Оцінка системи фінансового планування на рівні господарюючого суб’єкта та шляхи його вдосконалення

Структура джерел фінансування обумовлює  рівень платоспроможності та ліквідності  підприємств, впливає на розміри  його доходу, рентабельність діяльності. Тому в процесі управління поточними  операціями особливого значення набуває  своєчасна та компетентна  оцінка складу та структури капіталу підприємства, результати якої виступають цінним джерелом фінансової інформації як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. Щоправда корисність таких даних з позиції інвесторів і з позиції підприємства оцінюється по-різному. Зовнішні користувачі (банки, інвестори, кредитори) оцінюють зміну частки власного капіталу підприємства в загальній сумі капіталу з точки зору фінансового ризику при укладанні угод: ризик наростає із зменшенням частки власного капіталу. Внутрішніх користувачів структура капіталу цікавить з управлінських позицій. При цьому  отримані результати створюють основу для обґрунтування альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства.

Інформація, представлена у фінансовій звітності підприємства, дає змогу визначити особливості та зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів.

З метою оцінки складу та структури  капіталу ДП „Полтавське УГР” за 2007-2009 роки нами проаналізовані дані про джерела формування фінансових ресурсів, відображені в пасиві балансу господарюючого суб’єкта (додаток Ш).

  З таблиці Ш1 видно, що власний капітал підприємства сформований за рахунок іншого додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку. Відсутність статутного капіталу у складі власного є особливістю фінансової діяльності досліджуваного державного підприємства. Це умовлено тим, що ДП не має реальних засновників. Його створення та реєстрація відбувалися шляхом передачі на баланс підприємства за актом приймання-передачі частки державного майна державним органом, якому надане право управління та розпорядження зазначеним майном від імені держави. В результаті проведення  підприємством дооцінки основних засобів, отриманих в оперативне управління, був сформований інший додатковий капітал. Нарощення власних фінансових ресурсів управління геофізичних робіт відбувається, головним чином, за рахунок нерозподіленого прибутку.                                                                  

Як було з’ясовано  в ході аналізу, за період з 2007 по 2009 роки майно досліджуваного підприємства збільшилося на 4322,0 тис. грн. Зростання відбулося в результаті нарощення позикового капіталу шляхом відстрочення оплати кредиторських рахунків. Причиною тому стало неконтрольоване збільшення розмірів дебіторської заборгованості внаслідок надання робіт з відстрочкою платежу, що призвело до нестачі оборотного операційного капіталу  для фінансування поточної діяльності.

Головним джерелом поповнення власних коштів підприємства був чистий прибуток, отриманий за результатами діяльності в 2007 і 2009 роках. Розмір нерозподіленого прибутку у 2009 році, порівняно з 2008, збільшився на 827,0 тис.грн., що дозволило підприємству розпочати оновлення обладнання.

Внаслідок  дії  зазначених  факторів,  за  2007 рік порівняно з 2008, в цілому  капітал управління  збільшився  на  18,2% і склав 19179,0 тис. грн. Зокрема, за рахунок зменшення розміру власних коштів майже на 20,0% капітал підприємства зменшився на 2658,0 тис. грн. Зростання  короткострокових зобов’язань у 3,2 разу обумовило збільшення капіталу на 5616,0 тис. грн. Слід зауважити, що збільшення величини фінансових ресурсів ДП позначилося на структурі джерел їх формування. Частка  власних джерел формування капіталу зменшилася лише на 26,51 п.п. і склала 57,7%, а частка залучених - відповідно зросла і склала 44,3%. Таким чином, структура капіталу підприємства в 2008 році порівняно з 2007 роком погіршилася.

В наступному році розмір фінансових ресурсів господарюючого суб"єкта збільшився на 7,1%, або 1364,0 тис. грн., і склав 20543,0 тис. грн. Факторами зростання було збільшення обсягу власних і позикових коштів відповідно на 7,6 та 6,4%. Очевидно, суттєвих змін в структурі капіталу підприємства не відбулося. Узагальнюючи результати аналізу за весь період дослідження можна відзначити наявність тенденції до збільшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів та послаблення його фінансової стійкості. З іншого боку, збільшення капіталу за рахунок залучення кредиторської заборгованості є більш вигідним для управління, оскільки її вартість нижча, ніж банківських кредитів. А в умовах відсутності державної підтримки та хронічної нестачі грошових ресурсів поповнення власного оборотного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості є однією з можливостей підтримувати поточну діяльність на відповідному рівні.

Для характеристики наявності, складу, структури майна, а також змін, що відбулися, на основі даних бухгалтерського  балансу ДП „Полтавське УГР” за 2007-2009 роки нами складена таблиця (додаток Щ1).

Вертикальний аналіз активів балансу  показав, що за досліджуваний період суттєвих змін у структурі майна ДП „Полтавське УГР” не відбулося. Частка необоротних активів за 2009 рік порівняно з 2007 збільшилася на 1,51 п. п. і склала 48,9%. Їх вартість зростала у 2008 році за рахунок придбання об'єктів незавершеного будівництва на суму 906,0 тис. грн., а в 2009 - основних засобів (на 1403,0 тис. грн.), а також збільшення суми відстрочених податкових активів (на 683,0 тис. грн.). Наявність останніх у складі необоротних активів підприємства пов’язана з розбіжностями, що мають місце в бухгалтерському та податковому обліку і знаходять своє відображення в сумах амортизації, нарахованих та невіднесених на зменшення бази оподаткування станом на кінець фінансового року у податковому обліку. В цілому за три роки балансова вартість необоротних активів зросла на 2359,0 тис. грн. і на 1.01.2007р. становила 10046,0 тис. грн. Найбільшу частку у їх структурі складали основні засоби – 38,15%.

Питома вага оборотного капіталу управління геофізичних робіт станом на кінець 2009 року - близько 51,0%. Це є ознакою високої мобільності активів підприємства. Важливо, що вартість оборотних засобів ДП зростає по роках: якщо в 2007 році вона становила 8378,0 тис. грн., то в 2009 – 10496,0 тис. грн.

У складі оборотних активів досліджуваного підприємства найбільшу частку становить  дебіторська заборгованість. Її величина на кінець 2009 року – 6867,0 тис. грн., або 33,43% активів ДП.  Це на 1339,0 тис. грн. більше, ніж за 2007 рік, але на 7,6% менше, ніж за 2008. Таким чином, підприємство має проблеми з погашенням дебіторських рахунків, підтриманням ліквідності балансу і платоспроможності підприємства, поповненням оборотного капіталу, але намагається вирішити їх.

Позитивною ознакою діяльності господарюючого суб”єкта є наявність  грошових котів на розрахунковому рахунку. Їх частка змінюється в межах 1,9-8,1% загального розміру активів і свідчить про наявність у підприємства можливостей до здійснення поточних розрахунків та підтримання операційної діяльності. Крім того, спостерігається тенденція до скорочення питомої ваги запасів. За 2008 рік вона зменшилася на 2,63 п.п., а за 2009 – ще на 0,27 п.п. і склала 10,74%. 

Збільшення розміру дебіторської заборгованості потребує більш детального дослідження її стану та якості, що передбачає вивчення її складу та термінів виникнення і погашення. В ході аналізу встановлено, що дебіторська заборгованість управління геофізичних робіт утворилася внаслідок невиконання замовниками зобов’язань за надані послуги та виконані роботи. Її стан та ліквідність характеризують дані розділу 9 форми 5 фінансової звітності “Примітки до річної фінансової звітності”, відображені в таблиці 3.1. Як свідчать розрахунки, на підприємстві сформувалася небезпечна тенденція до зростання загальної суми дебіторських рахунків, і в тому числі непогашених своєчасно. У 2007 році 68,2% наявних боргів підприємства виникли менше, ніж за 3 місяці до початку звітного періоду. Водночас, не зважаючи на невеликий термін виникнення дебіторської заборгованості, значні її суми визначені як  

Таблиця 3.1. Стан дебіторської заборгованості ДП „Полтавське УГР” за 2007-2009 роки

сумнівні, а борг в розмірі 1362,0 тис. грн. залишається непогашеним близько 1 року. Не зважаючи на те, що в наступні роки підприємству вдалося скоротити розмір дебіторської заборгованості, суми застарілих рахунків зросли. За 2009 рік, порівняно з 2007, вони збільшилися на 671,0 тис. грн., або 49,27%, і склали 1997,0 тис. грн. Таким чином, управління дебіторською заборгованістю потребує постійної, щоденної фінансової роботи із замовниками, підвищеної уваги з боку керівництва за своєчасністю та повнотою погашення відстрочених платежів. 

Навіть якщо на момент дослідження безнадійної дебіторської заборгованості у ДП „Полтавське УГР” немає, відсутність належного контролю за станом дебіторських рахунків на підприємстві призводить до їх старіння, збільшення резервів сумнівних боргів, підвищення ризику неповернення коштів в оборот підприємства. Це в свою чергу негативно впливає й на ефективність інвестиційної діяльності управління, оскільки вимагає нових вкладень на поповнення оборотного капіталу, обмежує можливості підприємства щодо розширеного відтворення основного капіталу, збільшення обсягів робіт, покращення її якості.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість в значній мірі обумовлені  не лише структурою капіталу, співвідношенням оборотних та необоротних активів, а також мірою збалансованості джерел та напрямків використання фінансових ресурсів. У світовій та вітчизняній аналітичній практиці розроблено систему показників оцінки рівня збалансованості джерел та напрямків вкладання капіталу підприємства та його фінансового ризику, яка поєднує в собі низку відповідних коефіцієнтів.

З метою всебічної оцінки структури  фінансових ресурсів досліджуваного підприємства нами проаналізовані показники його фінансової стійкості (додаток  Я).

Показники фінансової стійкості, представлені в таблиці Ю1 (додаток    Ю), дозволяють оцінити структуру фінансових ресурсів та стан оборотних та необоротних засобів підприємства.                     

З таблиці Ю1 видно: за 2009 рік коефіцієнт фінансової автономії склав 55,9%, що на 26,3 п.п. менше, ніж за 2007 рік. Частка власників підприємства в загальній сумі капіталу понад 50% (її критичний розмір) є ознакою стабільності та незалежності господарюючого суб’єкта від зовнішніх кредиторів. Динаміка протилежного характеру спостерігалася за показником фінансової залежності, який є зворотним до попереднього. Його розмір за досліджуваний період, відповідно, зменшився на 26,3 п.п. і за 2009 рік становив 0,441. Можливості ДП “Полтавське УГР” щодо погашення своїх зобов’язань відображає коефіцієнт фінансування. Якщо в 2007 році на кожну гривню власних коштів припадало 0,216 грн. позикового капіталу, то в 2008 – 0,796 грн. Тенденція збереглася і в 2009 році, коли величина залучених ресурсів становила 78,7% розміру власного капіталу. Значення показника не перевищує оптимального рівня (50%), а тому за цим критерієм підприємство можна вважати фінансово стабільним.

Коефіцієнт платоспроможності  показує, що на кінець 2009 року власний капітал акціонерного товариства перевищував його борги в 1,27 рази. Це в 3,3 разу менше, ніж у 2007 році, і недостатньо для нормального забезпечення операційного процесу довгостроковим капіталом. Значення показника концентрації поточних зобов’язань дорівнює 0,959, тобто позикові ресурси підприємства на 95,9% сформовані за рахунок кредиторської заборгованості, яка характеризується короткими термінами погашення. Практика господарювання доводить, що фінансування діяльності за рахунок боргів є вигідним для підприємства, але до певної межі. Переваги нарощування обсягів господарських операцій зникають у підприємств, які мають у структурі капіталу занадто високу частку заборгованості. Це посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності.

Доповнюють результати досліджень показники стану оборотних  та необоротних засобів (додаток Ю). Найбільш важливими серед них є коефіцієнти маневреності капіталу та мобільності активів, що дають змогу проаналізувати ефективність використання власних коштів, гнучкість та пристосовуваність підприємства до змін внутрішніх і зовнішніх факторів. Розрахунки показують, що у 2008 році порівняно з 2007 коефіцієнт маневреності власного капіталу знизився на 15,5 п.п. і склав 27,5%. У наступному 2009 році його значення зменшилося до 15,8%. Причиною тому стало вилучення власних коштів з активного обороту. Розмір показника на 34,1 п.п нижчий за теоретичний рівень (50%).

Недостатньо задовільною  залишається структура робочого капіталу управління геофізичних робіт. Питома вага запасів у загальному його розмірі постійно збільшується. Так, у 2007 році залишки виробничих запасів становили 38,3% власних оборотних коштів. В 2008 році частка робочого капіталу підприємства, спрямованого на фінансування матеріальних оборотних активів, зросла до 72,0%, а в 2009 – зазначене співвідношення знову збільшилося і досягло 121,7%. Виявлена проблема є досить серйозною для підприємства, оскільки зростання залишків запасів вимагає додаткового залучення ресурсів для фінансування поточної діяльності. Відбувається збільшення короткострокових зобов’язань, що, в свою чергу, негативно впливає на платоспроможність підприємства. 

За даними таблиці (додаток Ю) структура активів досліджуваного підприємства майже не змінилася, питома вага оборотних засобів на кінець 2009 року становила 51,1%. Водночас, у складі останніх відбулися позитивні зміни, пов’язані із збільшенням величини наймобільнішої їх групи – грошових коштів. В 2008 році, порівняно з 2007, їх частка зросла на 10,2 п.п. і склала 13,9%. Це дозволяє підприємству забезпечити високий рівень поточної платоспроможності.