Збереження прагматики iнтернет-мовлення у перекладi

Інтернет-мовлення виділяється на підставі каналу спілкування, віддаленість учасників спілкування один від  одного та специфічна техніка сучасних комп’ютерів роблять таке спілкування  досить своєрідним. Воно набуває наступних ознак:

– віртуальність, тобто можливість спілкуватися з умовним незнайомим співбесідником;

– глобальність, тобто можливість встановити контакт в мережі з будь-яким користувачем;

– гіпертекстуальність, тобто додатковість передачі інформації в різних режимах запису (текстовому та мультимедійному) в додатках до повідомлень [21].

Комп’ютерна комунікація багатогранна. Вона включає в себе характеристики, властиві і іншим видам комунікації. З точки зору масштабності, комп’ютерне спілкування вміщує в собі риси масової (спілкування зі всім світом), внутрішньоособової (спілкування між користувачем і комп’ютером) та групової комунікації. Таким чином, Інтернет-мовлення є надзвичайно насиченим в мультикультурному плані, оскільки учасником процесу спілкування може стати людина з будь-якої точки світу. Враховуючи часовий чинник – тривалість комунікативного процесу, комп’ютерне спілкування може бути як коротким (отримання електронної пошти), так і тривалим у часі (участь в конференціях). Отже, Інтернет-мовлення присутнє в глобальній мережі і в усній формі (за наявності голосового модему), і в письмовій (тексти та графіка). Під графічним ми розуміємо передачу картинок, схем тощо, але не літер. За способом контакту комп’ютерне спілкування представляє опосередковану комунікацію, оскільки здійснюється за допомогою технічного засобу. По каналу передачі і сприйняття інформації комп'ютерна комунікація ділиться на актуальну (спілкування з реальними людьми)  і віртуальну (спілкування з уявними співбесідниками), що зазвичай впливає на мовленнєвий процес та його суть.

У результаті аналізу ситуації та учасників комп’ютерного спілкування  ми зіткнулися зі складною комбінацією видів Інтернет-мовлення: передача особистих листів від одного користувача іншому по електронній пошті (мовлення, що носить побутовий характер), офіційний обмін і запит інформації по електронній пошті (ділове Інтернет-мовлення), обговорення наукових питань в групах новин і конференціях (наукове Інтернет-мовлення), обговорення питань викладання і освіти в конференціях (педагогічне Інтернет-мовлення), реклама, що з’являється на електронних дошках оголошень (рекламне Інтернет-мовлення), обговорення політичних питань (політичне інтернет-мовлення).

 Згідно з Галичкіною О.  В., Інтернет-мовлення як вид мовлення взагалі об’єктивно виділяється на підставі наступних конститутивних ознак:

1. Електронний сигнал як канал спілкування. З одного боку, комп’ютерне спілкування здійснюється за допомогою комп’ютера (інформація зберігається в електронному вигляді), з іншого – це традиційний спосіб письмового мовлення, тільки каналом спілкування виступає не папір, а електронний сигнал.

2. Віртуальність. Віртуальне спілкування – це спілкування з невідомими, уявними співбесідниками. Під час спілкування невідомий співбесідник у процесі Інтернет-мовлення може стати відомим відправнику првідомлення. У такому разі віртуальне спілкування стане актуальним.

3. Протяжність, оскільки учасники комп’ютерного спілкування віддалені один від одного в просторі і часі.

4. Опосредованість (оскільки воно здійснюється за допомогою технічного засобу).

5. Висока степінь проникнення. Під проникненням ми маємо на увазі те, що слухачем, співучасником або учасником комп’ютерного спілкування може виявитися будь-яка людина. Таким чином Інтернет-мовлення носить дещо узагальнений та універсальний характер.

6. Наявність гіпертексту. Гіпертекст – це текст і система команд або доповнень до нього, які дозволяють здійснювати ряд операцій: стирати, виділяти і багато чого іншого, тобто гіпертекст включає допоміжний інструментарій, який дозволяє прискорити отримання потрібної інформації.

7. Креолізованность. Специфіка комп’ютерних текстів полягає у тому, що вони включають як гіпертекстові характеристики, так і елементи креолізованних текстів (на даному етапі існуючих, як правило, у вигляді картинок).

8. Передача емоцій, міміки, почуттів за допомогою графічних символів (це послідовність символів, що відображають емоційний стан відправника).

9. Комбінація різних жанрів Інтернет-мовлення: побутового, ділового, наукового, педагогічного, рекламного, політичного.

10. Специфічна етика мовлення. Під етикою мовлення в даній роботі розуміється сукупність принципів і правил поведінки людей, що спілкуються в комп’ютерному середовищі. Специфічний етикет Інтернет-мовлення часто формулюється у вигляді правил, знання яких допомагає уникнути багатьох неприємностей при спілкуванні в інтернет середовищі, наприклад: вимога не відхилятися від теми; використання графічних символів для пом’якшення категоричності тверджень; обмеження форматів, пов’язані з довжиною листу; певні заборони на деякі види листів (chain-letters); існування листів неприємного змісту, що отримали в комп'ютерному спілкуванні назву флейм; вимога пройти попередню підготовку перед участю в комп’ютерних конференціях.

Інтернет-мовлення присутнє в:

1) електронній пошті (е-mail), тобто в листах, як правило, особистого змісту, від одного користувача іншому. Існують і листи, що розсилаються за наявними адресами всім користувачам від імені тієї або іншої фірми, виділяється також жанр небажаних листів рекламного характеру, які приходять на електронну адресу користувача без його згоди, тобто, так званий спам (спочатку англійське spam означало ковбасний фарш, який рекламували в комп'ютерних мережах таким чином);

2) електронних розмовах (чатах – chat – спілкування у реальному часі за допомогою комп’ютера). Учасники спілкування набирають текст на клавіатурі, і цей текст вмить передається на дисплей комп’ютера всіх учасників такого дискурсу. Такий режим спілкування називається “он-лайновим” від англійського on-line;

3) оголошеннях на електронних дошках оголошень – Бі-Бі-Ес – BBS (Bulletin Board System). Це звичайні оголошення на будь-яку тему: від пошуку потрібних комп’ютерних програм до предметів побуту;

4) комп’ютерних конференціях, що представляють собою спілкування на великих дистанціях за допомогою комп’ютера для вирішення будь-якого питання або проблеми. Специфіка комп’ютерної конференції полягає в необмеженій кількості учасників, можливості познайомитися зі всіма виступами, одержати текст в стислому вигляді. Комп’ютерні конференції представлені в двох різновидах: теле- та ехо-конференції [2, c. 5-8].

Отже, бурхливий розвиток комп’ютерних технологій, а разом з тим і інформаційна революція значно вплинули на мову. Комп’ютеризація суспільства призводить до розширення взаємодії людини і машини та збільшення користувачів Інтернет з кожним днем, а це пред’являє свої вимоги до мовних засобів, які використовуються для фіксації, збору, передачі, зберігання, пошуку та обробки усієї соціально важливої інформації, що, безумовно, відбивається на темпі та напрямку мовленєвого розвитку.  Об’єднання комп’ютерів у мережу Інтернет сприяло формуванню сфери Інтернет-спілкування, що породжує нові засоби взаємодії, такі як електронна пошта, чати, форуми, комп’ютерні конференції, які характеризуються особливими нормами мовленєвої поведінки учасників. Ці перераховані чинники не могли не відобразитися на мові. Тому, очевидно, що така глобальна мережа як Інтернет, не маючи обмежень у часі та просторі і надає змогу людям в усьому світі вільно спілкуватись між собою, таким поступово створює різновид мовлення – Інтернет-мовлення, яке відображає усю динаміку стрімкого розвитку комунікації людини.

2. Поширення англійської мови в мережі Інтернет

Мова є невід’ємною частиною нашого буття, без якої ми б не змогли висловити свої думки, почуття, емоції, тобто просто виразити себе. Без мови не було б логічно послідовної думки і людське суспільство не змогло б еволюціонувати, тобто мова є невід’ємною частиною стрімкого прогресу, який переживають люди в двадцять першому столітті [13, c. 88]. Хоча на сьогоднішній день у світі існує велика кількість різних мов, ми не можемо не відмітити той факт, що в умовах глобалізації світова спільнота прагне до спілкування лише кількома мовами.

На протязі історії людства  в світі існувало декілька більш-менш найбільш вживаних мов, таких як латинська (та грецька) в Римській імперії, середньовічна латинська мова в західній Європі, а пізніше – французька та англійська. Авжеж, всезагальність мови є відносною, тобто це означає, що мова набула статусу універсальної в “цивілізованому світі”, або ж у великій імперії. Жодна з мов ніколи не була дійсно загальновживаною (в глобальному значенні), але, на сьогоднішній день, статус англійської мови найбільш наближений до цього. Статус універсальної мови є кінцевим результатом імперіалізму: нація підкоряє велику територію і більш-менш прирівнює її до своєї власної культури та мови, формуючи, таким чином, імперію. Зазвичай мова підкорювача стає мовою країни і, перш за все, вищих класів суспільства. Потім вона розповсюджується в суспільстві, інколи майже витісняючи мову-оригінал країн, яких підкорили [17].

В умовах біполярності світу, що поділився  на європейський та американський простір, ми можемо спостерігати стрімке розповсюдження англійської мови, яке за останні сорок років є просто вражаючим. Так можна виділити три головні причини швидкої популяризації англійської мови в суспільстві, а саме: зростання великої кількості користувачів англійської мови, глибина проникнення в суспільстві та обширність функціонування [12, c. 101].

Більш ніж 1,4 мільярда людей по всьому світі проживають в країнах, де англійська мова має офіційний статус. Завдяки  тому, що англомовні країни стали першими  в розробці новітніх інформаційних технологій, та й досі посідають лідируюче місце, англійська мова зайняла домінуючу позицію серед інших мов, спочатку в Європі, а потім в усьому світі [13, с. 89]. На сьогоднішній день одна п’ята частина населення планети використовують англійську мову для різних цілей.  Більше 70% науковців в усьому світі читають англійською мовою, біля 85% пошти (в тому числі й електронної) надсилається англійською мовою, а 90% усієї інформації у всесвітній електронній пошуковій системі зберігається саме англійською мовою. До 2010 року кількість людей, які використовуватимуть англійську мову як другу або іноземну перевищить кількість людей, для яких вона є рідною [12, с. 101].

В сучасному світі англійська мова – це засіб, за допомогою якого  спілкується світ і, як ніколи раніше, вона впливає на міжнародне спілкування людей, особливо, при користуванні всесвітньою мережею Інтернет.

Загалом, універсальною мовою Інтернету  можна вважати англійську мову, або  точніше – загальне зібрання мов, названих “англійською” через суспільне походження від національної мови, якою спілкуються англійці в Британії. Національна мова розповсюдилась по всьому світу і на сьогоднішній день існують декілька її гібридів, таких як американська англійська мова, австралійська англійська мова, канадська англійська мова тощо [17]. Саме провідна роль США в розробці та подальшому імпорті інформаційних технологій сприяла особливій ролі англійської мови в інтернет-спілкуванні. Англійська мова стала не просто засобом мережевого спілкування англомовних користувачів. У процесі розповсюдження Інтернету ця мова виступає як комунікативний стандарт для представників самих різних культур [19].

Позитивною рисою використання англійської мови як загальновживаної мови Інтернету є те, що вона – еклектична, тобто має тенденцію приймати слова з інших мов. Словниковий склад англійської мови є досить таки великим, де біля 80% усіх слів є слова іншомовного походження. Вона запозичувала і запозичуватиме слова з іспанської та французької, з єврейської та хінді, з арабської та японської мов, так само як слова з мов Західної Африки та Полінезії. А таке широке запозичення слів з різних мов робить англійську мову міжнародною та загальновживаною [17].

Для великої кількості людей, чия рідна мова не відноситься до жодної з вище зазначених, англійська мова є іноземною. Зазвичай, такі люди використовують більш або менш спрощений варіант англійської мови, наприклад, виключаючи більшість ідіом британської, американської, австралійської або інших діалектів англійської мови. Авжеж, при спілкуванні  вони роблять помилки, а інколи можуть зробити мову майже незрозумілою для її носіїв чи тих, хто знає мову. На додачу, люди, для яких англійська мова є рідною, не вміють написати по літерах складні слова, оскільки, загалом, знають англійську мову лише на розмовному рівні. Таким чином, виходячи з цього можна зауважити, що під час спілкування універсальною мовою користувачі Інтернету спрощують англійську мову, змінюючи її на граматичному, синтаксичному та лексичному рівнях [39].

Та, загалом, коли мова набуває статусу універсальної мови, статус повинен розширюватись та підтверджуватись. А це означає, що людство повинно не просто володіти та користуватись англійською мовою, але й покращувати свої знання, вдосконалюючи навички спілкування.