Фінансова оцінка інвестиційних вкладень підприємства

За рівнем інвестиційного ризику:

• безризикові інвестиції характеризують вкладення засобів у такі об'єкти інвестування, в яких відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантоване одержання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку;
• низькоризикові інвестиції характеризують вкладення капіталу в об'єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від середнього;
• средньоризикові інвестиції - рівень ризику по об'єктах інвестування цієї групи приблизно відповідає середньоринковому;
• високоризикові інвестиції — рівень ризику по об'єктах інвестування цієї групи звичайно істотно перевищує середньоринковий. Особливе місце в цій групі займають так звані спекулятивні інвестиції, що характеризуються вкладенням капіталу в найбільш ризикові проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу.

За рівнем ліквідності інвестиції:

• високоліквідні інвестиції — до них відносяться такі об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму (як правило, у термін до одного місяця) без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості. Основним видом високоліквідних інвестицій підприємства є короткострокові фінансові вкладення;
• середньоліквідні інвестиції — характеризують групу об'єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в термін від одного до шести місяців;
• низьколіквідні інвестиції — належать об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після значного періоду (від півроку і більше). Основним видом низьколіквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, реалізовані інвестиційні проекти із застарілою технологією, акції окремих маловідомих підприємств, що не котируються на фондовому ринку;
• неліквідні інвестиції — характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані на інвестиційному ринку лише в складі цілісного майнового комплексу).

За формами власності капіталу, що інвестується:

• приватні інвестиції характеризують вкладення капіталу фізичних осіб, а також юридичних осіб недержавних форм власності;
• державні інвестиції характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також коштів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів;
• змішані інвестиції припускають вкладення як частки приватного, так і державного капіталу в об'єкти інвестування підприємства.

За характером використання капіталу:

• первинні інвестиції характеризують використання знов сформованого для інвестиційних цілей капіталу за рахунок як власних, так і позикових фінансових ресурсів;
• реінвестиції являють собою повторне використання капіталу в інвестиційних цілях за умови попереднього його вивільнення в процесі реалізації раніше обраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів чи фінансових інструментів інвестування;
• дезінвестиції являють собою процес вилучення раніше інвестованого капіталу з інвестиційного обороту без подальшого його використання в інвестиційних цілях (наприклад, для покриття збитків підприємства), їх можна охарактеризувати як негативні інвестиції підприємства.

За регіональними джерелами притягнення капіталу:

• вітчизняні інвестиції характеризують вкладення національного капіталу (домашніх господарств чи підприємств державних органів) у різноманітні об'єкти інвестування резидентами даної країни;
• іноземні інвестиції характеризують вкладення капіталу нерезидентами (юридичними або фізичними особами) в об'єкти (інструменти) інвестування даної країни.

За регіональною спрямованістю капіталу, що інвестується:

• інвестиції на внутрішньому ринку характеризують вкладення капіталу як резидентів, так і нерезидентів на території даної країни;
• інвестиції на міжнародному ринку (або міжнародні інвестиції) характеризують вкладення капіталу резидентів даної країни за межами її внутрішнього ринку.

Цей перелік класифікаційних ознак далеко не вичерпує всього різноманіття видів інвестицій підприємства.

Класифікація інвесторів.

Розглянемо класифікацію інвесторів за основними ознаками (табл. 1.2).

Здійснюючи інвестиційну діяльність, підприємство виступає як інвестор.

 

Таблиця 1.2.

Класифікація інвесторів за основними ознаками.

Класифікаційні ознаки	Види інвесторів
За спрямованістю основної діяльності	Індивідуальний Інституціональний
За цілями інвестування	Стратегічний Портфельний
За орієнтацією на інвестиційний ефект	Орієнтований на потоковий інвестиційний доход Орієнтований на приріст капіталу в довгостроковому періоді Орієнтований на позаекономічний інвестиційний ефект
Стосовно інвестиційного ризику	Не схильний до ризику Нейтральний до ризику Схильний до ризику
За менталітетом інвестиційного поводження	Консервативний Помірний Агресивний
За приналежності до резидентів	Вітчизняний Іноземний

 

 

За спрямованістю основної господарчої діяльності:

• індивідуальний інвестор — конкретна юридична або фізична особу, що здійснює інвестиції для розвитку своєї основної господарчої (операційної) діяльності;
• інституціональний інвестор являє собою юридичну особу – фінансового посередника, що акумулює засіб індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, спеціалізовану, як правило, на операціях з цінними паперами. Основними інституціональними інвесторами виступають інвестиційні компанії, інвестиційні фонди тощо.

За цілями інвестування:

• стратегічний інвестор характеризується як суб'єкт інвестиційної діяльності, що ставить своєю метою придбання контрольного пакета акцій (переважної частки статутного капіталу) для забезпечення реального управління підприємством відповідно до власної концепції його стратегічного розвитку;
• портфельний інвестор характеризується як суб'єкт інвестиційної діяльності, що вкладає свій капітал у різноманітні об'єкти (інструменти) інвестування винятково з метою одержання інвестиційного прибутку. Такий інвестор не ставить своєю метою реальну участь в управлінні стратегічним розвитком підприємствами-емітентами.

За орієнтацією на інвестиційний ефект:

• інвестор, орієнтований на потоковий інвестиційний доход – формує свій інвестиційний портфель переважно за рахунок короткострокових фінансових вкладень, а також окремих довгострокових інструментів інвестування, що приносять регулярний потоковий прибуток (наприклад, купонних облігацій);
• інвестор, орієнтований на приріст капіталу в довгостроковому періоді — вкладає свій капітал переважно в реальні операційні активи підприємства, а також у довгострокові фінансові інструменти інвестування (акції, довгострокові безкупонні облігації тощо);
• інвестор, орієнтований на позаекономічний інвестиційний ефект — вкладаючи свій капітал в об'єкти інвестування, ставить перед собою соціальні, екологічні та інші позаекономічні цілі, не розраховуючи на одержання інвестиційного прибутку.

Стосовно інвестиційного ризику інвесторів поділяють так:

• інвестор, не схильний до ризику — характеризують суб'єктів інвестиційної діяльності, що уникають здійснення середньо- і високоризикових інвестицій, навіть незважаючи на справедливе відшкодування зростання рівня ризику додатковим рівнем інвестиційного доходу;
• інвестор, нейтральний до ризику – характеризують суб'єктів інвестиційної діяльності, що згодні брати на себе інвестиційний ризик тільки в тому випадку, коли він буде справедливо компенсований додатковим рівнем інвестиційного доходу;
• інвестор, схильний до ризику. Таким терміном характеризують суб'єктів господарювання, схильних іти на інвестиційний ризик навіть у тих випадках, коли він недостатньо справедливо компенсований додатковим рівнем інвестиційного доходу.

За менталітетом інвестиційного поводження, зумовленого вибором інвестицій за шкалою рівня їхньої прибутковості і ризику, виділяють такі групи інвесторів:

• консервативний інвестор — цим терміном характеризують суб'єкт господарювання, що вибирає об'єкти (інструменти) інвестування за критерієм мінімізації рівня інвестиційних ризиків, незважаючи на відповідно низький рівень очікуваного за ними інвестиційного доходу. Такий інвестор піклується насамперед про забезпечення надійності (безпеки) інвестицій;
• помірний інвестор - таким терміном характеризують суб'єкт господарювання, що вибирає такі об'єкти (інструменти) інвестування, рівень прибутковості і ризику яких приблизно відповідають середньоринковим умовам (за відповідним сегментом ринку);
• агресивний інвестор – цим терміном характеризують суб'єкт господарювання, що вибирає об'єкти (інструменти) інвестування за критерієм максимізації потокового інвестиційного доходу, незважаючи на супутній їм високий рівень ризику.

За приналежністю до резидентів виділяють вітчизняних та іноземних інвесторів. Такий поділ інвесторів використовується підприємством у процесі здійснення спільної інвестиційної діяльності.

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ тенденцій РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ЯК ЧАСТИНИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ

 

2.1. Аналіз майнового стану підприємства

 

Предметом діяльності  приватного підприємства «ПРОМІНЬ» є:  виробництво олії та супутніх продуктів, переробки олійних культур, закупки у населення сільськогосподарських товаровиробників та інших підприємств насіння соняшнику, здійснення торгівельної, торговельно-посередницької та зовнішньоекономічної діяльності, та сушка і прийом на зберігання зерна.

Основним виробництвом ПП «ПРОМІНЬ» є олія соняшникова в асортименті: нерафінована; дезодорована дезодорована виморожена .

Виконаємо аналіз структури та динаміки напрямів використання фінансових ресурсів ПП «ПРОМІНЬ» (таблиця 2.1).

 

Таблиця 2.1

Загальна структура майна та джерела його використання ПП «ПРОМІНЬ» (2010 – 2012 роки)

№ з/п	Вид майна	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Зміна (2011 до 2010)	Темп росту, %	Зміна (2012 до 2011)	Темп росту, %
1	Необоротні активи	5158,0	5138,0	7455,0	-20,0	99,6	2317,0	145,1
1.1	в т.ч. незавершене будівництво	147,0	162,0	490,0	15,0	110,2	328,0	302,5
1.2	основні засоби	5011,0	4976,0	6965,0	-35,0	99,3	1989,0	140,0
1.3	довгострокова дебіторська заборгованість	-	-	-	-	-	-	-
2	Оборотні активи	12992,0	26076,0	25385,0	13084,0	200,7	-691,0	97,4

 

Продовження табл. 2.1

2.1	в т.ч. запаси	1351,0	13035,0	3868,0	11684,0	964,8	-9167,0	29,7
2.1	ДЗ за товари, роботи, послуги	7882,0	4466,0	16643,0	-3416,0	56,7	12177,0	372,7
3	Витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-
4	Необоротні активи та групи вибуття	-	-	-	-	-	-	-
5	Всього майна	18150,0	31214,0	32840,0	13064,0	172,0	1626,0	105,2

 

Загальна вартість майна ПП «ПРОМІНЬ» у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 13064,0 тис. грн. або на 72%, а у 2012 році порівняно з 2011 роком на 1626,0 тис. грн. або на 5%.

Стосовно незавершеного будівництва, спостерігається нарощування підприємством витрат за цією статтею, що говорить про те що підприємство веде будівництво і має кошти для цього. Таким чином у 2010 році такі витрати становили 147 тис. грн., а вже в 2012 році зросли до рівня 490 тис. грн.

У вартості необоротних активів спостерігалося істотні зміни у період з 2010 по 2012 рік ( у 2010 р. зменшення на 0,4% та у 2011 приріст на 45,1%) .

Суттєво протягом досліджуваного періоду змінювалася вартість оборотних активів: у 2011 році вона збільшилась на 13084,0 тис. грн або на 100,7 % порівняно з 2010 роком; у 2012 році – зменшилася на 691,0 тис. грн або на 2,6% порівняно з 2010 роком (рисунок 2.1).

Рис. 2.1. Структура майна ПП «ПРОМІНЬ»

У структурі оборотних активів спостерігаються наступні зміни: дебіторська заборгованість за розрахунками у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 3416,0 тис. грн., тобто темп її росту склав 56,7%, а вже в 2012 р. збільшилась – на 12177,0 тис. грн., тобто її ріст склав 372,7%. Таким чином за отриманими даними можна зробити висновок про те, що в 2011 році підприємство більше працювало з покупцями за системою одночасної оплати товарів та послуг, а вже в 2012 році ситуація змінилася в бік збільшення дебіторської заборгованості, тож можна припустити, що або підприємство збільшило кількість своїх клієнтів, або збільшилися об’єми поставок, або погіршилася фінансова ситуація існуючих клієнтів. В будь якому випадку ситуація збільшення дебіторської заборгованості, якщо її сума за чистою реалізаційною вартістю відповідає первісній є позитивною.