Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2014 в 01:51, курсовая работа
Досвід останнього десятиліття показав явну неспроможність швейних підприємств конкурувати на ринку навіть у власній країні. І як наслідок цього зростає скорочення виробництва одягу, головним чином за рахунок банкрутств великих підприємств, що становлять основу галузі в минулому, але не витримали конкуренцію на сьогоденні. Це відбулося, насамперед, за рахунок обмеженої здатності підприємств запропонувати ринку різноманітний асортимент одягу з широким і постійно мінливих асортиментом моделей, які відповідали б вимогам населення, а також вимогам комфортності.
Вступ.
Ситуаційний аналіз________________________________________________
Ринки___________________________________________________________
Споживачі_______________________________________________________
Товари__________________________________________________________
Конкуренти______________________________________________________
Зовнішнє середовище______________________________________________
Планування якості нового товару____________________________________
Формулювання попиту та стимулювання збуту________________________
Висновки по розділу
Прогнозування конкурентоспроможності модифікованого або модернізованого виробу ____________________________________________________
Вибір номенклатури показників для оцінювання конкурентоспроможності швейного виробу___________________________________________________________
Формування групи аналогів групи конкурентів та встановлення значення їх показників________________________________________________________________
Розрахунок рівня конкуренто спроможності модифікованого або модернізованого швейного виробу____________________________________________
Графічна інтерпретація рівня конкурентоспроможності модернізованого швейного виробу___________________________________________________________
Висновки та рекомендації
Список використаних джерел
Досвід останнього десятиліття показав явну неспроможність швейних підприємств конкурувати на ринку навіть у власній країні. І як наслідок цього зростає скорочення виробництва одягу, головним чином за рахунок банкрутств великих підприємств, що становлять основу галузі в минулому, але не витримали конкуренцію на сьогоденні. Це відбулося, насамперед, за рахунок обмеженої здатності підприємств запропонувати ринку різноманітний асортимент одягу з широким і постійно мінливих асортиментом моделей, які відповідали б вимогам населення, а також вимогам комфортності.
В умовах ринкових відносин і міжнародної конкуренції виникла необхідність у розробці технологічних та організаційних рішень для реалізації процесів, заснованих на нових принципах. Підприємства повинні створюватися на нових принципах, адаптованих до ринкових умов, а саме: постійного оновлення моделей і асортименту одягу, використання головним чином універсальних технологій і обладнання. Застосування нової техніки та технології веде до зниження витрат виробництва, створює для підприємств значні переваги перед конкурентами. Разом з тим конкуренція може підсилюватись зі збільшенням кількості підприємств-конкурентів, у разі повільного зростання попиту на товар, а також за умови зниження ціни або застосування інших засобів збільшення обсягу продаж.
Метою курсового проекту є – «Організація проектування конкурентноспроможності сорочки жіночої». Реалізація мети курсового проекту буде досягається вирішенням наступних задач:
- формування вихідних даних для проектування;
- проведення ситуаційного аналізу;
- розробка «дзеркала» нового товару;
- рейтингова оцінка «нового товару» у порівнянні з виробами-аналогами підприємств-конкурентів та розрахунок його рівня конкурентоспроможності.
Об’єктом дослідження є швейна фабрика «УкрБрендпошив», фірмове досьє на неї наведено в додатку А.
Для оптимізації виробництва та забезпечення економічної стабільності підприємства використовують ситуаційне управління, що визначається як «прийняття стратегічних рішень не в установлені планові періоди, а в міру виявлення потенційних проблем збуту» [ДСТУ 3294–95]. Це спрямовує на доцільність об’єднання виробництва та збуту в одну технологічну лінію.
Основою ситуаційного управління є ситуаційний аналіз. Проведення ситуаційного аналізу є одним з засобів моніторингу конкурентоспроможності продукції. При цьому визначають становище і перспективи розвитку підприємства та його товарів на ринку швейних виробів, виявляють досягнення та недоліки. Метою ситуаційного аналізу є створення банку маркетингової інформації, яка сприятиме проектуванню конкурентоспроможної продукції.
Зміст ситуаційного аналізу дає вичерпну інформацію про потребу у швейному виробі, що проектується, на внутрішньому та зовнішньому ринках, визначає сегментну групу потенційних споживачів, датє аналіз аналогічної продукції конкурентів, встановлює вимоги до цього асортименту з метою його поновлення або модернізації (модифікації), пов’язує формування попиту і стимулювання збуту.
Ситуаційний аналіз ґрунтується на результатах маркетингових досліджень. їх проведенням виявляються ринкові можливості підприємства.
Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом добровільного обміну.
Ринкові можливості - це ті напрямки діяльності, які відкриваються перед підприємством, виходячи із сукупності умов, в яких воно функціонує. При цьому в першу чергу враховуються зовнішні умови. В зовнішньому середовищі постійно протікають динамічні процеси змін, постійно щось зникає і появляється щось нове. Одна частина цих процесів відкриває сприятливі для фірми можливості. Інша, навпаки створює для неї додаткові труднощі і обмеження. Для успішної маркетингової діяльності фірмі необхідно вміти прогнозувати як труднощі в майбутньому, так і можливості, які з'являються. Тому маркетинг, досліджуючи зовнішнє середовище, концентрує увагу на з'ясуванні того, які загрози і можливості воно в собі ховає.
Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.
У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.
Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вживання і промислового призначення. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни.
Список лідерів внутрішнього ринку очолює багатопрофільний торгово-виробничий концерн «Текстиль-Контакт», основний вид діяльності якого полягає у виробництві і реалізації всіх видів тканин, штучного хутра, трикотажних полотен, прикладних матеріалів, фурнітури (понад 20 тис. найменувань). Виробництво такого різноманітного асортименту стало можливим завдяки великим бюджетним замовленням на бавовняні, шерстяні і напівшерстяні тканини, а також на речове і постільне майно відомчого призначення для ряду міністерств і відомств.
Іншим об’єднанням з промисловим, науковим і фінансовим потенціалом, яке швидко розвивається, є корпорація підприємств «Текстиль-Україна» (зареєстрована в грудні 1999 р.). Її розвитку сприяють великі фінансові партнери з Росії. До складу корпорації входять 27 підприємств по всій території України, і на них виробляється практично весь асортимент продукції легкої промисловості. Провідна роль у завоюванні зовнішніх ринків збуту вже кілька років належить АТ «Україна» (м. Житомир), що поставляє свої вироби до Німеччини, Чехії, Словенії, Хорватії, Угорщини, Польщі; АОЗТ «Черкаський шовковий комбінат», який реалізує шовкові тканини до США, Данії, Чехії, Угорщини; ВАТ «Рівнельон»; ЗАТ «ВОЗКО» (м. Вознесенськ).
Успішно освоюють нові зразки одягу і реалізують до країн далекого і близького зарубіжжя ЗАТ «Черкаське трикотажне підприємство «Любава», фірма «Украмтекс» (м. Бровари). Торгова марка Almatti є найбільшим виробником високоякісного верхнього одягу. Кожний рік Almatti пропонує жінкам понад 100 моделей пальт, плащів, курток і костюмів різних кроїв, силуетів і стильових рішень.
Враховуючи те, що залежно від розміру підприємства, асортименту, рівня якості та ціни виготовленої продукції, а також використання результатів наукових пошуків застосовують різні стратегії конкуренції. «УкрБрендпошив» використовує наступну стратегію підвищення запасу конкурентоспроможності:
боротьби, скеровану на зниження витрат виробництва, що досягається за рахунок організації масового випуску порівняно недорогих, але досить доброякісних товарів. Таку стратегію, в більшості випадків, застосовують фірми, які працюють в умовах великого стандартного виробництва товарів. Це зумовлено тим, що масове виробництво зазвичай можна налагодити більш ефективно і з меншими витратами, ніж виготовлення невеликих партій, значно відмінних одна від одної. Менша собівартість, в свою чергу, дозволяє встановлювати порівняно низький рівень цін, який і стає джерелом конкурентних переваг для фірм-віолентів;
Методи, які використовує швейна фабрика «УкрБрендпошив» використовує для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції:
Швейна фабрика УкрБрендпошив реалізує свою продукцію у фірмові магазини. Також виготовляють речі на замовлення від 100 одиниць, будь-якого асортименту, як для жінок так і для чоловіків.
Фабрика виготовляє сорочки, толстовки та спортивні штани, костюми для паркуру. Є також можливість замовити свою модель.
Задовольнити усе різноманіття вимог споживачів до одного й того ж швейного виробу навряд чи можливо. Саме тому основною умовою ефективної діяльності підприємства у формуванні асортименту швейних виробів є сегментація ринку, тобто виділення більш-менш однорідних груп споживачів.
Сигментування ринку швейних виробів проводиться з урахуванням демографічних, психографічних та географічних факторів. Водночас, важливо конкретизувати потреби конкретного сегменту споживачів. За визначенням потреба – це нужда в чомусь, яка потребує задоволення, і прийняла специфічну форму у відповідності з культурним рівнем та індивідуальністю людини, або суб’єктивне відчуття нестачі чогось необхідного, спрямованого на його зменшення чи ліквідацію. У разі, якщо людина має можливість заплатити за реалізацію своїх потреб, вони переходять до категорії запитів. Відтак, запити – це потреби людини, що підкріплені її купівельною спроможністю. Слід зазначити, що існує більш широке тлумачення поняття «потреба», яке визначає його як різницю між необхідним (очікуваним або можливим) та існуючим станом об’єкта управління (виробника, товару, споживача тощо) для задоволення його нужд у певному виді цінностей. З цього визначення виходить, що спочатку потрібно прогнозувати майбутні потреби об’єкта управління, далі конкретизувати їх у вигляді цінностей і тільки після цього проектувати конкретний товар для задоволення конкретної потреби конкретних споживачів, тобто вибудовується ланцюжок: потреби → цінності → товар → ринок → споживач. Наразі, найбільш конкурентоспроможними вважають вироби, що відповідають прихованим потребам. Це є характерним для ринків, наповнених продукцією, яка мало відрізняється за рівнем якості і відповідає вимогам споживачів. Тому перевагу при збуті отримує та продукція, що задовольняє приховані (неочевидні) вимоги. Отже, саме потреби, насамперед приховані, стають поштовхом для створення нових товарів, що більш конкурентоспроможні у порівнянні з їх не модернізованими або не модифікованими аналогами.
Информация о работе Організація проектування конкурентоcпроможності продукції