Шпаргалка по "Микроекономика"

 

10. Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .

Рішення споживача щодо придбання  блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача. Крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, називається лінією «дохід—споживання». формула бюджетного обмеження матиме вигляд: .

Лінія «дохід—споживання» може бути використана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х.

Закон Енгеля: чим менший дохід, тим більша його частина витрачається на хар-ня, причому харчування погіршується.

 

11. Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова ліній “Ціна - споживання” та ліній попиту.

Рішення споживача щодо придбання  блага Х залежить від ціни на блага, що споживається. Якщо бюджет незмінний, а змінюється тільки ціна на одне з благ, то бюджетна лінія змінює кут нахилу. Виходячи з цього будується крива «ціна-споживання», яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що пов’язані зі зміною ціни одного з товарів (за інших незмінних умов). Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ.

Лінія «ціна—споживання» може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього ж блага

 

12. Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на вибір споживачів. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі  блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу.

Для визначення відокремленої дії кожного з  ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався  на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку  графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.

Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар , який витісняє частину попиту на благо .

Зміна рівноваги  споживача від  до характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

• ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;
• ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

 
Особливості ефектів для  товарів різних груп

Нормальне благо	ЕЗ                         ЕД  ЗЕ
благо низької якості	ЕЗ                                                                 ЗЕ                   ЕД
товар Гіффена	ЕЗ                                  ЕД               ЗЕ

 
 
 
13.  Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями  теорії споживчого вибору.

Попит – це бажання та готовність купити певний товар за певною ціною у конкретний період часу. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.

 Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту.

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни, і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом  закону попиту є функція попиту: Q_D=f(P),  де     Q_D – обсяг попиту на товар,  D – попит,   P– ціна товару.

Якщо ціна на товар зростає, то за постійного доходу ми можемо придбати цього товару менше, відповідно зменшується  величина попиту. А оскільки , то гранична корисність цього товару зростає.

+ Вплив ефекту заміщення  та доходу.

 

 

14. Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.

         Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на  кривій попиту.

 Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується. До них відносяться:

-Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

-Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

• нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;
• товари низької якості – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч.

-Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів: товари-субститути або взаємозамінні товари та товари-комплементи або взаємодоповнюючі.

-Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов.

-Очікування споживачів. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.

 

15. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.

Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної та незалежної змінних.

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .  Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від’ємним числом, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки.

 Застосовують два способи обчислення показника еластичності.       

Точкова.         

 Дугова.         або        

 Еластичність  лінійної функції попиту не  постійна. Кожна лінійна крива  попиту має два відрізки: верхній,  в межах якого попит є еластичним, і нижній, в межах якого попит  стає нееластичним, вони розмежовуються  точкою одиничної еластичності . Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту.

Попит еластичний, якщо , тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту.  Попит нееластичний, коли , тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту. Попит з одиничною еластичністю має місце, коли , тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту. Абсолютно еластичний попит має місце, коли , і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Абсолютно нееластичний попит  має місце, коли , і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни.

виручка досягає  свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту.

  
16. Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.

Концепція еластичності має  численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний виторг продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін.

Таким чином, якщо попит на товар еластичний,  ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності ( ) виторг досягає максимальної величини, що  ілюструє крива TR на рис.

 

 

 

17. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.

Коефіцієнт  еластичності попиту за доходом (E_I) характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. E_І показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1% .

Якщо Е_І > 0, товар вважається повноцінним; якщо Е_І < 0, товар вважається «неповноцінним». Cеред повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0 < E_I < 1) та предмети розкоші (E_I > 1).

 

Коефіцієнт  перехресної еластичності попиту (E_XY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (Х) на зміну ціни іншого товару (Y). E_XY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар Х за зміни ціни товару Y на 1%.

Для незалежних товарів E_XY = 0, для замінників E_XY > 0, для взаємодоповнюючих товарів E_XY < 0.

 

 

 

18. Вплив різноманітних ефектів (моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.

Величина попиту не завжди залежить від ціни на продукцію. Величина попиту часто залежить від навколишніх  споживачів. Кожен споживач відчуває на собі вплив смаків і переваг  інших споживачів. Сучасна економічна наука особливо виділяє три найбільш типові форми впливу навколишніх  людей на споживача, які породжують в поведінці покупця три ефекти:

 

- ефект приєднання до  більшості (“юрби”);

- ефект сноба (покупець-сноб  в жодному разі не придбає  те, що купують всі).;

- ефект Веблена (престижного, або демонстративного, споживання).

 

У першому випадку споживач намагається купувати те, що купують  всі.

У другому випадку у  споживача реакція на моду має  зворотну спрямованість.

У третьому випадку, споживач купує товари з метою справити враження на оточуючих. Це престижне  або демонстративне споживання в  літературі називається “ефектом Веблена”. Торатейн Веблен у своїх працях розтлумачив механізм престижного споживання, яке користується не реальною ціною, а престижною, не реальною корисністю блага, а показною, розрахованою на те, щоб створити враження про високий клас споживача. 

19. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.

Пропозиція – це кількість товарів, яку виробник може та хоче запропонувати на ринку для продажу в деякий проміжок часу за певних умов. Розрізняють індивідуальну пропозицію, або окремої фірми, та ринкову пропозицію, яка складається з суми обсягів індивід. пропозицій. На рішення фірм щодо пропозиції, як і на рішення споживачів відносно покупок, в першу чергу впливає ціна. Ціна є основним індикатором, який показує, скільки і якої продукції виробляти.  Конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називається обсягом пропозиції.

Закон пропозиції твердить, що між ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: обсяг пропозиції зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни.  Математичним виразом закону пропозиції є функція пропозиції:      Q_S=f(P),         де       Q_S – обсяг пропозиція товару,           - пропозиція.