Особливості оподаткування доходів фізичних осіб

Після запровадження єдиної ставки оподаткування не відбулося зменшення частки зарплат у конвертах. Це відбулося із-за того, що після реформування ПДФО в Україні рівень соціального навантаження, який значно впливає на тонізацію виплат заробітних плат, не знизився і становить близько 40 % фонду оплати праці підприємств.

Також, не зникли диспропорції в співвідношенні платежів до фондів соцстраху працівників та їхніх роботодавців. При чому ці диспропорції являються головним чинником стимулювання тінізації доходів громадян, тобто перешкоджають розширенню бази оподаткування ПДФО за рахунок резервів податкового потенціалу, що наявний в країні.

Не менша важливою проблемою на сьогодні є недотримання податкових надходжень з ПДФО. Це відбувається внаслідок нерівномірного розподілу податкового навантаження, як раніше вже говорилося, як за шкалою доходів та і за джерелами цих доходів. Але ці фактори є взаємодоповнюючими та взаємозалежними, при чому у підсумку це призводить до втрат фіскальної ефективності та порушення основного принципу оподаткування, а саме : справедливості та рівності [44].

Проаналізувавши податкове законодавство, постає ряд проблем, що стосуються його недосконалості, по-перше, щодо структури розділу, що стосується  податку з доходів фізичних осіб, оскільки вона є не зовсім логічна. Оскільки після статтей, у яких описано об¢єкт та базу оподаткування йде стаття, яка регулює соціальні пільги та податковий кредит, а тільки після цього характеризуються основні податкові ставки ПДФО. На мою думку, це порушує цілісність законодавчого акту, що не дозволяє сформувати раціональний податковий механізм.

В свою чергу впродовж останніх років значно збільшилась кількість юридичних осіб, які утримують та перераховують податок з доходів фізичних осіб та осіб, що є суб'єктами господарської діяльності, і громадян, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність або отримують інші доходи, на мій погляд ця тенденція зберігатиметься й надалі, а це все в свою чергу вимагає розробки додаткових заходів з адміністрування податків з фізичних осіб та додаткових витрат державних коштів.

Отже, можна зробити висновок, що система оподаткування доходів фізичних осіб в Україні на сьогодні залишається недосконалою та потребую подальшого реформування на змін.

3.2 Шляхи вирішення  проблем та перспективи розвитку  податку з доходів фізичних  осіб.

Модифікаційні перетворення на шляху до становлення України, як однієї з провідних країн світу вимагають становлення такої системи ПДФО, елементи якої б відповідали сучасним принципам оподаткування, які відповідають визначеним цілям економічної політики та світовим тенденціям.

На сьогодні постає потреба у: визначенні більш справедливої бази оподаткування, шляхом оптимізації звільнень від оподаткування, удосконаленні механізму податкового кредиту; збільшенні купівельної спроможності малозабезпечених шляхом удосконалення податкової соціальної пільги; оптимізації податкових ставок з метою справедливого перерозподілу; покращанні податкової дисципліни через реформу податкового адміністрування та створення зручних умов сплати податків.

Ще однією проблемою сьогодення, яку потрібно найшвидше вирішувати є покращення та більш якісне надання послуг громадянам, які є платниками ПДФО. Це потребує ритмічності та стабільності у формування доходної частини місцевих бюджетів за рахунок неподаткових і податкових надходжень. У зв’язку з цим особливо актуальним є досягнення зростання надходжень від податку з доходів фізичних осіб. Тому найправильнішим буде запропонування реформування ПДФО на основі прогресивної шкали, що в свою чергу сприятиму збільшенню податкових надходжень, це дасть змогу проводити більш активну соціальну політику.

Спираючись на дослідження К. Швабія можна виділити такі основні тенденції реформування оподаткування доходів фізичних осіб в Україні [45]:

• треба знизити загальний рівень податкового навантаження на населення країни за рахунок зниження ставок податку, оскільки високі податкові ставки також впливають на високий рівень ухилення від сплати податків.;
• треба провести інтеграцію системи соціальних зборів та внесків відповідно основним тенденціям в світі та демографічній ситуації в країні;
• треба розширити базу оподаткування за рахунок усунення розгалуженої системи вирахувань та податкових пільг, при цьому потрібно зберегти величину неоподаткованого доходу для широких верств населення та прив¢язати його у різних пропорціях до прожиткового мінімуму.
• треба здійснити глобальний підхід до визначення об¢єкта оподаткування замість вибіркового підходу, що існує сьогодні;
• треба вдосконалити механізм надання податкових пільг, зокрема на законодавчому рівні;
• запровадження єдиного соціального податку має відбуватися у кілька етапів шляхом зміни співвідношень платежів до фондів соціального страхування працівників та роботодавців. Тобто треба привести до рівного співвідношення частки платежів робітників та роботодавців
• треба провести податкову амністію доходів громадян та запровадження нових форм та методів адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

Також на сьогоднішній день крайнє необхідно вирішити головні проблеми системи оподаткування доходів фізичних осіб. Найголовнішою з них виступає сам процес легалізації доходів громадян. Задіяти в процесі стягнення податку  усі приховані доходи на сьогоднішній день призведе до розширення  системи надходжень до державного  бюджету, це не в останню чергу  дозволить на більш високому рівні реалізовувати саме соціальну напрям механізму оподаткування громадян з за діянням пільг. Також необхідно створювати у державі такі умови, в яких було б не вигідно приховувати власні доходи.

Також на сьогоднішній день ще на досить низькому рівні перебуває податкова свідомість громадян, бо саме зростання податкової свідомості населення призводить до стабільності надходжень до державного бюджету  та більш повно використовувати оподаткування доходів громадян,  як інструмент, котрий призводить до прискорення НТП, зменшення безробіття, рівномірний розвиток територій. Також в умовах сьогодення конче необхідно використовувати європейський досвід у формуванні податкової системи та культури сплати податків. Так,  впровадження податків чи змін в податкових системах країн ЄС супроводжується широкою агітаційною компанією щодо переваг і важливості тих чи інших кроків у сфері оподаткування. В цих країнах до подібної роботи залучаються приватні фірми поряд з державними установами. В Україні цього нема, тому зміни до податкового кодексу населення сприяє негативно.

Важливого значення набуває теоретичне обґрунтування і практична реалізація фіскального потенціалу оподаткування доходів фізичних осіб, який є найістотнішою складовою податкового потенціалу регіону в цілому і характеризує його податкові можливості.

Отже, фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб представляє собою комплекс правових, організаційних та економічних заходів щодо повного використання наявних і прихованих можливостей справляння податків з особистих доходів та нарощування податкових надходжень з усіх джерел доходів з метою фінансового забезпечення місцевого самоврядування.

В свою чергу рівень безробіття в Україні істотно впливає на надходження ПДФО до бюджетів, тому уряду необхідно створити відповідні умови, щодо зменшення безробіття для виправлення ситуації відносно наповнення бюджету [46].

Для того, щоб підвищити ефективність механізму оподаткування доходів фізичних осіб слід визначити чи досягається в процесі оподаткування синхронізація інтересів держави і платників податків. Це допоможе встановити наскільки розкрито фіскальний потенціал оподаткування особистих доходів та виконується функція регулювання життєвого рівня населення.

Крім цього, в Україні доцільно створити правові інструменти для оцінки податковими органами бази оподаткування фізичних осіб на основі так званих «зовнішніх ознак» багатства. Слід зазначити, що цей метод активно використовується в багатьох країнах світу, при чому в багатьох з них податкові органи мають достатньо широкі повноваження. Але надання істотних повноважень податковим органам в Україні відносно вказаних пропозицій буде неприйнятним, оскільки це ще більше змінить баланс прав платників податків та рівень перевищення повноважень. Тому перш за все необхідно встановити органи нагляду за податковими працівниками, або використати досвід Франції, коли податкові органи застосовують методи оцінки податкової бази тільки у разі сумніву відповідності доходів та витрат платника податку.

На обсяг податкових надходжень від оподаткування доходів фізичних осіб впливають різні фактори. Тому реформування системи ПДФО має проводитися синхронно з оптимізацією системи державних видатків та основних питань щодо доходів громадян. Наприклад:

• підвищення вартості робочої сили;
• запровадження мінімальної погодинної зарплати;
• перехід від системи соціальної захищеності, яка базується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення;

Слід зазначити, що усі вище перечисленні заходи будуть сприяти підвищенню рівня життя громадян та покращення їх добробуту.

Також,на сьогоднішній день конче необхідно  провести двоступеневу оцінку реального стану  процесу справляння ПДФО методом, котрий враховує не лише  фактичний рівень сплати, але і потенційний. Набір  організаційних, правових та економічних заходів,  спрямованих на повноцінне використання не лише наявних а й прихованих можливостей справляти ПДФО являє собою фіскальний потенціал у сфері оподаткування доходів фізичних осіб.

Намагання знизити податкове навантаження на малозабезпечені верстви населення та громадян, заробітна платня яких не перевищує об’ясни прожиткового мінімуму його повільне збільшення  для платників, які мають середній та високий рівень  доходів можна розглядати як регулюючий потенціал у сфері оподаткування доходів громадян. Даний підхід призведе до забезпечення оподаткування доходів фізичних осіб у відповідність із принципами горизонтального та вертикального вирівнювання.

Невід’ємним елементом  податкової реформи в Україні має бути реформа в сфері справляння ПДФО, котра б ґрунтувалася на основі побудови більш досконалого механізму оподаткування усіх доходів у комплексі, що в свою чергу призведе до реалізації як фіскального так і регулюючого потенціалу особистого оподаткування.

Таким чином можна прийти до висновку, що основним напрямком реорганізації системи оподаткування доходів фізичних осіб на території Україн  на сьогоднішній день є:

- різка відмова від  спроб впровадження тільки фіскального  підходу до наповнення бюджету. Головним критерієм має стати  максимізація функцій суспільного  добробуту.

- необхідно усунути недоліки  чинного законодавства у сфері  оподаткування доходів фізичних  осіб, одночасно враховуючи наявні  сьогодні порушення існуючої  ієрархії доходів. З цією метою  потрібно  змінити податкову соціальну  пільгу на неоподатковуваний  мінімум доходів громадян (у розмірі, не меншому ніж прожитковий  мінімум), це в свою чергу змусить  уряд дотримуватись законодавчо  встановленого розміру прожиткового  мінімуму громадян, встановленого  на відповідний бюджетний рік, або до поетапного його наближення  до законодавчо встановленого  рівня, та відновити економічну  сутність цього терміну, якою  є мінімальна сума коштів, необхідних  для простого відтворення спроможності  людини до праці.

- систему оподаткування  доходів фізичних осіб  потрібна  являти собою  прогресивна шкала (котра вже діє на території  України), однак дана шкала повинна  бути розрахована таким чином, щоб враховувати  не лише реальний, а й наявний в цей час  діапазон доходів громадян.

- реформа системи оподаткування  доходів фізичних осіб має  відбуватися комплексно разом  з   реформою всього податкового  навантаження на ФОП, щоб мати оптимальне податкове навантаження й стимулювати до  легалізації доходів громадян.

Таким чином, можна чітко казати, що система оподаткування доходів фізичних осіб на території  Україні потребує перебудови, яка мусить бути розроблена з врахуванням іноземного досвіду (Німеччини, США), а не лише зводитися до повного копіювання моделі системи оподаткування доходів громадян в  інших країн. Економіка України має свої особливості, котрі потрібно враховувати при реформуванні податкової системи України. Цілком логічно, що в  державах з високим рівнем розвитку економіки при оподаткуванні доходів фізичних осіб доволі часто  вирішуються  завдання, які не є ключовими для українського суспільства. Це насамперед пояснюється тим, що рівень розвитку економіки України значно нижчий від розвинених країн, однак, спираючись на їхній досвід, можна перейняти деякі іноземні важелі в українську систему оподаткування [47].

Висновок до розділу 3

Отже, на сьогодні в Україні система оподаткування податку на доходи фізичних осіб є недосконалою зі значними проблемами. Перш за все це стосується пропорційної ставки податку, високого рівню тонізації доходів, адміністрування ПДФО, податкового навантаження на населення, що викликане ПДФО.