Звіт з виробничої практики у бюджетній установі

загальний фонд — 904,75+173,25+111,17+173,25+135,71 = 1769,56 та

спеціальний фонд — 709,04+65,93+57,75+106,36 + 212,71= 1151,79 (грн)

Отже , розглядаючи порядок застосування норм та нормативів, ми виявили, що Донецька філія УДУФМТ розрахункові норми визначає сама , виходячи зі звітних даних за минулі періоди, навели приклади обґрунтування видатків за окремими статтями коду економічної класифікації видатків та; виявили що найбільшу питому вагу складають видатки на оплату праці працівників закладу та розрахували заробітну плату деяким викладачам з урахуванням нормативів та доплат.

 

 

 

 

3. ПОРЯДОК ТА ПРИНЦИПИ ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

 

Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа. Під поняттям «фінансування» розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності. Останнім часом коло джерел фінансування бюджетних установ значно розширилося; крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді плати за надані послуги, гуманітарної допомоги, шефської (спонсорської) допомоги та ін. Джерела та адресність (призначення) фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не тільки напрямки подальшого витрачання коштів, а й принципи фінансування.

Головні принципи бюджетного фінансування: — безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;

- цільове  призначення наданих коштів, тобто отримані з бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;

- систематичний суворий контроль  за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;

- зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.

Головні розпорядники коштів:

— міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);

—керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);

- голови сільських та селищних  рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах «свого» відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів.

Нижчі розпорядники коштів поділяються па розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи (рис. 3.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1.Організаційна структура розпорядників бюджетних коштів

 

Відкриттю фінансування передує доведення обсягів асигнувань та затвердження кошторису видатків. Зазначена процедура здійснюється у такій послідовності (рис. 3.2):

1. Міністерство фінансів України  через Державне казначейство  Доводить головним розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються їм з бюджету.

2. Головні розпорядники коштів доводять нижчим розпорядникам коштів лімітні довідки про витрати з бюджету на наступний рік, які є підставою для складання єдиного кошторису доходів і видатків у частині використання бюджетних асигнувань.

3.розпорядники коштів усіх рівнів складають кошториси доходів і видатків, подають їх на затвердження керівникам вищих органів, а потім один примірник затвердженого кошторису подають у відповідні органи Державного казначейства. При цьому головні розпорядники коштів щодо видатків державного бюджету у місячний термін після затвердження державного бюджету України на наступний рік подають зведений кошторис доходів і видатків до Головного управління державного казначейства. Загальна сума такого кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та видатків державного бюджету, затвердженого міністром фінансів.

 

Розпорядники коштів другого рівня (ступеня) подають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підвідомчих установ і територій до відділу обліку лімітів видатків та контролю територіальних управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряються з розписом видатків, одержаних від головного управління Державного казначейства.

Розпорядники коштів третього рівня подають зведені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де ці дані звіряють з розписом видатків, що доведені вищими органами Державного казначейства.

4. При настанні відповідного  бюджетного періоду та за наявності необхідних підстав органи Державного казначейства зараховують суми виділених асигнувань у передбачених кошторисом обсягах на реєстраційні рахунки установ, з яких останні можуть використовувати їх за призначенням.

Такий порядок фінансування бюджетних, установ через органи Державного казначейства України. Ті ж установи, які не перейшли па казначейське обслуговування, фінансуються за відомчою структурою.

При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства (ГУ ДКУ) перераховує бюджетні кошти на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих останніми розподілів бюджетних коштів. При цьому Управління оперативно-касового планування видатків ГУ ДКУ відображає суму проведеного фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань. Головний розпорядник частину одержаних коштів перераховує розпоряднику коштів другого рівня, а останній — теж частину отриманих коштів перераховує нижчому розпоряднику коштів третього рівня (рис. 3.3).

Фінансування бюджетних установ за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків. При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства (рис. 3.4).

Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації терміном на один бюджетний рік і щорічно поповнюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. При зміні юридичної адреси бюджетної установи розпорядник коштів повинен упродовж одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідний орган Державного казначейства.

Такі основні положення організації фінансування бюджетних установ за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Іншим джерелом отримання грошових коштів бюджетними установами є позабюджетні надходження, тобто грошові кошти, отримані від юридичних і фізичних, осіб як плата за надані послуги, реалізовану продукцію, виконані роботи, як гуманітарна, спонсорська, шефська допомога і т. ін. Такі кошти є додатковим джерелом фінансування бюджетних установ, витрачаються суворо за цільовим призначенням, плануються, зберігаються і обліковуються окремо, тому їх характеристика і порядок обліку будуть розглянуті в іншій темі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3.Система фінансування бюджетних установ за відомчою структурою

Кошти загального фонду бюджету

 

 

 

Кошти спеціального фонду

Рис 3.4. Розподіл рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

 

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.

На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.

Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків бюджетної установи (табл. 5.1) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».

 

Таблиця 5.1

Затверджений у сумі 2 756 210 грн —

два мільйони сімсот п’ятдесят тисяч двісті десять грн

(сума прописом і цифрами)

______________________________________________

(посада)

________________ _____________________________

(підпис)  (ініціали, прізвище)

11.04.20__ р.

(число, місяць, рік)   М. П.

 

КОШТОРИС ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ НА 20___ р. 

(код та назва бюджетної установи, організації)

___________________________________________________________________

(найменування  міста, району, області)

 

вид бюджету — держбюджет 

код та назва функціональної класифікації 070602 

(грн)

Показники	Код	Усього на рік		Разом
		Загальний фонд	Спеціальний фонд
ДОХОДИ — усього	Х	1 711 380	1 044 830	2 756 210
Надходження коштів із загального фонду бюджету	Х	1 711 380		1 711 380
Надходження коштів зі спеціального фонду бюджету	Х		1 044 830	1 044 830
Зокрема  1) власні надходження:	241 200	Х
— спеціальні кошти	241 201	Х
— інші власні надходження	241 203	Х
— суми за дорученням (за наявності підстав для їх планування)	241 202	Х
2) субвенції*		Х
3) інші доходи (розписані за видами)		Х

Продовження табл. 5.1

Показники	Код	Усього на рік		Разом
		Загальний фонд	Спеціальний фонд
ВИДАТКИ — усього	Х	1 711 380	1 044 830	2 756 210
Поточні видатки	100	1 711 380	879 453	2 590 833
Оплата праці працівників бюджетних установ	1110
Заробітна плата	1111	704 640	230 100	934 740
Грошове утримання військовослужбовців	1112
Нарахування на заробітну плату	1120	264 240	86 287	350 527
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	1130	10 200	539 410	549 610
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	1131		89 317	89 317
Медикаменти та перев’язувальні матеріали	1132		3211	3211
Продукти харчування	1133		10 039	10 039
М’який інвентар та обмундирування	1134		1 132 278	1 132 278
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів	1135		83 661	83 661
Оренда й експлуатаційні послуги	1136
Поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель і технічне обслуговування обладнання	1137		137 054	137 054
Послуги зв’язку	1138	10 200	72 685	82 885
Оплата інших послуг та інші видатки	1139		30 165	30 165
Видатки на відрядження	1140		23 656	23 656
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення	1150
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	1160	317 300		317 300