Теоретичні питання сутності прибутку на підприємстві

Повторний (на роботах  з підвищеною небезпекою) 1раз в 3місяці, для решти робіт 1раз в 6місяців.

З людьми, що мають  прогули ведеться виховна робота, випадки прогулів розглядають на засіданнях комітету профсоюзу. Порушники  трудової і виробничої дисципліни, порушникам суспільного порядку-приймаються  різні міри дисциплінарних покарань і суспільного впливу.

За 4 місяці 2011року ДП шахтою «Бужанською» видобуто 25985 тонн вугілля не додано до плану з початку року 13215тонн, план проходження гірничих виробок виконаний на 112%, від реалізації заробітних коштів на суму 2528 тис. грн. при собівартості товарної продукції 2552тис.грн., збитки від реалізації товарної продукції складають 24 тис.грн.

Рівень рентабельності становить – (-35%).

Причинами недовиконання  плану стало старе обладнання, відсутність запчастин для посадочного  кріплення «Спутник», конвеєрів  СП-202, а також недостатня кількість електродвигунів і насосів та недокомплект основного вибою.

На шахті  з початку 2011 року було проведено 2 тендери  по закупівлі матеріалів, машин та механізмів для обладнання лав 440 та 441 на суму 748 тис. грн. та 800тис.грн. При виділенні коштів на придбання обладнання, шахта буде мати можливість виконати виробничий план та нарощувати темпи виробництва.

При плані 887 чол. Фактично на шахті працює 712 чол. Недокомплект за 4 місяці склав 175 чол. В тому числі  по основних професіях: ГРОВ-33 чол., прохідники-7чол.

За 4 місяці 2011року на електрику було відвантажено 16095 тонн вугілля, іншим споживачам 769тонн вугілля. В загальній реалізації по нарядах вуглезбуту відвантажено 16864 тонн вугілля, а по прямих договорах 3125тонн вугілля. Форми розрахунку були: бартерні угоди і грошові кошти. В 2012 році планується відвантаження на електрику в розмірі 80% від реалізації, та іншим споживачам.

 

Удосконалення організаційної структури підприємства 

На шахті  «Бужанська» планується ряд заходів для вдосконалення організаційної структури підприємства.

Для більш ефективного  управління кадрами усім працівникам  шахти присвоєні особисті табельні номери, за якими здійснюється табельний  облік. Табельний облік забезпечує контроль за своєчасною явкою працівників на роботу, виявлення запізнень і прогулів, контролює працівників, які знаходяться на чергових відпустках та у відпустках по тимчасовій непрацездатності. Дані обліку є джерелом інформації по списковий та явочний склад працівників на підприємстві, про відпрацьований час і невиходи на роботу.

На основі табельного обліку складаються змінні рапорти, у яких проставляються фактично відпрацьований час кожним робітником. Табельний  облік укріплює труддисципліну на шахті.

На шахті планується ряд заходів щодо підвищення кваліфікації працівників. Влаштовуються навчальні курси в Нововолинському учбово-курсовому комбінаті з відривом від виробництва на основі гірничої спеціальності.

Механізм управління прибутком будується на системі  аналізу, який отримав назву «залежність витрат, обсягу реалізації і прибутку». Ця система дозволяє виявити роль окремих факторів в формуванні прибутку і побудувати цілісний механізм управління цим процесом. В умовах беззбиткового обороту прибуток від реалізації дорівнює нулю. Отже, в цій ситуації маржинальний прибуток буде дорівнювати постійним витратам, тобто

М=О+F і М=F                                                                                          (3.1)

 

 

Оскільки М=В  – Взм., то цей вираз можна представити  в наступному вигляді:

М=N*Ц – N*Рзмін                                                                                     (3.2)

де: N – кількість випущеної продукції,тонн;

Ц – ціна одиниці  виробу;

Рзмін. – змінні витрати на одиницю продукції.

Звідси: F=Ц*N – N*Рзмін.  і  N=F/(Ц – Рзмін.)                                       (3.3)

Тут «N» - точка беззбитковості в натуральному виражені.

Вираз Ц –  Рзмін. – це маржинальний прибуток на одиницю продукції.

Розглянемо  на прикладі, якщо ми маємо можливість заключити договір на поставку 350 500тонн вугілля по ціні – 445,83грн. Змінні витрати на одиницю продукції складають 130 грн. Сума постійних витрат – 107047тис.грн. Розраховуємо мінімальний обсяг замовлення в натуральних вимірниках, який гарантує беззбитковість виробництва:

N= 107047000/445,83 – 130=338 938,67 (тонн)                                      (3.4)

І в грошовому  вираженні: 338 938,67*445,83=151 109 027,25(грн.) З цього ми робимо висновок що дане замовлення є вигідним для підприємства. Покриття витрат забезпечено продажом 338 938,67тонн. Продаж решти 11 561,33тонни принесе прибуток в розмірі 3 651 414,8грн.(11561,33*(445,83-130)).  Маржинальний прибуток на одиницю продукції 445,83-130=315,83грн.

Отже, маржинальний прибуток на одиницю продукції товару можна визначити як різницю між його ціною і змінними витратами:

ПМ=Ц – Рзмін.                                                                                         (3.5)

Економічну  сутність маржинального прибутку можна  виразити в вигляді суми прибутку на одиницю продукції і частини постійних витрат, включених в повну собівартість виробу:

ПМ=Пб+F/N                                                                                            (3.6)

В нашому випадку: F/N=107 047 000/350 500= 305,41                       (3.7)

                                   Пб=445,83-(130+305,41)=10,42                          (3.8)

                                   ПМ=305,41+10,42=315,83                                  (3.9)

З приведених вище формул можна вивести ряд нових  формул, які дозволятимуть здійснювати будь які варіантні розрахунки.

Якщо наприклад  ми будемо вимушені у зв’язку з  ринковою коньюктурою знизити ціну до 400 грн. але бажає отримати такий  самий прибуток, що при ціні 445,83, то можна користуватись наступною  формулою:

N= ,                                                                  (3.10)

де: Прп –  прибуток, отриманий підприємством  при тій самій ціні.

N= 107 047 000/(400-130)+3 651 414,8/(400-130)= 396 470,37+13 523,76= 409 994,13 тонн.                                                                                             (3.11)

З прикладу видно  що маржинальний прибуток на тонну  складе 270грн., а точка беззбитковості перемістилась з 338 938,67тонн до 396 470,37тонн і щоб отримати попередній прибуток необхідно отримати додаткове замовлення на 59 494,13тонн.

Однак, частіше  всього в ринковій економіці визначаючим  являється величина замовлення. Тому можливі різні варіанти розрахунку, які можуть включати зниження і змінних, і постійних витрат, а також зміну ціни продажу:

В розглянутому прикладі при зниженні ціни до 400грн. точка беззбитковості перемістилась  на 396 470,37тонн, а замовлення, припустимо буде дорівнювати 200 000тонн. Можуть бути різні варіанти:

а) у випадку  коли ми не знайшли кращого варіанту ніж знизити постійні витрати, це можливо при економії затрат на опалення, освітлення, або здачу в оренду невикористаного приміщення. Отримаємо:

Fн= N*(Ц-Рзмін),                                                                                   (3.12)

де: Fн – необхідна величина постійних витрат для збереження беззбитковості.

Fн= 200 000*(400-130)= 54 000 000 грн. тобто, як мінімум нам необхідно знизити постійні витрати на 53 047 000грн.                                                (3.13)

б) можна піти іншим шляхом і знизити змінні витрати, отримаємо:

Рзмін.н.=(N*Ц-F)/N,                                                                              (3.14)

де: Рзмін.н –  необхідна величина змінних витрат для збереження беззбитковості.

Рзмін.н=(200 000*400-107 047 000)/200 000= -135,24 грн., в цьому випадку ми бачимо, що шляхом зниження постійних витрат маржинальний прибуток в нас складе:400+135,24=535,24 грн.,а точка беззбитковості 107047000/535,24= 199 998,13 тонн.

в) Припустимо, що нам вдалось знизити постійні витрати до 90 020 000, а змінні на одиницю до 100 грн. тоді:

N=90 020 000 / (400-100) = 300 066,7 тонн,                                         (3.15)

Тобто точка  беззбитковості змінилась на 300 066,7 тонн , у цьому випадку підприємство опиниться у збитку.

г) якщо всі ці варіанти по певним причинам не підходять  як в нашому випадку, то потрібно знайти мінімальну ціну, яка забезпечить  беззбиткову роботу:

Ц= (F+N*Рзмін)/N=(107 047 000+200 000*130) / 200 000= 665.24грн., знижувати ціну не можна і необхідно при можливості заключаючи договір підвищити ціну до наприклад 700грн., тоді точка беззбитковості буде дорівнювати 187 801,75тонн .

д)Можемо припустити, що ми обмежимось лише об’ємами замовлення, тобто замовлення поступило не 350 500тонн вугілля, а на 175 250тонн, ставимо задачу визначити ціну при якій ми будемо мати прибуток як у попередньому випадку. Знаходимо необхідну ціну:

Ц=(F+Прп+Рзмін.*N)/N,                                                                     (3.16)

де: Пппр – прибуток, отриманий при попередньому замовленні.

Ц=(107 047 000+3 651 414,8+130*200 000)/200 000= 683,49грн.

В цьому випадку  маржинальний прибуток буде дорівнювати 683,49-130= 553,49грн.

Точка беззбитковості: 107 047 000/553,49= 193 403,67тонн, а прибуток (200 000-193 403,67)*(400-120)=1 846 972,4 грн.

Приведені вище приклади показують можливості використання маржинального прибутку для гнучкого управління витратами і прибутком, дозволяють зрозуміти залежність прибутку від зміни цін, змінних і постійних витрат, обсягів замовлення і т.д., але їх можна використовувати, в основному, в навчальних цілях, так як практичне їх використання обмежене ситуацією, коли випускається одна назва виробів і неприродне в умовах багатономенклатурного виробництва.

Формування  механізму управління витратами  в системі «обсяг реалізації –  витрати – прибуток» представляє  великий інтерес для підприємства, працюючих в умовах ринкових відносин. Негативна ситуація, яка склалась на більшості підприємств по показникам прибутку і рентабельності потребує чіткої систематизації підходів до прийняття рішень по управлінню витратами і прибутком. Одним із інструментів цього механізму являється «операційний лівередж».

Загальновідома  позиція, що дія операційного лі вереджу  знаходить проявлення в тому, що будь які зміни виручки від  реалізації завжди породжує більш вагому зміну прибутку. Це пояснюється тим, що при рості обсягу реалізації пропорціонально збільшуються змінні витрати, а постійні залишаються незмінними, тому відносний приріст прибутку для даної зміни обсягу збільшиться в більшій степені.

Розраховуємо  цей показник наступним чином:

Еоп= ВОП/ ОР,                                                                                   (3.17)

де: Еоп –  ефект операційного важеля, який досягається  при конкретному значенні його коефіцієнту  на підприємстві;

ОР – темп приросту обсягу реалізації продукції (в%);

ВОП – темп приросту валового операційного прибутку (в%).

Він представляється  такими двома модифікаціями:

Еол= МП/ ОР;                                                                                        (3.18)

Еол= МП/ ВОП,                                                                                    (3.19)

де: МП – темп приросту маржинального прибутку, в%.

Діло в тому, що сутність механізму дії операційного важеля заклечається в тому, що знаючи конкретну величину сили операційного важеля, ми можемо визначити, наскільки збільшиться (знизиться) прибуток при відповідному збільшенні (зниженні) виручки від реалізації продукції.

Припустимо  при рості виручки від реалізації на 20%, прибуток збільшується на 32%, тобто Еол =1,6.

Силу впливу операційного важеля ми розраховуємо по формулам:

W= М/П'    або    W=1+F/П,                                                    (3.20)     (3.21)

де: М – маржинальний прибуток по підприємству;

П – прибуток підприємства до оподаткування;

F – умовно-постійні витрати по підприємстві.

                                                                                                      Таблиця 3.1

Розрахунок  сили впливу операційного важеля

Знаючи, що в  першому періоді W=1,6 ми можемо прогнозувати, на скільки збільшиться прибуток при росту виручки на 20%.

Приріст прибутку в % визначається по формулі:

П%= В%*W,                                                                                        (3.22)