Методи аналізу економічних ризиків та способи їх зниження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2013 в 19:14, курсовая работа

Краткое описание

Ризик - невід’ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище, та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості , що воно найефективніше.

Содержание

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. Методи аналізу економічних ризиків та способи їх зниження 5
1.1. Інвестиційні ризики 5
1.2. Кредитні ризики 7
1.3. Види банківських ризиків і методи управління ними 10
1.4. Аудиторський ризик 16
РОЗДІЛ 2. Аналіз економічних ризиків. 20
2.1. Мета аналізу та підходи до визначення ризику 20
2.2. Методи оцінки ризику 23
2.3. Аналіз чутливості 27
РОЗДІЛ 3. Способи зниження економічних ризиків. 30
Висновки до розділів 1, 2 та 3 33
РОЗДІЛ 4. Розрахункова частина 35
4.1. Розрахунок балансової вартості основних фондів 36
4.2. Розрахунок aмортизаційних відрахувань . 38
4.3. Показники, що характеризують використання основних фондів. 44
4.4. Оборотні кошти. 46
4.5. Показники по труду 50
4.6. Витрати на виробництво та реалізацію продукції. 55
4.7. Фінансові результати 57
4.8. Основні техніко – економічні показники 59
Висновки до розділу 4. 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 61

Прикрепленные файлы: 1 файл

Методи аналізу економічних ризиків та способи їх зниження.doc

— 612.50 Кб (Скачать документ)

 

По кожній фазі проекту складається вичерпний перелік факторів ризику. При цьому кожен фактор характеризується показниками пріоритету та питомої ваги кожного фактора і їх сукупності. Значення пріоритетів і питомих ваг визначаються експертним шляхом.

У прикладі наведено три пріоритети (1, 2, 3 ). Вони зумовлюють значення ваг. Перший і останній пріоритети визначають відповідно мінімальне і максимальне значння. Скажімо, відношення ваг, що відповідають першому й третьому пріоритетам, дорівнює “10”. Якщо позначити всі фактори ризику в третьому пріоритеті як “х”, то середньоарифметичне значення в першому пріоритеті становитиме “10х”. Вага фактора ризику в другому пріоритеті становитиме (10+1)/2 = 5.5х.

У прикладі враховано 25 факторів ризику. Питома вага фактора ризику в третьому пріоритеті дорівнює 0.4. У другому відповідно – 2.2., у першому –4.

Максимальний ризик – 250 (25 · 10), мінімальний – 25.

У прикладі експерти ставили оцінку з ранжируванням від кращих –  “1” до гірших – “10”. Потім одержані в процесі експертизи бали підсумовуються за всіма показниками з урахувнням вагових коефіцієнтів і складається узагальнена оцінка ризиків. Якщо узагальнена оцінка ризику дорівнює від 25 до 100, проект відноситься до малоризикованих, від 100 до 160 – до середньоризикованих, від 160 до 250 – до високоризикованих. У прикладі вона дорівнює 175. Отже, проект належить до високоризикованих.

Ідея кількісного підходу до оцінки ризику грунтується на тому, що невизначеність може бути поділена на два види.

Якшо невизначені параметри  спостерігоються досить часто за допомогою статистики або імітаційних експериментів, то можна визначити частоти появи даних подій. Такий тип невизначеності має назву статистичної невизначеності. При достатній кількості спостережень частоти розглядаються як наближене значення ймовірностей подій.

Якщо окремі події, які нас цікавлять, повторюються досить рідко або взагалі  ніколи не спостерігалися і їх реалізація можлива лише в майбутньому, то має  місце нестатистична невизначеність. У цьому випадку використовується суб’єктивна ймовірність, тобто експертні оцінки її величини. Концепція суб’єктивної ймовірності грунтується не на статистичній частоті появи події, а на ступені впевненості експерта в тому, що задана подія відбудеться.

Методологічною базою аналізу  і ризику інвестиційних проектів є розгляд вихідних даних як очікуваних значень певних випадкових величин з відомими законами ймовірнісного розподілу. Математичний аппарат, використовуваний при цьому підході, розглядається докладно в курсах теорії ймовірності та математичної статистики.

Законом розподілу випалкової величини називається закон відповідності  між можливими значеннями випадкової величини та їх імовірностями.

Наприклад, доходність певного інвестиційного проекту може характеризуватися  наведеним нижче законом розподілу:

Розподіл доходу проекту за ймовірністю одержання

Таблиця 2.2.

 

Ймовірність одержання доходу (Р)

Рівень очікуваного доходу (Х)

(умовн. од.)

0,2

0,5

0,3

200

800

1000


Випадкова величина, яка набуває  певних окремих значень, називаєтсья  дискретною.

Таблиця є прикладом закону розподілу дискретної випадкової величини.

Закон розподілу характеризується кількома показниками, зокрема математичним очікуванням, дисперсією, середньоквадратичним відхиленням, коефіцієнтом варіації.

Математичним очікуванням, або  середнім очікуваим значенням випадкової величини Х, називається число, чке дорівнює сумі добутків значень величини (х) на відповідні ймовірності (Рі):

         (2.1)

Невизначеність характеризується розсіянням можливих значень випадкової величини довкола її очікуваного значення.

Для характеристик ризику як міри невизначеності використовуються такі показники:

1) дисперсія

 

D(x) = M[x –M(x)];          (2.2)

 

2) середньоквадратичне відхилення

         (2.3)

3) коефіцієнт варіації

         (2.4)

Найчастіше як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Чим  більше його занчення, тим більший  ризик. Розглянемо інвестиційні проекети А і В, закони розподілу NPV яких задано в таблиці 2.3:

Розрахунок середнього очікуваного значення NPV для двох проектів

Таблиця 2.3.

 

Проект А

Проект В

Можливі значення NPV (ХА)

Відповідні ймовірності (РА)

Можливі значення NPV (ХВ)

Відповідні ймовірності (РВ)

100

500

700

1500

0.2

0.4

0.3

0.1

760

-7200

1000

3000

5000

0.2

0.3

0.3

0.2

760


 

М (ХА) = 100 · 0,2 + 500 · 0,4 + 700 · 0,3 + 1500 · 0,1 = 760

М (ХВ) = -7200 · 0,2 + 1000 · 0,3 + 300 · 0,3 + 5000 · 0,2 = 760

Тобто, очікуване значення NPV для  обох проектів однакове. Втім, величини їх середньоквадратичного відхилення істотно різняться:

D (ХА) = (100-760)2 · 0,2 + (500-760)2 · 0,4 + (700-760)2 · 0,3 + (1500- 760)2 · ·0,1 = =170000

D(ХB)=(-7200 – 760)2· 0,2 + (1000 –760)2 · 0,3 + (3000 – 760)2· 0,3 + (5000 – 760)2 · 

·0,2 = 17790400

σ(хВ) значно більше σ(хА), а отже, ризик  проекту В вищий від ризику проекту А.

Якщо порівнюються два проекти  з різними очікуваними значеннями NPV, то використовується коефіцієнт варації, який показує частку ризику на одиницю  очікуваного значення NPV.

Основною ідеєю аналізу рівня  власного ризику проекту є оцінка невизначеності очікуваних грошових потоків  від даного проекту. Цей аналіз може бути проведений різними методами –  від неформальної інтуїтивної оцінки проекту до складних розрахункових  методів та використання статистичного аналізу й математичних моделей.

Практично всі розразункові значення грошових потоків, на яких заснований проектний аналіз, є очікуваними  значеннями випадкових величин з  певними законами розподілу. Ці розподіли  можуть мати більшу чи меншу варіацію, що є відображенням більшої чи меншої невизначеності, тобто ступеня власного ризику проекту.

Характер розподілу ймовірностей грошових потоків та їх кореляції  одного з одним зумовлює характер розподілу ймовірностей NPV проекту  і, таким чином, рівень власного ризику даного проекту.

2.3. Аналіз чутливості

Аналіз чутливості – це техніка  аналізу проектного ризику, яка показує, як зміниться значення NPV проекту  при заданій зміні вхідної  змінної за інших рівних умов.

Проведення аналізу чутливості – досить проста операція, яка легко піддається алгоритмізації, що зводиться до таких кроків:

1-й крок. Визначення ключових  змінних, які справляють вплив  на значення NPV.

2-й крок. Встановлення аналітичної  залежності NPV від ключових змінних.

3-й крок. Розрахунок базовох ситуації – встановлення очікуваного значення NPV при очікуваних значеннях ключових змінних.

4-й крок. Зміна однієї з вхідних  змінних на потрібну аналітикові  величину (в %). При цьому всі  інші вхідні змінні мають фіксоване  значення.

5-й крок. Розрахунок нового значення NPV та його зміни в процентах.

4-й і 5-й кроки проводяться  послідовно для всіх вхідних  змінних, вносяться до таблиці  й зображуються графічно, тобто,  аналітик одержує серію відповідей  на питання “а що, коли?”.

6-й крок. Розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення найбільш чутливих із них..

7-й крок. Аналіз одержаних результатів  і формування чутливості NPV до  зміни різних вхідних параметрів.

Критичне значення показника –  це значення, при якому чиста теперішня вартість дорівнює нулю (NPV = 0).

Приклад

Розгялдається проект освоєння технологічної  лінії переробки молока та випуску  сиру. Первинні інвестиції дорівнюють 50 000 грн, період життя проекту 5 років. Проект передбачає випуск нової продукції  обсягом 5 тис. кг за ціною 10 грн. Витрати на оплату праці на одницю продукції складають 4 грн, а на матеріали 4 грн; вартість капіталу 10%. Зробимо аналіз чутливості проекту.

 

NVP = = - 50000 + 5000 · (10-4-3) · 3,791 = 6861 грн.

 

 

 

Таблиця 2.4.

 

Аналіз чутливості проекту  і важливості змінних

Показники

Базове знання показника

Базва NPV

Зміна показника

Нова величина NPV

% зміни NPV

еластичність NPV

рейтинг показника, важливості

можливість прогнозування показника

критичне значення показників NPV = 0

віднос-на

нове значення

Ставка дисконту

10

6,861

↑ 10 %

11%

5440

20,7

0,207

5

середня висока

19 %

Обсяг продажів

5000

6,861

↓ 10 %

4500

1180

82,8

0,288

3

середня низька

4396

Ціна

10

6,861

↓ 10 %

9

-1200

276

0,76

1

залежно від про-дукту

9,6

Затрати на працю

4

6,861

↑ 10 %

4,4

-717

110,5

1,105

2

середня низька

4,3

Затрати на матеріали

3

6,861

↑ 10 %

3,3

1178

82,8

0,828

3

висока

3,4

Період життя

5

6,861

↓ 10 %

4,5

1865

72

0,72

4

низька

7,5


 

 

Критичне значення обсягу продажів дорівнює

-50000 + Q(10-7)·3,791 Q = 4396 одиниць.

Якщо порівнюються два проекти, то проект з більш чутливою NPV розглядається  як ризикованіший, оскільки малі зміни  вхідної змінної спричиняють  великий розкид значень NPV довкола  очікуваного, тобто більшу невизначеність, а отже, і більший ризик.

Аналіз чутливості досить простий  у практичному застосуванні, однак  має істотні недоліки. Наприклад, NPV інвестиційних проектів по розробці вугільних родовищ практично  завжди чутлива до змін змінних витрат та ціни продажів. Однак, якщо фірмою укладено контракт на постановку фіксованого обсягу вугілля за ціною, яка враховує інфляцію, даний проект може бути цілком безпечним незважаючи на високу чутливість NPV.

Це говорить про те, що власний  ризик проекту залежить не тіотки від чутливості NPV до зміни значень вхідних змінних, а й від інтервалу ймовірних значень цих змінних, який визначається їх імовірнісним розподілом.

Аналіз чутливості розглядає зміну  окремих змінних проекту, виявляючи  величину їх критичних значень. В  аналізі чутливості розглядається окремий вплив кожної змінної на результуючу величину. Втім, на практиці всі змінні впливають на результати проекту одночасно, погіршуючи або поліпшуючи результуючу величину чистої поточної вартості проекту. Тому наступним кроком при аналізі ризиків є аналіз сценаріїв, який на основі прогнозу ймовірності настання базового, песимістичного чи оптимістичного сценаріїв покаже можливість реалізації даного проекту.

РОЗДІЛ 3. Способи зниження економічних  ризиків.

Щодо економічної безпеки  підприємства, метою всіх заходів по ії забезпеченню, зрештою, повинно бути примноження капіталу, забезпечення технологічної незалежності, підвищення конкурентоспроможності продукції і ефективності роботи служб, забезпечення безпеки персоналу, підвищення його кваліфікації (або хоч би припинення падіння цих показників).

Більшість вчених погоджуються на думці про те, що базою для  реалізації цієї мети, так чи інакше, є прогнозування і планування (починаючи від загально стратегічного  і, закінчуючи стратегічним і тактичним), а вже потім питання фактично вирішується за допомогою оперативного управління.

Економічна безпека  підприємства - це стан найбільш ефективного  використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільності функціонування підприємства в цей час і в майбутньому.

Крім того характеризується рівень економічної безпеки як оцінка стану і використання корпоративних  ресурсів, а її функціональні складові як сукупність основних напрямків Е. Б., істотно відмінних один від  одного за змістом. Передусім, він виділяємо:

Информация о работе Методи аналізу економічних ризиків та способи їх зниження