Теоретичні питання сутності прибутку на підприємстві

Вступ

В умовах ринкової економіки отримання прибутку є  безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює певні гарантії для подальшого існування та розвитку підприємства. Кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає, який прибуток, який дохід воно зможе отримати. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків.

Мето даної  роботи є спроба виявити сутність прибутку, його види , фактори збільшення, роль та місце в економіці.

Для досягнення цієї мети мною вирішувались наступні завдання:

• Розглядалось питання сутності прибутку на підприємстві;
• Визначались основи планування прибутку на підприємстві;
• Аналізувалось формування і розподілення прибутку на державному підприємстві.

Предметом курсової роботи є економічні відносини з приводу формування і розподілу прибутку на підприємстві.

Об'єктом  курсової роботи виступає прибуток як фінансовий результат господарської діяльності підприємства.

Курсова робота складається з :вступу, основної частини і висновку. У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовані основні результати курсового дослідження.

Розділ 1 Теоретичні питання сутності прибутку на підприємстві

1.1 Роль  і місце прибутку в економіці  підприємства

Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства.

Прибуток як головний показник ефективності діяльності підприємства виступає і як критерій визначення рівня виплат дивідендів, як визначальний фактор при встановленні рівня заробітної плати і винагороди адміністрації.

Прибуток  є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково - технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Тобто прибуток як економічна категорія відбиває дохід, який створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності.

У положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” надані наступні визначення прибутку та збитку:

- прибуток - це  сума, на яку доходи перевищують  пов'язані з ними витрати;

- збиток - це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Прибуток являє  собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо господарську діяльність усього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене  відтворення. За рахунок його виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими підприємствами. У такий спосіб прибуток стає найважливішим показником оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства.

 Прибуток характеризує кошториси його ділової активності й фінансове благополуччя.

За рахунок  відрахувань від прибутку в бюджет формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних і місцевих органів влади, і від їхнього збільшення значною мірою залежать темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства й в остаточному підсумку підвищення життєвого рівня населення.

Прибуток являє  собою різницю між сумою доходів і збитків, отриманих від різних господарських операцій. Саме тому вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств.

Головне призначення  прибутку в сучасних умовах господарювання – відбиття ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства. Це обумовлено тим, що у величині прибутку повинне знаходити висвітлення відповідність індивідуальних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією своєї продукції й виступаючих у формі собівартості, суспільно необхідних витрат, непрямим вираженням яких повинна з'явитися ціна виробу. Збільшення прибутку в умовах стабільності оптових цін свідчить про зниження індивідуальних витрат підприємства на виробництво й реалізацію продукції. В працях багатьох вчених (зокрема Вуда Ф., Бланка І.А., Вальтера С.Б., Лішанського М.Л. та ін.) присутня думка, що метою створення будь-якого підприємства є отримання прибутку.

За умов ринкової економіки отримання максимально можливої суми прибутку є метою будь-якого виробництва, таке бажання максимізації прибутку визначається його роллю в системі економічних відносин:

1. Прибуток є  основною метою підприємницької  діяльності і мірилом її

ефективності.

2. Прибуток є  основним джерелом формування  фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток.

3. Прибуток є  носієм захисної функції підприємства від загрози банкрутства та головною передумовою зростання ринкової вартості господарюючого суб’єкта.

4. У прибутковій  роботі підприємства зацікавлене суспільство, бо прибуток підприємства є фундаментом економічного розвитку країни, джерелом задоволення соціальних потреб в зв’язку з тим, саме отримання прибутку забезпечує надходження до бюджету податків і платежів.

Як наголошувалось вище, прибуток є мірилом успіху діяльності підприємства, основою для прийняття інвестиційних рішень - джерелом виплати дивідендів, поповнення різних видів капіталу, умовою залучення позикових коштів. Однак, на нашу думку, слід виділити соціальну функцію прибутку, що сформувала б нове мислення підприємців щодо забезпечення не лише власного добробуту, а й підтримання соціально незахищених верств населення шляхом добровільного перерозподілу отриманого у виробництві результату. Така практика не є новою для країн розвинутої економіки, де підприємці зацікавлені у такому перерозподілі через заходи державного стимулювання (зниження податкового тиску, пільги і т.д). Тим не менше, на нашу думку, не дивлячись на низьке державне стимулювання підприємницьких соціальних ініціатив, досягнення такої перспективи у вітчизняній економіці є вкрай необхідним вже у найближчі роки, оскільки гонитва за власною вигодою є кінечною, якщо не формувати нове бачення ролі прибутку для суспільства в цілому.

При цьому в  сучасних умовах підвищується значення прибутку як об'єкта розподілу, створеного в сфері матеріального виробництва чистого доходу між підприємствами й державою, різними галузями народного господарства й підприємствами однієї галузі, між сферою матеріального виробництва й невиробничою сферою, між підприємствами і його працівниками.

Робота підприємства в умовах переходу до ринкової економіки  пов'язана з

підвищенням стимулюючої  ролі прибутку. Використання прибутку в якості основного оціночного показника  сприяє росту обсягу виробництва  й реалізації продукції,підвищенню його якості, поліпшенню використання наявних виробничих ресурсів.

Посилення ролі прибутку обумовлено також діючою системою його розподілу, відповідно до якої підвищується зацікавленість підприємств у збільшенні не тільки загальної суми прибутку, але й особливо тієї його частини, що залишається в розпорядженні підприємства й використається як головне джерело засобів, що направляють на виробничий і соціальний розвиток, а також на матеріальне заохочення працівників відповідно до якості затраченої праці.

Таким чином, прибуток відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посилення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих  результатів діяльності свого підприємства. Подальше посилення розподільної й стимулюючої ролі прибутку пов'язане з удосконалюванням його механізму розподілу[3,стор.161-165].

1.2 Сутність  і види прибутку підприємства

Прибуток, як економічна категорія, являє собою форму  частини новоствореної вартості - додаткового продукту. Як рахункова величина, прибуток являє собою різницю між відпускною ціною продукту і його повною собівартістю, а також витратами, визначеними законодавством України. У випадку, коли ціна нижча від собівартості, їх різниця складає величину збитку.

Відповідно  до Закону України "Про підприємства в Україні" отримання прибутку є метою діяльності комерційних  підприємств. Об'єм прибутку і його зростання визначають можливості розвитку підприємств, можливості збільшення доходів  акціонерів (девідентів), збільшення коштів, що виділяються на матеріальне заохочення працівників підприємства. Об'єм і прибуток і його зростання визначають конкурентоздатність підприємства, його можливості розраховуватися з банком, постачальниками, державним бюджетом, інвестиційними фондами. Падіння обсягу прибутку, збиткова діяльність веде підприємство до банкротству. Тому об'єм прибутку і формований на його

основі рівень рентабельності капіталу є показниками  здоров'я підприємства.[1.стор.191]

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства. Автори В.А.Сідун та Ю.В.Пономарьова пропонують ще такий перелік визначень прибутку підприємства:

• найважливіша економічна категорія;
• основна стратегічна мета підприємства;
• основна умова функціонування підприємств в ринковій економіці;
• основне фінансове джерело розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази та продукції, усіх форм інвестування;
• джерело сплати податків;
• основний результативний показник діяльності підприємства;
• економічний показник, який об’єднує інтереси держави, підприємства, господарюючих суб'єктів, працівника та власника;
• кінцевий результат діяльності підприємства, його отримання - обов'язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та укріплення його конкурентоспроможності на ринку.[2.стор.385-386]

Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

В умовах ринку  прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан.[4.стор.346] На мою думку перше визначення є більш доступним і легшим для розуміння, а також найбільш повним тому я притримуюсь думки В.І.Осіпова.

Залежно від джерел утворення та економічної  сутності на підприємстві розрізняються  види прибутку: прибуток від реалізації продукції (послуг); прибуток від фінансової діяльності; прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій; прибуток від іншої реалізації; балансовий прибуток; чистий прибуток; оподатковуваний прибуток.

Прибуток  від реалізації продукції (послуг, робіт) - це виручка від реалізації продукції, зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, встановлених чинним законодавством, а також на суму витрат, включених у собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Виручка від  реалізації за вирахуванням зазначених сум податків і зборів називається  чистою виручкою (чистим доходом) підприємства, до вирахування - валовою виручкою (доходом) підприємства.

Згідно із законодавством України, під реалізацією продукції (робіт, послуг) розуміється господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Прибуток  від позареалізаційних операцій - сума коштів, одержуваних підприємством від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат на ці операції. Позареалізаційні операції - діяльність підприємства, безпосередньо не зв'язані з реалізацією продукції, основних фондів, нематеріальних активів, продукції допоміжного і обслуговуючого виробництва. До позареалізаційних операцій відносяться: штрафи, пені, неустойки та інші економічні санкції; прибутки і збитки минулих років, виявлені у звітному році; відсотки, отримані за сумами коштів, що значаться на рахунках підприємства; збитки від стихійних лих; втрати від списання боргів і дебіторської заборгованості ; надходження боргів, раніше списанню як безнадійні; інші доходи, втрати і витрати, що відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків.