Збереження прагматики iнтернет-мовлення у перекладi

2.  Фатична (контактновстановлююча)  функція. Спілкування в Інтернеті обумовлено дистантним характером та, переважно, письмовою формою спілкування. Тому, для його носіїв вона виявляється в створенні опозиції “свій” – “чужий” та в індитифікуванні “своїх”. Контакт встановлюється, або не встановлюється залежно від волі та бажання адресата. Регулювання засад спілкування відбувається за допомогою Інтернет-сленгу. Саме використання хоча б декількох лексичних одиниць Інтернет-сленгу в процесі комунікації служить умовним паролем, після якого співрозмовник знаходить готовність, або неготовність до подальшого спілкування.

3.  Емоційно-експресивна функція. Вона полягає в тому, щоб внести емоційне забарвленя в семантику сленгових одиниць Інтернет-мовлення. Оскільки головною ознакою Інтернет-спілкування є саме письмова, а не усна комунікація, Інтернет-сленг повинен яскраво відображати емоції та почуття співрозмовників за умовою економії часу [18].

Загалом, світ Інтернет-сленгу являє собою спілкування саме у режимі реального часу, але у віртуальному просторі (ISQ, форуми, чати, електрона пошта в Інтернеті). Тому, сленг англомовного Інтернету –  це дещо змінене написання англійських слів та виразів, зазвичай, для того, щоб швидше набирати слова на клавіатурі.

Інтернет-сленг постійно еволюціонує, щось відкидається та скорочується, а щось приймається інтернетним співтовариством, перетворюючи, таким чином, Інтернет-мовлення в щось дуже коротке, містке, але разом з тим зрозуміле, адже головне завдання Інтернет-сленгу – максимально наблизити швидкість письмової фіксації мови до швидкості усного мовлення, зберігаючи, при цьому, емоційно-експресивне забарвлення повідомлення. Тому, надалі, розглянемо основні принципи утворення Інтернет-сленгу.

Отже, найголовнішою рисою Інтернет-сленгу є прагнення скоротити час набору слів під час спілкування. Так слово замінюється однією літерою, яке звучить так само як і саме слово, наприклад: “u” замість “you”, “r” замість “are”, “c” замість “see”, “y” замість “why”, v замість “we”.

Потім, щоб не  писати довгі слова, створилися різноманітні скорочення даних слів, або написання символів з таким самим звучанням, такі як: “any1” замість “anyone”, “b4” замість “before”, “2nite” замість “tonight” , “ta” замість “thank you”, “cya” замість “see you” “w8” замість “wait”, “2moro” замість “tomorrow” тощо.

Ще одна особливість Інтернет-сленгу,  якя спрощує набір слів на клавіатурі під час розмови в реальному часі у віртуальному просторі – написання всіх слів, без винятку, включаючи власні імена та займенник “I” (“я”), з маленької літери. Великі літери використовуються лише для вираження особливого емоційного відношення до предмету мовлення: “u REALLY come from australia? WOW!” [11, c. 2-5].

Характерною особливістю сленгу в Інтернеті є максимальне наближення письмової мови до усної розмовної, а тому у дієсловах, які закінчуються на   -ing, остання літера “g” упускається, а замість неї ставиться апостроф, наприклад: travelin’, gettin’, doin’ тощо. Таким чином іде імітація усного мовлення. Значно розповсюджене написання в словах літери “z” замість -s, -es. Наприклад: “2 many billz”, що означає “I have too many bills ”. Також, для вираження емоцій та надання повідомленню експресивності, літери в словах розтягуються, так “HEYYYY BILLLL” замість простого стандартного привітання. Таким чином спостерігається саме прагнення користувачів Інтернету виділитись та виділити свою мову спілкування [14, c. 98].

Такі соціолекти як dunno (don’t know), wanna (want to), gonna (going to), lemme (let me), kinda (kind of), lotta (lot of), gotta (have (got) to), gimme (give me) широко використовуються в Інтернет-спілкуванні. Але, правомірно, їх можна назвати сленгом, оскільки в Інтернет-мовленні вони використовуються саме для стислості тексту та виконують головну роль Інтернет-сленгу – емоційне забарвлення мовлення користувачів глобальної мережі Інтернет та наближення її до розмовної [38].

Також слід зазначити, що особливістю Інтернет-сленгу є повня відсутність пунктуаційних знаків в тексті, окрім крапок, що вказують на кінець речення, та питального і окличного знаків, які служать допоміжними засобами вираження емоцій під час спілкування у всесвітній мережі Інтернет.

Будова речень та фраз у спілкуванні  за допомогою Інтернету дуже часто  схоже на те, як люди спілкуються усно, тобто речення скорочуються. Наприклад, замість фрази: “It looks like it's going to rain today”, швидше за все можна побачити в діалозі спілкування по Інтернету: “looks like its gonna rain 2day”. Тобто “It” пропущено; замість граматично правильної форми “it's” – “its”; “gonna” замість повної форми “going to”; “today” перетворилося на “2day”. Часто пропускається навіть більш значиме, ніж підмет “it”. Коли з розмови зрозуміло, про кого, або про що йдеться мова, пропускаєтьcя підмет і, навіть, частина присудка:

– How are you doin’ today?

– Doin’ pretty good and you?

Тут все доволі зрозуміло: у вас  запитують, як справи і ви відповідаєте без формально необхідних слів “I am”.

Взагалі, в Інтернет-слензі розвивається система своїх орфографічних правил, а саме:

– спрощення англійського правопису: “nite” замість “night”, “ya” замість “you”, “wanna” замість “want to”, “cuz” замість “because”;

– повна зміна правопису, на яке  нашаровується скорочення слова: kewl, “kwel”, “ku”, або “ql” для позначення слова “cool”; “m” замість “am”, “d”, “da” замість “the”;

– використання нелітерних позначень для написання слів: цифр “2” замість “to”, “to-” (тобто, як частини слова) або “too”, “4” замість “for”, “1” заміст “one”, “%” замість “oo” [11, c. 6-8].

Слід відмітити, що до складу Інтернет-сленга також входять і  специфічні графічні символи, такі як: багаторазове повторення питального та окличного знаків, багаторазове дублювання однієї тієї ж самої літери,  обширне використання смайликів, виділення великими літерами цілих речень, зірочки, що замінюють грубі слова. Усі ці явища відображають підвищену емоційність та експресивність Інтернет-сленгу [2, c. 8].

Таким чином, можна побачити, що Інтернет-сленг  відіграє важливу роль для учасників  спілкування всесвітньої мережі Інтернет, оскільки його головним завданням є наближення письмового виду комунікації до усної та збереження емоційного забарвлення тексту. Виходячи з цього, головною характерною особливістю Інтернет-сленгу є спрощення написання слів та фраз, яке повною мірою виконує його головну функцію.

 

 

 

 

 

1.4.2.  Інтернет-абревіатури.

 

На сьгоднішній день, мабуть, жоден  текст, жодна фраза Інтернет-мовлення не обходиться без абревіатур, які  використовуються для позначення найбільш загальновживаних слів. Виникнення скорочень  різних лексичних одиниць в Інтернет-мовленні пояснюється законом економії мовних засобів. Суть цього закону полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації за найменшої витрати часу та в підвищенні комунікативної функції мови [24].

Абревіатура – це одиниця письмової або усної мови, яка створена з окремих елементів графічної або звукової оболонки вихідної повної форми (слова або словосполучення), з якою дана одиниця знаходиться в певному лексико-семантичному зв’язку.

Класифікація абревіатур є однією з найважливіших проблем, яка досі не є вирішеною, окільки не має чітко сформульованої думки щодо процесу творення абревіатур та їх позначення. Так, один той самий термін може використовуватись різними дослідниками для позначення різних видів скорочень і, навпаки, один і той же вид скорочень позначається різними термінами [8, с. 10].

Так, Гальперін І. Р. та Черкасска Є. Б. підрозділяють скорочення на три групи: 1) скорочення на початку слова, 2) скорочення в середині слова, 3) скорочення в кінці слова, при цьому виділяючи складноскорочені слова в особливу групу [21].

Алексеєв Д. І. Виділяє лише графічні та лексичні скорочення, прицьому роблячи  акцент на процесі переходу одного класу в інший [30].

Степанов Ю. С. Проводить аналіз скорочень з точки зору їх стилістичних особливостей та поділяє скорочення на мовні (тобто ті, що не зафіксовані у словнику) і ті, що походять з письмової мови [10, c. 78].

 Отже, можна виділити найбільш розповсюджені види творення аббревіатур, а саме:

1.  Графічна абревіація –  коли слово  скорочується за рахунок упущення декількох літер, але, при цьому, його легко впізнати і в усній мові воно озвучується як відповідне повне слово, наприклад: msg (message) – повідомлення, pls (please) – будь ласка, hlp (help) – допомога, pic (picture) – фотографія, rly (really) – дійсно.

2.  Лексична абревіація – утворення нової лексеми, яка повністю відрізняється графічно, фонетично, а інколи навіть і граматично від вихідної одиниці. Так, наприклад: gre8t (great) – чудово, dunno (don’t know) – не знаю, Н8 (hate) – ненавидіти, 4GM (forgive me) – пробач, luv (love) – кохання, sk8 (skate) – кататись на ковзанах wot, wut (what) – що.

3.  Складова абревіація. В даному випадку слово скорочується до одного чи декількох складів, зазвичай початкових. Слово може також скорочуватись і до складу, що знаходиться в середині чи в кінці слова, або ж скороченню може підлягати і цілі словосполучення, наприклад: rents  (parents) – батьки, gnite (good night) – надобраніч, sup (?) (What is up?) – що нового?, newb (newbie) – новачок [8, с. 11-13].

4.  Літерні скорочення або ініціальна абревіація – це скорочення слова або фрази, послідовність початкових літер, кожна з яких вимовляється окремо, наприклад: PAW (parents are watching) – батьки дивляться, NPTP (no picture, no talk) – без фотографії не розмовляю, BTW (by the way) – до речі [25].

Доречі, оскільки учасники Інтернет-мовлення знайомі з математикою, вони переносять математичні знакові символи  в Інтернет-мовлення, надаючи Інтернет-сленгу різноманітності та експресивності. Тут можна навести наступні приклади: 14AA41 (one for all and all for one) – один за всіх і всі за одного, 2G2BT (too good to be true) – занадто солодко звучить, щоб бути правдою, 2L8 (too late) – занадто пізно, B4N (bye for now) – до зустрічі, BBL8R (be back later) – пізніше повернусь, L33T (elite) – еліта [2, c. 11].

Таким чином, абревіатури складають найбільшу кількість словникового складу Інтернет-сленгу. Набагато зручніше використовувати три-чотири літерні скорочення замість довгого ланцюга слів. Загалом, утворення абревіацій відбувається за рахунок упущення окремих літер та складів в словах, упущення значної частини або, навіть, цілого слова (окрім початкової літери цього слова) у фразах та додаванням певних знаків, які заміняють слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Інтернет-акроніми.

 

Сучасне інформаційне суспільство  характеризується тим, що майже щодня  людина отримує великий обсяг  інформації через різні канали сприйняття. Але мозок людини здатний запам’ятати лише незначний відсоток цієї інформації. Тому, швидше запам’ятовуються ті, які володіють незвичною звуковою оболонкою та відзначаються незвичною формою [24]. Таким чином не дивно, що акроніми Інтернет-мовлення набули такої популярності у користувачів мережі Інтернет і, навіть, деякі з них вже перейшли з розряду письмової мови в усну.

Акронім – це абревіатура, утворена з початкових літер слів або словосполучень, наприклад: BOLTOP (better on lips than on paper) – краще на губах, ніж на папері, ASAP (as soon as possible) – якнайшвидше, ONNA (oh no, not again) – о ні, тільки не знову!, IMHO (in my humble opinion) – на мою думку, OIC (oh, I see) – а-а, зрозуміло [36].

Також, слід зазначити те, що не всі учасники Інтернет-мовлення пишуть абревіатури великими літерами. Загалом, тенденція іде до того, що  учасники під час спілкування у всесвітній павутині пишуть акроніми на свій лад. Можливо, така ситуація пов’язана з тим, що дані абревіації вже досить відомі для користувачів Інтернет-мовлення і доволі легко розпізнаються в тексті, отож, не має потреби їх виділяти [10, c. 7].

Акроніми можуть виражати побажання (HAND – have a nice day), різні види запитань (WAYD – what are you doing, WDALYIC – who died and left you in charge), прохання (GMAB – give me a break, TAP – take a pill), емоції    (LOL – laughing out loudly, LYMI – love ya, mean it) та багато іншого. Але в кількості вони значно поступаються абревіатурам [20].

Отже, акроніми Інтернет-сленгу утворюють  досить цікаві та своєрідні лексичні одиниці, що робить спілкування в  мережі Інтернет яскравим та своєрідним.

 

 

1.5.  Прагматичні функції Інтернет-мовлення

 

 

Слова у мові позначають певні об’єкти. Але також вони можуть об’єднуватись і з іншими словами тієї ж самої мови, створюючи синтаксичні одиниці. Відповідно, такий взаємозв’язок називається семантичним та синтаксичним. Але слова також пов’язані і з людьми, які їх використовують. Для користувачів мови ці слова не просто однакові беземоційні ярлики ідей чи предметів. Люди розвивають певне відношення до слів, які вони використовують [7, с. 43]. Іншими словами, таке явище називається прагматикою. Одне з визначень прагматики – це відображення відношення автора до реальності, яку він описує. Так, слова можуть викликати певні емоції у людей (позитивні, негативні, нейтральні), впливати на них. Здатністю створювати певний прагматичний вплив на читача володіють також висловлювання та тексти. Комісаров В. Н. визначає характер такого впливу трьома головними факторами. По-перше, це  зміст висловлювання.  По-друге, сприйняття повідомлення залежить від характеру знаків, які є його складовою. Одне і теж саме повідомлення може бути оформлене по-різному. Тобто, при побудові висловлювання людина відбирає мовні засоби у відповідності до свого наміру зробити певний вплив. По-третє, прагматичний вплив висловлювання залежить від реципієнта, який його сприймає. Таким чином, прагматичний вплив, який визначається змістом та формою висловлювання, може реалізуватися не повністю або взагалі не реалізуватися по відношенню до якого-небудь типу реципієнта. Тому, можна говорити, що висловлювання має прагматичний потенціал, який по-різному реалізується у конкретних актах комунікації. Аналіз змісту і форми тексту дозволяє визначити цей потенціал, але це ще не визначає характер реального впливу тексту на різних реципієнтів [5, с. 135].