Шпаргалка по "Історії"

39. Які особливості цехової системи  ремесла? Її структура та особливості. Цехи – корпоративні обєднання виробників, що формувалися за професійною ознакою та виступали як адміністративно-територіальні,фіскальні, релігійні, військові осередки, де гарантувалися кожному учаснику певні права та привілеї. Структура цехів виглядала таким чином: цехмістр- старші майстри- майстри- підмайстри- учні (основна продуктивна сила). Цехове життя регламентувалося відповідними статутами. Зберігався дрібний характер виробництва. До певного часу цехова організація захищала монополію міських ремісників, створювала умови для розвитку продуктивних сил, сприяла поглибленню спеціалізації.

40. Ек думка середньовіччя в Зх  Європі. Фома Аквінський. Розглядаючи ціну, Хома Аквінський передусім намагається пояснити, яка ціна є справедливою. Він стверджував, що справедива ціна повинна відповідати двом вимогам: повинна забезпечувати еквівалентність обміну відповідно до кількості праці та видатків, а також забезпечувати учасникам обміну прожиття відповідно до їхнього соціального статусу. Тобто справедлива ціна повинна забезпечити різний рівень добробуту ремісникові, церковнослужителю та дворянину. Повинні також враховуватися і витрати на зберігання товару, доставку його та певне страхування на випадок можливих втрат. Водночас Аквінський закликає у процесі обміну керуватися насамперед вимогами вищої справедливості відповідно до божественного закону, за яким, якщо одна зі сторін втратила в процесі обміну, то інша, яка отримала більшу Вигоду, винагородила потерпілу, адже саме цього вимагає справедливість. Ідучи за вченням Аристотеля, Хома Аквінський розрізняє, з одного боку, обмін товару на товар або грошей на товар для задоволення необхідних потреб, а з іншого — обмін грошей на гроші або товари з метою отримання зиску. Водночас Хома Аквінський негативно ставиться до стягування відсотків за позичені гроші. Стосовно ж власності, то тут Хома Аквінський бачить переваги приватної власності в тому, що саме вона встановлює у суспільстві «порядок та мир». А суспільна власність, викликаючи постійні суперечки та непорозуміння, зумовлює недбале ставлення до майна. Він також чітко бачить необхідність розвитку торгівлі, стверджуючи, що, засновуючи державу слід ураховувати зручності, які має територія для торгівлі та економічного розвитку країни.

41. Екон думка на Укр доби  середньовіччя. Одними із основних літер джерел, які відображали тогочасні економічні погляди є «Руська правда» (11 ст) – звід феодальних законів давньоруського права та «Повчання дітям» Володимира Мономаха. У цих документах міститься багатий матеріал, де відображені всі основні процеси економічного та суспільного життя держави, зокрема соціальна структура та відносини власності, суспільний поділ праці, товарно-грошові відносини. Законом охоронялася приватна власність. На Русі лихварство законодавчо регулювалося. Регулювання здійснювалося лише стосовно процента за позичку на порівняно короткий строк – місяць або рік. Памяткою економічної думки в Укр є і «Повість минулих літ» (11-12 ст). Нестор вважає, що джерелом багатства є праця. Ефективність виробництва залежить від умінь та навичок, а також поділу праці. Важливе значення для розвитку ек думки в Укр мала полемічна літ 80-их рр. 16 ст, спрямована проти унії та католицизму, зокрема твори Івана Вишенського.

42. Податкова сис середньовіччя  на прикладі Укр. У  8-12 ст формуються елементи податкової систеи на Укр. Найдавнішою формрю прямого оподаткування була данина, яка була спрямована на забезпечення княжого двору й дружини. Податок сплачувався продуктами с/г та промислів. Серед прямих податків слід виділити дари (добровільне підношення) та оброк (плата за оренду знарядь праці та земельних ділянок). У 947 р княгиня Ольга здійснила першу реформу податкової системи, спрямовану на її стабілізацію. Розміри та зміст зборів визначали уроки (перелік повинностей) та устави (визначення порядку стягнення податку). «Руська правда» вперше детально почала регламентувати систему оподаткування. Одиницею оподаткування був дим або подвіря.20-30 димів становило дворище. Дворища у свою чергу об’єднувалися у громади – верві. Та частина, яка змушена була сплачувати всі податки наз черню. З 1349 до 1370 рр деякі укр. Землі входили до складу ВКЛ. Було впроваджено велику кількість податків (подимщина, грошова дань, посощина, серебщина, чинш та ін.) У 15-16 ст порядок стягнення грошових податків був детально відпрацьований. Грошові платежі доводилися до всією сільської общини.

44Великі географічні відкриття та їх соц.-ек наслідки.Надзвичайно велику роль відіграли Великі географічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових земель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагромадження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст.  Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Христофора Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Фернандо Магеллана у 1519;—1521 рр., що здійснила першу кругосвітню подорож. Основними економічними передумовами Великих географічних відкриттів є криза Левантійської торгівлі та потреба у пошуках нових шляхів сполучення зі Сх; дефіцит держ бюджету у провідних країнах Європи; швидкий розвиток цехового ремесла та відмова феодалів від кріпосної системи; епоха гуманізму, що зумовила активний розвиток науки і техніки; можливість розширення церковних приходів. НАСЛІДКИ: «революція цін», що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; формування колоніальної системи; початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства; початок великого переселення європейців до Америки; поява на ринку нових товарів; активна работоргівля;

45. Революція цін та її вплив  на розвиток капіталістичних відносин в окремих регіонах Європи. Революція цін – само девальвація грошових систем  європейських країн та перерозподіл багатства у зв’язку з великими географічними відкриттями. Велика французька революція була першою і єдиною революцією, доведеною до повної перемоги над феодальним дворянством. Революція утвердила панування великої буржуазії. Проголошувалася свобода торгівлі. В Америці революція припинила існування маєтків феодального типу, створила фонд державних земель. Революція прискорила розвито промисловості та торгівлі. Англійська буржуазна революція розпочалася за умов розвитку капіталістичного укладу в ек країни. Аграрний переворот знищив старе феодальне землеволодіння. Зміцнилося середнє і дрібне дворянство.

46. Які ви знаєте джерела первісного нагромадження капіталу? Джерела (так званого) первісного нагромадження капіталу: 
• колоніальні війни; 
• работоргівля; 
• піратство; 
• державні позики; 
• податки; 
• система протекціонізму; 
• жорстокі методи поневолення і пограбування місцевого населення

47. Поясніть чому мануфактурне виробництво  є основою генези індустріального  сус. Подальша генеза ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробництвом як більш прогресивною й адекватною формою організації виробництва. Із середовища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів формується прошарок мануфактурників — власників великих майстерень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. Мануфактура – підприємство приватновласницького характеру, засноване на ремісничій техніці і технології, використанні вільнонайманої робочої сили та зорієнтоване на забезпечення потреб ринку. Утворення мануфактур відбувалося 2 шляхами: через проникнення торгового капіталу  у виробництво або коли виробник ставав і підприємцем, і торговцем. Батьківщиною мануф виробництва є Нідерланди, де існували всі форми мануфактур. Види мануф: розсіяні, централізовані і займані. Розвиток централізованої мануфактури сприяв концентрації виробництва, матеріальних, фінансових і людських ресурсів; впровадженню у виробництво найновішої техніки і технології з метою підвищення продуктивності праці. Саме централізована мануфактура стала осередком початку і розвитку промислового перевороту.

48. Спільні і відмінні риси цехового  і мануфактурного вироб. Спільні: виробництво товарів для потреб внутрішнього та зовнішнього ринків; ВИКОРИСТАННЯ ручної техніки і технології; використання вільнонайманої робочої сили; обсяги виробництва визначалися попитом і пропозицією на ринку. Відмінності: цех виступав як економічний, соц. Та духовний осередок міста; цехове життя та виробнича діяльність жорстко регламентувалися Статутом; у мануфактурі використовувалися найновіші технологічні досягнення; перехід від простого до елементів розширеного товарного виробництва в умовах мануфактур.

49. Чим відрізнялася розсіяна мануфакутра  від централізованої.

Розсіяна мануфактура- різні види підприємтств зосереджені  в різних власників. Готовий продукт  у розсіяній мануфактурі ішов від одного виробника до іншого. Централізована- це виробництво зосереджено наипевні території і початуковий продукт проходив стадію формування від початку до кінця у різних виробників, власників підприємств, які співпрацювали між собою.

50. Які передумови формування капіталістичних  відносин на європейському континенті. Передумови: наявність переходу до простого товарного виробництва; наявність значної маси бідних людей, юридично вільних, позбавлених засобів виробництва та існування та змушених найматися на роботу до капіталіста; зростання ролі купецько-лихварського капіталу; руйнація натурального виробництва у с/г та ремеслі; утвердження грошової ренти; формування внутрішніх нац. Ринків; значні досягнення науки і техніки; урбанізація Пн Європи; розвиток товарно-грошових відносин.

51.Як змінилася  соц-екон структура сусп-ва та стан дрібног вироб-ка у 16 ст.Процес формування класу найманих робітників: 
Збільшення орендної плати, в результаті чого селяни-орендарі розорялися. 
Зганялися селяни з землі й іншим способом. В Англії цього часу були вже широко розвинені орендні відносини. На відміну від фіксованої ренти орендну плату можна було збільшити. І вона підвищувалася до такого рівня, що селяни-орендарі розорялися. 
Отже, маса селян виявилася без житла, без джерел існування.  
1.3. Секуляризація в середині XVI в. церковних земель. 
Одним із проявів переходу до капіталізму в сфері ідеології стало поширення протестантського вчення в християнстві в противагу католицькому. В Англії перемогу над католицтвом одержала англіканська церква, на чолі якої встав король, що порвав відносини з римським папою. При цьому було ліквідовано 650 монастирів, і тисячі ченців поповнили армію бродяг. При цьому зганялися з землі і ті селяни, що її обробляли чи як орендарі, чи як феодально-залежні тримачі.  
1.4. Розпуск військових дружин феодалів.  
Нарешті, король розпустив приватні військові дружини феодалів, і велика кількість колишніх військових теж виявилося на великій дорозі. Відзначимо, що і це було проявом переходу до капіталізму: це був удар по залишках самостійності феодалів старої формації. Джентрі не мали дружин. 
Тепер маса безробітних і незаможних людей скитались по дорогах Англії.  
1.5. "Закони про бродяг" – не мати роботи і господарства вважалося злочином. 
"Закони про бродяг" видавалися зовсім не для того, щоб забезпечити капіталістів робочою силою. Ці бездомні і без необхідної кваліфікації люди не годилися в якості робочих тодішніх мануфактур. Це були люмпени, що промишляли поборами, а також і грабіжками, і обстановка в Англії загострилася.  
Жорстокі (криваві) закони і були спрямовані проти росту злочинності. За цим законами не мати роботи і господарства вважалося злочином. Таких людей били батогами, відрізали вуха і таврували розпеченим залізом, а якщо вони попадали у руки влади втретє – навіть страчували. Позбавлені житла і джерел існування люди виявилися, по суті, у безвихідному положенні. 
Так відбувалася одна сторона первісного нагромадження в Англії: розорення селян і утворення армії людей, які надалі стали найманими робітниками. 
52. Чому промисловість стає первинною галуззю господарства у країназ ЗХ європи у 16-17 ст.

XІІI—XIV ст. Англія  вивозила сиру вовну на переробку  за кордон, зокрема до Голландії.  У XV ст. в Англії починають будуватися  мануфактури для виробництва  сукна з власної сировини, попит  на яку з кожним роком зростав. У XVI ст. виготовленням вовняних тканин займалося близько половини робочого населення Англії, а на початок XVIІ ст. 90% англійського експорту складала продукція суконного виробництва.

Зростання попиту на якісне англійське сукно дало поштовх  до розведення овець, що стало більш вигідним, ніж землеробство. від продажу вовни сприяли росту аграрного сектору та зумовили насильницький згін селян із землі, захоплення общинних та церковних земель, перетворення їх на пасовища.

Унаслідок аграрного  перевороту відбувається подальше зростання продуктивності в сільському господарстві, що було викликане введенням багатопільної системи в землеробстві, запровадженням травосіяння, стійлового утримання худоби та збільшенням її продуктивності, розширенням посівних площ. Аграрний переворот в Англії поклав початок розвитку капіталістичного фермерства та експлуатації найманих робітників, впровадженню більш досконалих знарядь праці, машин для обробітку землі, розширенню внутрішнього ринку країни, забезпеченню промисловості, що швидко розвивалася, дешевою робочою силою та мануфактур сировиною. Кардинальні зміни у сільському господарстві сприяли виникненню системи постачання продуктами харчування великих міст, позитивно впливали на створення умов для промислового перевороту в Англії, розширювали внутрішній ринок.

У Франції Селяни одержали невеликі наділи землі, які до того ж постійно ділилися. Це призвело до того, що в основному наділи селян були за розміром 2—3 га. Таке господарство було парцелярним (від слова «парцелла» — частка), тобто малоземельним. На невеличкому земельному наділі селяни не могли запровадити нові прийоми агротехніки, машини, тому французьке сільське господарство було малопродуктивним, з низькими врожаями, ледь забезпечувало власні потреби селян у продуктах харчування. Дрібноселянське землеробство Франції гальмувало розвиток промисловості країни, звужувало внутрішній ринок, що негативно впливало на переважну частину населення країни.

У Німеччині  скасування феодальних пережитків у  сільському господарстві на початку ХІХ ст У 1807 р. внаслідок реформ у с/г земля в основному залишалася у власності поміщиків-юнкерів, а селяни одержали лише особисту свободу. При «пруському» шляху також відбувався процес розшарування селян, унаслідок якого незначна частина селян перетворилася в «гросбауерів» (заможних селян). «Пруський» шлях давав можливість німецьким поміщикам-юнкерам створити великі зразкові господарства, які застосовували передову агротехніку, машини, штучні добрива, мали високі врожаї, особливо технічних культур, що позитивно впливало на розвиток німецької харчової промисловості та експорт її продукції за кордон. були економічно зацікавлені у своїй праці; таке господарство трималося на жорсткому примусі до праці та насильстві.