Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології 58 Висновки до Розділу

• Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова).
• Дієслівні словосполучення, хоча це питання в сучасній китайській лінгвістиці дотепер є відкритим.

Також серед складних термінів виокремлюють:

• Словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів
• Поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше – абревіатури, але можливо використання і власних назв)
• Поєднання ієрогліфу та цифри

Найбільш розповсюдженими структурами в китайській мові є сполучення іменника з іменником в якості означення та дієслова з іменником в якості додатка.

Внаслідок особливостей китайської мови детермінізація на сьогодні є вельми поширеним явищем, яке використовується не тільки перекладачами, але і власно носіями мови.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного аналізу теоретичної літератури та практичних матеріалів, було зроблено наступні висновки:

1. Сучасна термінологічна наука в КНР знаходиться в стадії формування. Базові поняття та термінологічний апарат були запозичені з радянської фахової літератури взірця 50-60 рр. ХХ ст. Майже у недоторканому вигляді ця система збереглася дотепер, оскільки лінгвістична наука КНР не розробляла не тільки теоретичні аспекти термінотворчого процесу, але і не аналізувала практичні питання появи неологізмів технологічного профілю в сучасній китайській мові. Окремо стоять поодинокі розробки китайських вчених нелігвістів щодо уніфікації медичних та філософських термінів в китайській мові;
2. Данні дослідження щодо прийомів термінотворення свідчать про те, що термінотворчі прийоми в китайській мові не відрізняються від загальноприйнятих в сучасній європейській мовознавчій традиції і відбуваються за тими самими законами, що і в інших мовах, однак мають певна особливості:

• Внутрішньомовного запозичення в китайській мові відбуваються завдяки ресурсам власної мови шляхом використання вільних мовних одиниць задля створення нового ієрогліфу або переосмислення вже існуючих у мові слів (процеси термінізації);

• Лексико-словотворний, тобто утворення технічних термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові;
• Лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів;
• Іншомовні запозичення. Зовнішньомовні запозичення відбувається в тих випадках, коли неможливо швидко підібрати китайський еквівалент внаслідок відсутності реалії в китайській культурі. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого – «змонтованого» з вільних одиниць мови.

3. За складом, технічні терміни китайської мови можна розділити на 2 типи: терміни-слова та терміни-словосполучення. Термінами-словами прийнято вважати ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові. Терміни-словосполучення - такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії). Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова. За морфологічним типом головного слова розрізняють: субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова), дієслівні словосполучення, словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів, поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше – абревіатури, але можливо використання і власних назв) та поєднання ієрогліфу та цифри. Спірними залишаються питання про належність дієслівних словосполучень (за схемою «дієслово+іменник») до складних, а ад’єктивних (прикметник+службова частка 的) – до простих.

4. Основними характеристиками китайської технічної термінології як відкритої системи можна визнати наступне:

• активні процеси термінотворення, які спостерігаються в китайській мові внаслідок науково-технічного та виробничого вибуху в цій країні;

• термінізація вже існуючих мовних одиниць задля позначення нових технічних реалій;
• локальний характер виникнення та вживання нових технічних термінів;
• детермінізація як характерна ознака та вимога перекладацького процесу технічних термінів з/на китайську мову.

Окреслені в дослідженні проблеми не висвітлюють всіх аспектів дослідження технічних термінів сучасної китайської мови. До перспективних напрямів дослідження можна віднести граматичні особливості технічних термінів китайської мови, структурно-ієрогліфічні особливості технічних термінів тощо. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці спецкурсів з питань вивчення термінології китайської мови, методичних рекомендацій та підручників для тих, хто вивчає китайську мову як іноземну.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистичных терминов. / О.Ахманов. – М., 1966. – 606 с.
2. Байбакова І. Англійські запозичення у сучасному українському термінотворенні / І.Байбакова, О.Буракова, А.Задорожний // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Львів, 1994. – С. 44-45.
3. Бай Ци. Принципи унификации медицинских терминов в китайском и английском языках / Ц.Бай [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://workinggroup.org.ua/baiji.shtml=medicalterms
4. Барабанова О. Деякі аспекти деривації термінів гірництва / Олена Барабанова, Олена Колган // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 675. — С. 3-6.
5. Бойченко Н. Термінологічний характер стійких дієслівних сполук / Н.Бойченко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. IV. – С. 28–31.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 172 с.
7. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.Винокур // Труды МИФЛИ: сборник статей по языкознанию. – М., 1999. – С.3-54.
8. Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять) / О.Войналович, О.Моргунюк – К.: Вирій, Стакер, 1997. – 256 с.
9. Герд А.С. Проблемы становления и унификации научной терминологии / А.Герд // Лингвистические аспекты терминологии. – Воронеж, 1980. – С. 3-9
10. Гринев С.В. Введение в терминоведение. / С.Гринев. – М., 1993. – 309 с.
11. Гуревич И.С.. Хрестоматия по истории китайского языка / И.Гуревич, И. Зограф  - М., 1982. – 203 с.
12. Гу Х. Лингвистические особенности устного двустороннего перевода: русский – китайский / Х.Гу. – М., 2002. – 370 с.
13. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В.Даниленко. – М.: Наука, 1977. – 246 с.
14. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни і визначення понять. – К.: Держстандарт України, 2000. –36 с.
15. Задоенко Т.П. Основы китайского языка. Основной курс / Т.Задоенко, Х.Шуин. – М., 1993. – 719 с.
16. Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Л.Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. - № 675. — С. 15-18.
17. Задояна Л. Складені найменування як тип термінотворення в цукровому виробництві / Лариса Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 675. — С. 15-18.
18. Калашник Л.С. Методичні рекомендації з курсу «Теорія та практика перекладу (китайська мова)» / Л.Калашник. – Харків, 2007. – 39 с.
19. Карманный китайско-русский словар. – Шанхай, 1993. – 860 с.
20. Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Т.Кияк // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 3-5.
21. Кобзев В.И. Учение Ван Яньминя и классическая китайская философия. / В.Кобзев [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.e-teach.ru/bookinfo-kobzev-ai/kobzev-ai-ucheniya-van-yanmina-i-klassicheskaya-kitayskaya-filosofiya-razdel-1.html?start=32
22. Комова М. Творення термінів соціальної комунікації / Марія Комова // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 675. — С. 115—120. 
23. Котов А.В. Русско-китайский словарь / З.И.Котов, А.В.Баранова. – М., 1990. – 566 с.
24. Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами / І. Кочан // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 14-19.
25. Кримець О. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології / Оксана Кримець // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 675. — С. 23-27.
26. Кримець О. Проблеми визначення семантичної структури технічного терміну / О.Кримець [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ukr_term/2008_620/14.pdf
27. Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии / В.Лейчик // Вестник Харьковскогополитехнического университета. – 1994. - № 19. – С.147-190.
28. Ли Ж. Дискурс как единица исследования: научные школы, понимание термина. / Ж.Ли [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://workinggroup.org.ua/publdzo1.shtml
29. Лисиченко Л.А. Багатозначність у лексико-семантичній системі: структурний, семантичний, когнітивний аспекти / Л.А.Лисиченко . – Х.: Видавнича група «Основа». – 272 с.
30. Лотте Д.С. Упорядочение технической терминологии // История отечественного терминоведения / Д.Лотте [Хрестоматия: в 4 тт]. – Т.1: Классики терминоведения. – М., 1994. – 329 с.
31. Лу Ж. Традиция и история изучения и преподавания китайського языка / Ж.Лу  // Мир китайського язика. – Харбин, 2000. –№ 1. – С. 17-39.
32. Любченко Т.Н. Практичні підходи до технічного перекладу / Т.Любченко // Теорія і практика перекладу. – К., 1991. – Вип. 17. – С. 89-97
33. Мартиняк О.А. До проблеми запозичень в науково-технічній термінології / О.Мартиняк  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Philology.Linguistics/2009_92/92-14.pdf
34. Михайлова Т.В. До вивчення системних зв’язків у військовій термінології / Т.Михайлова // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 4-ої Міжнар. наук. конф. – Львів, 1996. – С.136-159.
35. Михайлова Т.В. До вивчення семантики терміна / Т.Михайлова // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 156-159.
36. Михайлова Т.В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології / Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Михайлова. - Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 20 с.
37. Наконечна Г. В. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення / Г.Наконечна. — Львів: Кальварія, 1999. — 110 с.
38. Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації / А.Ніколаєва / Автореф. дис. … канд..філолог.наук / Харк. Нац. Ун-т ім.. Н.В.Каразіна. – Харків, 2002. – 18 с.
39. Новое в зарубежной лингвистике. Языкознание в Китае /под ред. М.Софронова – М., 1998. – 392 с.
40. Панасюк В.А. Большой китайско-русский словарь / В.Панасюк, В.Суханов [издание под руководством Б.В.Борисова] (в 4х тт.) – М., 1983. – Т.1-4
41. Панько Т.І. Українське термінознавство / Т.Панько, І.Кочан, Г.Мацюк – Львів, 1994. – 216 с.
42. Панько Т.І. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Т.Панько. – К., 1984. – 314 с.
43. Перхач В. Російсько-український науково-технічний словник / В.Перхач, Б.Кинаш. — Львiв, 1997. — 454 с.
44. Підлипенський В. Китайсько-український політехнічний словник / В.Підлипенський, В.Петренко / За ред. В. Бусела. – К., 2000.
45. О взаимосвязи языка и культуры / под ред. Ян Дэфен. – Пекин, 1999. – 487 с. (кит. мовою)
46. Реформаторский А.А. Термин как член лексической системы языка / А.Реформаторский  - М., 1994 (вид. друге) – 567 с.
47. Родзевич Н.С. Метафора – спільне джерело творення термінологічної лексики в слов’янських і західноєвропейських мовах / Н.Родзевич // Дослідження з лексикології та лексикографії. – К, 1965. – С. 137–156
48. Симоненко Л.О. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Л.Симоненко. – К., 1984 - 259 с.
49. Скорейко-Свірська І.П. Словотвірний потенціал науково-технічних термінів, запозичених з англійської мови / І.Скорейко-Свірська [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apif/2009_3/Skorejko-Svirska.pdf
50. Сулак С.К. Ислледование терминологичной системы предметной области «Финансы» (на материалах русского и немецкого языков) / С.Сулак / Автореф. дис. … доктора филолог.наук / Молдавский гос. ун-т. – Кишенев, 2006. – 36 с.
51. Суперанская А.В. Терминотворчество / А.Суперанская // Общая терминология: вопросы теории [под ред.Т.Л.Канделаки] – М., 2003. – С.193-220
52. Черненко І. Антономічні відношення в українській термінології туризму / Ірина Черненко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 675. — С. 183—186.
53. Чжао Ю. Сопоставительная грамматика русского и китайского языков / Ю.Чжао  - Хабаровск, 2003. – 163 с.
54. Чирвоный А.С. Стилистический аспект перевода компьютерных терминов / А.Чирвоний // Вісник Запорізького Державного університеті . – 2004. - № 4. – С.285-289
55. Чуєшкова О. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної термінології) / О.Чуєшкова // Вісник: Проблеми української термінології. (10-та Міжнародна наукова конференція "Проблеми української термінології СловоСвіт 2008") – Львів: Національний університет «Львівська політехніка». – 2008. - № 620. – С. 95-99.