Звіт з виробничої практики у бюджетній установі

Продовження табл. 5.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
		Загальний фонд	Спеціальний фонд
Оплата теплопостачання	1161	80 000		80 000
Оплата водопостачання і водовідведення	1162	40 000		40 000
Оплата електроенергії	1163	85 000		85 000
Оплата природного газу	1164	112 300		112 300
Оплата інших комунальних послуг	1165
Оплата інших енергоносіїв	1166
Дослідження і розробки, державні програми	1170
Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями	1200
Субсидії та поточні трансферти	1300	415 000		415 000
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)	1310
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів	1320
Поточні трансферти населенню	1340	415 000		415 000
Виплата пенсій і допомоги	1341
Стипендії	1342	415 000		415 000
Інші поточні трансферти населенню	1343
Поточні трансферти за кордон	1350
Капітальні видатки	2000		165 377	165 377
Придбання основного капіталу	2100		165 377	165 377
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування	2110		91 210	91 210
Капітальне будівництво (придбання)	2120
Будівництво (придбання) житла	2121
Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів	2122
Інше будівництво (придбання)	2123

Закінчення табл. 5.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
		Загальний фонд	Спеціальний фонд
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація	2130		74 167	74 167
Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду	2131
Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об’єктів	2132
Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів	2133		74 167	74 167
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури	2134
Створення державних запасів і резервів	2200
Придбання землі та нематеріальних активів	2300
Капітальні трансферти	2400
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)	2410
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів	2420
Капітальні трансферти населенню	2430
Капітальні трансферти за кордон	2440
Нерозподілені видатки	3000
Кредитування  з вирахуванням погашення**	4000

   * Код доходів ставиться залежно від бюджету, з якого одержано субвенцію.

** За наявності цього коду видатки здійснюються згідно з додатком.

Керівник  Директор  ________________________________

(підпис)  (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер 
(начальник планово-фінансового відділу) ________________________________

(підпис)  (ініціали, прізвище)

М. П. _______________________

(число, місяць, рік)

 

 

Кошторис має дві складові.

Загальний фонд — це кошти, що надходять із загального фонду бюджету та підлягають розподілу за повною економічною класифікацією на здійснення видатків з метою виконання бюджетною установою основних функцій.

Спеціальний фонд кошторису — це обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету, що підлягають розподілу згідно з економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Усі показники, що характеризують видатки бюджетної установи, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету, яка є складовою бюджетної класифікації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України.

Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються з огляду на планові доходи державного й місцевих бюджетів на наступний рік. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

Відповідно до Порядку № 228 планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи.

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється на підставі планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї установи. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду зазначаються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень належать кошти, одержувані бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Порядком № 228 передбачено, що дохідна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

У видатковій частині проекту кошторису визначається загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, а також з розподілом видатків, які планується покрити за рахунок бюджетних асигнувань, і видатків, які планується здійснити за рахунок спеціального фонду.

Визначаючи обсяги видатків, бюджетні установи мають ураховувати об’єктивну потребу в коштах, виходячи зі своїх основних виробничих показників і контингентів, що встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

При цьому обов’язковим є виконання вимог стосовно першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарські потреби установи. Під час визначення видатків має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть вноситися тільки ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися тільки за умови забезпечення коштами невідкладних видатків і відсутності заборгованості. Тому потреба в асигнуваннях на ці цілі має визначатися з урахуванням наявності відповідного обладнання та інвентарю, а в кошторисах мають плануватися видатки на придбання тільки тих матеріальних цінностей, яких установа справді потребує. Видатки за кошторисом плануються на підставі встановлених норм видатків і наявної мережі установ у розглянутому далі порядку.

Формуючи видатки, бюджетна установа враховує такі показники:

• мережу та контингенти, які вона обслуговує, тобто оперативно-виробничі показники своєї діяльності (кількість шкіл, чисельність учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);
• норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або дитино-день у дошкільній установі).

При цьому норми бюджетних видатків — це обсяг витрат (у натуральному або вартісному виразі), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.

Матеріальні норми видатків (у натуральному виразі) відбивають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на освітлення 1 м2 площі приміщення тощо.

Грошова норма — це матеріальна норма, переведена у грошовий вираз згідно з установленими тарифами. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму видатків на одне ліжко, дасть суму видатків на харчування в цій лікарні.

Розглядаючи застосування бюджетними установами норм видатків, зауважимо також, що їх можна поділити на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами, і їх застосування обов’язкове для всіх бюджетних установ. До них належать ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми видатків на харчування та ін. А розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Використовуючи встановлені для неї норми видатків і основні виробничі показники, бюджетна установа визначає видатки на своє утримання та функціонування.

Потреба у видатках на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали в закладах охорони здоров’я визначається за нормативами з урахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються згідно з раціоном харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на них. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У плануванні видатків за кошторисом бюджетним установам неодмінно потрібно враховувати обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством. Так, Указом Президента України «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.98 № 41/98 для установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, установлені такі обмеження:

• заборона починати будівництво нових об’єктів;
• призупинення проведення капітальних і поточних ремонтів службових приміщень (споруд), крім випадків, пов’язаних з аварійним станом будівель (споруд, приміщень);
• обмеження придбання меблів, технічного обладнання, побутових приладів за рахунок бюджетних коштів.

Ці обмеження є прямою забороною для планування бюджетними установами видатків на наступний рік за відповідними кодами економічної класифікації.

Указом Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері» від 25.12.2001 № 1251/2001 передбачено Міністерству фінансів України і Державному казначейству України розробити й затвердити до 1 липня 2002 року порядок тимчасового обмеження бюджетних асигнувань і пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів та запровадити зазначений порядок з 1 січня 2003 року.

Відповідно до Порядку № 228 під час складання проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються. Однак коли спеціальний фонд кошторису сплановано так, що заплановані доходи перевищують заплановані видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення згідно із законодавством, бюджетна установа має передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних її функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Усі видатки, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації. Це означає, що під час складання проекту кошторису бюджетні установи для обґрунтування сум видатків наводять докладне розшифрування видатків щодо кожного коду економічної класифікації видатків.