Шпаргалка по "Історії"

68. Підходи до  формування системи  оподдаткування в період генези  капіталізму

1.наявність переходу  до простого товарного вир-ва

2.наявність значної  маси бідних людей, юридично  вільних, позбавлених засобів  вир-ва та існування  та змушених  найматися на роботу до капіталіста

3. зростання  ролі купецько-лихварського капіталу

4. руйнація натур  вир-ва в с/г та ремеслі

5.утвердження  грошової ренти

6. формування  внутрішніх нац ринків

7 значні досягнення  науки і техніки

8. урбанізація  півн євпропи

9 криза цехової системи та спеціалізація ремесла до рівня мануфактурного подлу праці

10. розвиток товарно-грошових  відносин

69. Визначіть передумови та особливості  промислового перевороту у Англії.

Передумови:

-успішне завершення  буржуазної революції, що зумовило  формування єдиної буржуазної нації;

-політика протекціонізму  та У. Петті;

-географічне  розташування, що сприяло активному  розвитку торговельного флоту;

-активна участь  у колонізаційних процесах;

-товаризація  господарства країни;

-наявність резерву вільнонайманої  робочої сили;

-наявність вільних капіталів  для розвитку науки і техніки.

Століття текстилю започатковане 1733 р., коли Дж. Кей винайшов «летючий»  човник.

1765 р. – Д. Харгривс  ств. Механічну прядку «Дженні»

1769 р. – Аркрайд ств.  Першу прядильну фабрику.

1785 р. – Е. Картрайт ств. механічний ткацький верстат

1783 р. – Т. Белл ств.  першу бавовняно-прядильну машину.

Наслідки:

Англія стала безперечним  лідером у текстильний галузі, виробництво бавовняних тканин зросло більш ніж у 6 разів. Англ. Товари досягли високого рівня конкурентоспроможності оварів на світовому ринку.

Століття пари – його початок  забезпечив технічний прогрес у  металургійному виробництві.

1735 р. – А. Дербі винайшов  коксову металургію

1760р. – в  Шотландії відкрився перший металургійний  завод.

1769р. – Дж. Уатт винаходить парову машину.

1782р. – побудовано  першу фабрику з виробництва  машин.

Наслідки:

Зростає металургійне виробництво, формується машинобудівна  галузь, удосконалюється обробка  металів – винаходять токарний та свердлильний верстати, вирішується транспортна проблема.

На частку Англії припадало 35-40% світової торгівлі, Англія стала на шлях індустріального розвитку першою у світовому господарстві.

70. Назвіть основні етапи та специфічні  особливості промислового перевороту  у Франції.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним.

Перші машини тут  з'явилися ще в кінці XVIII ст., але  не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у 1805-1810 рр. в  часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винаходи. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграв верстат Жаккара, створений у 1804-1808 рр., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), які здійснювали хімічно-механічну доробку льону.

 

 

71.У чому полягали основні наслідки промислового перевороту у США?

Незважаючи на високі темпи промислового розвитку у першій половині XIX ст., США залишалися в основному аграрною країною, промисловий переворот завершився лише на Півночі.Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовласництво було основною перепоною на шляху розширення внутрішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння земель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.Суперечності між північними і південними штатами викликали Громадянську війну в США (1861-1865 рр.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності США.

 

72.Визначіть  причини повільного розгортання  двох етапів промислового перевороту у Німеччині.

Промисловий переворот тут розгорнувся лише в другій половині XIX ст. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздрібненість країни. Навіть після революції 1848 р. у Німеччині зберігалася феодальна монархія і політична та економічна влада великих землевласників-юнкерів. Щоправда, монархія стала обмеженою, і деякі політичні права отримала національна буржуазія.

 

73.Що таке  революція “Мейдзи“?

Революція 1868 р. була за своїм змістом буржуазною, але вона  носила половинчастий   характер   і   не   повністю   вирішила   завдання    буржуазних перетворень. Її половинчатість  виявилася  як  в  істоті  проведених перетворень, так і у формі встановленої влади.       Вона відкрила дорогу для розвитку капіталізму, але в той же час  зберегла багато  пережитків  феодалізму.   «Революція  Мейдзі  не   була   результатом звитяжного повстання міських санкюлотів і  безземельних селян,  як це було у Франції, а  була    угодою,  досягнутою  між одним  крилом  феодального  класу, –  найбільшими   тодзама,   в   якості представників яких виступали самураї і гоєнін,  і  багатющим  міським купецтвом» [Норман Г. Возникновеніє  сучасної  держави  в  Японії. М., 1961.].  Встановлення  абсолютної  монархії  як  форми  державної влади  (при  формальному  конституційному   правлінні,   введеному   пізніше), компромісні заходи відносно верхівки колишнього  класу  феодалів,  створення нового    класу    поміщиків,    що використовують    значною мірою докапіталістичні форми експлуатації все це  говорить  про  половинчастий, незавершений характер революції.

 

 

74.Економічне  вчення А. Сміта.

теорія була розроблена і описана в 1776 році в  роботі “Дослідження про природу  та причини багатства націй”. В ній вперше доводиться, що багатство націй не залежить від кількості золота та срібла, які вона має, а від її спроможності виробляти товари та послуги. Згідно з цим основне завдання держави полягає в тому, щоб розвивати виробництво за рахунок поділу праці та кооперації. Найкращим чином держава це може зробити, якщо не буде втручатися в економіку (принцип лейзефе). Аналіз, здійснений Адамом Смітом, став вихідною точкою класичної теорії, що служить основою для усіх видів політики вільної торгівлі.

          Теорія Адама Сміта має такі  припущення:

1) праця являє собою  єдиний фактор виробництва;

2) має місце повна зайнятість (тобто всі ресурси, як має  та чи інша країна, використовуються  повністю);

3) в міжнародній торгівлі  беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою тільки двома товарами;

4) витрати виробництва  залишаються постійними, а їх  зниження збільшує попит на  товар;

5) ціна одного товару  відображена кількістю праці,  який необхідно витратити для  виробництва одиниці іншого товару;

6) транспортні витрати  дорівнюються нулю;

7) зовнішня торгівля вільна  від обмежень та регламентацій.

 

75.Економічне вчення  Д. Рікардо.

1) усі доходи  створюються у виробництві

2) "теорія вартості"

- споживча вартість (корисність) – не є  мірою вартості

- мінова вартість (вартість) – визначається  витратами праці на їхнє виробництво а не корисністю

3) ціна як грошове вираження вартості

- природна ціна – вираження  вартості 

- ринкова ціна пов'язана  з відхиленням  від ціни під дією попиту та пропозиції

- ціна складається  в процесі  виробництва

4) ріст  продуктивності праці веде до зменшення вартості

5) теорія ренти.  рента – частка  продукту землі, яка сплачується землевласникові за її користування. Головна думка – рента створюється працею, а не є продуктом природи. величина ренти залежить від : родючості, місцезнаходження, величини вкладеного капіталу

6) капітал –  частина  багатства, що вживається у виробництві. Основний , оборотний

7) гроші –  паперові гроші існують, якщо  вони розмінюються на золото  по твердому  співвідношенню, але їхня цінність залежить тільки від їхньої кількості в обігу

8) "теорія  заробітної плати" 

- зарплата –  ринкова ціна праці, яка коливається  навколо своєї основи – природної  ціни 

- природна ціна  праці (вартість засобів існування  робітника і його родини , яка залежить від кількості предметів життя, які можна на них купити)

- прожитковий мінімум  залежить від історичних умов  і традицій і сформованих норм  споживання 

9) приймав "теорію народонаселення"  Мальтуса 

10) кризи надвиробництва неможливі

11) теорією відносних або  порівняльних переваг: кожна країна  зацікавлена спеціалізуватися на  виробництві в якому вона має  найбільшу переваги (як у  Сміта) або найменшу слабкість. Тобто з якого вона має найбільш відносну вигоду.

 

76.Місце податків в економічному вченні А. Сміта і Д. Рікардо.

76. Місце податків в економ вченні А. Сміта  і д . Рікардо

А. С. Трактував податки як необхідне зло визн. Кілька принципів оподаткування.

1) справляння  под. Повино здійснюватись в  залежності. Від доходів. Одержаних під захистом держави . оподат. Повин. Бути визаченим щодо часу, способу та розміру і бути зрозумілим платнику. 2) справ. Подат. Повинно здійснюватися в момент  і способом найбільш зучним платнику.

3) затрати на  оподат. Повинні бути якомога меншими

Д.Рікардо.1)затрати  нац. Доходу та нац. Багатства. Повинно  випереджувати підвищ. Податків і  держ витрат. 2) уряд повинен заохоч. Накопичення капіталу або доходу через обмеження оподатк. 3) для  забезпечення. Соціал добробуту оподаткув. Майна має бути мінімальним.

77 принципи  оподаткування Д.Ж. Міля і А.  Вагнера 

Д.М. вивім такі осн. Принципи  оподаткув. 1 рівність податків за лзн рівновеликих тягарів 2 неополатковувати прожитковий мінімум 3 неоподатковувати суми заощаджень та інвестицій 4 сумарний тягар податків не пов. Бути обтяжливим.

А. В. Поєднав  індивід. Та державні інтереси 1 дохідність 2 еластичність 3 рацірн. Вибір джерел та вид оподаткув. 4 універсальність 5 рівність оподаткування 6 визначеність 7 зручність 

78.Визначіть  основні ідеї критичного напряму політичної економії та історичної школи.

історична школа в  політичній економії не була виключно німецьким явищем. Досягнення німецьких "істориків" сприяли пробудженню  інтересу вчених інших країн до самостійного застосування історичного методу в економічній науці та здійснення історико-економічних досліджень. При цьому зарубіжні дослідники не просто копіювали німецьких авторів, а йшли власним шляхом, залишивши після себе цікаві праці, які і сьогодні вражають фундаментальністю та глибиною аналізу. 
В Італії ідеї історичної школи наприкінці XIX ст. розвивали Г. Ферреро, Г. Сальвіолі та ін., у Франції на теренах економічної історії успішно працювали У. Шевальє, П.Ж. Манту та ін., серія глибоких історико-економічних досліджень з'явилась в Англії та Росії. Відомим представником англійської історичної школи був Арнольд Тойнбі (1852—1883), автор "Лекцій про промислову революцію в Англії" (1884), в яких вчений вперше впровадив у науковий вжиток термін "промислова революція", здійснивши дослідження господарського перевороту XVIII — початку XIX ст., який у подальшому привертав увагу багатьох дослідників. Англійський вчений звертав увагу на те, що характер та особливості розвитку тієї чи іншої країни не можуть бути визначені виключно на основі аналізу її власної історії. Водночас вони не пояснюються також ідеєю лінійного прогресу людства. А. Тойнбі був переконаний, що поєднання історії і політичної економії здатне збагатити обидві наукові дисципліни. Не заперечуючи важливості дедуктивного методу пізнання, вчений звертав увагу на те, що історичний метод виявив відносність економічних законів. Розвиток ідей історичної школи в Росії та в Україні характеризувався відсутністю національно-шовіністичної спрямованості та жорсткої опозиції класичній політекономії. При цьому російські та українські вчені не обмежувались дослідженням лише вітчизняної історії, свідченням чого є праці 1.1. Янжула "Англійська вільна торгівля" (1882) та І.І. Кауфмана "Історія банківської справи у Великобританії" (1877) та ін.

 

79.Сутність  марксистської економічної теорії.

     Марксистська. Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. як напрям класичної політичної економії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучасниками і свідками утвердження капіталістичних відносин, отже формування марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав 1-их глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням сус-них суперечнос-тей, проявом яких були заворушення, повстання, соц-ні потрясіння.

     Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту промисловості. Робітничий клас, що повністю залежав від успішного розвитку капіталістичого виробництва, бо не мав інших засобів до існування, крім праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Почалось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боротьбу за економічні інтереси робітничого класу. 1836 р. в Англії виникає чартистський рух, що проіснував близько 1/4 ст. Його організованість, масовість, економічні та, головне, політичні гасла свідчили про те, що у сус-ві народжується нова могутня сила.

     Маркс  та Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки. Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політичної економії, були німецька філософія і французький утопічний соціалізм.

 

80.Які особливості промислового перевороту на Україні в першій половині XIX ст ?

18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон  про скасування панщини в країні. У тому числі і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. цей закон було поширено на Буковину. 22 квітня 1848 р. на Великдень було проголошено про його звільнення. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівля селянами горілки.

- Селяни ставали  власниками землі ;

- пани з державної  скарбниці одержали компенсацію за ліквідацію панщини;

- пани звільнилися  від обов’язків опіки над селянами;

- держава звільнила  поміщиків від окремих податків;

- за панами  залишились сервітутні володіння  (ліси, пасовища, луки).

Російський цар  Олександр ІІ вперше заявив про скасування кріпосного права у 1857 році, почали створюватися особливі губернаторські комітети для розроблення програми селянської реформи, яку  цар Олександр ІІ підписав 19 лютого1861 року.