Інвестиційна політика підприємства (на прикладі ТДВ «ЖЛ» (правонаступник ЗАТ «Житомирські ласощі»)

В державі повинні бути впроваджені програми підтримки національного товаровиробника. Також необхідно контролювати участь іноземного капіталу в розвитку галузі. Потрібно стимулювати українських інвесторів до вкладання коштів в розвиток національного виробництва. Саме в цьому випадку кошти від діяльності національного товаровиробника будуть надходити до державного та місцевих бюджетів, а не йти за кордон.

Необхідною умовою стимулювання залучення інвестицій в українську економіку є вдосконалення чинного законодавства та прийняття нових законів, які б заохочували інвесторів, а не відлякували їх. Потрібно переглянути засади податкового законодавства, з метою уникнення подвійного оподаткування господарської діяльності.

Для стимулювання залучення іноземних інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити певний перелік заходів, які повинні базуватися на таких принципах:

1. Стабільність законодавства стосовно умов іноземного інвестування.
2. Політична стабільність держави та її прогнозованість як суб’єкта міжнародних економічних відносин.
3. Гнучкість оподаткування виходячи з обсягів, форм інвестування, а також пріоритетів в інвестуванні окремих галузей економіки.
4. Адекватність організаційно-правового та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
5. Оптимізація глибини проникнення іноземного капіталу в економіку країни, виходячи з інтересів національної безпеки.

Проблеми подальшого розвитку інвестиційного потенціалу України можливо вирішити за таких умов:

• Визначити пріоритетні напрями інвестування в економіку;
• побудувати механізм залучення інвестицій через проведення гнучкої податкової політики, перетворення амортизаційних відрахувань у джерело інвестицій;
• створити систему державного нагляду та інфраструктурного забезпечення підприємств пріоритетних галузей економіки.

В цілому державне регулювання інвестиційної діяльності і капітального будівництва є ефективним економічним заходом інвестиційної політики [63,c.13].

Держава також повинна проводити політику сприяння надходженню іноземних інвестицій.

Сприяння інвестиціям – це комплекс заходів  із розповсюдження інформації або створення іміджу осередку для інвестування, а також надання інвестиційних послуг можливим інвесторам. Цільові заходи щодо сприяння інвестиціям можуть бути корисними не тільки для залучення іноземного капіталу в країну, але й для суттєвого покращення вітчизняного ділового середовища з відповідними перевагами як для вітчизняних, так і для зарубіжних підприємців.

На регіональному рівні необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат, з метою залучення іноземних інвестицій в розвиток регіону. Це дасть змогу розвивати промисловість на регіональному рівні.

 

Висновки до розділу 1

Проведене в першому розділі магістерської роботи дослідження теоретичних основ здійснення інвестиційної політики є вкрай важливим для подальшого аналізу інвестиційних процесів на ЗАТ „Житомирські ласощі”.

З’ясовано, що одним з головних чинників, який сприяє подоланню економічної кризи в Україні є суттєве збільшення надходжень приватних (недержавних) інвестицій як від іноземних інвесторів так і від вітчизняних.

Запропоновано визначення терміну „інвестиції”, яке наводиться в законодавчих актах та працях різних вчених- економістів.

Подано розробку питання інвестування в Україні з точки зору провідних вчених – економістів різних галузей економіки.

Проведено класифікацію інвестицій за критеріальними ознаками. Подано тлумачення основних форм інвестування. Розкрито сутність інвестиційної політики та стратегії підприємства.

Проаналізовано законодавчу базу в галузі інвестування. Розкрито позитивні і негативні сторони чинного законодавства, яке регулює процеси іноземного інвестування в Україні.

Запропоновано шляхи удосконалення інвестиційного законодавства України за рахунок його більшої уніфікації. Доведено доцільність проведення семінарів по роз’ясненню питань, які стосуються іноземних інвестицій. Розглянуто можливість узгодження інвестиційного законодавства з іншими правовими актами, які діють на території України (наприклад:  Закон „Про податок на прибуток підприємств”, Закон „Про цінні папери та фондову біржу”).

Вдосконалення законодавчої бази значно впливає на інвестиційний клімат країни – реципієнта інвестицій. Якщо законодавство є прозорим та зрозумілим для усіх учасників інвестиційного процесу, то в першу чергу іноземні інвестори будуть вкладати більший обсяг інвестицій в українську економіку.

Чинне законодавство не повинно суперечити міжнародним договорам і конвенціям. Іноземний інвестор, в свою чергу, повинен дотримуватись норм чинного законодавства країни, в яку вкладаються інвестиції.

Подано перелік компаній – лідерів випуску кондитерських виробів в Україні в 2005 році.

Проаналізовано долю кожного виробника кондитерської продукції в загальному обсязі випуску у порівняних цінах  на вітчизняному ринку. На основі проведеного аналізу сформовані висновки про стан кондитерської промисловості в Україні.

Провідне місце за обсягами випущеної продукції у порівняних цінах у 2003-2005р.р. займає кондитерська фабрика ім.К.Маркса (м.Київ). В 2003 році  обсяг випущеної продукції становив 515297,4 тис.грн., що складає 26,30% в загальному обсязі випуску,а у 2005 році - 908256,0 тис.грн., або 32,26%.

Найменший обсяг випуску кондитерської продукції припадає на ЗАТ „Запорізьська кондитерська фабрика”. Обсяг випуску солодкої продукції даного виробника в 2003 році становив 99174,6 тис.грн., або 5,06% в загальному обсязі випуску, в 2005 році - 103475,0 тис.грн. -  3,68%.

Проведено аналіз долі виробників солодощів в загальному обсязі випуску, поданому в натуральному виразі. Наведені висновки про тенденції збільшення обсягів виробництва продукції в натуральному виразі.

Перше місце за обсягами випущеної продукції в натуральному виразі у 2003р., 2004р. займає кондитерська фабрика ім.К.Маркса (м.Київ). В 2003 році  обсяг випущеної продукції становив 54639,6 тис.тон, що складає 18,47% в загальному обсязі випуску, а у 2005 році лідером по випуску продукції в натуральному виразі стає ЗАТ „АВК”- 72186,3 тис.тон, або 19,02%.

Найменший обсяг випуску кондитерської продукції в 2005 році припадає на ВАТ „Рівненська  кондитерська фабрика”. Обсяг випуску солодкої продукції даного виробника в 2005 році становив 10941,8 тис.тон, або 2,88% в загальному обсязі випуску.

Доведено, що українська кондитерська промисловість протягом останніх трьох років розвивається швидкими темпами, залучаючи в свій розвиток велику кількість іноземних інвестицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТДВ «ЖЛ» (ПРАВОНАСТУПНИКА ЗАТ „ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ”)

2.1. Організаційно-правова характеристика підприємства як суб'єкта господарювання

Закрите акціонерне товариство “Житомирські ласощі”, знаходиться за адресою м. Житомир вул. Щорса, 67. Засновниками товариства є фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій.

Житомирська кондитерська фабрика була організована в 1944 році на базі старого млина. При створенні це була кустарна пекарня, що випікала галети та печиво для фронту. На шляху до теперішнього високомеханізованого підприємства, фабрика на протязі 56 років зазнавала багатьох реконструкцій, розбудов, впровадження нових поточно- механізованих ліній, цехів.

Перша радикальна реконструкція була проведена в 1958 році, що дало змогу забезпечити випуск 4970 тон кондитерських виробів: неглазуровані цукерки, карамель, печиво, мармелад. Чисельність працюючих складала 211 чоловік.

Друга реконструкція 1968-70 років дала змогу підвищити рівень механізації праці до 68%. Було створено 2 цукеркових цехи, реконструйовано карамельний, бісквітно-вафельний, дражейно-мармеладний. Обсяг випуску 12000 тон в рік, кількість працюючих 738 чоловік.

Вісімдесяті роки відзначились створенням потужного транспортно -  складального господарства, систем безтарного транспортування, прийому та подачі в цехи основних видів сировини, готової продукції, систем енерго- та водопостачання. Це дало змогу виробляти до 30000 тон продукції в рік, понад 66890 тисяч гривень.

Криза перехідного до ринкового періоду негативно відобразилася на підприємстві. З 1987 року почався спад виробництва через низьку купівельну спроможність населення, відмирання системи планового постачання та збуту, непідготовленість управлінського персоналу до переходу на ринкові умови господарювання.

В серпні 1993 року орендне підприємство “Житомирська кондитерська фабрика” було викуплено трудовим колективом та перейменовано в ЗАТ “Житомирські ласощі”

Та і в кризових умовах “Житомирські ласощі” розбудувалися, реконструювалися. Так в 1996 році вступив до ладу збудований на кошти підприємства трьохповерховий сучасний виробничий корпус з виробництва таких видів продукції, як: затяжне печиво, цукрове печиво, здобне печиво, торти, вафлі, цукерки на вафельній основі збільшеної форми, вафельний лист.

На сучасному етапі, серед підприємств кондитерської галузі фабрика “Житомирські ласощі” – підприємство середньої потужності. Територія  підприємства займає 3,5 гектарів землі. На них розмістилися шість основних і один допоміжний цех. В шести основних виробничих цехах – цукерковому-1 та цукерковому-2, карамельному, бісквітному, вафельному, дражейно-мармеладно-цукерковому – виготовляється за добу біля 50 тон продукції. Робота в них іде в одно-, дво- і тризмінному режимі. Асортимент продукції налічує більше 200 найменувань.

Ознайомившись із статутом підприємства можна  відмітити, що метою та цілями ЗАТ “Житомирські ласощі” є стабільна робота підприємства та утримання конкурентоспроможності фірми на ринку, а також розширення підприємства, збільшення обсягів виробництва, економічності та прибутковості ЗАТ “Житомирські ласощі”. Місією фірми є виробництво та фірмова торгівля кондитерськими виробами.

Проведемо аналіз статутного капіталу ЗАТ “Житомирські ласощі”. (табл.2.1.1). Статутний капітал товариства становить 5852210,88 грн., і поділений на 12192106 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,48 грн. кожна.

Загальну структуру підприємства утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Організаційна структура підприємства відображена на рис. 2.1. Додаток № 1. Особливістю організаційної структури ЗАТ „Житомирські ласощі” є лаконічність та компактність, мало чисельний склад керівних посад. Оскільки організаційна структура є лінійно-функціональною, то вона забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективної роботи функціональних підрозділів, оживлює швидкий маневр ресурсами.

Структура підприємства за виробничим характером складається з підрозділів, зайнятих безпосередньо у виробництві (основне, допоміжне), торгівлі, та утримання об’єктів соціальної сфери.

Оптова торгівля:

• 4 оптових торгових склади в області: м.Бердичів, Коростень, Житомир (2 склади);

Роздрібна торгівля – 15 фірмових магазинів.

Органами управління ЗАТ „Житомирські ласощі” являються:

- загальні збори акціонерів;

- спостережна рада;

- правління;

- ревізійна комісія.

Правління є виконавчим органом Товариства і здійснює оперативне  керівництво його поточною діяльністю. До складу Правління товариства входять: голова Правління, перший заступник голови Правління та члени Правління. Голова Правління керує роботою Правління і очолює підприємство.

Прийняття особливих важливих рішень відбувається на загальних зборах шляхом голосування.

Найвища контролююча ланка підприємства – Спостережна рада  контролює діяльність підприємства, використання, розподілення фінансових ресурсів, прийняття фінансових та соціальних рішень. На кожного керівника ступенів покладена контролююча функція на даному процесі виробництва. Лінійними керівниками підприємства є технічний директор, директор по виробництву, комерційний директор, начальник управління маркетингу, директор з економіки.

Таблиця 2.1.1.

Характеристика засновників  підприємства   за статутним капіталом

Засновники підприємства	Статутний капітал
	Сума, грн.	Питома вага, %
1. Юридичні особи	4928371,2	84,2
2. Фізичні особи	869726,88	14,8
3. Вільні акції	54112,8	0,92
Разом	5852210,88	100

 

Розглянувши табл.2.1.1. можна дійти наступних висновків: значна частка акцій, а саме контрольний пакет належить юридичній особі – інвестору, а саме 84,2%. У власності фізичних осіб, які є робітниками підприємства знаходиться 14,8% акцій. А також на підприємстві є вільні акції, які становлять 0,92%.

Для здійснення оцінки та аналізу  фінансово-господарської діяльності було використано наступні джерела фінансової звітності:

• Баланс за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік;
• Звіт про фінансові результати за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік.