Особливості оподаткування доходів фізичних осіб

 

 

Аналіз таблиці 2.1.2 дозволив виявити головні особливості нарахування ПДФО від процентних доходів фізичних осіб. Найголовнішими аспектами на сьогоднішній день є внесення до Податкового кодексу України податку на строкові вклади громадян у обсязі 5 %. Проте не слід забувати, що дана норма закону вступає в силу лише з 1 січня 2015 року. Це в свою чергу дає можливість оцінювати майбутню дохідність по строковим вкладам, та порівняння з альтернативними джерелами залучення коштів. Ставки ПДФО на інші доходи фізичних осіб наведено у Додатку А.

Якщо розглянути, загалом, усі процентні ставки податку на доходи фізичних осіб (Додаток А), ми бачимо, що найбільші відсотки відповідають доходам отриманим у виді виграшів, призів та дарунків. Найбільшій відсотковій ставці відповідають виграші або призи (крім виграшів у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри), а саме 30%, на мою думку встановлено такий великий розмір ставки, оскільки це є найлегшим способом отримання доходу. Також слід зазначити, що виграші, призи у державну лотерею або дарунки від інших осіб розмір яких не перевищує 50 мінімальних заробітних плат не оподатковуються.

Згідно чинного законодавства спадщина не оподатковується, окрім спадщини від особи, яка не є членом сім'ї першого ступеня споріднення (5 %) та спадщина отримана від нерезидента (15-17 % відсоткова ставка).  

Аналізуючи податкові ставки з доходу отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна можна сказати, що в Україні немає жорсткого контролю за ними, оскільки вони не є пріоритетними, та ставки за ними складають 5 %.

В свою чергу ми не бачимо значного натиску та контролю на нерезидентів з іноземними доходами, зі ставкою 15 (17) %, це свідчить про те, що влада дає можливість притоку іноземних спеціалістів для роботи.

 

 

2.2 Аналіз динаміки та  структури  податку з доходів  фізичних осіб в Україні

 

 

Перш ніж починати аналіз динаміки та структури ПДФО в Україні треба розглянути структуру податкових надходжень до Зведеного бюджету України та роль в ПДФО в цих надходженнях.

Розглянувши структуру податкових надходжень в Україні (рисунок 2.1), ми бачимо, що ПДФО займає значну частку, як наповнювач Зведеного бюджету країни, оскільки на його частку припадає в середньому 21,91 %. Але цей податок не є пріоритетним для наповнення Зведеного бюджету, оскільки найбільша доля припадає на ПДВ. Також, варто зазначити, що у 2008 році в загальній структурі податкових надходжень ПДФО займає 20, 66 %, що майже на 1,5 в.п. менше за середнє значення. Це свідчить про те, що світова фінансова криза понесла за собою збільшення частки тіньового ринку економіки та зарплат у конвертах [33].

 Загалом, якщо розглядати  цей показник в динаміці, то  наявні лише незначні коливання  − близько 1 в.п. 

Рисунок 2.1 – Cтруктура податкових надходжень до Зведеного бюджету України 2007-2013 рр.

 

Аналіз динаміки та структури податку з доходів фізичних осіб дозволяє повноцінно сформувати враження про обсяги доходів громадян не лише у часовому горизонті, а й визначити рівень диверсифікації цих доходів.

За для зручності аналізу представимо вихідні дані у вигляді таблиці 2.2.1.

 

Таблиця 2.2.1 – Темпи  приросту надходжень податку з доходів фізичних

осіб за період 2007 - 2013 рр. [34].

Рік	Сума надходжень податку, млн. грн.	Темп приросту до попереднього року, %	ІСЦ, %	Темп приросту доходів населення, %
2007	35598	52,6	16,6	32

 

 

Продовження таблиці 2.2.1

2008	46926	32	22,3	35,1
2009	45368	-3	12,3	6,5
2010	51112	13	9,1	10,3
2011	60686	19	4,6	4,2
2012	68716	13	99,8	8,2
2013	71876	5	0,5	3,6

 

 

Аналіз динаміки обсягів ПДФО в Україні за період 2007 – 2014 рр. наведено на рисунку 2.2

 

Рисунок 2.2 – Аналіз динаміки обсягів ПДФО в Україні

 

Відповідно до проведених розрахунків можна прийти до наступних висновків. В період 2008 – 2009 рр. Обсяги ПДФО в Україні збереглися практично на незмінному рівні. На це значною мірою вплинула світова фінансова криза.

Протягом 2008 – 2010 рр., після запровадження плоскої шкали оподаткування, тенденція мала зворотний характер, а у 2006, 2007 рр. темпи приросту податкових надходжень знову перевищували темпи приросту доходів населення. Це опосередковано свідчить про те, що на сьогодні податок на доходи фізичних осіб не виконує свою фіскальну функцію щодо формування доходів держави на достатньому рівні (як це відбувалось наприклад у 2006, 2007 рр.), оскільки темпи вилучення грошової маси не випереджають темпи її приросту, в тому числі й за рахунок інфляційних процесів. Податок на доходи фізичних осіб не достатньо виконує свою функцію так званого «вбудованого стабілізатора економіки» [35].

Прирощення обсягів ПДФО можна спостерігати лише у 2010 році. Показник 2011 року перевищив до кризові показники на 30 %, що свідчить про підвищення рівня доходів фізичних осіб в абсолютних вимірниках.

Однак, враховуючи темпи інфляції 2008 – 2010 рр. на рівні від 22 до 9 % дане твердження спростовується. Тобто реальні обсяги  ПДФО продовжували зменшуватись, порівняно з показником 2008 року.

Як було приведено раніше, податок на доходи фізичних осіб згідно з бюджетною класифікацією надходження від його адміністрування є закріпленим джерелом доходів місцевих бюджетів за розташуванням місця роботи платників податку.

Також не варто забувати про те, що муніципальний бюджет повинен слугувати інтересам його мешканців і бути надійним джерелом фінансових ресурсів із метою забезпечення проведення заходів і виконання функцій, котрі здійснюються місцевою владою та направлені на економічний та соціальний розвиток місцевої території .

За для цього розглянемо фіскальну характеристику податку з доходів фізичних осіб у таблиці 2.2.2.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2.2 – Частка ПДФО у доходах місцевих бюджетів України (без

урахування трансфертів) за період 2007 - 2013 рр., % [36].

Показники	Рік
	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	1.03.2014
Доходи місцевих бюджетів, млрд.грн.	59,97	75,47	79,92	80,65	102,45	112,25	116,53	9,84
Надходження загального фонду місцевих бюджетів, млрд. грн..	46,19	60,06	59,74	67,15	79,66	91,11	95,74	7,88
Надходження ПДФО, млрд. грн.	35,8	46,9	45,4	51,1	60,7	68,7	71,9	6,4
Частка ПДФО у надходженнях місцевих бюджетів	77,5	78,09	76	76,1	76,2	75,4	75,1	81,2
Частка ПДФО у доходах місцевих бюджетів	59,7	62,14	56,81	63,36	59,25	61,2	61,7	65,04

 

  

Відповідно до проведених розрахунків можна прийти до наступних висновків. Податок на доходи фізичних осіб останні два роки займає близька 60 % у дохідній частині місцевих бюджетів. Це в свою чергу пояснюється низьким рівнем доходів комунальної власності. Разом з тим у надходженнях місцевих бюджетів ця частка складає до 80 %.

Винятково високий показник спостерігається за січень – лютий 2014 року, що пояснюється політичною та соціальною нестабільністю в державі, яка часто проявляється в

Варто зазначити, що на обсяг податкових надходжень від оподаткування доходів фізичних осіб впливають різні фактори. По-перше, це фактори, що закладені в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, розширення податкової бази і регулювання ставок податку та інші. По-друге, об’єктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є зростання доходів населення, збільшення кількості працюючих, на що в свою чергу впливає низка чинників, таких як рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Українська модель податкової системи розроблена таким чином, що місцеві бюджети не можуть самостійно забезпечувати себе фінансовими ресурсами, через централізовану модель справляння податків.

Тобто, з усією впевненістю можна сказати, що ПДФО посідає провідну роль у формуванні місцевих бюджетів, що в свою чергу повинно частково стимулювати органи місцевого самоврядування сприяти збільшенню кількості працевлаштованого населення, та офіційного працевлаштування. Однак через відсутність системи бюджетного федералізму поки що це майже не можливо.

За для визначення структури ПДФО було взято середні  показники по Україні за 2013 рік, оскільки більш новішої інформації, про склад ПДФО наразі не має. Аналіз структури ПДФО в Україні за період 2013 року наведено на рисунку 2.3 [37].

 

Рисунок 2.3 – Аналіз структури надходжень ПДФО в Україні за 2013 рік

 

Відповідно до проведених розрахунків можна прийти до наступних висновків. У структурі ПДФО переважають податки на заробітну платню фізичних осіб. Показник становить 87,9 %, це свідчить, що найголовнішим джерелом доходів громадян слугує саме заробітна платню. Сума податків фізичних осіб – підприємців складає лише 5,3 %.

Агрегований показник процентних доходів не перевищує 4 %, що свідчить про низький рівень диференціації доходів фізичних осіб. Тобто практично на 90 % фізичні особи залежні від поточного заробітку. Світова практика показує, що оптимальним рівнем частки ПДФО від заробітної платні повинен бути рівень не більший 50 % .

Також слід зазначити, що значна частка припадає на доходи нерезидентів, а саме 2,7 %, це свідчить про те, що в Україні по при відсутність обмежень на роботу нерезидентів, нема достатньо кількості іноземних спеціалістів.

 

 

2.3 Аналіз впливу податку на доходи фізичних осіб на рівень життя громадян

 

 

Необхідним елементом аналізу оподаткування доходів фізичних осіб є не лише вивчення динамки обсягів стягнення ПДФО та їх роль у місцевих бюджетах, але і вплив цього податку на доходи громадян.

Перш ніж перейти до аналізу впливу податку на доходи громадян необхідно провести аналіз наявних доходів громадян. Результати розрахунків наведено у таблиці 2.3.1.

 

Таблиця 2.3.1 – Доходи населення у 2007 – 2013 рр., у % [38].

Вид доходу, %	Рік
	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Заробітна плата	44,8	43,3	40,8	40,8	41,8	41,8	42,2

 

 

Продовження таблиці 2.3.1

Прибуток та змішаний доход	15,3	15,5	14,5	14,5	15,8	15,4	15,1
Доходи від власності (одержані)	3,2	3,4	3,9	6,2	5,4	5,5	5,3
Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	36,7	37,8	40,8	38,5	37,1	37,2	37,4
Доходи - всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

 

 

Відповідно до проведених розрахунків можна прийти до висновку, що найбільшу частку в доходах населення займає саме заробітна платня, частка якої у 2010 р. становила 40,8 %, що стало мінімальним значення за аналізований період.

З 2009 року частка заробітної плати почала зменшуватися. Причиною цього стала низка факторів, зумовлених дією фінансово-економічної кризи на економіку України, а саме: збільшення кількості працівників, які знаходилися в адміністративних відпустках; переведення працівників на скорочений графік роботи; зростання чисельності безробітного населення; зменшення виплат преміальних коштів та різноманітних надбавок працівникам.