Труднощі перекладу фразеологічних одиниць в романі «Над прірвою в житі»

You didn't have to do all that. [66, c.12]

 Ви дарма писали… [47, c.245]

У досліджуваному мною тексті зустрівся такий цікавий  приклад конкретизації:

He said that the boy that had created the disturbance in chapel wasn't fit to go to Pency. [66, c.25]

 Він сказавши, що учень, який  порушивши порядок під час  служби, негідний перебувати в  стінах школи. [47, c.253]

Генералізація (процес, зворотний конкретизації) вихідного  значення має місце у тому випадку, коли міра інформаційної упорядкованості  вихідної одиниці краще способу  упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в перекладеному  варіанті й залежить від заміни власного загальним, видового поняття родовим. При перекладі з англійської  українською цей прийом застосовується набагато рідше, ніж конкретизація. Це з особливостями англійської  лексики. Слова цієї мови частіше  мають більш абстрактний характер, ніж російські слова, які стосуються того ж поняття.

Можливо, наприклад, ось таке використання генералізації: But I just couldn’t hang around there any longer, the way we were on opposite sides of pole, and the way he kept missing the bed whenever he chucked something at it, and his sad old bathrobe with his chest showing, and that grippy smell of Vicks Nose Drops all over the place. [66, c.29]

 Не міг ж стовбичити в  нього століття, та й тягли  ми різні боки. І вічно він  кидав щось на ліжко і промахувався, і його жалюгідний халат, всі  груди видно, а  тут ще  пахне весь будинок тими каплями  від грипу. [47, c.251]

 Іноді  генералізація застосовується у  відповідності зі стилістичними  нормами, прийнятих в українській  мові й літературі.

He was one of these tall, roundshouldered guys – he was about six four – with lousy teeth [66, c.27]

 Він був жахливо високий,  страшно сутулий, і зуби гнилі. [47, c.254]

 Необхідність  генералізації того, можливо викликана  і небезпекою спотворення сенсу  під час перекладу слова чи  словосполучення його словниковою  відповідністю. Слід зазначити,  що у процесі перекладу одне  й те ж слово може піддаватися  лексичній трансформації в протилежних  напрямах: в бік звуження і  значення, тобто може бути як  об'єктом конкретизації, так і  генералізації.

Модуляція чи розвиток  значення залежить від  заміни словникового слова- відповідника під час перекладу контекстуальним. Сюди відносяться різні метафоричні  і метонімічні заміни, вироблені  основні категорії схрещування. Коли ж врахувати, що це знаменні частини  мови, то їх розділяють на три категорії: предмети, процеси та ознаки. В ході перекладу спостерігається разюча розмаїтість замін в середині кожної категорії, і між різними  категоріями. Для передачі одного й  того самого змісту засобами іншої  мови часто байдуже, якою формою слова  буде виражено  зміст. Предмет може бути замінений його ознакою, процес предметом, ознака предметом чи процесом тощо. Модуляція чи розвиток  значення слова – це заміна слова чи словосполучення  іноземних мов, значення яких можна  вивести логічним шляхом з початкового  значення:

 Then this girl gets killed, because she’s always speeding. [66, c.26]

 До того ж дівчина гине, вона вічно порушує правила. [47, c.253]

Синтаксичне уподібнення чи дослівний переклад – це переклад, при якому синтаксична  структура оригіналу перетворюється на абсолютно аналогічну структуру  іноземної мови.

" Fine, " I said. " How " p.s Mr. Spencer? [66, c.11] - Чудово, - кажу. – Але як містер  Спенсер? [47, c.244]

" Hello, sir, " I said. " I got your note " ... [66, c.12] - Здрастуйте, сер! – кажу. –  Я отримав вашу записку. [47, c.245] " We studied the Egyptians from November 4th to December 2nd . [66, c.17] Ми вивчали Єгипет з четвертого  листопада по друге грудня, - сказав [47, c.248]. Проте, за словами А.В. Федорова[60]: " різного роду спроби перекласти дослівно той чи інший текст спричиняють до непорозуміння чи до нечіткості в перекладеному тексті. Це можна названо " перекладацьким стилем " (чи, як іноді говориться, " перекладацьким мовою " ) " .

Відмінності у перекладі пов'язані із мовною вибірковістю, знаходять своє втілення в ступенях дискретності в описах предметної ситуації. Ситуація, що в  одній мові описується з допомогою  одних ознак, в іншій вимагає  для свого висловлення двох чи більше ознак. Англійській мові притаманні ощадливіші способи висловлення  думки, порівняно з українською.

But I just couldn’ t hang around there any longer, the way we were on opposite sides of pole, and the way he kept missing the bed whenever he chucked something at it, and his sad old bathrobe with his chest showing, and that grippy smell of Vicks Nose Drops all over the place. [66, c.29]

 Не міг ж стовбичити в нього століття, та й тягли ми різні боки. І вічно він кидав щось на ліжко і промахувався, і його жалюгідний халат, всі груди видно, а  тут ще пахне весь будинок тими каплями від грипу. [47, c.251]

For instance, they had this headmaster, Mr. Haas, that was the phoniest bastard I ever met in my life. [66, c.20]

 Наприклад, їх директор, містер  Хаас. Такого підлого удавальника  в житті не зустрічав. [47, c.250]

I felt like praying or something, when I was in bed, but I couldn‘t do it. [66, c.130]

 Ліг й подумав: помолитися, чи що? Але нічого не вийшло. [47, c.310]

 Цей  прийом можливо обумовлений як  міркуваннями граматичними (наприклад,  у разі розбіжності у допустимості  набору синтаксичних оборотів), так  і прагматичними (наприклад, якщо  пропозиція зазнає низку перетворень,  що призводять до коммунікативно-залишкової  чи стилістично неадекватної  кількості придаткових чи інших  синтаксичних оборотів).

Об'єднання  пропозицій – спосіб переказування, зворотний членуванню, при якому синтаксична структура в оригіналі перетворюються шляхом сполуки двох чи більших простих пропозицій. Об'єднання застосовується, зазвичай, за умов відмінності синтаксичних чи стилістичних традицій:

I could see where he was sitting. He was sitting in a big leather chair, all wrapped up in that blanket I just told you about. [66, c.12]

 Я бачив його – він сидів у великому шкіряному кріслі, закутаний у ту саму ковдру, про яку говорив. [47, c.245]

You didn’t have to do all that. I’ d have come over to say good-by anyway. [66, c.12]

 Ви даремно писали, я б однаково зайшов попрощатися. [47, c.245]

 I also say " Boy! " quite a lot. Partly because I have a lousy vocabulary and partly because I act quite young for my age sometimes.[ 66, c.130]

 Це теж звичка – говорити " Ех! " чи " Оце так! " , певною мірою тому, що в мене немає слів, а частково тому,що іноді поводжуся не відповідно до віку. [47, c.246]

That’s something that drives me crazy. When people say something twice that way, after you admit it the first time. [66, c.16]

 Мене сердить, коли повторюють  те ж саме двічі, коли ти відразу погодився. [47, c.248]

I told him I was a real moron, and all that stuff. I told him how I would’ ve done exactly the same thing if I’d been in his place, and how most people didn’t appreciate how tough it is being a teacher. [66, c.19]

 Говорив, що розумово відсталий,  взагалі кретин, що сам би на її місці не зробив би так і, що чимало хто розуміє, як же важко бути викладачем. [47, c.249]

It’s funny. You don’t have to think too hard when you talk to a teacher. [66, c.19] Цікаво виходить, але при розмові з викладачем думати – зайве.[ 47, c.249]

Суто  граматична заміна застосовується коли одиниця іноземних мов перетворюється на одиницю мови перекладу з іншим  граматичним значенням, проте у  яких те ж саме логічне значення.

Граматична заміна залежить на перекладі не стільки від самої вихідної форми, як її граматичних чи смислових функцій в тексті. І це прийом застосовується у тому випадку, коли необхідно перевести мовну одиницю, категоріальні важливості якої взагалі відсутні в мові перекладу.

He said that the boy that had created the disturbance in chapel wasn’t fit to go to Pency. [66, c.25]

 Він зазначив, що учень, який порушив лад під час служби, недостойний перебувати у стінах школи. [47, c.253]

Have a seat there, boy. [66, c.12]

 Сідай он туди, моє хлоп'я. [47, c.245]

I can’t seem to get very interested in them although your lectures are very interesting. [66, c.18] Мене вони чомусь не сильно цікавлять, хоча Ви читаєте про них добре. [47, c.249]

Антонімічний  переклад – це заміна негативної чи запитальної форми пропозиції на ствердну і навпаки. Умови застосування такого перетворення, зазвичай, пов'язані з лексико-семантичним складом присудка. При перекладі на українську мову з англійської найчастіше негативна форма пропозиції змінюється на ствердну, рідше на заперечну:

He hardly ever listened to you then you said something. [66, c.16]

 Він ніколи не слухав, що ви говорили. [47, c.248]

He stopped reading and put my paper down. [66, c.18] Він замовкнув і поклав мію зошит. [47, c.248]

That killed me. [66, c.24]

 Я майже здох. [47, c.252]

The book I was reading was this book I took out of the library by mistake. [J.D.S. 25] Читав я ту книжку, яку мені дали у бібліотеці помилково. [47, c.253]

Hurry up. [66, c.130] Тільки порпайся! [47, c.310]

No kidding. I appreciate it. I really do. [66, c.22] Слово честі, я дуже це ціную, правда! [47, c.248]

I guess he thought it was all right to do because it was only me that was in the room. [66, c.15] Напевно, він думав, що це можна зробити, оскільки, крім мене, нікого не було. [Пер. 247]

Компенсацією у перекладі можна вважати заміну елементу, який важко змінити, елементом іншого ладу у відповідності із загальним ідейно-художнім характером. Компенсація може мати семантичний чи стилістичний характер.

That kind of stuff. The old bull. [66, c.19]

 Одне слово, наплів йому  сім мішків вовни. На таке  я мастак. [47, c.249]

 It’s awful. [66, c.23] Страхітлива справа. [47, c.247]

I’m lucky, though. [66, c.19]

 Усе-таки в мене це добре виходить. [47, c.249]

Нерідко граматичні засоби іноземних мов замінюються лексичними мови перекладу (наприклад, передачі непрямої мови і т.д.).

 I also say " Boy! " quite a lot. Partly because I have a lousy vocabulary and partly because I act quite young for my age sometimes.[ 66, c.130]

Це теж звичка – говорити " Ех! " чи " Оце так! " , певною мірою  тому,  що в мене немає слів, а  частково тому,що іноді поводжуся  не відповідно до віку. [47, c.246]

Отже, розглянуті нами у ході нашого дослідження, трансформації, використані  при перекладі роману, демонструють різноманітність перетворень, що використовуються перекладачем. Ці трансформації сприяють адаптації перекладу до мовної картини  світу реципієнта (читача) і не порушують  стилістичних особливостей, граматичної  єдності та прагматичного ефекту оригіналу.

 

 

Висновки до Розділу 2.

Джером Селінджер досить уміло  використав у своєму романі фразеологічні  одиниці, які відобразили не тільки самобутність народу, а й певні  емоції героїв твору. Та все ж кожен  фразеологізм має свої особливості  при перекладі, тим самим викликаючи труднощі. Автор використовує у романі здебільшого розмовну мову, що для  перекладача, тим паче для читача не є досить зрозумілою. В результаті може виникнути непорозуміння, що призведе до спотворення змісту.

 

Висновки

Всяка національна культура має  свій власний, неповторний характер, який виражений за допомогою особливого бачення світу. Саме в мові втілюється матеріальна та духовна культура. Мова відіграє вирішальну роль у формуванні особистості, національного характеру, етнічної спільності нації.

Культурний компонент, зазвичай, розуміють  як додаткове нашарування на основне  значення фразеологізму: емоційні, експресивні  та оцінні, які часто пов'язані  з національно-культурною специфікою тієї дійсності, яку вони відображають, а саме з історією, фольклором, побутом, звичаями та традиціями тощо. Саме тому, відображаючи у своїй семантиці  зазначені фрагменти картини  світу культурологічного характеру, фразеологізми є, з одного боку, потужним етно-культурним маркером у тій чи іншій мовній картині світу, а  з іншого – одним із найбільших джерел культурологічних фонових знань, які знайшли своє відображення в  їх семантиці. Це стосується власне ідіом, а також прислів'їв та приказок. Останні  теж нерозривно пов'язані з розвитком  культури та побуту народу, вони є дзеркалом  національної історії, що відображає багатий  та складний світ людських почуттів, етичні погляди, смаки, уподобання, соціальну  оцінку дійсності тощо. Семантична структура ідіом, багатьох прислів'їв та приказок містить зазначений вище національно-культурний компонент значення, який виражається національно-культурними маркерами: безеквівалентною, конотативною та фоновою лексикою.

Аналіз  національно-маркованих фразеологічних одиниць у романі Селінджера,  зазвичай, тісно пов'язаний з питанням співвідношення та взаємозв'язку мови та культури того чи іншого народу. Цей взаємозв’язок між зазначеними поняттями багатостороннім та різноплановим. Так, мова може розглядатися як складова частина, компонент або специфічна форма існування культури. Оскільки кожна мова культури має свої особливості, її, зазвичай, неможливо перекласти ні на одну іншу мову. Однак мова, разом із тим, є автономна стосовно культури в цілому, і може розглядатися незалежно, тобто окремо від культури. Оскільки кожен носій мови одночасно є і носієм культури, то мовні знаки отримують здатність виконувати функцію знаків культури або своєрідних етнокультурних маркерів, і тим самим слугують засобом представлення основних понять культури у мовній картині світу. Саме тому мова здатна виражати в своїх одиницях специфічні риси національної культури того чи іншого етносу.

Проаналізувавши глибу теоретичного та практичного матеріалу, можна  зробити висновок, що мова – це дійсно дзеркало культури, в якій відображається не тільки оточуючий світ, але й  свідомість різних прошарків народу, їх характер, спосіб життя, мораль, система цінностей, бачення світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аксамітау A. C. Беларуская фразеалогія. — Мінск, 1978. — 223 с.
2. Алефіреико М.Ф. Теоретичні питання фразеології. — X.: Вид- во Харк. ун-ту, 1987. — 135 с.
3. Бабич Н. Д. О фразеологическом словаре буковинских говоров // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 5—13.
4. Бабкин A. M. Русская фразеология, ее развитие и источники.— Л.: Наука, 1970, — 262 с.
5. Бабкин A. M. Фразеология и лексикография (задачи русского фразеологического словаря) // Проблемы фразеологии. — М.; Л., 1964, —С. 7—36.
6. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. с фр. К.А. Долинина. — М.: Изд-во иностр. лит., 1961. — 394 с.
7. Баранник Д. Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні // Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2. — С. 34—38.
8. Бархударов К.С. Мова і переклад. М.: Міжнародні відносини, 1975 – 190с.
9. Батюк Н. О. Фразеологічний словник. — К.: Рад. шк., 1966. – c.54
10. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Словник фразеологізмів української мови, – К.: Наукова думка, 2003. – 2000с.
11. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. — К.: Рад. шк., 1955, —248 с.
12. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка. — К.: Рад. шк„ 1952. — Т. 1. — 447 с.
13. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.
14. Вирган І.О., Пилинська М. І. Російсько-український словник сталих виразів / За ред. М.Ф. Наконечного. — X.: Прапор, 2000. — 864 с.
15. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського літературного мовлення. — К.: Наук, думка, 1973. — 288 с.
16. Доброльожа Г. Красне слово — як золотий ключ: Постійні нар. порівняння в говірках Серед. Полісся та суміжн. територій. — Житомир: Волинь, 2003. — 160 с.
17. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов. — М., 1978, — 160 с.
18. Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. English(Russia.-Серия: Вивчаємо іноземні мови. – СПб.: " Видавництво Союз " , - 2000, - 320с.
19. Калашник B.C., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. — К.: Довіра, 2001. — 284 с.
20. Коваль В. И. Восточнославянская этнофразеология: деривация, семантика, происхождение. — Гомель, 1998. — 213 с.
21. Коваль А. П. Слово про слово. — К.: Рад. шк., 1986. — 394 с.
22. Коломієць M. П., Регушевєький Є. С. Словник фразеологічних синонімів. — К.: Рад. шк., 1988. — 200 с.
23. Комісарів В.М. Слово про переведення – М.: Міжнародні відносини – 1973– 215с.
24. Комісарів В.М. Лінгвістика перекладу – М.: Міжнародні відносини –1980 – 167с.
25. Кримський С. Універсалії українського менталітету // Кур’єр ЮНЕСКО. — 1992 — Вересень — жовтень. — С. 73—76.
26. Кунин A. B. Курс фразеологии современного английского языка. — М„ 1986. — 338 с.
27. Ларін Б. О. Про народну фразеологію 11 Укр. мова в шк. — 1959.—№5, —С. 29—36.
28. Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу і знаходять способи її досягнення. – М.: Міжнародні відносини, 1981 – 248с.
29. Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики і методик викладання: Книжка для вчителя шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. – М.: Просвітництво – 1988. – 159с.
30. Лепешау І. Я. Фразеалогія сучаснай беларускай мовы. — Мінск: Выш. шк., 1998. — 271 с.
31. Лепешау І. Я. Фразеалагічны слоунік беларускай мовы: У 2 т. — Мінск: "Беларуская Энцыклапедыя" імя Петруся Броукі, 1993.— Т. 1—2.
32. Маслова В. А. Лингвокультурология.– М.: Академія, 2001. – c.208
33. Медведев Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. — X.: Вища шк., 1977. — 232 с.
34. Медведев Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. — 2-ге вид., стер. — X.: Вища шк., 1982. — 231 с.
35. Мокієнко В. М. Українська етнофразеологія у загальнослов'янському висвітленні // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгр. україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002. — С. 379—385.
36. Мокієнко В. М. Українська етнофразеологія у загальнослов'янському висвітленні // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгр. україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002. — С. 379—385.
37. Мокієнко В. М. Українська етнофразеологія у загальнослов'янському висвітленні // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгр. україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002. — С. 379—385.
38. Молотков А. И. Основы фразеологии русского языка. — Л.: Наука, 1977, —283 с.
39. Подвысоцкий А. Словарь архангельского наречия в его бытовом и этнографическом применении. — СПб., 1885. — 198 с.
40. Пономарьов А. П. Українська етнографія. — К., 1994.
41. Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). — К.; Сімф., 1997. — 252 с.
42. Ройзензон Л. И. Лекции по общей и русской фразеологии. — Самарканд, 1973. — 223 с.
43. Ройзензон Л. И., Авалиани Ю. А. Современные аспекты изучения фразеологии // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. — Вологда, 1967. — С. 68—81.
44. Ройзензон Л. И., Абрамец И. В. Совмещенная омонимия в сфере фразеологии // Вопр. языкознания. — 1969. — № 2. — С. 54—63.
45. Русанівський В.М. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Тараненко О.О. (співголови). — К.: Укр. енцикл., 2000. — 752 с.
46. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психо-когнітивний та етнокультурний аспекти). — К.; Черкаси: Брама, 2004. — 276 с.
47. Дж. Д. Селінджер. Ловець у житі: роман; пер. з англ. О.П. Логвиненко; худож.-оформлювач Є.В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2010. – 317 с.
48. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук, думка, 1973, —280 с.
49. Скрипник Л. Г. З таємниць фразеології // Мовознавство. — 1968, —№2, —С. 75—76.
50. Скрипник Л. Г. Із таємниць фразеології. Хоч тури гони, зглядається (ззирається, видивляється), як на тура // Мовознавство. — 1969, —№ З, —С. 83—85.
51. Скрипник Л. Г. Із таємниць фразеології. Видно (знати, пізнати) пана по халявах // Мовознавство. — 1968. — № 4. — С. 80—81.
52. Спринчак Я. О. Етимологічний аналіз фразеологічних виразів // Укр. мова і л-ра в шк. — 1976. — №5. — С. 33—38.
53. Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. – М., 1995 27, 39-40
54. Удовиченко Г. М. Прогресивна і регресивна деривація в системі фразеологізмів // Мовознавство. — 1984. — № 2. — С. 18— 24.
55. Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія. — Луганськ: Альма-матер, 2003. — 362 с.
56. Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період. — К.: Держлітвидав, 1963. — 791 с.
57. Федоров Л. И. Сибирская диалектная фразеология. — Новосибирск: Наука, 1980. — 192 с.
58. Чистов Н. Народные традиции и фольклор. — Л., 1986.— 102 c.
59. Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. — Запоріжжя, 2001. — 201 с.
60. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1985. — 160 с.
61. Шанский Н. М., Зимин В. И., Филиппов A.B. Опыт этимологического словаря русской фразеологии. — М.: Рус. яз., 1987. — 239 с.
62. Шевякова Т. В. К проблеме лексикографического отражения русской фразеологии XVIII века // Frazeografia slowiariska / Pod red. M. Balowskiego і W. Chlebdy. — Opole, 2000. — S. 40
63. Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. — X.: Основа, 1993. — 176 с.
64. Юрчук Л. А. Теоретичні засади реєстру Фразеологічного словника української мови // Мовознавство. — 1983. — № 5. — С. 23 — 32.
65. © 2001-2009 Онлайн Энциклопедия «Кругосвет» http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/ETNOLINGVISTIKA.html - http://www.krugosvet.ru/  14:00  30.12.10
66. Salinger J.D. The Catcher in the Rye: Книжка для читання англійською. – Київ.: Видавництво " Знання " – 1999. – 276с.