Збереження прагматики iнтернет-мовлення у перекладi

 Хоча і існують виключення, притаманні для національних форумів та чатів, де англійська не є рідною мовою більшості, та, навіть, серед таких груп використовується загальновживана мова Інтернету. Але, навіть, якщо автор повідомлення очікує, що більшість читачів зрозуміють його рідну мову, ймовірніше за все, що він буде використовувати англійську мову, наприклад, позначаючи джерела. Зазвичай, дослідники в усьому світі знають англійську мову і постійно її використовують, тому часто важлива термінологія більш стійка та відома  англійською мовою, ніж будь-якою іншою мовою [17]. Так, коли німецькі фізики хочуть привернути увагу міжнародних наукових профспілок  до своїх нових відкриттів, вони спочатку опубліковують дані про відкриття англійською мовою. Коли японські виконавчі органи влади ведуть справу зі скандинавськими антрепренерами, то переговори ведуться англійською мовою. І, навіть, коли громадські організації прагнуть привернути увагу світу до своїх проблем, то, зазвичай, на демонстраціях звернення на плакатах пишуть англійською мовою [13, с. 88].

Таким чином, щоб збільшити кількість  людей, зацікавлених роботою, при розташуванні тексту в Інтернеті, автор часто  обирає англійську мову, навіть, якщо більшість  читачів розмовляють його рідною мовою. У якості альтернативи автор може писати свої роботи обома мовами: рідною і англійською, та це подвоює роботу, яка потрібна для написання документа. Отже, використання англійської мови в національному контексті має суттєву тенденцію до зростання.

В системі інтернет-спілкування, статус англійської мови в більшості міжнародних груп вважається таким очевидним, що люди, які розміщують тут свої статті не англійською мовою – випадково або ж через необізнаність, зазвичай стикаються з флеймом – іронічною оцінкою комунікативних здібностей співрозмовника або ж, навіть, прямою образою співрозмовника. Це той вид контролю, який спілки мереж форумів використовують також і з інших причин, окрім мови. Він завжди розцінюється як приклад демократичної основи системи спілкування [17].

Отже, можна побачити, що наш час – це інформаційна ера, де люди всього світу приділяють велике значення пошуку, обробці та передачі інформації, що в свою чергу призвело до появи не тільки теле-, радіо- та телефонних мереж, а й до такої величезної та глобальної мережі як Інтернет, обсяг якої не має меж. Саме провідна роль англомовних країн в розробці  комп’ютерних технологій сприяла тому, що на сьогоднішній день англійська мова набула особливого статусу в міжнародній комунікації, а особливо в інтернет-спілкуванні. Для того, щоб привернути увагу більшості користувачів Інтернету до будь-якого виду інформації, розміщеного у всесвітній павутині, текст, майже у 90%, друкується англійською мовою. Так, навіть, існують певні правила, або як ще називають етикет, де під час спілкування в міжнародних чатах і форумах, та й, взагалі, розміщення різної інформації не англійською мовою, а рідною, люто засуджується. Тому можна говорити про таке явище як монополізація англійською мовою інформаційного світу, але, на думку автора, це не загрожує іншим мовам, оскільки, в даному випадку, роль англійської мови полягає в швидкому та доступному розповсюдженню інформації і лише сприяє всесвітньому спілкуванню людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.  Особливості мовлення  користувачів глобальної мережі

 

 

Інтернет-мовлення, являючи собою  багатожанровий функціональний різновид публічного, монологічного та діалогічного мовлення, характеризується цілою низкою специфічних комунікативних засобів [2, с. 10].

З точки зору самого процесу комунікації, особливість Інтернет-комунікації, що суттєво впливає на мовленнєвий процес, полягає саме в можливості спілкування у  реальному часі без будь-яких обмежень у часі та просторі.

Інтернет як нова форма  комунікації впливає на всю систему  міжособистісного спілкування. Інформаційна мережа, частково через свою масштабність, але здебільшого через свою орієнтованість, підсилює фактор анонімності спілкування. Завдяки Інтернету учасники комунікації можуть бути людьми різного віку та різних соціальних категорій, які особисто не знайомі, та й не мають наміру познайомитись у реальному житті, але активно спілкуються між собою в мережі Інтернет. А тому чіткі обмеження у жанрі спілкування (так, як спілкується студент та викладач, начальник та його підлеглий) зникають. Тому доцільно сказати, що Інтернет-мовлення значно впливає на традиційні форми спілкування, у тому числі й на психологічне спілкування [21].

Слід зазначити, що розвиток Інтернет-комунікації  робить свій вплив на традиційні форми письмового і усного мовлення, а отже, стає чинником дії на культуру міжособистісного спілкування в цілому. Найбільш показовими є наступні процеси. Так, електронний лист, чати, форуми як форми оперативного обміну інформації характеризуються стислістю, відмовою від деяких правил, прийнятих в традиційному листі. У електронному листі допустимі простіші і розмовні, з погляду функціонального стилю, формули. Все це пов’язано з тим, що Інтернет-мовлення є особливим засобом спілкування, який, за своєю масштабністю та значимістю дійсно не має чітких  правил та обмежень, а отже може існувати в різних формах, а з іншого боку, така стислість тексту та наближення його до розмовного стилю спричинена нічим іншим, як економією часу [22].

Так, наприклад, під час спілкування  в чатах існує обмеження на введення кількості символів, щоб учасники спілкування могли рівно висловлювати свої думки. Тому з’явилися найрізноманітніші графічні символи для позначення думок і почуттів та численні скорочення слів і певних стандартних фраз, які, з одного боку, вирішують питання економії часу, а з іншого, надають тексту емоційно-експресивного забарвлення, що робить спілкування більш різноманітним та наближеним до реальності. Саме абревіатури, акроніми та емотикони складають майже 80% від загальної кількості усіх лексичних одиниць Інтернет-мовлення [28].

Аналіз синтаксичних особливостей Інтернет-мовлення дозволив встановити, що його важливою характеристикою є значна кількість різних типів питань, особливо риторичних, та використання наступних стилістичних прийомів: вставні та еліптичні речення, повтор, паралельні конструкції. Ціль цих прийомів – компенсувати дистантність спілкування та додати йому виразність, емоційність і насиченість.

Не можливо не помітити в Інтернет-мовленні також тенденцію до відхилення від  граматичних, синтаксичних та пунктуаційних норм літературної мови, що, знову ж таки, є результатом економії часу та прагнення жваво підтримувати бесіду під час Інтернет-спілкування. Але з іншої сторони, навмисне написання слова граматично неправильно є своєрідною грою співрозмовників, так, наприклад, як імітування іноземного акценту, особливо єврейського чи грузинського, з метою підкреслити певну репліку, або ж реакцію на сказане [22].

Таким чином створюється ілюзія того, що електронний текст  як би імітує усне мовлення. Проте, цей процес неоднозначний. Як показують спеціальні спостереження, доступність і поширеність видів спілкування за допомогою Інтернету призводить також до того, що процес усного мовлення (наприклад, в рамках однієї конкретної організації) витісняється письмовим мовленням через Інтернет.

Все більше поширення набуває внутрішньоінституційна комунікація через електронну пошту. На практиці це означає, що колеги, що сидять в сусідніх кімнатах, а іноді і  в одній кімнаті, вважають за краще  спілкуватися з професійних і  виробничих питань через канали внутрішньоінституційного листування, яке виявляє значну широту тем, представлених в даній формі спілкування: від суто службових і виробничих питань до привітань зі святами. Електронний лист у внутрішньоінституційній сфері оформляється в самостійний жанр інтернет-мовлення.

Можна виявити декілька чинників, які обумовлюють його розвиток. Безумовно, важливим є часовий чинник, мотив  економії часу. Але є і інша причина. Якщо йдеться про яке-небудь проблемне  питання (затягування з виконанням певного виду робіт, відсутність позитивного результату, взаємна незадоволеність колег), електронне спілкування, створюючи дистанцію, часто дозволяє уникнути конфліктних ситуацій на робочому місці, змінюючи тим самим багато звичних стереотипів міжособового спілкування [20].

Отже, слід відмітити, що Інтернет-мовлення суттєво впливає на традиційні форми  спілкування.

Так, Інтернет-спілкування характеризується різноманітністю змішання слів, що відносяться до різних лексичних шарів, сполученням наукових термінів та розмовних слів, піднесеної і грубої лексики, численною абревіацією стандартних фраз та відхиленням від граматичних, синтаксичних та пунктуаційних норм літературної мови, що, безумовно, надає специфіку та особливого забарвлення комунікації у всесвітній павутині [22].

Своєрідність мовного спілкування  учасників комп'ютерної комунікації  полягає не тільки у використанні професіоналізмів, але й у комбінації лексичних одиниць, що ставляться до різних стилів і регістрів та утворюються відповідно до прагматичних установок та цілями спілкування в комп'ютерній мережі [19].

Тому Інтернет може розглядатися як засіб розвитку нашої інтелектуальної та емоційної самосвідомості, який дозволить надалі більш повно розкрити творчий потенціал людини. Все більше поширення набуває теорія, згідно якої переробка і породження ідей відбувається на асоціативній основі. У зв'язку з цим багатовимірний простір, який створюється формами подачі інформації в Інтернеті (текст, звук, картинка, тобто поєднання вербальних і невербальних форм), дозволяє розвивати складніші смислові і структурні зв'язки на рівні його складових. На думку Флоріана Ретцера, саме можливості Інтернету можуть дозволити людині відмовитися від фінітного мислення і оптимізувати процес пізнання реального світу через віртуальний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Характерні лексичні особливості Інтернет-мовлення

 

 

1.4.1.  Інтернет-сленг.

 

Біля 30 мільйонів людей у всьому світі різних професій та різних соціальних груп кожен день користуються Інтернетом в режимі on-line і з кожним днем ця кількість зростає. Але що об’єднує усіх іх, адже користувачами всесвітньої павутини не є лише науковці чи дизайнери, музиканти чи вчителі, а представники усіх верств населення, які активно спілкуються між собою щодня, щогодини, щохвилини. А таке обширне спілкування, яке відбувається, загалом, писемною формою, не могло не вплинути на мову. Саме економія часу, прагнення користувачами Інтернету виділитись та створили свою власну мову сприяло створенню Інтернет-сленга [28] .

Інтернет-сленг – це сленг, створений користувачами всесвітньої мережі Інтернет для міжособистісного спілкування, який являє собою особливий пласт лексики та набір спеціальних графічних символів. Даний сленг створюється з метою економії часу під час набирання слів на клавіатурі, характеризується яскраво вираженим емоційним забарвленням та обумовлений використанням для неофіційного виду спілкування на різні тематики учасниками всесвітньої павутини [16].

Розглядаючи саме поняття сленг (англ. slang), його можна тлумачити наступним чином: 1) те ж, що й жаргон (у сучасній літературі, переважно, стосовно англомовних країн), 2) сукупність жаргонізмів, що відбивають грубувато-фамільярне, а іноді гумористичне ставлення до предмета мовлення.

Сленг використовується переважно  в умовах невимушеного спілкування. Сленг складається із слів та фразеологізмів, які виникли і початково використовуються в окремих соціальних групах, що відбиває ціннісну орієнтацію цих груп.

Спостерігаючи передумови створення  англійського сленгу, можна зазначити, що він народжувався і народжується в межах самої англійської мови, у різних соціальних сферах та вікових групах як прагнення до стислості, виразності, як бажання по-своєму назвати предмет або його властивості. У молодіжних колах, де сленготворчість особливо поширена, крім усього іншого проступає ще й явно виражене прагнення відокремитися від світу дорослих, “зашифрувати” свою мову, а також бажання просто збаламутити дзеркальну гладь респектабельної англійської мови [29].

Психологічною основою виникнення сленгу у певних соціальних колах є бажання бути дотепними, прагнення вразити співрозмовників свіжістю та яскравістю висловлювання, виявити зневагу або байдужість до предмету висловлювання, уникнути звичних, затертих слів та виразів [18].

Значно розквітає обширне утворення  сленгу у періоди соціальних змін, економічних і культурних зрушень, коли відчувається нагальна потреба іменувати те нове, із чим доводиться зустрічатися щодня. Так, ми бачимо, що глобалізація інформаційних комп’ютерних технологій та поява всесвітньої мережі Інтернет найбільше вплинуло на мову, яка в свою чергу відреагувала створенням значної кількості Інтернет сленгу.

Таким чином, під сленгом розуміють  різновид розмовного мовлення, що оцінюється суспільством як підкреслено неофіційне. При цьому сленгу властиво запозичувати одиниці жаргонів, метафорично переосмислюючи і розширюючи їхні значення. Маються на увазі різновиди мовлення зі штучно завищеною експресією, мовною грою, мовною неологією. Останнім часом термін "сленг" вживають активніше, ніж "жаргон". Таке явище можна пояснити впливом двох факторів:

– на сьогоднішній день англійська мова у світі починає домінувати, тому вживають англійський відповідник;

– інколи мовці використовують слово “жаргон” на позначення грубої, невитонченої мови, тому на позначення соціального варіанта мови вживають термін “сленг” [29].

Розглядаючи Інтернет-сленг слід відмітити його найважливіші функції. Сучасна дослідниця Інтернет-комунікації Виноградова В. Н. відмічає наступні:

1.  Комунікативна  функція. Характерною особливістю  сленгу взагалі вважається функція засекречування. Стосовно ж Інтернет-сленгу, то тут спостерігається достатньо складне відношення до вказаної функції. З одного боку, тексти з Інтернет-сленгом  малодоступні, “загадкові” для осіб, які не знайомі з ним. У цьому значенні Інтернет-сленг нібито частково реалізує задачу засекречування. Проте навряд правомірно стверджувати, що він “створювався” саме для цієї мети. З іншого боку, головною метою спілкування у глобальній мережі є економія часу, що і стало рушійною силою для створення Інтернет-сленгу.