Шпаргалка по "Історії"

53. Розвиток міст та мануфактурного  виробництва в Україні в 16-18ст.

У 18 ст в Україні  співіснували  сільв=ське і міське ремесло, цехова форма організації  ви-цтва та мануфактура. В Україні  та Росії це ви-цтво форм. В умовах кріпосного права, яке стимулювало  розвиток товарно-грошових відносин, зростання попиту та розширення ринку. В цих умовах форм. Такі види мануфактур: капіталістична (вільно наймана робоча сила), кріпосна або вотчинна (праця кріпаків), посесійна (створена державою та передана приватним особам у спадкове користування). Технологічною передумовою зародження мануфактур в Україні стало широке використання водяного колеса. Наприкінці 18 ст. На території України (Лівобережжя – 3362 водяних та 12732 вітряних млинів). Державновійськові потреби зумовили активний розвиток ви-цтва селітри. У 1765 р. Налічувалось 55 казенних та старшинських заводів. У 18 ст. На Лівобережжі існувало 36 гурт, що виробляли листове скло, склянний посуд, пляшки. Швидко розв. Вапняно-цегельне. На Лівобережжі 65 заводів, в Полтавській губернії 21. Найбільш успішно розв. Текстильна промисловість – 40 фабрик.

54.Економ  наслідки Нідерладської та Англійської  буржуазних революцій.

Нідерландська буржуазна революція привела  до виникнення індустріального суспільства  в Голландії, але не мала впливу на інші європейські країни. Це зробила буржуазна революція в Англії, що почалася за умов розвитку індустріального устрою в економіці країни. Зростали обсяги багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі, зміцнилися позиції буржуазії і буржуазної власності. З'явилось економічно міцне середнє і дрібне дворянство — джентрі, яке вело господарство на індустріальній основі. Аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес обезземелення селян, сприяв виникненню фермерства.

Заходи, вжиті  в ході й після англійської буржуазної революції, зміцнили буржуазні відносини в сфері промисловості, торгівлі, кредиту. В 1651 р. побачив світ відомий в історії Англії Навігаційний акт, який забороняв каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дозволяв іноземцям поставляти в Англію товари лише своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив панування Англії на світовому ринку. Англійська буржуазна революція мала вплив на Францію, Німеччину, США та інші країни.

В Англії аграрний переворот XVI - XVII ст. відіграв радикальну роль. Там, де застосовувалось огороджування, насильницьке обезземелення селян, відразу утворилася велика земельна власність буржуазного типу, яка  здавалася в оренду селянам. Після буржуазної революції на цих землях утверджувалися фермерські господарства, а лендлорди (великі землевласники) отримували капіталістичну ренту. Селян - копігольдерів переводили на становище орендарів, змушували відмовлятися від своїх прав на користування землею. Дрібні селянські господарства перестали існувати, звільнивши місце великій буржуазній земельній власності лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів у вівчарстві, агрокультурі й агротехніці (легкий плуг, складні сівозміни, використання добрив), зросла врожайність зернових культур.

55.Особливості  промислового розвитку Голландії

У Голландії  розвиток сільського господарства мав  компромісний характер. Революція не ліквідувала феодальну земельну власність, але пріоритет належав зміцненню дрібноселянської власності, що зростала в основному за рахунок скуповування монастирських володінь, осушених земель, на яких розвивалися фермерські господарства.

У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспанії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення.На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експансії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуатуючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські плантації з використанням рабської праці.Буржуазна революція прискорила розвиток різних промислових галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Усі країни здійснювали торгівлю через Голландію, яка стала світовим торговельним посередником. Вона контролювала більшу частину торговельних перевезень на північних морях і Середземномор'ї, їй належало 60 % світового торговельного флоту.Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагат-шою країною, країною-банкіром. Амстердамський банк стає загальноєвропейським кредитним центром. Тут створюється перша в світі фондова біржа як самостійний орган з торгівлі цінними паперами.Але в результаті того, що накопичені капітали не переливалися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфері, й торговельне панування не відповідало промисловому потенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення (XVIII ст.) та отримує поразку в економічному змаганні з Англією.

56. Зміст «огороджування» у с/г  Англії. "Огороджування" – вигнання селян із землі для розведення овець. 
Основною причиною розорення селян і перетворення їх у робітників в Англії стало вівчарство, яке англійці вважали настільки важливою частиною свого господарства, що навіть спікер палати громад англійського парламенту під час засідань сидів на мішку з вовною.  
Англійські обуржуазнені феодали, щоб збільшити пасовища для овець, виганяють залежних селян зі своїх феодальних володінь, зносячи цілі села, перетворюючи їх у пасовища для овець. Процес цей одержав назву "огороджування", тому що землі при цьому огороджувалися. 
57. Причини перетворення Англії у найбільшу промислову та торгівельну державу світу у 17ст.

Англія перетворилася  в першу індустріальну державу; на її частку припадало майже 50% світового  промислового виробництва. Під впливом промислового перевороту в Англії відбуваються суттєві соціальні зміни. В англійському суспільстві виникло два класи — пролетаріат і буржуазія. Застосування машин на виробництві дало змогу значно збільшити використання дитячої та жіночої праці, зменшити оплату праці.

Отже, промисловий  переворот в Англії привів до переходу від мануфактурної стадії промисловості  до фабричної, створив нову економічну базу для індустріального суспільства  на основі великої машинної індустрії, зробив кардинальні зрушення в соціально-економічному плані, внаслідок чого основним виробником став робітник, а замість купця головне місце в суспільстві стало належать фабриканту. Промисловий переворот в Англії мав великий вплив на перехід до індустріального суспільства в інших країнах Західної Європи та США. Таким чином, економічні, соціальні та політичні передумови, які склалися в Англії у XVIІІ ст., підготували сприятливі умови для здійснення промислового перевороту, переходу від мануфактури до фабрики. Англія перетворилася в першу індустріальну державу; на її частку припадало майже 50% світового промислового виробництва. Під впливом промислового перевороту в Англії відбуваються суттєві соціальні зміни. В англійському суспільстві виникло два класи — пролетаріат і буржуазія. Застосування машин на виробництві дало змогу значно збільшити використання дитячої та жіночої праці, зменшити оплату праці.

Господарському  зростанню Англії сприяло і становище  континентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни. Англія вже не одне століття була постачальником цієї цінної сировини для європейського сукно виробництва.

Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокремлення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихід ний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західноєвропейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закінчився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

XVI ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст, попиту па англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не землеробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевласників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окремі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відвойовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі розводили великі отари овець. Приклад лордів наслідували заможні   селяни.   Цей   період   обезземелення   англійського   селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огороджування.

Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагромадження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантське вчення. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монастирів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян з монастирських земель та перетворенням їх на блукачів.

Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодального, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодальної до пової капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.

Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві

Всі ці фактори  сприяли становленню в Англії ринкового господарства.

58. економ наслідки 1 півн америк  та великої франц уржуаз революцій Активною антифеодальною була економічна політика французької буржуазної революції. Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв’язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі. У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансова система. Розвиток торгівлі в XVIІ—XVIІІ ст. в таких країнах, як Голландія, Англія та Франція приводить до того, що торгівля, особлива колоніальна, стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країнам величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв’язків між країнами набуває великого значення. Торговельний баланс розраховувався як різниця між експортом і імпортом товарів.

Наприкінці XVIІІ ст. Англія своєю економічною політикою все більше намагалася перетворити північноамериканські колонії на важливий аграрно-сировинний придаток, у той час як економіка американських колоній стала вже могутнім конкурентом для самої Англії. Ці протиріччя привели до війни за незалежність північноамериканських колоній (1775—1783 рр.) та відокремлення їх від Англії. Війна за незалежність привела до утворення в 1776 р. нової держави — США і носила характер буржуазної революції, у ході якої були ліквідовані феодальні пережитки: земля англійських феодалів-лендлордів була забрана державою та розпродана. Ліквідація феодальних пережитків створила сприятливі умови для розвитку американського, фермерського шляху в сільському господарстві в США, яке дало могутній поштовх для розвитку економіки нової країни. Виникли також умови для поступової ліквідації великих плантацій у сільському господарстві на Півдні США.

59. Особливості розвитку промисловості  США , що сприяли економ піднесенню  країни. Швидкі темпи розвитку в кінці XVIІІ — першій половині ХІХ ст. показує економіка нової молодої держави — США.

Так, після  війни за незалежність почався швидкий  індустріальний розвиток США. Обмеження  для росту промисловості та торгівлі були зняті. Розширювалася територія  самих США за рахунок купівлі  землі у Франції та Іспанії, зростало населення, головним чином, унаслідок еміграції із Західної Європи. Так, населення США становило в 1790 р. 3,9 млн чол., а в 1835 р. — уже 15 млн чол.

Прискореними  темпами почала розвиватися промисловість  у південних районах США. Тут  відбувався промисловий переворот у бавовняній промисловості. Великі успіхи були досягнені у створенні нових машин та механізмів, а саме: нових сільськогосподарських машин, ткацьких верстатів, швейної машини та ін. Широко впроваджуються парові машини в промисловості та на транспорті.

У 40—50-ті роки ХІХ  ст. у США відбувається прискорений  процес індустріалізації, розвиваються галузі важкої промисловості, особливо металургійна, вугільна та машинобудівна. Процесу індустріалізації сприяли  інтенсивне будівництво залізниць, розвиток річкового та морського транспорту, які потребували великої кількості паровозів, вагонів, рейок, судів різних типів.

Значними успіхами характеризувався розвиток фермерського господарства. Відбувалося освоєння нових західних земель, збільшувався продаж земель фермерам, які задовольняли потреби в продуктах харчування міста та в сировині легку і харчову промисловість. Американський, фермерський шлях розвитку сільського господарства на приватній власності на землю все більше набував поширення, а на Півдні США сільське господарство базувалося на плантаційних господарствах із застосуванням праці негрів—рабів. Ці господарства займалися в основному вирощуванням бавовни та тютюну. Застосування рабської примусової праці гальмувало розвиток цих господарств, не стимулювало продуктивність праці та стримувало впровадження нової техніки. Північ США ставила питання про ліквідацію плантаційного господарства, стояла за розвиток фермерства, яке давало можливість одержати більше різної сировини для промислової. Ліквідація плантаторських господарств на Півдні США відкривала можливість для розширення ринку збуту товарів для Півночі та одержання додаткової робочої сили, якої вкрай не вистачало. Існування на Півдні країни плантаційного сільського господарства із застосуванням рабської праці стало на перешкоді подальшого індустріального розвитку США.

60. Особливості зародження капіталістичного  укладу у Франції. Капитализм як спосіб життя суспільства прийшов у зміну феодалізму. Оскільки відповідне кожному укладу політичні та юридичні інститути формуються головним чином основі економічного базису цього товариства , те й під час аналізу капіталізму головне увагу слід приділити розгляду його економічного ладу, основними елементами що його розповсюдженому розумінні є основою приватна власності коштом виробництва та використання найманої праці .Перші зачатки капіталістичних виробничих відносин зустрічались у окремих містах у районі Середземного моря вже у 14- 15 ст., проте виникнення капіталістичного виробництва, у цього слова належить до 16 в. Перехід від феодальних виробничих ставлення людини-спеціаліста до капіталістичних за кордоном мав свої особливості. У країнах, котрі вступили цей шлях першими, він , зазвичай , супроводжувався буржуазними революціями , наприклад в Англії , Голландії та Франції. З розвитком та зміцненням капіталізму знижувалися і гострота початку капіталістичним виробничим відносинам. Так було в Росії становлення капіталізму у другій половині 19в. відбулися умовах порівняно меншою соціальної напруги, ніж у багатьох інших країнах. Перехід до капіталізму, як і будь-хто інший громадському строю, переважно визначився наявністю зрілих економічних передумов. Тож природно, що в країнах, де феодалізм вичерпав свої можливості, перехід до капіталізму відбувався раніше, ніж тих країнах, де феодалізм ще зберіг позиції. Вирішальне економічне значення до виникнення капіталізму мав процес первинного накопичення капіталу , при якому малі виробники , переважно селяни , насильно позбавлялися коштів існування і ставали юридично вільними, тоді як засобу виробництва концентрувалися до рук у буржуазії. З'явилася вільна робоча сила, находившая застосування у місті, на знову організованих фабриках. Усе це сприяло бурхливого розвитку ринку України і перетворенню простого товарного виробництва, у капіталістичне, тобто. у таку виробництво, у якому результати праці кожної людини повинні були отримати громадське визнання над ринком у вигляді грошей. У цілому нині процес первинного накопичення капіталу мав прогресивне значення, т.к. з'явився колосальним кроком вперед по шляхів розвитку нового капіталістичного ладу. Капіталізм пройшов три основні історичні стадії організації праці та підвищення його продуктивності, і з цих стадій дозволяла розв'язувати всі важчі завдання, недоступні раніше людству. Перший етап організації праці – проста кооперація. Підприємець створював великі майстерні, де у його контролем працювали дещо раніше самостійних ремісників. Кооперація існувала до того часу, поки її надрах не зародилося поділ праці, що зумовило перехід для наступної стадію – мануфактурную. При мануфактурному виробництві кожен працівник большє нє займався виробництвом всього товару з початку остаточно, а відповідав лише певний етап. Поділ праці мануфактурі мало велике значення, т.к. різко продуктивність громадського праці. Попри свої позитивні риси, вузький базис мануфактури, в основі якої лежало багатовікове міське ремесло, невдовзі був у суперечності з швидким зростанням потреб зовнішнього й внутрішнього ринку, що стало однією з найважливіших спонукальних причин до переходу до великому промислового виробництва. Важливу роль цьому процесі зіграв промисловий переворот. Використання машин дозволило капіталістичному виробництву зробити величезний ривок уперед, у підвищенні продуктивність праці і ще більше підвищити її, почавши виробляти машини для самих машин. Т.а., було створено передумови насичення товарами величезного ринку, відкритого капіталізмом. У своїй історії капіталізм минув - і кілька великих етапів, що з особливостями функціонування його господарського механізму. Перший – етап вільної конкуренції – розпочалося період становлення капіталізму і тривав остаточно XIXв. , а свого розквіту досяг між Великою французькою революцією 1789-1799гг. і Паризької Комуною. З цією епохи характерно розвиток капіталізму вшир, коли освоювалися нові землі, отже, і призначає нові ринки. Капіталізм тим часом грунтувався головним чином конкурентних засадах, а монополій ще ніколи немає. Проте наприкінці XIXв. – початку XXв. Панування вільної конкуренції стало заміняться пануванням монополій, і капіталізм вступив у наступний етап, який отримав назву імперіалізму. Ранні стадії розвитку імперіалізму пройшли під знаком війн, важких економічних криз, соціальної конфронтації і характеризувалися домінуванням монополістичного капіталу економічного життя капіталістичних країн. Це був період пристосування капіталізму до нових умов свого існування, определявшимся небаченими раніше розмірами концентрації та централізації капіталу. Досягнувши високого рівня економічної могутності, капіталізм зміг вирішити такі важливі завдання, як будівництво і автомобільних доріг, створення трансокеанських кабелів зв'язку, розвиток авіації і т.д. Подальше зростання капіталізму привело до того, що виникла потреба у регулюванні і коригуванні діяльності монополій з боку держави. Цей процес у кінці XIX – початку XXв. і майже отримав розвиток після Другої Першої світової. Державне регулювання економічних процесів є комплексом заходів, вкладених у забезпечення стабільного і пропорційного розвитку капіталістичного виробництва. Бурхливий розвиток капіталізму в другої половини XX в. призвело до виникненню нового явища у економічній життя – інтернаціоналізації світового капіталістичного господарства. Посилилися різноманітні, зокрема й економічні, зв'язок між різними державами, що викликало до життя нових форм співпраці між ними, такі, як, наприклад, економічна інтеграція. Сьогодні у розвитку капіталізму з'являються нові процеси, розмовляючі у тому, що вона вичерпав того прогресивного значення, яке він мав для людської цивилизации.