр.

		Індекс Хіршмана	Індекс дивесифікації
Україна	1998	0,163	0,604
	2011	0,171	0,599
Австрія	1998	0,123	0,363
	2011	0,116	0,361
Білорусь	1998	0,153	0,505
	2011
Бразилія	1998	0,145	0,526
	2011	0.510
Китай	1998	0,13	0,472
	2011	0.164	0.452
Німеччина	1998	0,143	0,276
	2011	).0,150	)0,297
Індія	1998	0,175	0,598
	2011	0,202	0,476
Польща	1998	0,136	0.474
	2011	0.142	0.420
Румунія	1998	0,183	0,624
	2011	0,153	0,450
Росія	1998	0,302	0.685
	2011	0,389	0,666
Туреччина	1998	0,163	0,631
	2011	0,140	0,509
США	1998	0,135	0.267
	2011	0,144	0.245

 

       У ситуації високого рівня товарної концентрації експорту фактором, який потенційно може знизити чутливість експорту до коливань світової кон’юнктури, є спеціалізація на високотехнологічних товарах, попит на які має нижчий рівень еластичності порівняно з іншими товарами.

        На жаль, частка високотехнологічного експорту в загальній структурі експорту України є досить низькою. В 2009 р., за оцінками Міжнародного центру торгівлі, ця частка становила 3%, тоді як для країн, що традиційно спеціалізуються на високотехно-

логічному експорті, цей показник є набагато вищим.

        Наприклад, частка високотехнологічного експорту Німеччини становить 9,9%, Сінгапуру 13,6%, Швейцарії 22,4% .В експорті Китаю частка високотехнологічних товарів дорівнює 14,8%.

        Експорт України складається переважно з напівфабрикатів, частка яких дорівнювала 68,6% від загального експорту товарів у 2009 р. Цей показникє порівняним з показником Білорусі та помітно перевищує аналогічні показники для багатьох інших

країн з ринковою економікою в процесі  становлення та розвинених країн  .Частка товарів кінцевого використання – капітального обладнання та споживчих товарів – в структурі експорту України становить близько 14%, що є одним із найнижчих показників серед країн Центральної та Східної Європи, за винятком країн СНД.

Індекси виявленої  конкурентної переваги Баласса та Лафая  показують, що зараз найбільш конкурентоспроможними  українськими товарами у світі є  чорні метали та вироби з них, зернові  та олійні культури, добрива, залізничне обладнання .

Варто відзначити, що конкурентні переваги останнього є не стільки досягненням інженерної думки за часів незалежної України, як спадком ра-

дянських  часів, з яких Україна успадкувала  це виробництво. Основними імпортерами  залізничного обладнання, яке виробляється в Україні, є країни

СНД, передусім  Росія.

Відзначимо, що за останні роки перелік товарів, які мають конкурентні переваги на світовому ринку, фактично не змінився, що ще раз підтверджує низьку диверсифікованість українського експорту і незмінність  його структури.

Таким чином, товарний експорт України є вочевидь досить висококонцентрованим, причому  роки економічного зростання не змінили  цю ситуацію, а навпаки посилили рівень концентрації експорту. Також Україна спеціалізується на експорті напівфабрикатів, тоді як частка високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту залишається близько 3%. Відповідно, економіка України була і залишається високочутливою до зовнішніх шоків на товарних ринках, що ще раз підтвердила криза 2008-2009 рр.

2.2. Аналіз та  оцінка специфічних особливостей  імпортної діяльності України

      Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.

Україна в значних обсягах імпортує паливно-енергетичні  ресурси, що передусім пов’язано  з неефективністю енергоспоживання в країні. Крім того, по номенклатурі вітчизняного імпорту позначається відставання з ряду важливих напрямків  НТП та промислового розвитку.

Можна визначити  основні напрямки оптимізації імпорту  в Україні в такому переліку заходів  та регулюючих методик:

• проведення радикальної раціоналізації енергоспоживання та матеріалоспоживання, поширення заощадливих технологій у виробництві та в побуті;
• перехід на використання альтернативних імпортних енергоносіїв сонячної, вітрової енергії, супутнього газу, метану, вугільних шарів, етилового спирту ( його джерелом можуть бути побічна продукція та відходи сільського господарства й агропереробки, зокрема цукрових буряків після технологічного процесу виготовлення цукру), доцільним є переведення ряду електростанцій, які використовують газ, на вугільне паливо;
• збільшення розвідок та власного видобутку нафти й газу, більш повний видобуток промислових родовищ;
• поширення виробництва на території України тих товарів іноземних марок, які характеризуються найкращими споживацькими властивостями та користуються високим попитом;

 

Розглянемо структуру  імпорту товарів та послуг в 2010-2011 роках.

                                                                                                      Таблиця 1.5

Структура імпорту товарів в 2010- 2011 роках

Види товарів	Усього 2009 р.	Частка в загальному обсязі,%	Усього 2010 р.	Частка в загальному обсязі, %
Живі тварини, продукти тваринного походження	1267,5	2,8	1242,0	2,0
Продукти рослинного походження	1259,9	2,8	1563,9	2,6
Жири та олії тваринного або рослинного походження	374,3	0,8	451,6	0,7
Готові харчові продукти	2034,3	4,5	2506,1	4,1
Мінеральні продукти	15695,1	34,5	21127,9	34,8
Продукція хімічної та пов’язаних з  нею галузей промисловості	5319,3	11,7	6471,5	10,7
Полімерні матеріали, пластмаси та каучук	2663,8	5,9	3666,2	6,0
Шкіряна та хутряна сировина та вироби з них	124,2	0,3	177,4	0,3
Деревина та вироби з деревини	281,2	0,6	341,6	0,6
Маса з деревини або з інших  волокнистих целюлозних матеріалів	1373,4	3,0	1665,4	2,7
Текстиль та вироби з текстилю	1416,9	3,1	1984,4	3,3
Взуття, головні убори, парасольки	286,5	0,6	491,5	0,8
Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла	635,2	1,4	890,1	1,5
Дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них	159,7	0,4	302,7	0,5
Недорогоцінні метали та вироби з них	2676,6	5,9	4128,7	6,8
Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення  зображення та звуку	6254,6	13,8	8174,4	13,5
Транспортні засоби та шляхове обладнання	2163,8	4,8	3664,5	6,0
Прилади та апарати оптичні, для фотографування та кінематографії; апарати медико-хірургічні; годинники; музичні інструменти	670,8	1,5	905,0	1,5
Різні товари та вироби	500,1	1,1	689,1	1,1
Вироби мистецтва	1,0	0,0	2,4	0,0
Товари придбані в портах	186,1	0,4	252,2	0,4
Різне	88,8	0,2	43,8	0,1
усього	45433,1	100	60742,4	100