Оцінка системи фінансового планування на рівні господарюючого суб’єкта та шляхи його вдосконалення

 

 

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з диципліни «Фінансовий менеджмент»

 

на тему: Оцінка системи фінансового планування на рівні господарюючого суб’єкта та шляхи його вдосконалення

 

(на матеріалах державного підприємства 

"Полтавське управління геофізичних робіт")

 

 

 

Роботу виконала

 

Науковий керівник

______________________________

 

 

Робота зареєстрована і подана на кафедру

«______»____________________ ________р.

Робота перевірена та допущена до захисту

«______»____________________ ________р.

Захист відбувся «_____»_______________ _____р.  Оцінка «____________»  

 

 

2010

 

 

Зміст

                                                                                                                     С.

	Вступ	3
	1. Необхідність, зміст та принципи  фінансового планування в системі управління фінансово-господарською діяльністю підприємства	5
	2. Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності ДП "Полтавське УГР”	20
	3 Структурний аналіз активів, капіталу та фінансова стійкість ДП "Полтавське УГР"	34
	4 Аналіз діючого порядку складання фінансового плану державним підприємством	44
	5 Вдосконалення фінансового планування на підприємстві	51
	Висновки	61
	Список літератури	65
	Додатки	71

 

 

Вступ

 

Планування як функція управління на підприємстві охоплює всі сторони його господарської діяльності, а саме: виробництво та реалізацію продукції, маркетинг, фінансове та ресурсне забезпечення. Формування і використання науково обґрунтованої системи планування, розробка та виконання системи планів дозволяють забезпечити досягнення поставлених цілей підприємства, укріпити і поліпшити його становище на ринку. Від обґрунтованості визначення перспектив розвитку та самостійного вибору варіантів управлінських дій у процесі планової діяльності багато в чому залежить прибуток підприємства, добробут всіх його працівників, постачальників і споживачів. В ринковому оточенні, яке постійно ускладнюється, планова діяльність являє собою засіб скорочення ринкової невизначеності, забезпечення стабільності економічних процесів на підприємстві.

Теоретичні та методологічні  основи планової діяльності розглядалися в роботах Р.Акоффа, І.Ансоффа, В.Г.Герасимчука, В.Горфінкеля, В.М.Гриньової, П.Друкера, Л.І.Євенка, Ю.Б.Іванова, Б.Карлоффa, У.Кінга, М.Д.Кондратьєва, П.М.Коюди, Е.Л.Лортикяна, А.Маршалла, Б.Мільнера, Г.С.Одінцової, В.С.Пономаренка, М.Портера, Т.Сааті, М.А.Сіроштана, Б.М.Сміхова, А.А.Томпсона, А.Файоля, В.Г.Шинкаренка та інших вітчизняних і зарубіжних економістів.

Різноманітність та мінливість об’єктів планування визначають складність і динамічність розвитку управлінського процесу. Зміни в стані ринкового оточення підприємства, постійне перетворення форм і методів управління знаходять відображення в зміні організації планової діяльності. Тому методичні й практичні основи планування вимагають постійного вдосконалювання та пристосовування до сучасної практики господарювання. Важливе значення має також адаптація зарубіжного досвіду планової діяльності до умов ринкового реформування економіки України.

Актуальність і важливість зазначених питань для підприємств України зумовили вибір теми курсової роботи.

Метою курсової роботи є комплексне теоретичне обґрунтування процесу формування та реалізації планів фінансово-господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, а також розробка шляхів удосконалення системи фінансового планування на підприємстві.

Для досягнення поставленої  мети було сформульовано й вирішено такі наукові й практичні завдання:

• узагальнено теоретичні та методологічні основи планової діяльності підприємства в умовах ринкової економіки;
• проведено аналіз існуючого методичного забезпечення стратегічного планування та оцінку досвіду розробки і реалізації стратегічних планів на досліджуваному підприємстві;
• визначено особливості розробки та реалізації фінансового плану державного підприємства в сучасних умовах;
• розроблено напрямки удосконалення системи фінансового планування на підприємстві.

Об’єкт дослідження – планова діяльність підприємства в умовах ринкової економіки.

Предмет дослідження – форми  і методи фінансового планування діяльності державних промислових підприємств.

Теоретичною та методологічною базою дослідження стали сучасні  закони України, постанови й рішення Кабінету Міністрів України, укази Президента України, а також методичні матеріали, наукова та довідкова література, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних економістів, статистичні.

Інформаційною базою  роботи є дані підприємства газовидобувної галузі промисловості – Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт».

 

 

1 Необхідність, зміст та принципи фінансового планування в системі управління фінансово-господарською діяльністю підприємства

 

В умовах трансформаційної економіки об’єктивно необхідною і важливою умовою стабільного соціально-економічного розвитку підприємства, на думку багатьох учених, є розширення сфер і об’єктів планування [63].

Особливістю сучасного перехідного  періоду розвитку економіки є  те, що система централізованого управління економікою, яка діяла раніше, повністю зруйнована, а механізм ринкового  регулювання суспільного виробництва не відпрацьований. У цих умовах промислові підприємства опинилися в складному становищі. Якщо раніше їх діяльність регулювалася, підтримувалася, спрямовувалася цілою системою центральних органів управління (Держплан, Держпостач, Держкомцін, міністерства і відомства тощо), то тепер вони залишилися один на один із невизначеним зовнішнім середовищем, непередбачуваною поведінкою інших суб'єктів ринкових відносин. Характерною особливістю цього періоду є те, що успіх тієї чи іншої фірми досить часто залежить від уміння керівників знайти вигідні замовлення, їхніх зв'язків, що відкривають доступ до дефіцитної сировини, уміння гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища тощо. З огляду на це, деякі економісти [57] вважають, що успіх фірми не пов'язаний із формальним плануванням, а є наслідком підприємницького таланту, енергійного і рішучого керівництва підприємством. Серед керівників вищої ланки управління спостерігається масове зниження інтересу до планової роботи, оскільки плани, якщо і складаються, швидко втрачають зв'язок із реальною дійсністю. Крім того, вагомою причиною зниження якості планової роботи є відсутність або недосконалість галузевих, мінфінівських та інших методик, інструкцій щодо складання планів фінансово-господарської діяльності.

Однак, економічне життя в Україні  поступово стабілізується, минає  період "бурхливого розвитку дикого капіталізму" [57, c. 7]. Ринок підвищує вимоги до підприємства в забезпеченні платежів постачальникам за сировину, енергоресурси, матеріали, роботи і послуги; у виплаті заробітної плати своїм працівникам; проведенні своєчасних розрахунків з державним бюджетом. Їх виконання можливе тільки за беззбиткової діяльності підприємств, достатньої мобільності ресурсів та віддачі. Досягнути цього можна лише шляхом налагодження фінансової роботи на підприємствах, яка забезпечить досить точний прогноз динаміки фінансових ресурсів у невизначених умовах (істотні зміни в попиті на продукцію, зміни в цінах, податках та інших кон'юнктурних факторах). Успіх підприємства дедалі більше визначається вірним розумінням ринкових процесів, грамотним, науково-обґрунтованим складанням стратегічних і поточних планів, які сприяють забезпеченню фінансової стійкості підприємства. Практика доводить: чітке визначення цілей діяльності, ресурсів для досягнення цих цілей і передбачення результатів значно підвищують шанси сучасного підприємства в умовах жорсткої конкуренції товаровиробників.

Інструментарієм, за допомогою  якого можна забезпечити досягнення цілей господарюючого суб"єкта, служать функціональні підсистеми фінансового механізму підприємства (рис. 1.1).

Функціональні підсистеми реалізують фінансово-економічні методи управління і фінансові відносини. До них  слід віднести: планування, прогнозування, регулювання, систему оплати праці, ціноутворення, інвестування, кредитування, оподаткування, страхування, аналіз і облік. Таким чином, зі схеми 1.1 видно, що планування, і в тому числі фінансове, є складовою, з одного боку, підприємницької діяльності, а з іншого – фінансового механізму підприємства. Цим пояснюється необхідність та важливість планування для налагодження ефективного управління фінансами господарюючого суб"єкта.

Питання теорії і практики фінансового  планування активно досліджуються  вітчизняними і зарубіжними науковцями. Як і належить у царині наукових досліджень, вченими висловлюються різні думки щодо сутності, змісту та принципів планування. Так, в економічній енциклопедії за

Рис. 1.1 Блок-схема побудови функціональних підсистем 

фінансового механізму підприємства [73]

 

редакцією С. Мочерного планування трактується як особлива форма діяльності, змістом якої є розробка і реалізація планів. На мікрорівні авторами наукової праці розглядається поняття "планування на підприємстві", яке, з одного боку, є складовою процесу формування і виконання державного плану економічного і соціального розвитку країни, галузей, районів, а з іншого – функцією управління виробництвом. В останньому випадку під плануванням розуміють сукупність дій колективу працівників підприємства, спрямованих на встановлення техніко-економічних показників його роботи [27, с.750].

В.О. Василенко визначає планування як одну з найважливіших функцій  управління, що являє собою процес визначення дій, які повинні бути виконані в майбутньому для використання ресурсів і одержання доходів [17]. Як елемент системи менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, що включає сукупність специфічних інструментів, правил, структурних органів, інформації і процесів, спрямованих на підготовку і забезпечення виконання планів.

О.О. Орлов сутність планування бачить в обґрунтуванні цілей і способів їх досягнення на основі виявлення  комплексу завдань, робіт, а також  визначення ефективних методів і  способів використання ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань [57].

Цитовані нами визначення категорії  планування носять загальний характер і не конкретизують особливостей об'єкта нашого дослідження - фінансового  планування. Більш детально, на наш  погляд, теоретичні основи фінансового планування викладені О.Д. Василиком, який сформулював поняття досліджуваної категорії як науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання фінансових ресурсів з метою стабільного економічного та соціального розвитку [28, с.812].

В.П. Савчук зазначає, що фінансове  планування є складовою загального процесу планування, а отже, управлінського процесу, здійснюваного менеджментом підприємства. Поняття "фінансового  планування" автор визначає як управління процесами створення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів на підприємстві, що реалізується за допомогою деталізованих фінансових планів [70, с.301].

Економісти Г.О. Крамаренко та О.Є. Чорна наголошують  на тому, що фінансове планування являє  собою науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства і відповідних фінансових відносин. В умовах ринкової економіки на мікрорівні воно зводиться до розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі. При цьому об'єктом планування автори називають фінансову діяльність підприємства [44, с.155].

Таким чином, з  розглянутих визначень фінансового планування зрозуміло, що за своїм змістом воно є особливою сферою економічної діяльності держави, господарюючих суб'єктів та окремих громадян з обґрунтування ефективності управлінських рішень у питаннях господарської діяльності щодо їх фінансового забезпечення, оптимізації передбачуваних витрат і отриманих високих фінансових результатів. По суті, фінансове планування являє собою суб'єктивну діяльність людей, і з огляду на це забезпечує позитивні результати лише тоді, коли  ґрунтується на пізнанні об'єктивних законів розвитку суспільства, тенденцій руху фінансових ресурсів, вивченні наявного економічного стану об'єкта планування, результатів ужитих заходів, цілей сьогодення.

Сутність фінансового  планування обумовлює його місце  в ринковій економіці, яке визначається тим, що планування - це одна з функцій управління, а фінансове планування - функція управління фінансами. В такій якості планування охоплює весь комплекс заходів для опрацювання планових завдань та їх планомірного і цілеспрямованого втілення в життя.

За ринкових умов зростає значущість фінансового  планування на мікрорівні. Світовий досвід управління виробництвом говорить про  те, що без плану працювати не може практично жодна організація, жодне підприємство чи установа. Кожний крок підприємств пов'язаний з ризиком, приносить доходи або витрати і має бути попередньо розрахований, обґрунтований у різних варіантах, перш ніж буде прийнято рішення. Фінансовий стан суб"єкта господарювання, його нормальне функціонування, кінцеві результати, а отже, уникнення банкрутства, залежать від наявності коштів. Важливо при цьому, що фінансове планування має переважно внутрішньофірмовий характер, тобто позбавлене елементів директивності.