Збереження прагматики iнтернет-мовлення у перекладi

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра перекладу

 

 

 

БАКАЛАВРСЬКА  РОБОТА

ЗБЕРЕЖЕННЯ  ПРАГМАТИКИ  ІНТЕРНЕТ-МОВЛЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ

БР ПР. 03295.00.000

 

 

 

Студентка групи ПР-03-1     _______________________        А. С. Любавіна

                                                             (підпис, дата)                                                   

 

Керівник БР викладач

кафедри перекладу                _______________________        К. М. Скиба

                                                                       (підпис, дата)

 

Нормоконтроль                     _______________________        О. О. Нагачевська

                                                             (підпис, дата)

 

“До захисту допустити”

 

Зав. кафедрою

к.філол.н., доцент                  _______________________        В. Б. Крамар

                                                                       (підпис, дата)

 

 

              

                

 

 

 

 

 

Хмельницький

2007

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Прагматичний аспект Інтернет-мовлення у сфері  перекладознавства

1.1.  Глобальна мережа і мова..........................................................................6

1.2.  Поширення англійської мови  в мережі Інтернет..................................13

1.3.  Особливості  мовлення користувачів глобальної  мережі.....................18

1.4.  Характерні  лексичні особливості Інтернет-мовлення

             1.4.1.  Інтернет-сленг...............................................................................22

             1.4.2.  Інтернет-абревіатури....................................................................28

             1.4.3.  Інтернет-акроніми.........................................................................31

1.5.  Прагматичні функції Інтернет-мовлення..............................................32

РОЗДІЛ 2. Особливості передачі прагматичного значення лексичних одиниць мовлення користувачів Інтернету

1. Збереження прагматичного потенціалу лексичних одиниць Інтернет-мовлення при перекладі...........................................................................39

        2.1.1.  Переклад Інтернет-сленгу............................................................42

        2.1.2.  Переклад  Інтернет-абревіатур.................................................... 44

        2.1.3.  Переклад Інтернет-акронімів.......................................................48

ВИСНОВКИ.........................................................................................................50

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................52

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Наша ера – це ера інформаційних  комп’ютерних технологій. Важко собі уявити будь-яку іншу сферу, яка б розвивалась так швидко та імпульсивно. Бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій свідчить про всезростаючу роль обчислювальної техніки у світовому інформаційному просторі, що не може не впливати на наше повсякденне життя.

Так, одним з найважливіших витворів людства у сфері інформації та технологій став Інтернет – глобальна  інформаційна мережа. На сьогодні ми з  впевненістю можемо сказати, що глобальна  інформаційна мережа змінила наш  стиль життя, а особливо Інтернет вплинув на спілкування між людьми, створивши нові альтернативні способи комунікації, такі як чати, форуми, електронне листування тощо, що знайшло своє відображення в мові.

Актуальність теми бакалаврської роботи обумовлена тим, що таке лінгвістичне явище як Інтернет-мовлення є новоутворенням сучасності і потребує детального вивчення. На наш погляд, дослідження та аналіз характерних лексичних особливостей Інтернет-мовлення, а також способи збереження прагматики лексичних одиниць Інтернет-мовлення є перспективним напрямком перекладознавчої науки.

 Метою дослідження є визначення шляхів збереження прагматичного значення Інтернет-мовлення у перекладі.

Відповідно до мети дослідження  було визначено такі завдання:

–  визначити вплив всесвітньої  мережі на мову;

          – розглянути  шляхи та причини поширення  англійської в мережі Інтернет;

–  визначити характерні лексичні особливості Інтернет-мовлення;

• з’ясувати прагматичну функцію Інтернет-мовлення;
• визначити шляхи збереження прагматики лексичних одиниць Інтернет-мовлення.

Останнім часом інтерес до Інтернет-мовлення значно зріс, оскільки з кожним днем кількість користувачів глобальної мережі зростає в геометричній прогресії. Про важливість виокремлення Інтернет-мовлення з точки зору перекладознавчої науки свідчить поява праць сучасних дослідників, таких як  Віноградової Н. В., Галичіної О. М., Тюленева Ю. С., Котової О. Є., Іванова Л. Ю., Смірнова П. О., Юдиної Т. В. та багатьох інших.

Розглядаючи прагматичний аспект Інтернет-мовлення та збереження прагматики Інтернет-мовлення у перекладі ми опиралися на праці таких видатних дослідників з питань прагматичного аспекту як Комісаров В. Н., Соловйов Н. А., Сдобніков В. В., та Петрова О. В.  

Об’єктом дослідження виступає Інтернет-мовлення, яке використовується у всесвітній павутині.

Предметом дослідження даної роботи є шляхи збереження прагматики лексичних одиниць Інтернет-мовлення у перекладі.

Матеріалами дослідження є лексичні одиниці Інтернет-мовлення, узяті з англійських  чатів, форумів та електронних листів.

Методи дослідження. У ході дослідження використовувались такі методи: історичний метод, зіставний аналіз та синтез, системний підхід. Використовуючи історичний метод, ми дослідили процес виникнення Інтернет-мовлення та його функціонування в сучасному світі. За допомогою системного підходу детально охарактеризували Інтернет-мовлення, його структуру, функцію. Методи аналізу та синтезу використовувались у процесі дослідження передумов та шляхів утворення лексичних одиниць Інтернет-мовлення. Результати дослідження отримано на основі використання компаративного методу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що зібраний та проаналізований матеріал може бути використаний в лексикографічній практиці при укладанні лінгвокультурологічного словника англійської мови, у курсах з лексикології та стилістики, при створенні відповідних посібників та підручників.

Структура бакалаврської роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, основної частини, яка включає два розділи, висновків, переліку використаних джерел та додатка.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, об’єкт, предмет, основні завдання та методи дослідження,  його практичне значення.

У першому розділі бакалаврської роботи розглядається вплив мережі Інтернет на комунікативний процес, надається інформація про статус англійської мови в Інтернет-середовищі, визначаються характерні лексичні особливості Інтернет-мовлення, аналізується прагматичний аспект Інтернет-мовлення.

У другому розділі проводиться аналіз способів перекладу лексичних одиниць Інтернет-мовлення, взятих з англомовних чатів, форумів та електронного листування. Пропонується власний переклад Інтернет-лексем та надається коментар обраних способів та засобів збереження прагматичного значення при перекладі.

У висновках наводяться результати та підводяться підсумки проведеного дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Прагматичний аспект Інтернет-мовлення у сфері перекладознавства

 

 

1.1.  Глобальна мережа і мова

 

 

Бажаємо ми того чи ні, але тривалий період еволюції комп'ютера та всієї сфери інформаційних технологій призвів до парадоксальної ситуації, що склалась у нашому повсякденному житті. Внаслідок використання цих новітніх засобів техніки, комп’ютерні технології все частіше здійснюють свій вплив на абсолютно різні аспекти діяльності людини: перетворюють сферу виробництва, трансформують соціальні структури, видозмінюють взаємодію людей один з одним [19].

Згадані новітні інформаційні технології виконують важливу соціальну  роль. Вони все більш глибоко проникають у повсякденне життя і змінюють його, формуючи новий стиль життя інформаційного суспільства.

Мова як засіб спілкування має  яскравовиражений соціальний характер і тому реагує на нові соціальні  і технологічні тенденції (на зміну стилю життя) “розвитком літературно-художніх і публіцистичних стилів” та супроводжуючим ці зміни “неухильним поповненням словникового складу”. Реагування мови на інформаційну революцію виявляється в освоєнні нею нових реалій та зворотньому впливі вказаного процесу освоєння на діючі мовні норми.

У нашому дослідженні ми розглядаємо найбільш популярне і, мабуть, найбільш спірне дітище інформаційної революції – глобальну комп’ютерну мережу або Інтернет та його вплив на мову. Особливу увагу ми приділяємо електронним засобам комунікації, використання яких стало можливим на базі глобальної мережі. До вищезазначених засобів можна віднести: спілкування за допомогою електронної пошти, комп’ютених відеоконференцій, дискусійних груп та чатів, електронних дошок оголошень тощо [2, c. 2-3].

Науковий аналіз такого складного і багатовимірного явища як Інтернет припускає об’єднання різних областей гуманітарних знань, з одного боку, і знання інформаційних технологій – з іншого. В той же час Інтернет – це також феномен культури, перш за все медійної культури. Тут проблема Інтернету розглядається в аспекті його специфіки як явища комунікації, форми комунікації, в аспекті проблеми комунікації і теорії комунікації.

Відомий вітчизняний теоретик літератури і культури В. М. Шкловській відносив до найважливіших особливостей сучасності винахід “приладів спільності сприйняття”, до яких він зараховував кіно, радіо і телебачення. Ще більшою мірою спільність сприйняття створюється через Інтернет, створюючи мережевий простір, усередині якого розгортається процес не лінійної, а просторової та багатовимірної комунікації [21].

Об’єднання комп’ютерів у мережу та виникнення Інтернета сприяло формуванню сфери Інтернет-спілкування, що породжує нові моделі вербальної взаємодії, які характеризуються особливими нормами мовленєвої поведінки учасників. Таким чином, під Інтернет-спілкуванням (або електронною комунікацією) ми розуміємо вербальну взаємодію у глобальній комп’ютерній мережі Інтернет [23].

Специфічною характеристикою комп’ютерного  спілкування є використання певного роду сигналів – електронних сигналів комунікації. Комп’ютерна комунікація відкриває новий вимір в людському спілкуванні, даючи можливість зберігати і швидко передавати великий об’єм інформації, використовувати аудіо- і відеоканали спілкування, а також спілкуватися в режимі on-line, тобто в безпосередньому лінійному контакті з респондентом. Комп’ютерне спілкування представляє собою комунікацію у віртуальному середовищі і саме в цьому полягає його найважливіша відмінна ознака [2, c. 4].

Однією з системних особливостей Інтернету є нелінійна організація інформації. Якщо розглядати традиційну писемність в європейській культурі, то вона характеризується лінійним характером. Лінійний характер носить сама репрезентація інформації, лінійний характер носить і форма споживання цієї інформації, оскільки ми читаємо книгу послідовно. На відміну від подібного традиційного підходу, Інтернет-комунікація являє собою багатовимірний простір. Підставою для такого твердження є не тільки вся система нелінійної організації інформаційних одиниць (наявність різнорівневих посилань, можливість при роботі з Інтернет-сторінкою піти вперед та повернутись назад, система розгалуження інформації), але й той факт, що традиційні тексти у всесвітній павутині можуть супроводжуватися аудіо- та відеоінформацією [21].

Спілкування, як відомо, забезпечується мовленням учасників комунікації. Коли ми говоримо про мовлення в глобальній мережі, то маємо на увазі його різновид – Інтернет-мовлення. Саме Інтернет-мовлення та його особливості є складовою об’єкта нашого дослідження.

Як зазначалось вище, Інтернет-мовлення забезпечує спілкування в комп'ютерних мережах. У свою чергу комп’ютерне спілкування може бути особово-орієнтованим (листування засобами електронної пошти) та статусно-орієнтовним (спілкування в конференціях з різних тематик: політика, спорт, медицина, наука і ін.). Відповідно, Інтернет-мовлення має багато точок перетину з масовою комунікацією, але не співпадає з нею повністю: комунікація в Інтернеті, на відміну від масово-інформаційної, є взаємо направленою, а багато текстів мають не лише інституційний, але і персональний характер [2, c. 4].