Оцінка системи фінансового планування на рівні господарюючого суб’єкта та шляхи його вдосконалення

Згідно з принципом постійної  потреби в робочому капіталі, у прогнозованому балансі підприємства сума оборотних коштів повинна перевищувати суму короткострокових зобов'язань. Цей принцип виключає можливість планування "слаболіквідного" балансу підприємства. Він має чітко виражений прагматичний зміст – певна частина оборотних коштів підприємства повинна бути профінансована за рахунок довгострокових джерел (довгострокової заборгованості та власного капіталу). В такому випадку підприємство значно знижує ризик виникнення дефіциту оборотних коштів.

Принцип надлишку грошових коштів передбачає планування залишку грошових коштів на рахунку для забезпечення надійної платіжної дисципліни у випадках, коли деякі дебітори не розрахуються за своїми зобов'язаннями своєчасно, згідно з планом. В той же час, надмірні залишки готівки на банківських рахунках, що перевищують заздалегідь визначені обсяги, мають бути вкладені у високоліквідні фінансові активи.

Таким чином, розглянуті технологічні принципи фінансового планування містять  конкретні рекомендації щодо розробки та складання фінансових планів на підприємстві. В умовах переходу до ринкових відносин змінюється механізм та методи реалізації принципів фінансового планування залежно від рівня розвитку виробничих сил, науки й багатьох інших факторів.

Узагальнюючи розгляд надзвичайно широкого спектру принципів фінансового планування слід розуміти, що виконати в процесі розробки планів усі вищезгадані принципи планування дуже важко; це можуть дозволити собі тільки великі фірми, що мають кваліфіковані кадри, сучасні інформаційні тeхнoлoгiї і необхідні ресурси. Тому кількість виконуваних принципів планування визначається складністю і кількістю товарів, що випускаються, і виконуваних послуг, положенням і стійкістю фірми. Тим більше за нинішніх умов господарювання, коли підприємство самостійно вирішує, які плани йому складати, яку систему планування приймати на озброєння й у якому обсязі. Змінюються тільки форми, види чи назви планів, що іноді іменують стандартами фірми. Все залежить від умов роботи підприємства, його масштабів, існуючих традицій і організаційної структури.

Маючи уявлення про сутність, зміст  та принципи фінансового планування, неважко погодитись з його важливим значенням в управлінні фінансово-господарською  діяльністю підприємства. Адже завдяки  можливостям фінансового планування підприємство може втілювати розроблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників, визначати життєздатність фінансових проектів, обґрунтовувати обсяги та джерела зовнішнього фінансування.

Однак, поряд з факторами, що свідчать на користь широкого застосування фінансового планування у сучасних економічних умовах, діють також фактори, які обмежують його використання підприємствами України. В даний час планування діяльності підприємства є серйозною проблемою, оскільки:

• плани і засоби більше не спускаються "зверху", підприємство повинне самостійно орієнтуватися в умовах ринку;
• процес планування затягують у часі, що робить його непридатним для прийняття оперативних управлінських рішень;
• на багатьох підприємствах відсутня система достовірної і своєчасної інформації про кон'юнктуру ринку, потреби в поточних ресурсах і фінансових джерелах їхнього забезпечення;
• при плануванні переважає витратний механізм ціноутворення;
• ціни формуються без обліку ринкових умов, виходячи з повної собівартості і нормативу рентабельності;
• економічне планування традиційно готує такі планові документи, більшість з яких непридатні для аналізу фінансової стійкості підприємства.

До перерахованих проблем слід також додати високий ступінь  невизначеності на українському ринку, пов'язаний з глобальними змінами у всіх сферах суспільного життя, відсутність ефективної нормативно-правової бази у сфері внутрішньовиробничого фінансового планування, обмежені фінансові можливості підприємств для здійснення серйозних фінансових розробок у галузі планування.

Для здійснення ефективного фінансового  планування більші можливості мають  великі підприємства, оскільки у них  достатньо фінансових засобів для залучення висококваліфікованих спеціалістів, які забезпечують проведення широкомасштабної планової роботи в галузі фінансів.

На малих підприємствах, як правило, для цього не вистачає коштів, хоча потреба у фінансовому плануванні саме для таких структур гостріша, ніж для великих підприємств. Вони частіше потребують залучення позикових коштів для забезпечення своєї господарської діяльності. Крім цього, зовнішнє середовище справляє значний вплив на їхню діяльність і важче піддається контролю.

Отже, в ході дослідження  основоположних засад фінансового  планування на підприємстві нами з'ясовано, що воно є одним із важливих засобів подолання невизначеності при прийнятті управлінських рішень. Його дія проявляється в усіх основних сферах, що визначають ефективність роботи підприємства: організаційно-економічній структурі та внутрішньому середовищі підприємства; поточному економічному стані, умовах та результатах господарської діяльності; пріоритетних напрямках соціально-економічного розвитку; методах та шляхах досягнення поставлених цілей. Призначення планування як функції управління полягає у встановленні впливу всіх чинників внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства на ефективність організації виробничого процесу й забезпеченні сприятливих умов для нормального функціонування і розвитку підприємства.

Як особливий тип  процесу прийняття рішень, фінансове планування охоплює діяльність усього підприємства в цілому. Основна його мета полягає у визначенні необхідних для діяльності підприємства виробничо-фінансових операцій, їх конкретизації в часі і за підрозділами підприємства, визначенні необхідного розміру ресурсів і джерел фінансування, що забезпечують реалізацію поставлених цілей діяльності. Завдяки цьому запровадження фінансового планування на підприємстві дозволяє передбачати проблеми в діяльності до того, як вони виникнуть, виключити ймовірність поспішних рішень.

Ефективність системи  фінансового планування значною мірою залежить від того, на якому рівні керівництво підприємства володіє методологією та методикою складання фінансових прогнозів і планів. Саме тому реалізація принципів планування є підґрунтям для розробки теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо здійснення планової діяльності на підприємстві, створення сучасної методології планування.

 

 

2. Економічна характеристика  фінансово-господарської діяльності 

ДП "Полтавське УГР"

 

„Полтавське управління геофізичних робіт” – в минулому підрозділ ВАТ „Укрнафта”, переданий  за рішенням зборів акціонерів від 26.06.2000р. у відомство Міністерства палива й енергетики України; 28.07.2000р. згідно з рішенням згаданого органу державного управління №600-Р зареєстроване як державне підприємство.

На сьогодні державне підприємство „Полтавське управління геофізичних  робіт”  (далі – ДП „Полтавське  УГР”) — самостійна господарська одиниця з правами юридичної особи, яка функціонує на основі державної форми власності в галузі нафтогазовидобування.

Діяльність ДП „Полтавське УГР” будується на поєднаній прав власника майна (держави) та принципів самоуправління трудового колективу.

Мінпаливенерго України, що уповноважене здійснювати управління підприємством, не має права втручатися в його господарську діяльність. Воно вирішує питання створення підприємства і визначення мети і напрямку його діяльності, реорганізації чи ліквідації, а також здійснює контроль за ефективністю використання та збереження довіреного підприємству майна.

Майно, що є державною власністю  і закріплене за ДП „Полтавське УГР”, належить йому на правах оперативного управління. Здійснюючи це право, підприємство користується і розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд може здійснювати стосовно нього будь-які дії, що не суперечать Закону. Воно має право продавати, передавати, надавати в позику, обмінювати, здавати в оренду тощо засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, організаціям, громадянам (іноземним також).

Керівні функції Міністерство здійснює через встановлення підприємству контрольних  цифр, економічних нормативів і лімітів, замовлень на продукцію, укладання  контрактів тощо.

У своїй економічній діяльності ДП „Полтавське УГР” керується принципами комерційного розрахунку та самофінансування, забезпечуючи відшкодування поточних та капітальних витрат виключно за рахунок власних коштів та банківських кредитів; самостійно вирішує питання матеріального стимулювання.

Ефективність діяльності ДП „Полтавське УГР” значною мірою визначається його структурною організацією. Підрозділами підприємства є такі (рис. 2.1): партії – виробничі підрозділи, що поєднують у собі спеціалістів з ведення геофізичних робіт (5-6 чол.), а також машини та спеціалізовану техніку; ремонтний цех; апаратне управління; метрологічна служба; служба прямих методів; склади вибухових матеріалів та інших виробничих запасів; лабораторії; управління.

Підприємство є субпідрядником підприємств „Охтирнафтогаз”, „Полтаванафтогаз”  та інших, виступає для них одночасно лабораторією й обслуговуючим підприємством.

Для оцінки фінансово-господарської  діяльності ДП „Полтавське УГР” нами виконано аналіз показників його ресурсного потенціалу із застосуванням методів  різниць та коефіцієнтів, виходячи з середніх величин показників. Це дозволило порівняти отримані результати в динаміці, простежити їх тенденцію (таблиця 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Організаційна структура ДП „Полтавське УГР”

 

Таблиця  2.1. Динаміка основних показників ресурсного потенціалу ДП „Полтавське УГР” за 2007-2009 роки

(середньорічні показники)

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Зміни  в  2008  році  в порівнянні  з 2007		Зміни  в  2009  році  в порівнянні  з 2008
				в  сумі,  тис.грн	у  відсотках	в  сумі,  тис.грн.	у  відсотках
А	1	2	3	4	5	6	7
1.Фінансові  ресурси  – капітал	15395,0	17700,0	19861,0	2305,0	14,97	2161,0	12,21
2.Інший додатковий  капітал,  тис. грн.	3358,5	3666,5	3860,5	308,0	9,17	194,0	5,29
3. Власний  капітал,  тис. грн.	12969,0	12007,0	11085,0	-963,0	-7,43	-921,0	-7,67
4.Забезпечення наступних  витрат і платежів,  тис. грн.	-	7,0	7,0	-	-	0,0	0,00
5. Позиковий  капітал,  тис. грн.	2426,0	5687,0	8769,0	3261,0	134,42	3082,0	54,19
6. Довгострокові  кредити,  тис. грн.	291,0	288,0	326,0	-3,0	-1,03	38,0	13,19
8.Поточні зобов'язання, тис. грн.	2178,0	5389,5	8441,5	3211,5	147,45	3052,0	56,63
9. Необоротні активи,  тис. грн.	7761,0	7865,0	9044,5	104,0	1,34	1179,5	15,00
10. Основні засоби, тис.  грн.	7031,0	6641,5	7136,5	-389,5	-5,54	495,0	7,45
11. Оборотні активи,  тис. грн.	7464,0	9757,0	10816,0	2293,0	30,72	1059,0	10,85
12. Запаси, тис. грн.	2384,5	2345,5	2199,0	-39,0	-1,64	-146,5	-6,25
13. Дебіторська заборгованість, тис. грн.	4325,5	6479,5	7149,0	2154,0	49,80	669,5	10,33
14. Грошові  кошти  і поточні фінансові вкладення, тис. грн.	478,0	932,0	1468,0	454,0	94,98	536,0	57,51
15. Середньоспискова чисельність  працівників,  осіб	197	204	213	7,0	3,55	9,0	4,41
16. Фонд оплати праці,  тис. грн.	2785,0	3405,9	4572,9	620,9	22,29	1167,0	34,26

 

Як видно з таблиці 2.1, економічний потенціал ДП "Полтавське УГР" за 2007-2009 роки збільшився. Про це свідчить зростання обсягу матеріальних, фінансових та трудових ресурсів підприємства.

Середня вартість капіталу державного підприємства за 2009 рік склала 19861,0 тис.грн. Абсолютний приріст активів за 2008 та 2009 роки, відповідно, становив 2305,0 та 2161,0 тис. грн.,  що, в середньому, складало 13,5% ( за рік. Нарощення економічного потенціалу підприємства відбувалося, в основному, за рахунок збільшення обсягу оборотних активів. У 2008 році їх середня вартість зросла на 30,72%, а в 2009 – ще на 10,85%. В результаті вона склала становила 10816,0 тис. грн., що на 3352,0 тис. грн. більше, ніж за 2007 рік. Необоротні активи ДП зростали повільніше; за досліджуваний період їх середньорічна сума збільшилася на 1283,5 тис. грн, або на 16,5%. Перевищення темпів зростання оборотного капіталу над темпами зростання довгострокового капіталу зазвичай позитивно позначається на фінансовому стані господарюючого суб"єкта, оскільки сприяє підвищенню його поточної платоспроможності та фінансової стійкості. Однак, цього не можна з упевненістю стверджувати в даному випадку, адже приріст оборотних активів управління геофізичних робіт відбувався, переважно, в результаті збільшення середнього розміру дебіторської заборгованості (на 49,80% за 2008 рік та на 10,33% - за 2009), що погіршує якісні характеристики фінансового стану підприємства через значне відволікання коштів з обороту.

Суттєвим недоліком, на наш погляд, слід вважати негативну динаміку розміру власних коштів, яка має місце на підприємстві. За 2008 рік порівняно з 2007 їх середня величина зменшилася на 7,43%, в наступному році – ще на 7,67% і, таким чином, склала 11085,0 тис. грн. При цьому високими темпами зростала середньорічна вартість позикового капіталу. За 2008-2009 роки темпи його зростання становили, відповідно, 234,42 та 154,19%. Очевидно, відбувається перерозподіл власних та позикових джерел формування капіталу підприємства, наслідком якого є погіршення стану його автономності та економічної незалежності.

Свідченням зміцнення  економічного потенціалу ДП слід вважати  збільшення середньоспискової чисельності  працівників, яка за 2009 рік порівняно з 2007 зросла на 8,12% (213/197*100) і склала 213 осіб. Важливо, що паралельно відбувалося підвищення заробітної плати працівників. Якщо у 2007 році фонд заробітної плати одного працівника в середньому за рік становив 14,1 (2785,0/197) тис. грн., то в 2009 – 21,5 (4572,9 / 213) тис. грн., тобто на 51,86% більше.

Як відомо, зміни в складі та структурі ресурсів підприємства позначаються на його фінансовому стані. Щоб дослідити та дати загальну оцінку фінансової ситуації ДП "Полтавське УГР", нами проаналізовані основні  показники його фінансово-економічної діяльності за 2007-2009 роки (додаток Х).