Методи аналізу економічних ризиків та способи їх зниження

Отримавши роз'яснення щодо систем обліку і внутрішнього контролю з метою планування аудиту, аудитор повинен здобути необхідний рівень знань про системи обліку й управлінського контролю.

Аудитор має отримати вичерпні роз'яснення  від персоналу підприємства про середовище контролю, щоб оцінити ставлення керівництва до порядку внутрішнього контролю і усвідомлення ним його значення для підприємства.

Аудитор мусить знати систему обліку клієнта, що дасть йому змогу зрозуміти основні види операцій підприємства, закономірність виникнення таких операцій; бухгалтерські проводки, первинні документи і специфічні рахунки, на підставі яких складається фінансова звітність; порядок ведення обліку і підготовки фінансових звітів, у тому числі електронно-обчислювальну обробку облікових даних.

Аудитору слід отримати вичерпні пояснення  стосовно порядку процедур контролю, щоб правильно спланувати аудиторську перевірку, отримати необхідні знання процедур контролю. Наприклад, під час отримання пояснень про систему обліку грошових коштів аудитор отримує уявлення про стан справ на рахунках у банку клієнта.

Після отримання пояснень про систему  внутрішнього контролю й обліку аудитор  повинен зробити попереднє оцінювання ризику внутрішнього контролю за конкретними  позиціями фінансової звітності.

При плануванні своєї методики перевірки, аудитору необхідно вивчити попередню оцінку розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю (враховуючи власну оцінку внутрішнього (притаманного) ризику), щоб визначити відповідний ризик невиявлення помилок. Аудитор може зробити попереднє оцінювання ризику невідповідності внутрішнього контролю тільки тоді, коли він має спроможність визначити процедури систем обліку і внутрішнього контролю, що відповідають внутрішнім положенням підприємства і що сприяють виявленню перекручень у фінансовій звітності, коли він планує виконати процедури узгодження, щоб підтвердити свою оцінку перевіреної фінансової звітності.

Докази, отримані аудитором, можуть дати йому більше впевненості, аніж докази, отримані ним від інших осіб.

До того, як скласти висновок з  результатів проведеного аудиту, аудитор повинен переглянути складені ним попередні оцінки ризику внутрішнього контролю.

Ризик невиявлеяня

Ризик невиявлення безпосередньо  пов'язаний із проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю й оцінка внутрішнього ризику впливають на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, що використовуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до сприятливого рівня. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків за рахунками або всі види операцій, бо більша частина аудиторських доказів має скоріше запев-нюючий (аргументаційний), ніж підсумковий характер.

З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки. Залежно від цього аудитор планує:

• тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства;

• строки проведення незалежних процедур;

• обсяг незалежних процедур.

Існує зв'язок між ризиком невиявлення  помилок та комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Наприклад, якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути низьким.

Є ще ризик контролю — оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю клієнта з метою визначення її ефективності при запобіганні або виправленні помилок у бухгалтерському облікові і звітності. Крім того, ризик контролю — це небезпека того, що недостовірна інформація не буде виявлена або буде несвоєчасно попереджена системою внутрішнього контролю.

Ризик бізнесу — вплив обставин ділової активності клієнта на погіршення фінансового стану клієнта, що не залежить від аудитора, і, водночас, аудитор підтвердив, що фінансовий стан задовільний і надійний. На рівень ризику аудиторської діяльності мають вплив помилки, що виникли з причини вибіркового обстеження великого обсягу обліку чи звітності й обмеженого часу на його здійснення.

Для зниження рівня ризику аудитору слід дотримуватися принципу репрезентативності відбору даних для перевірки і прогнозувати випадкові помилки.

РОЗДІЛ 2. Аналіз економічних ризиків.

2.1. Мета аналізу та підходи  до визначення ризику

Метою аналізу проектних ризиків  є надання оцінки всім видам ризиків  проекту, а також визначення:

а) можливих шляхів зниження ризиків;

б) ступеня доцільності реалізації проекту за нвявного рівня ризику та способів його зниження.

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань:

виявлення ризиків проекту;

оцінка ризику проекту;

визначення чинників, що впливають  на ризик;

пошук шляхів скорочення ризику;

врахування ризику при оцінці доцільності  реалізації проекту;

врахування ризику при оцінці доцільності  реалізації способу фінансування проекту.

При оцінці проектів передбачається, що всі вихідні величини, зокрема  величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визнчені. У реальній ситуації такого практично не буває. Параметри, які визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які неабияк відхиляються від очікуваних.

Приміром, 1987 року на стадії розробки інвестиційного проекту побудови Євротунелю інвестиції оцінювались на суму $8 млрд, а на час відкриття тунелю ці інвестиції перевищили всі очікувані межі і склали $12,33 млрд. У практиці реалізації інвестиційних проектів таких прикладів чимало. Крім того, слід зважити на той факт, що в реальному бізнесі поширення інформації практично завжди має асиметричний характер, тобто, частина учасників проекту має важливу інформацію, якої не має решта учасників.

У цілому, інвестиційний проект на всіх стадіях його життєвого циклу  подібний до складного організму. Його функціонування супроводиться переплетінням настільки різноманітних причинно-наслідкових взаємозв’язків, що передбачити їх з високою точністю практично неможливо

З огляду на це стає ясно, що детерміністський підхід не може бути міцним фундаментом для адекватного аналізу інвестиційних проектів. Більш прийнятним є схоластичний підхід, при якому аналітик усвідомлює, що він готує інформаційну базу для прийняття рішень в умовах непевності. Ступінь непевності в різних ситуаціях може бути відмінним, а отже, неоднаковим буде і ризик.

У цілому, ризик є складною для  розуміння категорією, коріння якої сягає глибини філософських проблем  причинності, випадковості, проблем  пізнання світу та поводження цілеспрямованих  систем. Напевне тому, доволі нелегко дати всеосяжне й чітке визначення ризику, запроаонувати універсальну кількісну міру його оцінки.

Існує принаймні два підходи  до визначення ризику – у термінах втрат і збитків та в термінах непевності.

У термінах втрат ризик визначається як імовірність того, що збитки перевищать певне значення. Існує також визначення ризику як математичного очікування втарт чи збитків.

В інвестиційному й фінансовому  менеджменті найчастіше під ризиком  розуміють мірк непевності в одержанні  очікуваних доходів від заданих інвестицій.

Очевидно, що для загального визначення ризику слід виходити з того, за яких умов він виникає.

Система потрапляє в полк дії  фактора ризику за наявності трьох  умов:

система прагне до певної мети;

система має вибір шляху її досягнення;

вибір здійснюється в умовах непевності.

З огляду на це можна сформулювати загальне визначення ризику. Ризик  – це міра непевності в досягненні системою заданої мети при обраному способі досягнення цієї мети.

Якщо прийняти це формулювання, то вищенаведене визначення ризику в термінах втрат є його окремим випадком, коли мета системи – існування без втрат і збитків.

Якщо конкретизувати загальне визначення ризику для аналізу проекту, то метою  системи є одержання очікуваного  рівня доходності, а способом досягнення мети – реалізція даного проекту. Тобто, ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту.

З огляду на причини виникнення, проектні ризики поділяються на такі види:

ризик, пов’язаний з нестабільністю законодавства і наявної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;

зовнішньоекономічний ризик (можливість запровадження обмежень на торгівлю й поставки, закриття кордонів тощо);

ризик несприятливих політичних змін у країні чи регіоні;

ризик неповноти й неточності інформації проекту;

ризик мінливості ринкової кон’юнктури;

ризик природніх катаклізмів;

виробничо-технологічний ризик (аварії, вихід з ладу устаткування, виробничий брак тощо);

ризик непердбачуваності дій учасників  проекту.

Проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні.

Зовнішні ризики, у свою чергу  поділяються на непередбачувані  і передбачувані.

Зовнішні неперлбачувані ризики зумовлені:

зміною політичної ситуації та непердбачуваними державними заходами регулювання у  сферах землекористування, оподаткування, ціноутворення, експорту-імпорту, охорони довкілля і т.д.;

природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматичними змінами  і т.п.);

злочинами та несподіваним зовнішнім  екологічним і соціальним впливом;

зривами у створенні необхідної інфраструктури, банкрутствами, затримками у фінансуванні, помилками у визначенні цілей проекту.

Зовнішні непередбачувані ризики врахувати практично неможливо.

Зовнішні ж передбачувані ризики при аналізі проекту можна  врахувати. До таких ризиків відносяться:

ринковий ризик через погіршення можливостей одержання сировини, підвищення на неї цін, зміну вимог  споживачів продукції, посилення конкуренції  тощо;

операційний ризик, пов’язаний з відступом  від цілей проекту й неможливістю підтримання управління проектом;

ризик шкідливого екологічного впливу;

ризик негативних соціальних наслідків;

ризик зміни валютних курсів;

ризик непрогнозованої інфляції;

ризик податкового тиску.

Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, пов’язані зі зривом планів робіт і перевитратою коштів, та технічні, пов’язані зі зміною технології, погіршенням якості продукції, помилками в проектно-технічній документації і т.д.

При аналізі ризиків важливо  виділити групу ризиків, які можуть бути застраховані. Коли відбувається певна ризикова подія, інвестор має підстави сподіватися на відшкодування втрат, пов’язаних з цим ризиком.

До ризиків, які надаються до страхування, належать:

прямі майнові збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, повторним встановленням  обладнання, неодержанням орендної плати;

ризики, що підлягають обов’язковому  страхуванню (від нещасних випадків на виробництві, від захворювань, від  пошкодження майна, від викладення транспортних засобів).

Вищенаведені види ризиків зустрічаються  в будь-якому проекті. Для їх зниження використовуються методи управління ризиками, опис яких подано наприцінці цього розділу.

 

2.2. Методи  оцінки ризику

Проектні ризики зумовлені особливостями  його життєвого циклу. Для оцінки ризику при виборі варіанта інвестування можна застосувати метод експерних оцінок ризиків у різних фазах проекту.

При аналізі ризиків у передінвестиційній фазі оувнюють фінансово-економічну життєздатність проекту, організаційно-технічний потенціал, функції та завдання основних учасників, виконувані роботи й рівень гарантій по інвестиціях та кредитах.

В інвестиційній фазі оцінюють структуру  управління проектом, перебіг реалізації проекту і якість виконання проектних  робіт.

В експлуатаційній фазі оцінці підлягають фактори, які негативно влпивають  на реалізацію проекту. Це затримка будівництва, перевищення витрат, непогодженість щодо фінансування, неспроможність контрагентів, втручання держави, виникнення збитків, підвищення цін на сировину та енергоносії, некваліфіковане управління персоналом.

Аналіз ризиків у передінвестиційній фазі лежить в основі вибору варіанта інвестуваня, однак при цьому прогнозуються ризики і в інвестиційній та експлуатаційній фазах.

Як приклад застосування методу експертних оцінок ризиків рекомендується нижче наведена схема.

Таблиця 2.1.

Оцінка ризиків у  різних фазах проекту

Фактор ризику	Пріорітет V		Середня оцінка P		Вага W	Ймовірність P x W
1	2		3		4	5
1. Передінвестиційна фаза
1. Розробка концепції проекту  (правильна, помилкова)	3		8		0.4	3.2
2. Ефективність інвестицій (ефект  є, ефекту немає)	1		6		4	24
3. Місце розтащування об’єкта  (доступне, важкодоступне)	3		5		0.4	2
4. Ставлення місцевої влади (констурктивне,  деструктивне)	3		5		0.4	2
5. Прийняття рішення щодо інвестування (витрати мінімальні, вигоди максимальні)	3		7		0.4	2,8
Разом						34
2. Інвестиційна фаза
Платоспроможність фірми (стабільна, нестабільна)	1	9		4		36
Зміна в технічному й робочому проектах (немає змін, істотні зміни)	3	7		0.4		2.8
Зрив строків будівництва (немає, ризик значний)	2	9		2.2		19.8
Зрив строків поставок сировини, матеріалів, комплектуючих (немає, ризик  значний)	2	8		2.2		17.6
Кваліфікація персоналу (висока, низька)	3	3		0.4		1.2
Підвищення цін на сировину, енергію, комплектуючі через інфляцію (понад 5%, понад 100%)	3	4		0.4		1.6
Підвищення вартості обладнання внаслідок  влютних ризиків (понад 5%, понад 10%)	3	3		0.4		1.2
Невиконання контрактів партнерами (немає, ризик значний)	3	5		0.4		2
Підвищення витрат на зарплату (понад 5%, понад 100%)	3	4		0.4		1.6
Підвищення витрат у зв’язку  з несподіваними державними заходами податкового і митного регулювання (немає, ризик значний)	3	8		0.4		3.2
Разом						87
3. Експлуатаційна фаза
Забезпеченість обіговими коштами (висока, низька)	3	6		0.4		2.4
Поява альтернативного продукту (конкурентоспроможність висока, низька)	3	5		0.4		2
Рівень інфляції (низький, високий)	3	4		0.4		1.6
Неплатоспроможність споживачів (незначний  час, тривалий час)	2	8		2.2		17.6
Зміна цін на сировинк, матеріали, перевезення (падіння на 10%, зростання на 10%)	2	4		2.2		8.8
Надійність технології (достатня, недостатня)	3	4		0.4		1.6
Щомісячне зростання ставки рефінансування (до 5%, понад 5%)	3	3		0.4		1.2
Недостатній рівень заробітної плати (зростання на кожен процент інфляції, зниження при зростанні інфляції)	2	8		2.2		17.6
Загроза забруднення довкілля (є, немає)	3	2		0.4		0.8
Ставлення др проекту населення  і влади (позитивне, вкрай негативне)	3	3		0.4		1.2
Разом						54.8
Всього по фазах проекту						175