Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології 58 Висновки до Розділу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Сентября 2014 в 23:33, курсовая работа

Краткое описание

Термінологічна лексика становлять значну частину лексичного складу як сучасної української мови, так і інших мов світу, зокрема сучасної китайської мови. Терміни – найдинамічніша частина лексики, оскільки бурхливий розвиток різноманітних галузей науки і техніки зумовлює збагачення і вдосконалення термінологічних галузевих систем. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо зрозуміти загальні закономірності розвитку лексичної системи мови. В останні десятиліття дослідження та стандартизація національної термінології набувають особливої актуальності.

Содержание

ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 8
1.1. Термін як частина спеціальної лексики мови 8
1.2. Основні підходи до визначення статусу терміна в європейській мовознавчій традиції 14
1.3. Основні прийоми термінотворення 22
1.4. Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови 28
Висновки до розділу І 36
РОЗДІЛ ІІ. ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ В СИСТЕМІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ 39
2.1. Розробка питань технічної термінології в сучасній китайській лінгвістиці 39
2.2. Класифікація технічних термінів китайської мови 41
2.3 Джерела формування сучасної китайської технічної термінології 46
Висновки до Розділу ІІ 51
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ 53
3.1. Організація простих технічних термінів китайської мови 53
3.2. Лексико-семантичні особливості складних технічних термінів китайської мови 55
3.3. Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології 58
Висновки до Розділу ІІІ 61
ВИСНОВКИ 64
ЛІТЕРАТУРА 67

Прикрепленные файлы: 1 файл

термины.doc

— 406.50 Кб (Скачать документ)

Існує два підходи щодо визначення дефініції «терміни-слова» не тільки в китайській, але і в усіх ієрогліфічних мовах. Це пов’язано з особливостю трактування поняття «ієрогліф»:

  • якщо сприймати ієрогліф як мінімальну одиницю мови, тобто слово, то одному ієрогліфу має відповідати при перекладі одне слово іноземної мови. В цьому разі «слово-термін» - це будь-який технічний термін, який означено одним словом-ієрогліфом як в китайській мові, так і при перекладі [38; 285]:

钩 – гачок

绞 - скручувати

闸 – перекриття

钻 - сверлити

  • у разі, коли ієрогліф розглядається як мінімальне поняття, до складу більш складних понять можуть входити до 4-5 базових понять (ключів). В цьому випадку за технічний термін-слово визнають ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом:

喷嘴 – форсунка

轴心 - ось

压力机 - пресс

无线电装置 - радиоаппарат

Спірним залишається питання, чи можна за першою класифікацією вважати простими термінами технічні терміни, що позначають ознаку та є вираженими прикметниками. Проблема виходить з того, що до складу прикметників китайської мови входить службова частка 的, яка не має лексичного значення, але є граматичною ознакою прикметників.

怀的 – зламаний

水 的 - рідкий

链的 – цепний

拖的- тягловий

В реченні прості слова-терміни, як і складіні, виконують фукції підмета, присудка, ознаки, додатку. Якщо спиратися на китайськи принципи будування речення, можна казати, що слова-терміни можуть входити до складу підмета чи присудку, оскільки додаток традиційно відносять до складової групи присудка, а ознака – до групи підмета.

 

 

3.2. Лексико-семантичні особливості  складних технічних термінів  китайської мови

 

Складними термінами прийнято називати такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії). Складені терміни відрізняються від вільних (фразеологічних) словосполучень також своєю семантичною організацією. [55; 96]

Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури:

  • Прості словосполучення, якіі складаються, як правило з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне. Дана структура є обов’язковою для дієслівних словосполучень:

钢坯 - стальна болванка

电话系统 – телефонний зв'язок

流量 - швидкість потоку

炼铁 - виробництво чавуну

  • Складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова:

建成投产 - запуск виробництва до експлуатації

装矿系统排压小房 – декомпресійне приміщення системи завантаження руди

脱盐水给水管网 – водопровід знесоленої води

За морфологічним типом головного слова розрізняють:

  • Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі головного слова). Найчастіше такого роду словосполучення складаються з двох іменників, з яких останній буде власне іменником, а ті, що йому передують мають розглядатися як прикметники (в такому разі прикметники будуть вживатися без службової частки 的, навіть тоді, коли іменникові передують повноцінні прикметники). У випадках передування іменнику дієслова вживання частки的 є обов’язковим і дієслово буде означати властивість іменнику:

石灰工程 - підготовка вапняку (іменник +іменник)

浊环水 – мутна вода, що циркулює (прикметник+прикметник+іменник)

破碎的石头- подрібнене каміння (дієслово+іменник)

  • Дієслівні словосполучення. Особливістю цього виду технічних термінів є обов’язкове входження до їх складу іменника на правах невід’ємної частини дієслова [53; 30]. Внаслідок того, що іменник є невідємною складовою будь-якого дієслова китайської мови, питання про розгляд сполучення «дієслово+іменник» в якості дієслівного словосполучення, а не просто дієслова, дотепер залишається відкритим.

回用水 – відновлювати воду (дієслово+іменник)

更改合同 – змінювати умови договору (дієслово+іменник)

Задля визначення технічного терміну субстантивним чи дієслівним словосполученням слід дивитися його в реченні чи, принаймі, в зв’язку з іншими словосполученнями:

住楼办公室应该每个月看集水沟 – Будинково-експлуатаційна компанія зобов’язана кожного місяця перевіряти стан водозбірних стоків (субстантивне)

下雨的时候所有的水应该过这些沟集水沟 - Під час доще вода повинна уходити через ці отвори (стоки) (дієслівне)

Внаслідок того, що прикметники в китайській мові вважаються несамостійною (службовою) частиною мови, серед технічних термінів не зустрічаються терміни ад’єктивного типу (з прикметником у ролі головного слова).

Також серед складних термінів можна виокремити:

  • Словосполучення двох чи більше повноцінних слів-ієрогліфів

出钢量 - - вихід сталі (дієслово+іменник+іменник)

无线通信系统 – бездротовий зв'язок (поєднання 4 іменників)

室内工作 – камеральні роботи (іменник+прийменник+дієслово)

  • Поєднання ієрогліфу та слова латиницею (найчастіше – абревіатури, але можливо використання і власних назв)

COREX煤气燃烧放散塔 – газопускова вежа Corex

PLC控制系统 - система управління ЛЕП

CO2储瓶间 – приміщення для зберігання балонів CO2

  • Поєднання ієрогліфу та цифри

35千伏 - 35 кВ (кіловольт)

35/6千伏变电站 – підстанція 35\6 КВ

4 制冷和装饰材料 - холодильне и кондиціонерне обладнення

Найбільш розповсюдженими структурами в китайській мові є сполучення іменника з іменником в якості означення та дієслова з іменником в якості додатка.

 

 

    1. Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології

 

Розповсюдження науково-технічної термінології, її інтенсивне проникнення у різні сфери життя призводить до того, що у мові, поруч із процесом термінологізації загально використовуваних слів, спостерігається й зворотній процес – освоєння літературною мовою термінів, їх детермінологізація. Часте використовування філософських, образотворчих, літературознавських, медичних, фізичних, хімічних, виробничо-технічних та багатьох інших термінів та термінологічних словосполучень зробило їх загально використовуваними лексичними одиницями. Багато з цих слів в загальнолітературному вжитку мають інше, нерідко переносно-метафоричне значення.

Детермінологізація професійно-технічних найменувань сприяє усна мова, систематичні програми на відповідну тему по радіо або телебаченню. Включення слів в даному випадку зумовлено тематикою та жанром публікації (або усних програм), тобто викликано відповідною ситуацією. Розповсюдженню, а потім повній або частковій (що частіше спостерігається) детермінологізації професійно-термінологічних найменувань допомагають і художні твори, в яких ці слова використовуються з визначеною стилістичною або характерологічною метою: прагнення обновити загальноприйнятий тон викладення, акцентуючи увагу на незвичайному для художнього твору слово використання. Однак, надмірне насищення художніх та публіцистичних творів науково-технічною термінологією знижує силу їх впливу та художню цінність. [39; 219]

При прискореному розвитку якої-небудь галузі науки або техніки починається активне відображення її досягнень засобами масової інформації, перехід окремих термінів із спеціального використання в загальне. При цьому терміни втрачають наукову точність, розширюють сферу свого використання. Відбувається їх детермінологізація. У спеціальному використанні, займаючи відповідне місце в системі, терміни залишаються самими собою. В загальне використання переходять їх «двійники», омоніми, які вже не володіють необхідною системністю та науковою точністю. Вони стають модними словами, знаходять стилістичні можливості, емоціональність, апелятивну деривацію. [18; 12]

При детермінологізації термін втрачає строгу концептуальність, системність, однозначність, відбувається спрощення поняття, що в ньому міститься, колишній термін пристосовується до розуміння в повсякденній мові. Такі слова с термінологічним значенням вимагають не дефініції, а тлумачення, подібно іншим словам загальної лексики.

Внаслідок особливостей китайської мови детермінізація на сьогодні є вельми поширеним явищем, яке використовується не тільки перекладачами, але і власно носіями мови. Вважається, що пересічний мешканець не повинен знати хоча б базові слова та ієрогліфи, які відносяться до різних галузей життя людини. Це мають знати лише фахівці. Тому навіть випускнику фахового вишу при прийомі на роботу виділяють час від 2 тижнів до пів року для оволодіння спеціальною лексикою, що використовується не тільки в даній галузі, але і на даному виробництві.

Щодо перекладацької діяльності, для перекладів технічних термінів китайської мови використовують ті самі принципи, що і при перекладі лексики, що не має аналогу (без аналогової лексики): еквіваленти, аналоги та адекватні заміни. У науково-технічному перекладі вирішальне значення мають термінологічні еквіваленти, які не залежать від контексту. але при зворотньому перекладі з української мови на китайську має місце процес детермінізації – фактично опису українського терміну засобами повсякденної лексики китайської мови [15; 93-96]:

Заслонка (печна) – 火挡 (стримувач вогню)

Електричний патрон - 灯头 (голова ліхтаря/лампи)

Методи аналового перекладу та перекладу засобами адекватних замін використовуються здебільшого у текстах публіцистичного та художнього стилів.

Також для перекладу українських термінів китайською мовою (особливо тих, що складаються з одного чи декількох дієслів) використовується метод конкретизації – заміна слова чи словосполучення з більш широким предметно-логічним значенням словом чи словосполученням з більш вузьким змістом. [15; 92] Особливістю китайських дієслів є входження до їх складу іменнику. Варто зазначити, що таке сполучення іменника та дієслова розглядається китайською лінгвістикою як дієслово та у реченні виступає присудком (на відміну від українського «присудок+додаток»):

吸收 - поглинати (поглинати рідину)

用力穿上 - натягувати (з силою надівати )

Зворотнім до цього методу є метод генералізації – заміна одиниць, що мають більш вузьке значення, мовними одиницями з більш широким значенням. [18; 4] Зазвичай перше згадування терміну у вихідному тексті перекладається самим цим методом з подальшим уточненням та конкретизацією даного поняття в наступних реченнях. Правилом є роз тлумачення терміну у 3х реченнях, що послідують першому згадуванню.

В нашому місті відкрили верф для будівництва океанських лайнерів – 在我们城市有一个作船工厂. 在那儿大船作的. 这种船可以连大水去的 (в нашому місті побудували судовиробничий завод. Там мають будувати лайнери. Такого виду лайнери можуть навіть заходити у велику воду=окен)

Можна казати, що при методі генералізації в китайській мові як один з основних методів також використовується описовий переклад. Він зводиться, по суті, до перекладу не самого поняття, а його тлумачення.

作黄土 - виробництво жовтої фарби. Що використовується в національному китайському живописі

皇帝黄色 - особливий жовтий колір (досягається змішанням жовтого та гірчичного кольору). Одежу такого кольору у давньому Китаї міг носити лише імператор, тому інколи він має назву «імператорський жовтий»

В якості висновку можна зазначити, що китайська мова, з одного боку, є досить простою для перекладу (переклад з іноземної на китайську) бо не вимагає знання великої кількості термінологічної лексики, що становить особливих труднощів в інших мовах. Але усе вищезазначене стосується, здебільшого, усної мови. Стиль написання технічної документації не є внормованим та залежить від виробника чи розробника. Інколи трапляються тексти, які містять в собі велику кількість термінів, здебільшого – неологізмів, а подекуди – авторських надбань. Метод детермінізації є оптимальним для використання в перекладацькій діяльності.

 

 

Висновки до Розділу ІІІ

 

Семантична сутність терміну та його специфіка полягає в характері його значення. На термінологічні системи розповсюджуються загальні лексико-семантичні закономірності функціонування та розвитку мови.

Семантичні відносини, які зв’язують терміни, мають логічний характер, але індивідуальні, тобто відносини пов’язують завжди конкретні терміни конкретної термінології.

Існує два підходи щодо визначення дефініції «терміни-слова» не тільки в китайській, але і в усіх ієрогліфічних мовах. Це пов’язано з особливостю трактування поняття «ієрогліф». Термін-слово може розглядатися як:

  • будь-який технічний термін, який означено одним словом-ієрогліфом як в китайській мові, так і при перекладі;
  • за технічний термін-слово визнають ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом без урахування кількості ієрогліфічних знаків в китайській мові.

Спірним залишається питання, чи можна за першою класифікацією вважати простими термінами технічні терміни, що позначають ознаку та є вираженими прикметниками.

Складними термінами прийнято називати такі технічні терміни, до складу яких входять декілька повнозначних ієрогліфів та які при перекладі іноземною мовою також не втрачають своєї багатоскладності (поєднання 2х та більше слів для означення певної технічної реалії).

Терміни-словосполучення класифікуються згідно з типом їх структури: прості словосполучення (які складаються з двох слів, одне з яких головне, а інше залежне); складні словосполучення, в котрих залежні слова означають різні аспекти значення головного слова.

За морфологічним типом головного слова розрізняють:

Информация о работе Детермінізація як ознака сучасної китайської технічної термінології 58 Висновки до Розділу