Моделювання фінансової стійкості субєкта господарювання в умовах невизначеності

Використання даної  шкали пояснюється тим, що між цими балами є чітка логічна градація, та вони мають однаковий інтервал – кожний наступний бал є наступною за логікою ланкою: почавши з мінімальної точки та закінчивши на максимальній. Невикористання значення 1,5 бала пояснюється відсутністю за логікою проміжного варіанту між 1 і 2 балами, та те, що попередньо запропоновані бали враховують абсолютно всі можливі варіанти значень коефіцієнтів. Тобто логіка присвоєння балів у табл. 2.1 була така [50, с.101]:

0 балів – значення  коефіцієнта у звітному періоді  ненормативне та в порівнянні  з попереднім періодом стало  ще гірше. Тобто можна сказати,  що ситуація на підприємстві  стосовно параметра, що оцінюється (коефіцієнта), гірше вже бути  не може – мінімальне значення  за шкалою;

0,5 бала – значення коефіцієнта  в звітному періоді не є  нормативним та було таким  же самим у попередньому періоді  (тобто тенденції до погіршення  або поліпшення стану немає);

1 бал – значення  коефіцієнта у звітному періоді  не є нормативним, але: 

- або є резерв для його поліпшення (значення коефіцієнта в порівнянні з попереднім періодом покращилося);

- або тенденція на погіршення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення коефіцієнта було нормативним);

2 бали – значення  коефіцієнта у звітному періоді  нормативне, але:

- або є тенденція до його погіршення (значення знизилося в порівнянні з попереднім періодом, однак залишилося в нормативних межах);

- або тенденція на поліпшення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення коефіцієнта було ненормативним);

2,5 бала – значення коефіцієнта  у звітному періоді нормативне  та було таким же самим у  попередньому періоді (тобто тенденції  до погіршення або поліпшення  стану немає).

3 бали – значення  коефіцієнта у звітному періоді  нормативне та в порівнянні  з попереднім періодом зросло  в ще кращій бік. Тобто ситуація  на підприємстві стосовно параметра,  що оцінюється (коефіцієнта), ідеальна  – максимальне значення за  шкалою.

Таблиця 2.5.

Бальна шкала переведення  номінальних значень коефіцієнтів до порівняльного вигляду

Бал	Відповідність номінального значення коефіцієнта  нормативному: відповідає(+), не відповідає(–)		Напрям зміни  значення коефіцієнта в динаміці	Пояснення присвоєння балу номінальному значенню коефіцієнта
	Звітний період	Попередній  період
0,0	-	-	Негативний	Значення коефіцієнта  не відповідає нормативному, а також  за звітний період змінилося в  ще гірший бік порівняно з попереднім періодом.
0,5	-	-	Без змін	Значення коефіцієнта  не відповідає нормативному й за звітний  період не змінилося ні в кращій, ні в гірший бік порівняно з  попереднім періодом.
1,0	-	-	Позитивний	Значення коефіцієнта  не відповідає нормативному й за звітний  період намітилася тенденція до його поліпшення порівняно з попереднім періодом.
	-	+	Не враховується	Значення коефіцієнта  у звітному періоді не відповідає нормативному, а в попередньому періоді  було в нормативних межах.
2,0	+	-		Значення коефіцієнта  у звітному періоді відповідає нормативному, а в попередньому періоді було поза його межах.
	+	+	Негативний	Значення коефіцієнта  відповідає нормативному, однак за звітний період намітилася тенденція  до його погіршення порівняно з попереднім.
2,5	+	+	Без змін	Значення коефіцієнта  відповідає нормативному й за звітний  період не змінилося ні в кращій, ні в гірший бік порівняно з  попереднім.
3,0	+	+	Позитивний	Значення коефіцієнта  відповідає нормативному й за звітний  період покращилося порівняно з  попереднім періодом.

Після отримання  оцінок номінальних коефіцієнтів на основі вищезазначеної таблиці потрібно розрахувати величину інтегрального  показника ризику, яка в нашому випадку за даного набору коефіцієнтів  буде характеризувати ризик втрати суб’єктом господарювання фінансової стійкості. Розрахунок даного показника  буде проводитись за формулою[50, с.103]:

                                                          (2.6.)

де  ІПР – інтегральний показник ризику втрати фінансової стійкості;

БЗi  – бальне значення i-го коефіцієнта;

n – кількість коефіцієнтів у  групі

Розрахований інтегральний показник оцінки ризику втрати стійкості є  тією величиною, яка характеризує умови  невизначеності та конфліктності, притаманні процесу функціонування підприємства в умовах  невизначеності. Але для того, щоб наша оцінка ризику була остаточною, потрібно провести інтерпретацію отриманих результатів, а для цього в свою чергу потрібно виділити так звані зони ризику, на основі яких проводитиметься інтерпретація значення інтегрального показника ризику. Так Вітлінський В. В. пропонує виділяти наступні зони ризику[13, с.46]:

1. Безризикова зона – це область,  в якій випадкові збитки не  очікуються. Їй відповідають нульові  збитки чи перевищення  прибутку  над сподіваним значенням шляхом чого забезпечується високий рівень фінансової стійкості.

2. Зона допустимого ризику –  область нормальної фінансової стійкості, у межах якої зберігається економічна доцільність підприємницької діяльності, тобто випадкові збитки можуть мати місце, але вони менші за сподіваний прибуток від підприємницької діяльності.

3. Зона критичного ризику  - область нестійкого фінансового (передкризового) стану, де наявною є можливість обсягів збитків, що перевищують величину очікуваних прибутків, до величини обчисленої виручки від підприємницької діяльності. Величина можливих збитків у цій зоні може призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу.

4. Зона катастрофічного ризику  – область кризового стану фінансової стійкості, за якого величина можливих збитків перевершує критичний рівень і може досягати величини майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до краху, банкрутства компанії, закриття та розпродажу її майна. 

Оскільки для розрахунків брався інтервал оцінювання від 0 до 3 балів, тому градацію зон ризику втрати фінансової стійкості було встановлено шляхом поділу інтервалу на чотири рівні  зони: катастрофічна ІПР [0,00; 0,75]; критична ІПР (0,75; 1,50]; допустима ІПР (1,50; 2,25]; без ризикова ІПР (2,25; 3,00].

Таким чином, на сьогоднішній день існує цілий ряд моделей для оцінки фінансової стійкості підприємств.  Серед яких  найбільш розповсюджені є дискримінантні моделі оцінки фінансового стану підприємства. Але будь-яка дискримінантна модель дає надійні результати лише за конкретних умов функціонування об’єктів господарювання. Тому майже в кожному випадку де потрібно оцінити фінансову стійкість підприємства потрібно створювати нову, або коригувати існуючу модель. Як альтернатива до даного підходу – використання методів імітаційного моделювання, методик комплексної оцінки фінансової стійкості, балансових та матричних методів. Крім того варто відзначити, що доволі перспективними в даному плані є нейронні мережі, за допомогою яких можна змоделювати практично любе явище. Головним в цьому випадку є наявність так званої навчальної вибірки, на основі якої проводиться коригування ваг кожного з входів в дану систему, тобто її навчання.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  СУБЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

 

1. Аналіз фінансового стану суб’єкта господарювання

 

Для того, щоб оцінити  наскільки створена нами модель є  ефективною при оцінці фінансового  стану обраного нами суб’єкта господарювання, спочатку необхідно проаналізувати його фінансовий стан на основі трансформаційних, якісних та коефіцієнтних методик, щоб створити вихідну базу для  порівняння. Як вже було зазначено  для дослідження ми обрали  приватне акціонерне товариство, що займається  виробництвом чавуну, сталі та феросплавів – ПАТ «Запоріжсталь».

Таблиця 3.1.

Порівняльний аналітичний  баланс ПАТ "Запоріжсталь" за 2009-2011 рр.

Показники	2009 рік		2010 рік		2011 рік		2010-2009 роки			2010-2009 роки
							абсолют-ний  приріст	темп приросту,	абсолют-ний  приріст структури	абсолют-ний  приріст	темп приросту,	абсолют-ний  приріст структури
Розміпність	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	%	тис. грн.	%	%
Актив
Необоротні активи	7 055 210	71,69	7199577	69,11	7 323 877	64,11	144367	2,05	-2,58	124 300	1,70	-5,00
Оборотні активи	2785218	28,30	3215513	30,87	4097556	35,87	430295	15,45	2,57	882 043	21,53	5,00
Витрати майбутніх періодів	1 341	0,01	2335	0,02	1956	0,02	994	74,12	0,01	-379	-19,38	-0,01
Баланс	9841769	100,00	10417425	100,00	11423389	100,00	575656	5,85	-	1 005 964	8,81	0,00
Пасив
Власний капітал	6143507	62,42	6102711	58,58	5976409	52,32	-40796	-0,66	-3,84	-126 302	-2,11	-6,26
Забезпечення наступних  витрат	51370	0,52	59703	0,57	88542	0,78	8333	16,22	0,05	28 839	32,57	0,20
Довгострокові Зобов’язання	1834374	18,64	1432402	13,75	987795	8,65	-401972	-21,91	-4,89	-444 607	-45,01	-5,10
Поточні зобов’язання	1 812 518	18,42	2822609	27,10	4370643	38,26	1010091	55,73	8,68	1 548 034	35,42	11,17
Баланс	9841769	100,00	10417425	100,00	11423389	100,00	575656	5,85	-	1 005964	8,81	0,00

 

Основним джерелом інформації для проведення фінансового аналізу  є річна фінансова звітність  підприємства, зокрема його баланс, тому доцільно розпочати аналіз фінансового стану даного підприємства з створення та аналізу аналітичного балансу (таблиця 3.1.)

Проаналізувавши дану таблицю  можна побачити, що валюта балансу  за аналізований період зростала, причому  дане зростання мало помірний характер в 2010 році на рівні 5,85%, що свідчило про  нормальний розвиток підприємстваі  йому не загрожувало значне скорочення діяльності через різке  використання всіх резервів до зростання. А от в 2011 році цей показник вже становив 8,81%, що є дещо небезпечним, та все ж  менше за критичне значення. Враховуючи специфіку діяльності ВАТ «Запоріжсталь» нормальним явищем є переважанням необоротних  активів над оборотними, адже саме виробництво сталі є фондо-містким  процесом. Поряд з тим відбувається зростання вартості, як необоротних  активів так і оборотних, що є  ще одним позитивним моментом в діяльності підприємства. Але варто відзначити, що саме оборотні активи стали основною причиною зростання валюти балансу  в обох періодах, внаслідок чого на сьогодні їх частка становить 35,87% в  загальній структурі балансу (проти 28,30% в 2009 році). Таке зростання свідчить, що на підприємстві існують свого  роду проблеми з управління запасами,  та дебіторською заборгованістю. Ще одним  негативним моментом є те, що дане зростання  валюти відбувається в основному  за рахунок збільшення поточних зобов’язань, та постійним зменшенням власного капіталу і довгострокових зобов’язань, причому  дані тенденції на підприємстві наростають, свідченням чого є темпи приросту власного капіталу в 2010 році на рівні -0,66%, а вже в 2011 році на рівні -2,11%. Для  довгострокових зобов’язань, дані темпи  приросту були                     -21,91% та -45,01% в 2010 та 2011 роках відповідно. Це свідчить про заміну довгострокових кредитів короткостроковими, що в загальному також є негативним явищем, адже може бути свідченням поступового заходу підприємства в боргову яму.

В загальному ж на підприємстві спостерігаються негативні тенденції. Адже хоча відбувається поступове розширення виробництва, та все ж основна  його частина припадає на збільшення оборотних активів,а не виробничих фондів. Також варто відмітити, що дане розширення відбувається за рахунок  зростання поточних зобов’язань, які поступово витісняють довгострокові зобов’язання та власний капітал (причому дані тенденції мають зростаючий характер), через що падає ліквідність підприємства.

Таким чином нами було визначено, що в загальному на підприємстві зростає  кількість використовуваних ресурсів, тому доречно було би проаналізувати ефективність вкладення коштів у  підприємство та раціональність їх використання. Оцінити дані явища можна на основі аналізу рентабельності, показники  якого характеризують підприємство з даної сторони.

Таблиця 3.2.

Динаміка показників рентабельності підприємства ПАТ «Запоріжсталь» за 2009-2011рр. [53].

Показник	2009	2010	2011	Абсолютний приріст		Темп росту, %
				2010	2011	2010-2009	2011-2010
Чистий прибуток	-209520	243345	-133607	452865	-376952	-116,144	-54,904
Загальна виручка	9755637	14540097	19452936	4784460	4912839	149,043	133,788
Власний капітал	6143507	6102711	5976409	-40796	-126302	99,336	97,930
Оборотні активи	2785218	3215513	4097556	430295	882043	115,449	127,431
Необоротні активи	7055210	7199577	7323877	144367	124300	102,046	101,726
Довгострокові позики	1834374	1432402	987795	-401972	-444607	78,087	68,961
Коефіцієнт  рентабельності продаж	-0,021	0,017	-0,007	0,038	-0,024	-77,927	-41,038
Рентабельність  власного капіталу	-0,034	0,040	-0,022	0,074	-0,062	-116,920	-56,065
Рентабельність оборотних активів	-0,075	0,076	-0,033	0,151	-0,108	-100,602	-43,086
Рентабельність необоротних активів	-0,030	0,034	-0,018	0,063	-0,052	-113,815	-53,973
Коефіцієнт рентабельності інвестицій	-0,026	0,032	-0,019	0,059	-0,051	-122,969	-59,405