Збутова політики підприємства

У вартісному вираженні  можуть оцінюватися деякі складові соціальних і екологічних корисних результатів і збільшувати величину економічного ефекту. Тому в загальному виді показник економічного ефекту за певний період часу визначається як підвищення вартісної оцінки корисних результатів інновації над витратами, пов'язаними з її розробкою й використанням.

Розрізняють народногосподарський і госпрозрахунковий економічний ефект. Госпрозрахунковий економічний ефект відбиває величину корисного результату в грошовому вираженні, що одержав виробник або споживач інновації. Народногосподарський економічний ефект визначається за умовами виробництва й використання нової техніки й відбиває корисний результат з позиції народного господарства в цілому. З деякими допущеннями він може бути представлений як алгебраїчна сума госпрозрахункових економічних ефектів виробника й споживача даної нової техніки. Залежно від стадії життєвого циклу розробки, а відповідно й вірогідності використаної інформації, розраховують очікуваний (прогнозний) і фактичний економічний ефект.

Можна визначити як вплине рішення відділу маркетингу, змінити  структуру випускаємої продукції, на фінансові результати. Для того щоб урахувати зміни питомої ваги кожного виробу в загальному обсязі реалізації продукції, використаємо наступну формулу:

де Rб — обсяг реалізації продукції (або виторг від реалізації), при якому підприємство не має збитків, а також і прибутку;

n – кількість видів  реалізованих виробів;

Si – ціна реалізації  і-го виробу;

Vi – змінні витрати  розраховуючи на одне і-і виріб;

Ji – частка кожного  виробу в загальному обсязі  реалізації, установлена за рішенням  відділу маркетингу підприємства;

 С – постійні  витрати підприємства.

Підставляючи значення Rб = 52362,7 тис. грн. у формулу (3.11) одержуємо:

Таким чином, за рахунок  зміни структури продукції, що випускається, не міняючи інших факторів, підприємство дістане додатковий прибуток у розмірі 4246,861 тис. грн., що свідчить про раціональну структуру виробленої продукції.

 

 

РОЗДІЛ 4

      ДІЯЛЬНІСТЬ  ПІДПРИЄМСТВА В СФЕРІ ОХОРОНИ  

НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СОЦІАЛЬНОГО 

                          ЗАХИСТУ  ПРАЦЮЮЧИХ

 

Завдання полягає у  сфері охорони праці основні  напрями і завдання у сфері  охорони праці визначені у  українській конституції, Законі України  “Про охорону праці”, Кодексі, законі про працю України, Національної програми з охорони праці 2006-2010 рр.

У українській конституції від 28.06.96 р. (ст. 43) точно, кожен громадянин має право роботу, що включає можливість заробляти собі життя роботою, що він вільно вибирає і що він вільно погоджується; кожен має право належне безпечна й здорові умови праці; використання праці жінок, неповнолітніх на шкідливі їхнього здоров'я роботах забороняється.

Закон України "Про  охорону праці'' визначає основні  тези щодо реалізації конституційні  права громадян охорону їхнього  життя і душевному здоров'ї  у процесі праці, регулює з участю відповідних органів відносини між власником підприємства, заклади і організації, або уповноваженим органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища проживання і встановлює єдиний порядок організації охорони праці Україні.

Державну систему охорони  праці своїм завданням вбачає попередження нещасних випадків і фахових  захворювань. Повністю безпечних нешкідливих  виробництв немає, головне - зведення до мінімуму достовірності від нещасного  випадку чи захворювання робітника, з одночасним забезпеченням комфортних умов за максимальної продуктивність праці.[14,с.70]

Національної програмою  у сфері охорони праці передбачені  удосконалення ОБСЄ і розвиток державної  фінансової системи управління охороною праці, яка сприяти вирішення питань організаційного, матеріально-технічного, наукового і основам правової забезпечення робіт з охорони праці, попередження нещасних випадків з виробництва, професійних захворювань, і пожеж.

Відповідно до ст. 4 закону України “Про охорону праці” від 18.12.02 р. державна політика у сфері охорони праці виходить з наступних принципах:

1.Приоритета життя  і здоров'я, які працюють щодо  результатів виробничої діяльності  підприємства, повну відповідальність  власника за створення безпечних  і нешкідливих умов праці;

2.Комплексного вирішення  завдань охорони праці в основі  національних програм з цих  запитань і з урахуванням інших  напрямів економічної та політики, досягнень у царині науку й  техніки і охорони навколишнього  середовища;

3. Соціальною захисту  працівників, повну компенсацію шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків з виробництва і фахових захворюваннях.

4. Встановлення єдиних  нормативів з охорони праці  всім підприємств, незалежно від  форм власності і деяких видів  своєї діяльності;

5. Здійснення навчання населення, професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників із охорони праці.

Організація праці за охорони праці залежить від виборі та формування такий структури управління охороною праці в підприємстві, яка  найкраще відповідала мети створення безпечних і здорових умов праці. Визначальною і головною функцією управління охорони праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці. Основне завдання охорони праці є забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці в робочих місць.

З вищевикладених завдань  охорони праці, у цьому розділі  проаналізовані умови праці та довкілля, можливі небезпечні й шкідливі чинники  на об'єкті проходження практики –  ПФ «МаО».

Небезпечні й шкідливі виробничі чинники за своєю природою виникнення діляться ми такі групи:

–фізичні;

–хімічні;

–психофізіологічні;

–біологічні.

До фізичних чинників відносяться: рухомі машини та механізми, гострі крайки, високе розташування робочого місця від рівня землі (статі), з висоти чиотлетающие предмети, підвищений рівень шкідливих аерозолів, газів; іонізуючих та інших випромінювань; напруги в електричної ланцюга; напруженості магнітного і електромагнітного полів, статичного електрики; шуму, вібрацій, підвищена чи знижена температура, рухливість, вологість, іонізація повітря, атмосферне тиск, відсутність чи недолік природного світла, пульсація світлового потоку, підвищена контрастність, пряма чи відбитаблесткость.

Біологічні чинники  включають різні біологічні об'єкти: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси,риккетсии,спирохети, гриби), і навітьмакроорганизми (рослин та тварини).

-Психофізіологічні чинники:  фізичні перевантаження (статичні  і динамічні) і нервово-психічні (розумова перенапруга, монотонність  праці, емоційні перевантаження).

-Химичними чинниками є токсичні речовини різногоагрегатного стану: дихлоретан, ацетон, бензол, ксилол, толуолу та інші розчинники; метан, вуглекислий газ, ацетилен, інші гази; лаки, фарби, емалі; лікарських препаратів; побутові хімікати і ще хімічні речовини.

На робоче місце в виробничому цеху лиття пластмас можуть негативно діяти такі фізичні чинники:

1. підвищена і знижена  температура повітря;

2. надмірна запиленість  і загазованість повітря;

3. підвищена і знижена  вогкість повітря;

4. недостатня освітленість  робочого місця;

5. перевищує допустимі  норми шум;

6. шкідливі випаровування.

До хімічно небезпечним  чинникам ставляться такі: роботу з  концентратами при виливки пластмас, пари полімерів..

До психологічно шкідливим  чинникам, яке впливає на оператора  протягом його робочої зміни можна віднести такі:

–нервово - емоційні перевантаження;

–розумовий напруга;

–перенапруження зорового аналізатора.[Дод.Н]

Розслідуванню і обліку нещасних випадків з виробництва  підлягають все нещасні випадки, що відбулися з виробництва з  працівниками та інші особами, які виконують роботи з завданням організації, або індивідуального підприємця, практикантами та інші особами і під час ними трудових обов'язків цьому виробництві: засудженими до позбавлення волі і залучуваними до праці адміністрацією організації та іншими які працюють цього роботодавця.     Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки, які спричинили у себе необхідність перекладу працівника в іншу роботу, тимчасову чи стійку втрату ним працездатності або смерть.

Постраждалий працівник проти неї брати участь у розслідуванні від нещасного випадку.

Несчастними випадками  з виробництва, підлягають розслідування  і обліку, є ті, що відбулися:

- і під час трудових  обов'язків, включаючи час відрядження  та шляхи, під час проведення  дій у сфері підприємства, хоча ще й без доручення адміністрації;

- їсти дорогою роботу  і з роботи з транспорті  підприємства чи орендованому  ним або у власному транспорті, використовуваному за угодою  з роботодавцем в виробничих  цілях;

- протягом робочого  дня біля організації, або за її межами (зокрема під час встановлених перерв),

оціальній та перебіг  часу, який буде необхідний приведення до ладу знарядь виробництва, одягу, перебування у душі до початку  і після закінчення роботи, і навіть і під час понаднормової роботи у вихідні і неробочі святкові дні;

- використовувати з  залученням працівника у порядку  до брати участь у ліквідацію  наслідків катастрофи, аварії, і  інших надзвичайних подій природного  чи техногенного характеру;

- при аваріях на  виробничому об'єкті, устаткуванні;

- на транспортному  засобі, території вахтового селища, під час змінного відпочинку;

- у час у власному  легковому транспорті, є розпорядження  адміністрації з його спрямування  службових поїздок;

- у час через нанесення  тілесних ушкоджень іншою особою або навмисного вбивства працівника у виконанні їм трудових обов'язків.

Коли нещасний випадок  стався у побуті чи з дорозі роботу чи з роботи на транспорті підприємства, не розслідується по Положення й  оформляється актом довільній форми.

До причин нещасних випадків з виробництва належить і гострі професійні захворювання, теплові удари, опіки, ушкодження від контакту з тваринами і комахами, і навіть при стихійних лих.

Професійні захворювання, що виникли внаслідок тривалого  впливу виробничих чинників, не розслідуються, їх встановлюють медичні органи.

Не підлягають обліку, як нещасні випадки з виробництва, самогубства, природна смерть, травми злочинних дій самого працівника. Травми від сп'яніння чи дій, що з  сп'янінням, враховуються з виробництва  як нещасні випадки.

У розслідуванні від  нещасного випадку з виробництва  у створенні роботодавець негайно  створює комісію у складі щонайменше трьох людей. При формуванні комісії  дотримується принципу рівності представництва зацікавлених сторін перебуває і  обов'язковості присутності особи, забезпечує професіоналізм і неупередженість розслідування. До складу комісії включаються фахівець з охорони праці, або обличчя, призначені відповідальних організацію роботи з охорони праці наказом роботодавця, представники роботодавця, представники профспілкового органу чи іншого уповноваженого працівниками представницького органу, уповноважений з охорони праці. Комісію очолює роботодавець чи уповноважений їм представник. Склад комісії стверджується наказом роботодавця. Керівник, який відповідає за безпеку праці в ділянці ,де стався нещасний випадок, у складі комісії не включається.

У розслідуванні від  нещасного випадку з виробництва  у роботодавця - фізичної особи беруть участь зазначений роботодавець чи уповноважений  його представник, довірена особа постраждалого, фахівець з охорони праці, котрі можуть залучатися до розслідування від нещасного випадку і договірній основі.

Нещасний випадок з  виробництва, який стався з обличчям, спрямованим до виконання робіт  до іншого роботодавця, розслідується комісією, освіченою роботодавцем, яка має стався нещасний випадок. До складу даної комісії входить уповноваженого представника роботодавця, який направив та людина.Неприбитие чи невчасне прибуття зазначеного представника перестав бути основою зміни термінів розслідування. [Дод.П]

Нещасний випадок, який стався з працівником організації, виробляючої роботи з виділеній  ділянці інший організації, розслідується  і враховується організацією, що виконує  ці роботи. І тут комісія, яка проводила  розслідування від нещасного випадку, інформує керівника організації, біля якої проводилися ці роботи, про свої висновки.

Нещасний випадок, який стався з працівником і під  час роботи з сумісництву, розслідується  і враховується за місцем, де здійснювалася  робота з сумісництву.