Необхідність фінансового планування на підприємстві

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні  основи планування фінансової діяльності підприємства

1.1 Необхідність фінансового планування  на підприємстві

1.2. Джерела фінансового планування

РОЗДІЛ 2. Методологічні основи аналітичної  роботи з планування, розглянуті на базі Херсонського обласного управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг

2.1. Фінансово-економічна характеристика  підприємства

2.2. Фінансове планування на підприємстві

2.3. Планування та формування  фінансових результатів діяльності  підприємства

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення фінансового  планування на підприємстві

3.1. Фінансова стратегія підприємства

3.2. Оперативне фінансове планування

3.3. Інформатизація управління ринковою  економікою

РОЗДІЛ 4. Охорона праці

РОЗДІЛ 5. Прикладна комп'ютерна програма

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

Фінансове планування охоплює найважливіші сторони фінансово-господарської  діяльності підприємства, забезпечує необхідний попередній контроль за утворенням і використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, створює умови  зміцнення фінансового стана  підприємства.

Без фінансового планування не можна  досягти того рівня управління виробничо-господарською  діяльністю підприємств, який забезпечує йому успіх на ринку постійного вдосконалення  матеріальної бази, соціальний розвиток колективу, бо ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення.

Актуальність теми полягає в  тому що фінансове планування допомагає  підприємству досягти високого рівня  управління виробничо-господарської  діяльності, яке забезпечує йому успіх  на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

Задача фінансового планування:

1 .Забезпечення фінансовими ресурсами  і коштами виробничо-господарської  діяльності;

2.Збільшення прибули за рахунок  зниження собівартості, підвищення  якості продукції і росту рентабельності  виробництва;

3.Визначення фінансових взаємовідносин  із бюджетами і банками;

4.Забезпечення реальної збалансованості  планованих витрат і прибутків  підприємства на принципах самооплатності  і самофінансування;

5.Контроль за фінансовим станом  платоспроможністю підприємства.

Метою фінансового планування є  планування подальшого розвитку для  стабільності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Необхідність фінансового  планування на підприємстві

Фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами  формування та напрямами їх цільового  використання згідно з виробничими  та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.

Основу перспективного фінансового  планування становить прогнозування, яке полягає у вивченні можливого  фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких відповідно до тенденції зміни ситуації на ринку  дає змогу визначити один із варіантів  розвитку подій і фінансового  стану підприємства. Тобто при  прогнозуванні оцінюються можливі  майбутні фінансові наслідки рішень, що приймаються, а при плануванні фіксуються фінансові показники, які  підприємство намагається отримати в майбутньому.

У свою чергу, бюджетування є складовою  фінансового планування, тобто процесу  визначення майбутніх дій щодо формування та використання фінансових ресурсів, і тільки-но робиться фінансовий план на майбутнє, він обов'язково підкріплюється розрахунками й складанням бюджетів.

Для визначення сутності й місця  бюджетування в системі прийняття  рішень розглянемо саме процес планування й контролю на підприємстві з урахуванням  існуючих тенденцій щодо інтеграції оперативного й стратегічного планування. Такий підхід стосовно планування й контролю базується на: існуючому механізмі планування просторів бізнесу;

- глибокодиференційованому коротко-  й середньостроковому плануванні (операційному плануванні).

Тобто довгострокове цільове планування й реалізація цілей в операційній  перспективі поєднані в єдиному  процесі бізнес-планування (рис. 1).

Бізнес - планування пов'язує стратегічне  планування сегментів бізнесу з  плануванням відповідних заходів, економічних показників й супроводжує  середньострокове планування за періодами  з меншим числом ключових показників. Ключові показники бізнес - планування на перший рік, що йде за поточним роком, утворюють бюджетні рамки (контрольні цифри), які є основою для детального планування бюджету і зв'язком  між бізнес-плануванням і бюджетним  плануванням. Причому бюджетне планування спрямоване на поетапну трансформацію  стратегічних цілей в оперативному просторі. Для цього детально визначаються обсяги очікуваних оборотів, доходів  і необхідний виробничий потенціал  в короткостроковому періоді, детально плануються матеріально-речові результати виробництва й пов'язані з цим  витрати.

Метод бюджетного планування заснований на концепції грошових потоків і  зводиться, по суті, до розрахунку фінансової частини бізнес-плану. Розробка фінансових планів базується на складанні бюджетів, що забезпечують взаємозв'язок доходів  і видатків на основі взаємозалежності показників розвитку підприємства з  його фінансовими ресурсами.

Бюджет - це кількісне втілення плану, що характеризує доходи та видатки  за певний період, і капітал, який необхідно  залучити для досягнення планованих цілей. Дані бюджету демонструють майбутні фінансові операції, тобто бюджет створюється до виконання запланованих дій. Це і визначає роль бюджету як основи для контролю й оцінки ефективності діяльності підприємства.

Під бюджетуванням (butgeting) розуміють  процес розрахунку, погодження й узагальнення фінансових показників, що деталізують  фінансові плани підприємств  у грошовому й натуральному виразі на конкретний період часу, та роботу з  управління й контролю за виконанням узгоджених бюджетних показників.

Рис. 1. Взаємозв'язок стратегічного  й оперативного планування

Роль і місце бюджетування в  загальній системі фінансового  управління досить повно розкриваються  при розгляді його функцій:

- планування (складання бюджету  ґрунтується на уточненні та  деталізації стратегічних планів  на бюджетний період, визначенні  ефективності планованих заходів  і відповідності планованим витратам  й доступним ресурсам),

- координація (комунікація та  координація різних підрозділів  підприємства і видів діяльності, що передбачають узгодження інтересів  окремих робітників і груп  у цілому по підприємству, для  досягнення поставлених стратегічних  цілей. Бюджетування сприяє виявленню  слабких ланок в організаційній  структурі, розв'язанню проблем  комунікації та розподілу відповідальності  між виконавцями),

- контроль (контроль поточної діяльності  на основі бюджетних даних,  забезпечення планової дисципліни).

Бюджетування включає процес постійного аналізу та внесення коректив до бюджетів залежно від зміни зовнішніх  і внутрішніх економічних обставин з метою максимізації прибутку чи мінімізації збитків. Тому обов'язковими етапами в бюджету ванні є:

- визначення точності бюджету  (точність підготовки бюджету  визначається шляхом порівняння  фактичних значень із запланованими,  що виражені або в грошових  одиницях, або в одиницях виміру  продукції. Чим менша розбіжність  значень, тим вища точність  бюджету);

- коригування бюджету (бюджет  може не відповідати реальності, тому перестає бути інструментом  ефективного управління, отже, його  необхідно змінити. Бюджет переглядається, коли відбуваються важливі зміни  у витратах чи доходах, з'являються  або нові можливості, або певні  ускладнення у подальшій роботі (зміна заробітної плати, поява  нових конкурентів). Наприклад, якщо  прогнозний обсяг продажу відрізняється  від реалій, необхідно змінювати  всі бюджети. Бюджети повинні  постійно переглядатися й коригуватися  у міру необхідності для того, щоб зберегти їх координуюче  значення);

- контроль і аналіз (для підтримки  діяльності підприємства на досить  високому рівні ефективності  дуже важливо здійснювати функціонально-вартісний  аналіз. У результаті аналізу  визначається, для якого елемента  виробництва (торгівлі) можуть бути  знижені витрати так, щоб збільшити  дохід при одночасному збереженні  якості й обсягу товарів і  послуг. Розраховані показники зіставляються  між собою й перевіряються,  наскільки допустимі отримані  співвідношення, наприклад, між витратами  з бюджету та запланованим  обсягом виробництва).

Процес бюджетування допомагає  керівництву підприємства координувати зусилля з огляду на взаємодію  між підрозділами. Саме бюджетний  процес дає змогу виявити можливі  конфлікти та неефективне використання ресурсів. Розроблені бюджети розглядаються  як орієнтири, з якими порівнюються реальні результати. Відстеження  різниці у фактичних і бюджетних  даних дає можливість своєчасно  вжити заходів чи здійснити коригування  бюджету й змінити тактичні завдання всіх підрозділів.

Метою бюджетного планування є забезпечення процесу відтворення відповідними за обсягом і структурою фінансовими  ресурсами. У процесі досягнення цієї мети вирізняють такі основні  завдання бюджетування:

- конкретизація загальних цілей  і визначення завдань для підрозділів;

- визначення об'єкта бюджетування;

- оцінка ефективності об'єкта  бюджетування;

- розрахунок обсягу фінансових  ресурсів;

- розрахунок обсягу та динаміки  грошових потоків:

- визначення структури внутрішнього  і зовнішнього фінансування;

- визначення резервів і обсягів  додаткового фінансування.

У фінансовому плануванні можна  виділити оперативні, фінансові та капітальні бюджети (рис. 2).

Оперативними бюджетами називають  розроблену велику кількість показників, яка відображає поточну (оперативну) діяльність, перш за все отриманні  реалізаційного доходу та здійснені  поточні витрати. Оперативні бюджети  підприємство розробляє на короткий термін, як правило, до одного року, й  відображає в них операційні надходження  та витрати підприємства. Оперативними бюджетами є бюджети реалізації, бюджет виробництва, бюджет комерційних  витрат тощо.

Фінансові бюджети показують, як на виробничу діяльність підприємства впливають фінансові та інвестиційні рішення. Основними фінансовими  бюджетами є:

- бюджет коштів (cash budget);

- прогнозний баланс і звіт  про фінансові результати з  урахуванням можливих змін фінансових  та господарських умов функціонування. Капітальний бюджет, або бюджет  капіталовкладень (capital budget),

відображає заплановані інвестиційні витрати за проектами, що приймаються. Як правило, такі бюджетні витрати збільшують обсяг позаоборотних активів, які  після введення в дію можуть суттєво  вплинути на обсяги реалізації й поточні  витрати на майбутні періоди, а це призведе до змін у перспективному операційному та фінансовому бюджетах.

Кожен із бюджетів повинен бути детальним, досяжним і змінюваним, що, в свою чергу, надає всьому процесові бюджетування гнучкості й здатності пристосовуватися до випадковостей. Процес бюджетування має бути стандартизованим за допомогою  бюджетних форм, інструкцій і процедур.

Не применшуючи важливості кожного  етапу бюджетування та доцільності  складання оперативного бюджету  на підприємстві, особливу увагу слід приділяти бюджетуванню капіталовкладень.

Протягом свого життєвого циклу  підприємство приймає різні проектні пропозиції, кожна з яких потребує розробки бюджету. Ці пропозиції можна  класифікувати такими чином:

Рис. 2. Взаємозв'язок бюджетів на підприємстві

- капіталовкладення, що зменшують  витрати на виробництво продукції  (зниження собівартості);

- капіталовкладення, що розширюють  обсяги виробництва існуючої  продукції чи сприяють впровадженню  нової;

- капіталовкладення, що пов'язані  із заміною обладнання;

- капіталовкладення, що надають  переваги чи додаткові вигоди, які складно оцінити щодо кількості.

Капіталовкладення як на практиці, так  і в теорії, становлять ядро будь-якого  бізнесу. Приріст обсягів виробництва  та підвищення продуктивності залежать безпосередньо від ефективності нових капіталовкладень. В основу концепції доцільності бюджетування капіталовкладень покладено припущення про те, що ця стаття витрат відкриває  необмежені можливості для витрачання коштів. Побутує думка, що підприємство, яке не має бюджету з капіталовкладень, нераціонально використовує кошти  через вкладання їх у всі можливі  справи або ж через імовірність  неправильного вибору менеджерів - фінансування мало перспективних проектів і відкладання на потім програм  із високим потенціалом.

Таким чином, можна стверджувати, що поняття бюджетування - це не тільки планомірний процес складання, розгляду, затвердження бюджетів, а й ефективна  система регулювання та контролю механізму досягнення поставлених  завдань. Бюджетування охоплює всі  сфери фінансово-господарської діяльності підприємства: виробництво, реалізацію продукції, діяльність допоміжних підрозділів, управління фінансовими потоками тощо.

Створити ефективну систему  бюджетування досить складно. Потрібен час для накопичення належного  досвіду. Ефективно налагоджена  система бюджетування на підприємстві дасть змогу не тільки складати ефективні  плани, а й постійно відстежувати їх виконання, якісно прогнозувати фінансово-економічну ситуацію на майбутнє, додасть впевненості  в майбутньому.