Формування логістичних систем на підприємстві в сучасних умовах

Н.П. Слободяник

доцент кафедри товарознавства та маркетингу,

Юрчук Я.О., студентка

Вінницький торговельно-економічний  інститут КНТЕУ

 

Формування логістичних  систем на підприємстві в сучасних умовах

 

Анотація: Досліджено поняття логістичних систем та проаналізовано їх формування на підприємстві в сучасних умовах.

Аннотация: Исследованы понятие логистических систем и проанализированы их формирования на предприятии в современных условиях.

Summary: The concept of logistics systems and analyzed their formation of a company in today's environment.

 

Вступ. Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

 Таким чином, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Одним з важливих аспектів функціонування логістичної системи  підприємства є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

Аналіз попередніх досліджень. Питання формування і використання логістичних систем в управлінні підприємством, їх використання все ще залишаються дискусійними. Ця проблема знайшла висвітлення у працях закордонних науковців: Джонсона Дж. С., Вуд Д. Ф., Вордлоу Д. Л. Зоммерера, а також у працях російських дослідників: А. А. Колобова, Л. Б. Міротіна, В. І. Сергєєва, А.А. Смєхова, І. Е. Тишбаєва. За останні десятиріччя з’явились також роботи вітчизняних науковців, в яких досліджуються сучасні проблеми логістики: О. Бурдяка, Є. Крикавського, К. Ковтуна, Р. Ларіної,

М. Окландера, Г. Плахути  та інших. Водночас значне коло питань, які стосуються транспортних вантажо-розвантажуваних  робіт, економіко-математичного моделювання щодо визначення ефективності логістичних потоків, використання логістичних систем в управлінні матеріальними та інформаційними потоками досліджено недостатньо.

Мета статті. Метою статті є визначення особливостей функціонування логістичних систем та обґрунтування порядку їх формування на підприємстві.

Виклад основного  матеріалу. Одним з базових понять логістики є поняття логістичної системи. Система (від грецького – ціле, складене з частин, з'єднання) розглядається як сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, які створюють певну цілісність, єдність. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні.

 Об’єкт повинен мати такі якості, щоб його можна було називати системою:

- система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти;

- між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи;

- наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру.

- наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо [1, c. 24].

Визначення логістичних  систем можна розділити на три  групи.

1. Логістична система  як комплекс процесів і явищ, а також зв'язків між ними, що  існує об'єктивно, незалежно від  суб'єкта управління. Виділяються  елементи системи, що вивчаються, визначаються, які з характеристик є істотними, виділяється система з середовища, тобто як мінімум визначаються входи і виходи, а як максимум піддається аналізу її структура, виявляється механізм функціонування і, виходячи з цього, вплив на систему в широкому напрямі. Тут логістична система виступає як об'єкт дослідження і об'єкт управління.

2. Логістична система  як інститут, спосіб дослідження.  Фахівець з логістики розробляє  логістичну систему як деяке  абстрактне відображення реальних  об'єктів. У цьому трактуванні логістична система східна з поняттям моделі.

3. Логістична система як компроміс  між двома першими групами.  Логістична система є штучно  створюваним комплексом елементів,  призначеним для вирішення складної  економічної задачі. Отже, фахівець  з логістики не тільки виділяє з середовища систему, але і синтезує її. Логістична система є реальним об'єктом і одночасно абстрактним відображенням зв'язків дійсності [2, с. 115-116].

Найбільш узагальненим є визначення логістичної системи, дане

А.Н. Родніковим: “Логістична система – це адаптивна система із зворотним зв'язком, виконуюча ті або інші логістичні функції і логістичні операції, яка складається, як правило, з декількох підсистем і що має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем” [4]. У якості логістичної системи розглядається виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Логістичні системи виділяються складом елементів, характером зв'язків між ними, організацією і інтеграційними властивостями. Відмітні ознаки логістичної системи:

- наявність потокового процесу;

- певна системна цілісність.

Метою логістичної системи є  забезпечення наявності необхідного  товару в необхідній кількості та заданої  якості в потрібному місці  у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами [3, с. 58].

Будь-яка логістична система складається  із сукупності елементів, так званих ланок логістичних систем, між  якими встановлені певні функціональні  зв’язки і відношення.

 Логістичні ознаки класифікують:

- Макрологістичні;

- Мікрологістичні.

 Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні.

 Мікрологічна система охоплює  внутрішньовиробничу логістичну систему одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологічної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна поділити у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва, збут.

Необхідно зазначити, що існує два  основних типи логістичних систем: “штовхаючі” і “тягнучі”.

“Штовхаючі” моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва.

Незважаючи на те, що “штовхаючі”  системи здатні управляти функціонуванням  різного ступеня складності виробничо-господарських  механізмів, поєднуючи всі їх елементи у єдине ціле, вони в той же час мають обмежені можливості. Характеристики переданого від ланки до ланки естафетою матеріального потоку оптимальні тією мірою, якою центр управління може його враховувати, оцінити і скорегувати. Один із основних недоліків даної системи полягає в тому, що чим більше факторів щодо кожної із ланок логістичного ланцюжка повинен враховувати центр управління, тим складнішим, дорожчим і досконалішим повинне бути програмне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення.

 Крім того, за такої  системи в підприємства повинні  бути матеріальні запаси на  всіх стадіях виробництва, для  того щоб запобігти збоїв і  пристосуватися до змін попиту. Тому така система припускає  створення внутрішніх статистичних  потоків між різними технологічними етапами, що часто призводить до заморожування матеріальних засобів, встановлення надлишкового устаткування і залучення додаткових робітників.

 Найбільш відомими  апробованими логістичними моделями  систем даного типу є MRP I, MRP II.

У процесі матеріально-технічного забезпечення “штовхаюча” система є системою управління запасами впродовж всього логістичного ланцюга, у якому рішення про поповнення запасів у складській системі на всіх рівнях приймається централізовано. Під час реалізації готової продукції “штовхаюча” система проявляється як стратегія збуту, спрямована на випереджаюче щодо попиту формування товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.

 Другий варіант  організації логістичних процесів  на виробництві ґрунтується на  принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він називається “тягнучою” системою і є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.

 Тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Основною функцією центра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга.

 Перевагою “тягнучих” (витягуючих) систем є те, що вони  не вимагають загальної компютерізації  виробництва. У той же час  вони передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене.

 Основними цілями  “тягнучих” (витягуючих) систем є:

- запобігання поширенню  зростаючих коливань попиту або  обсягу продукції від наступного  процесу до попереднього;

- зведення до мінімуму  коливання параметрів запасів  між технологічними операціями;

- максимальне спрощення  управління запасами в процесі виробництва шляхом його децентралізації, підвищення рівня оперативного цехового управління.

 До “тягнучих”  логістичних систем належать  системи KANBAN і ОПТ.

 У сфері обігу  широко застосовуються як штовхаючі  системи, так і тягнучі. На  стадії закупівель вони утворюють системи управління матеріальними потоками з децентралізованим процесом прийняття рішень про поповнення запасів. Під час реалізації готової продукції “тягнуча” (витягуюча) система є стратегією збуту, спрямованою на випереджальне щодо формування товарних запасів стимулювання попиту на продукцію в оптовій і роздрібній торговій ланці [5, с. 285].

Існування логістичних систем привело до утворення нового терміну “логістичні витрати”. Логістичними витратами слід вважати витрати, пов'язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Основу логістичних витрат складають витрати на виконання логістичних операцій. По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об’єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а  з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов'язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації “товар—ринок”.

Необхідно відзначити, що головною відмінністю методу місій  від традиційних методів постановки цілей є те, що місії “перетинають”  основні логістичні функціональні  сфери (логістичні функції або центри витрат), тим самим визначають той внесок, який кожна з підсистем повинна внести для досягнення загальної мети.

Висновки. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням. Знижувати витрати можна за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства.

Література:

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А. Бланк, – К.: Ника-Центр, 2009. – 512 с.

2. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения, процедуры: Уч. Пособие / Л.Б.Миротин, И. Э., Тишбаев – М: Инфра-М, 2008. – 252 с.

3. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. та доповн / Ю.В. Пономарьова, – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 328 с.

4. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словар / Родников А.Н., – М.: Економіка, 2005. – 252 с.

5. Семенов Г.А., Гиря М.Г. Еволюція поняття «логістика». Характеристика логістичних систем / Г.А.Семенов, М.Г. Гиря,–«Держава та регіони», 2006. – 289с.