Моделювання фінансової стійкості субєкта господарювання в умовах невизначеності

 

Національний університет  «Острозька академія»

Економічний факультет

Кафедра економіко-математичного  моделювання та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

до дипломного проекту (роботи)

бакалавр

 

на тему

Моделювання фінансової стійкості  суб’єктів господарювання в умовах невизначеності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 4 курсу,  групи Ек-43

напряму підготовки

6.030502 «Економічна кібернетика»

Мельник М. В.

Керівник  Новоселецький О.М.

Рецензент Новоселецький О.М.

 

 

 

 

 

 

Острог - 2013 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 

1. Фінансова стійкість, як економічна характеристика……………………………6
2. Характеристика показників оцінки фінансової стійкості суб’єкта господарювання……………………………………………………………………….....12
3. Фактори впливу на фінансову стійкість суб’єкта господарювання………...…19

РОЗДІЛ 2 ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ  МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1. Аналіз існуючих підходів до оцінки фінансової стійкості суб’єктів господарювання……………………………………………………………………...…..26
2. Використання нейронних мереж для моделювання фінансової стійкості суб’єкта господарювання……………………………………………………………..…36
3. Моделювання ризику втрати фінансової стійкості суб’єкта господарювання……………………………………………………………………….....42

РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СУБЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

1. Аналіз фінансового стану суб’єкта господарювання……………………...……48
2. Оцінка фінансової стійкості суб’єкта господарювання на основі нейронних мереж з урахуванням ризику……………………………………………………………56
3. Рекомендації щодо покращення діяльності ПАТ «Запоріжсталь»……….……68

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»

1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ПАТ «Запоріжсталь»………...….74
2. Аналіз виробничого травматизму в галузі чорної металургії……………….…77
3. Профілактика виробничого травматизму на ПАТ «Запоріжсталь»……….…..80

ВИСНОВКИ………………….…………………………………………………………..84

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….………….89

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..……………94

ВСТУП

 

Забезпечення стабільного  функціонування підприємств в конкурентних умовах ринкової економіки об'єктивно  вимагає постійної діагностики  їхнього фінансового стану з  метою своєчасного виявлення  негативних змін і застосування за необхідності антикризових заходів. У  свою чергу, це передбачає використання науково обґрунтованих моделей  оцінки фінансової стійкості підприємства, які враховують особливості фінансово-економічної  діяльності об'єктів аналізу. Зокрема, необхідні прості та доступні інструменти  моніторингу власної фінансової стійкості та прогнозування фінансової спроможності інших підприємств (наприклад, при наданні комерційного кредиту або обґрунтуванні можливостей інвестування).

Проблема вивчення й оцінки фінансової стійкості підприємств  на сьогодні гостро стоїть в економіці  України, особливо якщо брати до уваги  сильну невизначеність в завтрашньому дні породжену недавньою фінансово-економічною  кризою. А тому  варто дуже добре вивчити й проаналізувати моделі оцінки фінансової стійкості, адже це дасть змогу в подальшому розробляти ефективні управлінські рішення на основі результатів отриманих через використання даних моделей.

Питанням фінансової стійкості присвячено широке коло публікацій багатьох вчених-економістів (Грачев А.В., Федотова М.Ю., Лапуста М.Г., Черненко А.Ф., Галасюк В., Балабанов И.Т., ЛітвінМ.І., Бакаєва О.О., Бланк І.О., Благун І.С., Вітлінський В.В., Галіцина В.К., Данілова-Данільяна В.І.,  Забродський  В.А.,  Кизима  М.О., Клименюк М.М., Лисенко Ю.Г., Максишко Н.К.). Проте, на сьогоднішній день практично відсутні наукові розробки методики комплексного оцінювання фінансової стійкості, які б дозволяли оперативно, об’єктивно й повно визначити ступінь фінансової стійкості суб’єкта господарювання. Тому обрана тематика дослідження є актуальною.

Мета даного дослідження  полягає у розробці моделі оцінки фінансової стійкості суб’єктів господарювання в умовах невизначеності, застосування якої забезпечує підвищення ефективності функціонування підприємства.

Для досягнення поставленої  мети потрібно виконати такі основні  завдання:

• з’ясувати сутність поняття фінансової стійкості суб’єкта господарювання, та її типи;
• проаналізувати ключові фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємства;
• дослідити основні показники, що характеризують фінансову стійкість суб’єкта господарювання;
• проаналізувати основні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства;
• оцінити ризик втрати фінансової стійкості суб’єктами господарювання;
• створити власну модель оцінки фінансової стійкості підприємства з урахуванням ризику;
• оцінити фінансовий стан ПАТ «Запоріжсталь»;
• дослідити можливості покращення управління ресурсами досліджуваного підприємства;
• проаналізувати стан охорони праці на ПАТ «Запоріжсталь»

 Об’єктом даного дослідження є фінансова стійкість суб’єктів господарювання в умовах невизначеності, а предметом – економіко-математичні методи та моделі оцінки фінансової стійкості підприємств.

При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, праць видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, періодичної та тематичної преси. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків та припущень, порівняльний метод. Але основним методом, що використовувався в ході написання даної роботи був метод системного аналізу, який полягав в виділенні підприємств, як відокремлених економічних систем, та на їх базі складання математичних моделей з метою їх подальшого аналізу та формування на цій основі висновків. Під час побудови вищезгаданих моделей нами також було використано метод абстрагування з метою відмови від другорядних фактів задля зосередження на головних особливостях досліджуваної проблематики.  

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.  Фінансова стійкість, як економічна характеристика

 

В процесі функціонування кожне підприємство має зберегти не лише стійкість свого становища, але й збалансувати внутрішні можливості із впливом зовнішнього середовища для досягнення стану нової якості, що дасть змогу розвиватися. Головною складовою загальної стійкості підприємства, безумовно, є фінансова стійкість, яка характеризує усталеність різних сторін його діяльності. Аналіз фінансової стійкості підприємства дає змогу оцінити здатність підприємства адаптуватися до умов зовнішнього середовища та визначити ступінь його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Наука містить велику кількість  формалізації визначення «стійкості», які залежать від специфіки конкретної системи та використовуються під  час аналізу поведінки системи. У зв’язку з цим у різних галузях науки теорія стійкості  оформилася в самостійні розділи науки зі своїм інструментарієм дослідження. Термін «стійкість» в економіку був запозичений із математики та фізики, де він також зазнавав постійних змін (теорії Ляпунова, Пуанкаре, Лагранжа)[39, с.409]. В різній економічній літературі залежно від контексту дослідження, саме поняття «стійкість» ототожнюється з такими поняттями, як сталість (незмінність, постійність) та стабільність (забезпечення сталості). Так кібернетичний підхід трактує стійкість як збереження незмінності деяких інваріант системи у процесі змін її стану.

Економіко-математичний підхід до визначення стійкості характеризується твердженням про умови, які забезпечують системі стан рівноваги або утримання її характерних ознак на відповідному рівні. Як результат стійкість означає здатність вистояти, протистояти і адаптуватися до дії екзогенних та ендогенних факторів. Як процес стійкість є наслідком взаємозв’язку взаємодіючих операцій системи, метою яких є генерація факторів рівноваги і створення фундаменту для подальшого розвитку[31, с.95].

Тобто в загальному стійкість економічної системи є її властивістю, яка відображає в процесі взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів впливу досягнення стану рівноваги і здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні характеристики, але й функціонувати та розвиватися.

Первинною ланкою економічної  системи є підприємство, стійкість  якого формує підґрунтя ефективного розвитку національної економіки. Головною компонентою стійкості підприємства є його фінансова стійкість, за рахунок якої підприємство спроможне забезпечувати маркетингову та кадрову стійкість, сприяти розвитку виробничої та техніко-технологічної стійкості, підтримувати інвестиційну стійкість, підвищувати ефективність процесу управління [39, с.406]. Виходячи з цього, фінансова стійкість підприємства стає запорукою стабільного функціонування і розвитку підприємства.

Під самим ж поняттям фінансової стійкості суб’єкта господарювання в науковій літературі розуміють характеристику стану фінансових ресурсів підприємства та результативність їх розміщення, фінансовий стан підприємства, ступінь залежності підприємств від залучених джерел фінансування, результат діяльності, стан рахунків підприємства, які гарантують його платоспроможність, ліквідність, прибутковість та кредитоспроможність[6, с. 118]. Таким чином має місце ситуація, коли єдиного тлумачення поняття фінансової стійкості не існує, що обумовлює складності формування ефективних управлінських рішень як теоретико-метологічного, так й прикладного плану. В загальному можна виділити п’ять підходів до визначення даної категорії

Перший підхід визначення фінансової стійкості пов’язаний з досить розповсюдженою думкою, що фінансова стійкість підприємства є передусім загальною характеристикою  його фінансового стану. У зв’язку  з цим для оцінки фінансової стійкості за даним підходом пропонується весь комплекс показників, що характеризують платоспроможність, ліквідність та рентабельність діяльності підприємства [11, с.88]. До представників даного підходу належить Стоянова О. С., яка вважає, що фінансова стійкість втілюється у сукупності чотирьох позитивних характеристик фінансово-господарського стану підприємства: високій платоспроможності, високій ліквідності балансу, високій кредитоспроможності та високій рентабельності [43, с.165].

Однак на нашу думку представлений підхід є дещо неадекватним, адже фінансову стійкість слід розглядати як самостійний показник фінансового стану підприємства, який повинен мати відокремлені характеристики визначення, інакше дане поняття зведеться до поняття фінансового стану.

Більш конкретне визначення має інший підхід до визначення фінансової стійкості: фінансова стійкість відображає ступінь залежності підприємства від залучених джерел фінансування. Так, Холт Роберт зазначає, що показники фінансової стійкості зумовлюють ступінь ризику, який може бути пов’язаний зі способом формування структури залучених та власних засобів, що використовуються для фінансування активів фірми [34, с.143] .  

Саме на категорії забезпечення запасів підприємства власними чи залученими засобами побудована достатньо відома методика визначення абсолютного показника  фінансової стійкості. Проте, на нашу думку, абсолютний показник економічної категорій  не може повністю характеризувати дану економічну характеристику.

Третій підхід визначення категорії  «фінансова стійкість» є дещо подібним на попередній, адже ґрунтується на його принципових положеннях. Однак, при визначенні фінансової стійкості конкретизується роль частки активів, що повинна фінансуватись за рахунок власного капіталу та доповнювати іншими характеристиками. Так за даним підходом фінансово стійким вважається той суб’єкт господарювання, який за рахунок власних засобів покриває засоби, вкладені в постійні активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості та спроможний розраховуватись вчасно зі своїми зобов’язаннями[11, с.291]. Таким чином за даним підходом стверджується, що фінансова стійкість безпосередньо і об’єктивно залежить від взаємодії активів та пасивів підприємства. Так один з представників даного підходу Ткаченко Н.М. називає фінансову стійкість взаємозв’язком статей балансу підприємства, при цьому кожна стаття балансу має свої джерела фінансування.