Українсько-французьке співробітництво

У хімічній промисловості  діє значне кількість великих  підприємств, що пов'язано з необхідністю значних капіталовкладень для досягнення конкурентоспроможності виробництва. Найбільшою в галузі є державна хімічна компанія "Рон - Пуленк", націоналізована 1981 року, стабільно входить у 20-ку найбільших промислових компаній країни. Серед парфумерно - косметичних фірм, яких на французькому ринку діє близько 300, абсолютним лідером є компанія "Л'Ореаль", що входить за розміром консолідованих продажів до числа 10 найбільших хімічних компаній країни.

Серед інших великих хімічних компаній - "Елф-Акутен", "Сен-Гобен-Понт-а-Мусон". Окрім вже згаданої парфумерно-косметичної продукції, хімічна промисловість Франції випускає мінеральні добрива, синтетичний каучук, шини, пластмаси, синтетичні волокна, засоби побутової хімії, медикаменти. Підприємства орієнтуються переважно на поклади хімічної сировини (Ельзас, Лотарингія), однак для електрохімічної галузі важливими є джерела виробництва дешевої електроенергії , а основна хімія тяжіє до центрів нафтопереробки. Великим вузлами та центрами хімічної промисловості Франції є Париж, Ліон, Страсбург, Монлюсон, Клермон-Ферран, Марсель та в цілому північний схід країни. Як експортер хімічної продукції Франція посідає 3-є місце в світі [21].

Легка промисловість здавна займала значне місце у структурі  французької економіки, яка наразі, проте, перебуває у стані занепаду та розвивається на імпортованій сировині. Підприємства текстильної промисловості розміщені в трьох основних районах: Північ Франції (вовняна, лляна, бавовнопрядильна, джутова галузі), Вогези та Ельзас (бавовняна промисловість), Ліон (виробництво синтетичних волокон і тканин). Центрами трикотажної промисловості є Париж, Труа, Рубе. Париж історично вважається центром високої моди (статус "світового законодавця мод"). У галузі зайнято понад 300 тис.осіб.

Франція значною мірою  забезпечує внутрішній ринок деревини за рахунок власного лісопиляння  хвойних порід, які промислово вирощуються. Значним є виробництво паперу і картону (7 млн т на рік).

Харчова промисловість Франції  налічує близько 4 тис. підприємств, з них 3,5% припадає на долю великих, а 14,6% - середніх підприємств, які розміщуються переважно у невеликих містах та сільській місцевості. Велику роль у цій галузі відіграють виробничі кооперативи. Найбільшою харчосмакової компанією є БСН, яка за величиною продажів входить у 20-ку провідних промислових компаній Франції. Виробляється понад 70 млн.т м'яса, 5 млн.т цукру, 500 тис.т масла, 5,5 млн.т вина тощо [23].

3.8 Електронна комерція

 

Електронна комерція або  онлайн-продаж, означає, що обмін товарами і послугами між двома особами на комп'ютерні мережі , в тому числі Інтернету . У Франції, професіоналів галузі зібралися в федерації електронної комерції та дистанційної торгівлі ( FEVAD ).

Електронна комерція не обмежується  однією мережою Інтернет. У контексті міжнародних торгових компаній, були використані протягом багатьох років Тип мережі ( EDI ). Електронні операції здійснюються також в мобільних мережах. Ми говоримо про мобільної комерції (мобільна комерція). Зокрема, у Франції, з 1980 року, Minitel дозволила розвитку електронних початку операції пропонованих послуг в Інтернеті сьогодні.

У Франції, електронна комерція вперше розроблені на основі Minitel [34].

Електронні кордони  торговлі в рамках Європейського Союзу. Під час глобалізація, інтернет став великим засобом для електронної комерції. Тим не менше, питання, пов'язані з покупкою товарів за кордоном виявити проблеми, в тому числі судових розглядів.

Країни Європи зі свого  боку повинні записати своє національне  законодавство директиви , що впливають цій області, що робить рівномірний правила застосовні у відносинах між кожною країною Європейського Союзу.

У B2C і коли покупка відбувається за межами Європейського Союзу , слід бути обережним, щоб знати, що ми робимо бізнес , і знати умови продажу. У разі серйозної суперечки, єдиним виходом буде подавати скаргу і в країні покупця, і країні продавця. Французький закон захищає споживача , заявивши, що покупець не може бути позбавлений права на подачу скарги в своїй країні проживання.

Здається, краще також  ідеї законом країни, в якій продавець  перебуває.

Коли справа доходить до B2B , споживчого права , а залишає місце для право торгівлі на міжнародному рівні.

Якщо продукт придбаний  за кордону, митні збори і ПДВ (або еквівалент) повинні бути оплачені, як якщо б продукт був придбаний на національному грунті.

На практиці:

за всі покупки, зроблені в рамках Європейського Союзу , немає ніяких митних зборів і ПДВ, який застосовується в тому, що в країні придбання. Це може бути варто купувати в європейських країнах, в тому числі ПДВ нижче (наприклад, коли один з Німеччини було 15%). Увага до Франції, заморські департаменти і території вважаються територіями експорту в порівнянні з метрополії за всі покупки, зроблені за межами ЄС , митні збори і ПДВ сплачуються на в'їзд на територію. Так як покупець зазвичай не присутній, коли управління переходить кордон (найчастіше це аеропорт), поштові послуги присяжного для збору цих податків. Загалом, ці податки застосовуються у вигляді пакету або глобальної (вартість продукту + доставка, наприклад), які можуть renchérir набагато остаточної вартості покупки. Приватні компанії краще організовані для цієї роботи, що традиційні поштові послуги.

Електронні продукти часто  зупиняють і оподатковують на кордоні. Тільки книги, які виграють від ПДВ та митних зборів дуже низько, ніколи не блокується поштової служби, так як вартість відновлення буде вище, ніж податки самі[35].

 

Вплив на навколишнє середовище і матеріально-технічні проблеми. Символ "віртуальні" або "нематеріальні" електронна торгівля може означати, що продажі онлайн є екологічно чистим. Деякі дослідження, проте лише небагато, на жаль, як правило, сумніваються в доброчесного ефектів електронної комерції в цій області. За даними дослідження, на інтернет-продажів книг в США, 73 мегаджоулей (МДж) за фунт споживаного електронної комерції, в той час як тільки 53 МДж в традиційній торгівлі, в Японії, в Токіо , електронна комерція вимагає 9,3 МДж за фунт у той час як традиційна торгівля споживає 1,6 МДж .

Дослідження з міської мобільності стійкого тематичного показують, що поставки товарів у місті є одним з основних CO 2 (більш ніж на третину міських викидів), NOx, твердих часток і шуму в місті , а також затори . Для розвитку інтернет-продажів робить позитивний вплив, необхідно, щоб рішення були знайдені на кінець ланка ланцюга .

Оптимізація ланцюжка поставок , включаючи поставки угруповання йде поставка точки, розташовані близько до клієнтів. Великі компанії пошта розробили способи розподілу реле пунктів , через спеціалізовані дочірні компанії Mondial Relay ( 3 Suisses Міжнародний ) Sogep ( La Redoute ), або Distrihome ( Yves Rocher ) .

Нема офіційної статистики по електронній комерції у Франції, але оцінки, засновані на різних джерелах: панелі eshops, кількість транзакцій по кредитних картах, платіжні платформи. У Франції, електронна комерція угод на суму близько € 20 млрд і € 25 млрд, якщо ми включають банківські і торгівля цінними паперами на сайті (джерело: ACSEL). Електронна комерція становить менше 5% від загального обсягу роздрібної торгівлі у Франції. Цей відсоток дуже схожий на ті європейські країни. США, було підраховано, що електронна комерція становить 6% від роздробу в 2008 (джерело: NBER)[13].

Безпека продавця відповідальність та правові аспекти. Шатель закону від 3 січня 2008 року у Франції посилила захист електронної споживачів. Фахівці дистанційної торгівлі повинні вказати дату доставки і в разі затримки більш ніж на тиждень, споживач може розірвати порядку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відшкодування сум, сплачених повинна втрутитися якомога швидше і не пізніше ніж через 30 днів після дати, на які споживач здійснює це право. Контракт пропозицію необхідно вказати наявність права відмови, його потенційні обмеження, або навіть його відсутність. Відшкодування форму, щоб мати не може бути нав'язано. Послуги, які контролюють виконання замовлення, здійснювати права відмови або оновити гарантії не можуть бути перевантажені[34].

Електронна комерція призводить до набору запитань про сумісності комп'ютерів між системами з клієнтів і постачальників , а також фінансові установи, що беруть участь в правилах.

Взаємодія комп'ютера заснована  більше на використання метаданих у  більшості компонентів комп'ютера (мова XML , бази даних, ERP-систем , які можуть бути пов'язані з електронної комерції в режимі реального часу синхронізації даних BI та OLAP гиперкубов, і т.д..).

Французький уряд ввів в дію з 2008 року багато правових норм, з одного боку, обмежити приплив піратські сайти і, з іншого боку налаштований як податок на компанії.

У Франції, Grenelle II додає (в 2010), коли вони продаються під одним брендом у дилера, він повинен "забезпечити або сприяти збору, видаленню і переробці відходів електричного електронна заміна та людина, яка виробляє, імпортує і виробляє на внутрішньому ринку устаткування (...) незалежно від використовуваного методу продажу, включаючи продажу відстань і електронних продажів "[35] .

4. Іноземна підприємницька діяльність у Франції

4.1 Регулювання іноземних інвестицій і валютний контроль

 

 Фінансові відносини Франції з закордоном здійснюються вільно, з дотриманням усіх міжнародних зобов'язань, підписаних країною. Разом з тим, Французька держава залишає за собою право видавати попередні дозволи, вимагати пред'явлення декларацій і контролювати:

 1.а) рух капіталів, будь-які розрахунки з закордоном, обмінні

операції;

 в) капіталовкладення  за кордон і їхню ліквідацію;

 с) іноземні інвестиції  у Францію і їхню ліквідацію.

 2. Контролювати кредити, надані іноземним державам.

 3. Бути посередником при проведенні операцій, перерахованих у пункті 1.а.

Загальний контроль за іноземними інвестиціями покладений на Міністерство економіки, фінансів і бюджету, але основним і безпосереднім органом, що займається координацією фінансових відносин країни з іноземними державами і регулюванням потоку прямих іноземних інвестицій, є Директорат казначейства цього міністерства.

 В французькому законодавстві існує чітке розмежування між прямими й іншими іноземними капіталовкладеннями. Поняття прямих інвестицій містить у собі покупку, створення або розширення фондів підприємства або його філії; всі інші операції, зв'язані з встановленням або збільшенням контролю над компанією, що працює в області промисловості, сільського господарства,торгівлі, фінансів або нерухомого майна, незалежно від її юридичної форми, або з розширенням діяльності компанії, що вже знаходиться під іноземним контролем.

 Під іншими інвестиціями розуміються головним чином інвестиції фінансового характеру: позики і гарантії, надані нерезидентами французьким резидентам, що не відносяться до прямих інвестицій; портфельні інвестиції; покупка матеріальних цінностей високої вартості (судів, літаків і д. р.), а також інвестиції в нерухомість для особистого користування або перепродажу. ДО "інших інвестицій" застосовується більш пільговий режим регулювання, чим до "прямих"[36, c.87-93].

Поняття прямих інвестицій тісно зв'язано з поняттям контролю. Основним критерієм підконтрольного підприємства є більш ніж 20%-на участь у його капіталах. Тому французька фірма вважається находящейся під іноземним контролем, якщо понад 20% її капіталу належить закордонній фірмі або французькій фірмі під іноземним контролем.

Отже, будь-яка операція, націлена на збільшення розміру іноземної участі понад зазначену межу, розглядається як прямі інвестиції Для здійснення прямих інвестицій у французьку фірму фізичною особою, що постійно проживає за кордоном, або юридичною особою, що знаходиться не на території Франції, або французькою компанією, що знаходиться під іноземним контролем, або французьким відділенням

іноземної компанії варто направити декларацію про наміри в міністерство економіки, фінансів і бюджету. Відповідно до декрету від 21 травня 1987 року найбільш пільговий режим поширюється на інвесторів із країн ЄС. (У даному випадку підконтрольної

вважається компанія, у якої понад 50% капіталу і вирішальне право голосу

належить резидентам із країн ЄС).

Для більшості операцій, зв'язаних зі здійсненням прямих інвестицій на території Франції, як і раніше потрібне попереднє повідомлення про наміри або попередній дозвіл . "Попередній дозвіл " необхідно при здійсненні інвестицій, що перевищують 10 мільйонів французьких франків у діючу французьку компанію, непідконтрольну іноземному капіталові. Якщо компанія вже знаходиться під іноземним контролем, то обмеження в 10 мільйонів французьких франків знімається . Адміністрації надається

місячний термін для винесення рішення, і, якщо немає серйозних порушень діючого законодавства, то відповідь у більшості випадків позитивний. Крім того, особливого дозволу влади (стаття 4 декрету номер 67-68) вимагають іноземні капіталовкладення (у тому числі з країн ЄС), у виробництво і торгівлю зброєю, військовим спорядженням і вибуховими речовинами, у банківську справу і страхування, у видавничу справу і

підприємства зв'язку, радіо і телебачення, у транспорт, енергетику і видобуток корисних копалин, у сферу охорони здоров'я і соціального забезпечення і ряд інших областей . Термін відповіді адміністрації на запити за даними інвестиціям коливається в межах від одного до двох місяців у залежності від сфери додатка іноземного капіталу[37].