Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2015 в 15:59, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає у виявленні тенденцій та перспектив розвитку фінансів акціонерного товариства в Україні, у розробленні методики оцінювання інвестиційної привабливості акціонерних товариств, в аналізі впливу фінансових показників на формування ринкової ціни акцій.
Відповідно до поставленої мети, визначено такі головні завдання:
дослідити теоретичне підґрунтя поняття “акціонерний капітал” та адаптувати його до сучасних реалій;
обґрунтувати необхідність розвитку акціонерної форми власності як найефективнішої в умовах ринкової трансформації економіки;
простежити тенденції становлення акціонерного капіталу у країнах з перехідною економікою та визначити їхній вплив на розвиток акціонерної форми власності в Україні;
Вступ……………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСІВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
1.1. Суть та структура акціонерного капіталу…………………………………..7
1.2. Особливості організації і функціонування фінансів акціонерного товариства………………………………………………………………………..10
1.3.Оцінка інвестиційної привабливості акціонерних товариств…………………………………………………………………………13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ „Аргус”
2.1 Загальна техніко-економічна характеристика підприємства…………….16
2.2 Аналіз фінансової стійкості та ліквідності ПАТ “ Аргус”……………….19
2.3 Комплексний аналіз фінансового стану ПАТ“ Аргус”…………………...26
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ОПОДАТКУВАННЯ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ
3.1 Зарубіжний досвід акціонування і управління акціонерним капіталом...30
3.1 Залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних товариств………………………………………………………………………...35
3.1 Шляхи удосконалення проблем фінансового забезпечення діяльності акціонерних товариств………………………………………………………….42
Висновки…………………………………………………………………………48
Список використаних джерел……………………………………………….52
За Законом України "Про режим іноземного інвестування іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у таких формах:
У І півріччі 2013 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 517,7 млн. дол. США, що на 54,3% більше, ніж у І півріччі 2012 року, у тому числі з країн СНД та Балтії - 18,0 млн. дол. (3,5% до загального обсягу), з інших країн світу - 499,7 млн. дол. (96,5%). Основними факторами залучення інвестицій були грошові внески - 361,4 млн. дол. (69,8% вкладеного обсягу) та внески у формі рухомого і нерухомого майна - 141,6 млн. дол. (27,3%).
Загальний обсяг прямих інвестицій в Україну на 1.07.13 р. становив 2469,9 млн. дол. США. Найбільші обсяги інвестицій вкладені нерезидентами з США - 428,9 млн. дол. США (17,4% до загального обсягу), Нідерландів - 234,7 млн. дол. США, Російської Федерації - 160,3 млн. дол. США (6,5%).
Найбільший інтерес у інвесторів щодо вкладення капіталу викликають такі галузі економіки України як харчова промисловість - 503,1 млн. дол. США (20,4% до загального обсягу), внутрішня торгівля - 389,1 млн. дол. США (15,8%), машинобудування і металообробка - 336,0 млн. дол. США (13,6%), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення - 197,7 млн. дол. США (8,0%), хімічна промисловість - 131,5 млн. дол. США.
Іноземні інвестиції вкладено в 6600 підприємств України. Найбільші вкладення здійснено до підприємств м. Києва - 721,7 млн. дол. (2738 підприємств), Київської області - 229,3 млн. дол. (137), Запорізької - 223,8 млн. дол. (129), Одеської - 172,3 млн. дол. (493).
У І півріччі 2013 року з України в економіку країн світу вкладено 3,4 млн. дол. США, у тому числі в країни СНД та Балтії - 1,8 млн. дол. (51,9% до загального обсягу),в інші країни світу - 1,6 млн. дол. (48,1%). Одночасно капітал резидентів зменшився на 7,1 млн. дол. (48,1%).
Найбільші обсяги інвестицій вкладені в економіку Панами - 43,0 млн. дол. (35,9% до загального обсягу), Російської Федерації - 36,5 млн. дол. (30,4%), В'єтнаму - 16,3 млн. дол. (13,6%), Швейцарії - 7,2 млн. дол. (6,0%).
Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких галузей економіки як транспорт - 61,8 млн. дол. (51,5%), охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення - 17,2 млн. дол. (9,3%), машинобудування і металообробка - 8,2 млн. дол. (6,8%).
Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору досить важко керуватися у зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства постійно вносяться зміни та доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів. З метою усунення цих доцільно було б, з одного боку - прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку - усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих законодавчих та нормативних актах.
На початку 90-х років інвестиції спрямовувались на підтримку ледь жевріючих виробництв, обігові кошти яких були спожиті, а витрачені інвестиційні ресурси не дали навіть припинення спаду виробництва.
Якими ж пріоритетами на найближчу перспективу повинна керуватися Україна? Світовий та вітчизняний досвід свідчить, що інвестиційні проекти ранжуються від неперспективних (вимушених) до найновітніших. Перші не дають ніякої віддачі, а лише підтримують на плаву підприємства, що потребують глибокої санації або взагалі ліквідації; другі потребують набагато більших витрат, аби забезпечують швидкий науково-технічний прорив та примноження капіталу,
проте мають великий ступінь розвитку.
Інвестор завжди стоїть перед проблемою прийняття інвестиційного рішення, адже суб'єкт господарювання відмовляє собі в споживанні духовних благ, але має надію повернути інвестований капітал з певним прибутком, при цьому природньо ризикує.
Інвестиційне рішення має три складові:
1 - оцінка власного фінансового
стану і мотивація доцільності
участі в інвестиційному
2 - визначення розміру інвестицій
і джерел фінансування;
3 - оцінка майбутніх надходжень від інвестицій.
Життєвий цикл інвестицій тривалий, включає багато стадій, і на кожній стадії необхідно приймати інвестиційні рішення, коригувати шляхом моніторингу процес інвестування, а іноді, в залежності від кон’юнктури ринку, яка змінюється, і призупинення його.
Для успішного забезпечення інвестування підприємств виробничої сфери необхідно розв'язати три ключові проблеми:
— визначити джерела і обсяг інвестиційних ресурсів, які можуть бути залучені до виробничої сфери;
— обґрунтувати інвестиційні пріоритети;
— розробити ефективний механізм залучення і використання інвестицій.
Потреби в інвестиціях у виробничу сферу можна розглядати в двох аспектах:
— з точки зору подолання кризових явищ (тобто як критичні інвестиції, зволікання з якими лише поглиблюватиме кризу);
— з позиції досягнення вітчизняною промисловістю технологічного рівня розвинутих європейських країн.
Перший аспект передбачає інвестування життєво важливих галузей і виробництв на рівні, який би не допускав їхньої зупинки.
Другий аспект стосується суттєвої структурної перебудови виробничої сфери і потребує значно більших коштів, сума яких становить,, за різними ; експертними оцінками, від 30—40 до 60—70 млрд. дол. США. Про такий обсяг інвестування можна говорити лише за умови подолання кризи і пожвавлення економіки.
Потреби в інвестиціях у виробничу сферу досить значні. Тому важливо забезпечити мобілізацію всіх можливих інвестиційних ресурсів, оскільки для, багатьох проектів необхідним є ефект масштабу (наприклад, у галузях паливно-енергетичного комплексу, металургії, нафтопереробки тощо). Водночас слід виходити з того, що основою технологічної перебудови виробничої сфери є власні кошти підприємств. За даними досліджень і експертних оцінок, в Україні тіньова економіка становить понад 50%, а з 1991-го до 1995 року нелегально було експортовано 15—20 млрд. дол. США. У більшості випадків це наслідок нестабільної, заплутаної податкової системи з гіпертрофованою фіскальною функцією податків як економічного важеля, недосконалої фінансово-кредитної системи та інших факторів. Це свідчить про те, що підприємницькі структури спроможні інвестувати у виробничу сферу при забезпеченні відповідних економічних умов і сприятливого інвестиційного клімату.
Серед власних джерел інвестиційних ресурсів значний резерв становлять амортизаційні відрахування підприємств. В економічно розвинутих країнах вони є важливим джерелом інвестиційного фінансування і становлять близько 40% загального обсягу поточних і капітальних затрат підприємств, що здійснюються з позабюджетних джерел2. У Росії станом на І півріччя 2012 р. він був на рівні 31%. В Україні цей показник значно менший і перебуває на рівні 10—15% (залежно від галузей і виробництв). З метою сприяння формуванню амортизаційних фондів владними структурами зроблено перші реформи (див. "Програма діяльності Кабінету Міністрів", Указ Президента "Про заходи з реформування інвестиційної політики в Україні"), і є сподівання, що в наступному спостерігатиметься збільшення власних коштів підприємств для спрямування їх в інвестиції.
Значним резервом інвестиційних ресурсів є заощадження фізичних осіб. На руках у населення України, за даними експертних оцінок, перебуває близько 10 млрд. дол. США. Однак необхідно враховувати надзвичайно низький рівень довіри населення до держави. Так, після рішення НБУ про відкриття анонімних валютних рахунків у більшості державних і комерційних банків таких рахунків фактично не з'явилося. Подолання цієї недовіри потребує послідовних і зважених заходів, копіткої роботи. Проте сьогодні цей резерв інвестиційних ресурсів знаходиться практично поза увагою владних структур, спостерігається "зовсім відверте нехтування окремим приватним інвестором – фізичною особою.
Одним з важливих елементів політики поліпшення зовнішнього торгівельного режиму є залучення інвестицій, як вітчизняних так і іноземних інвесторів направлених у сферу виробництва в Україні для прискорення його розвитку та зменшення потреби в іноземних кредитах під державні гарантії.
Інвестиційний клімат і Україні залишається непривабливим, крім того і через не вирішення питання власності на землю, відсутності надійної системи страхування і перестрахування. Відсутні суттєві структурні зрушення та інвестиційні перетворення в економіці. Знизилась сприйнятливість підприємств до впровадження інновацій. У минулому році питома вага промислових підприємств, що займалися впровадженням інновацій зменшилась до 17% проти 19,3% у 2012 році.
Як свідчить динаміка вкладення іноземних інвестицій, не дивлячись на всі негативні чинники загальний обсяг інвестицій все ж таки має зростаючу динаміку, але залишається на значно низькому рівні в порівнянні з іншими країнами і не задовольняє дійсних потреб економіки України у капіталовкладеннях.
3.3 Шляхи вирішення фінансового забезпечення діяльності акціонерного товариства
Колективне підприємництво – єдиний сектор економіки в Україні, що має тенденцію до зростання. При цьому частка недержавних підприємств у промисловості становить 70% і на них припадає майже дві третини виробленої продукції. Більшість підприємств недержавного сектора становлять акціонерні товариства – у минулому державні підприємства.
На початок 2001 року в Україні створено і діє майже 33,5тис. акціонерних товариств, із них близько 12 тис. – відкриті. При цьому акціонерні товариства сьогодні виробляють майже 56% від загального обсягу промислової продукції. Крім цього, більша частина послуг в Україні також надається акціонерними товариствами, зокрема товариствами, що діють у фінансово-кредитному секторі економіки. Загальний обсяг емісії акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, становить майже 21,5млрд.грн. Із загального обсягу емісії акцій у 2000 році близько 20% припадало на реально залучені кошти. Решта складалася з емісії при здійсненні корпоратизації та акціонуванні державних підприємств і збільшення статутних капіталів підприємств у результаті індексації основних фондів.
Практика
країн із розвиненим
В Україні
сьогодні налічується до 35млн. Власників
акцій приватизованих
власне підприємництво, яке веде ефективну господарську діяльність.
Проте незалежній
Україні у спадок від планово-
Що стосується
зовнішньої заборгованості, то урядом
схвалено проект закону, в якому
межа зовнішніх запозичень на
2013 рік, що залучаються безпосередньо
державою чи під державні
Информация о работе Зарубіжний досвід акціонування і управління акціонерним капіталом