Діагностика трудового потенціалу підприємства

 темпи його розвитку,  зростання соціального і культурного  рівня життя найманих працівників  та роботодавців,  становлення  повноцінних відносин

 соціального партнерства. 

          Актуальність раціонального використання трудового потенціалу визначається ще й тим, що в умовах перевищення пропозиції робочої сили над попитом, низької вартості робочої сили, її невідповідності реальній вартості, наявності значних масштабів нерегламентованої зайнятості важливого значення набуває виявлення резервів підвищення ефективності використання зайнятих у всіх видах економічної діяльності.

          Ефективність використання трудового потенціалу визначається співвідношенням результату, що характеризує ступінь досягнення мети, до кількості і якості реалізованих здібностей персоналу з його досягненнями. Ефективність використання трудового потенціалу можна розглядати у двох площинах: по-перше, як ефективність роботи безпосереднього персоналу підприємства і, по-друге, з позиції ефективності управління при формуванні і реалізації кадрового потенціалу.

Проводити аналіз оцінки ефективності роботи персоналу та управління ним потрібно на основі наступних концепцій, принциповою відмінністю яких є система критеріальних показників, на яких базується оцінка:

          - система, заснована на кінцевих результатах діяльності підприємства, яка включає показники:  прибуток до оподаткування,  оподатковуваний, чистий прибуток, собівартість, рівень рентабельності, виторг від реалізації, обсяг виробництва,  якість продукції,  строк окупності інвестицій,  рентабельність інвестицій і інші;

           - система, заснована на результативності, якості та складності трудової  діяльності,  яка включає показники:  продуктивність праці,  темпи  зростання продуктивності і заробітної  плати, частка фонду оплати  праці у собівартості продукції,  трудомісткість продукції,  коефіцієнт  складності праці,  чисельність  персоналу і т. д.;

          - система, заснована на формах  і методах роботи з персоналом,  яка включає показники: плинність кадрів, рівень кваліфікації персоналу, рівень трудової дисципліни, професійно-кваліфікаційна структура, соціальна структура персоналу, витрати на одного працівника, привабливість праці, інші [20, 117c.]

На основі вище наведених  показників охарактеризуємо ефективність

використання кадрового  потенціалу у ПАФ “Подоляка” за даними табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Основні показники  ефективності використання трудового потенціалу  ПАФ “Подоляка” Диканського району, 2009-2011рр.

Показники	Роки			2011 р. до 2009 р.
	2009	2010	2011	абсолютне відхилення (+,-)	відносне відхилення, %
Фонд оплати праці, тис. грн	4360,9	5326,2	7052,9	2692,0	61,7
Чисельність працівників, осіб	360,0	366,0	376,0	16,0	4,4
Середньорічна зарплата на одного працівника, грн	12113,6	14552,5	18757,7	6644,1	54,9
Продуктивність праці, грн	96,5	108,9	165,8	69,3	71,9

 

Проаналізувавши дані таблиці 2.11, можна зробити висновок, що показники  ефективності використання кадрового  потенціалу у ПАФ “Подоляка”  мають тенденцію до зростання, зокрема, фонд оплати праці зріс на 2692 тис. грн (61,7 %), середньорічна номінальна зарплата – на 6644,1 грн (54,9 %), продуктивність праці – на 69,3 грн (71,9 %).

Продуктивність праці  виступає комплексним показником ефективності економічної діяльності, тому прагнення  найкращим чином виразити і виміряти цей показник є обґрунтованим  і зрозумілим.

Вартісні показники продуктивності праці характеризують вартість продукції, випущеної підприємством протягом певного періоду, що припадає на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу.

Проаналізуємо вартісні показники  продуктивності праці у господарстві на основі таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Вартісні показники  продуктивності праці

ПАФ “Подоляка” Диканського району, 2009-2011 рр.

Показники	Роки			2011 р. у % до 2009 р.
	2009	2010	2011
Вироблено валової продукції (у порівняльних цінах 2005р.), тис. грн	23490,5	24601,1	40532,52	172,6
на 1 середньорічного працівника	124,3	83,1	134,7	108,3
на 1 люд.-год., грн.	0,7	0,6	0,7	100,0
Одержано товарної продукції, тис.грн:	7370,9	53484,3	58043,1	787,5
на 1 середньорічного працівника	39,0	180,7	192,8	494,5
Одержано чистого прибутку, тис.грн.:	25034,0	18130,0	51599,0	206,1
на 1 середньорічного працівника	132,5	61,3	137,2	103,6
на 1 люд.-год., грн.	0,7	0,5	0,8	114,8

 

Аналіз даних таблиці 2.12 свідчить про те, що вартісні показники продуктивності праці у 2011 р. порівняно із 2009 р. змінилися. Зокрема, виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника зросло на 8,3 %, одержано товарної продукції на 1 середньорічного працівника зросло майже в 5 разів, одержано чистого прибутку у 2011 р. на 3,6 % більше ніж у 2009 р.

Повноту використання трудового потенціалу можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу.

Проаналізуємо показники  використання фонду робочого часу у        ПАФ “Подоляка” за даними таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Показники рівня  використання робочого часу у ПАФ  “Подоляка” Диканського району, 2009-2011 рр.

Показники		Роки						2011 р. до 2009 р.
								абсолютне відхилення (+;-)		відносне відхилення, %
		2009		2010		2011
Середньооблікова чисельність  працівників, осіб		360		366		376		16,00		4,44
Відпрацьовано всіма працівниками за рік:           людино-днів		95800,28		106721,94		105630,42		9830,14		10,26
людино-годин		689762		768398		760539		70777		10
Номіналний фонд робочого часу, днів	250		250		250		х		х
Нормативна тривалість робочого дня, год.	8		8		8		х		х
Кількість днів відпрацьованих одним працівником за рік	266,1		291,6		280,9		14,8		5,6
Середня фактична тривалість дня, год.	7,2		7,2		7,2		х		х
Коефіцієнт викоритсання річного фонду робочого часу,%	106,4		116,6		112,4		5,9		5,6
Коефіцієнт викоритсання робочого дня, %	90		90		90		х		х
Загальний коефіцієнт використання робочого часу, %	95,8		105,0		101,1		5,3		5,6

 

Як свідчить аналіз даних таблиці 2.13 у ПАФ “Подоляка” у 2011 р. порівняно із 2009 р. показники рівня використання робочого часу мають тенденцію до зростання. Зокрема, кількість днів відпрацьованих одним працівником зросла майже на 15 днів (5,6 %), коефіцієнт використання річного фонду робочого часу зріс на 5,9 %, загальний коефіцієнт використання робочого часу зріс на 5,3 %. Не змінилася середня фактична тривалість робочого дня, а саме 7,2 год. і коефіцієнт використання робочого часу 90 %.

Таким чином, виходячи з аналізу  особливостей роботи з персоналом у

сучасному суспільстві, можна зауважити, що на сьогодні більшість розвинутих країн усвідомили вагому роль персоналу в ефективності діяльності підприємства. Безумовно це питання буде вивчатися і надалі,  оскільки значення трудового потенціалу в майбутньому зростатиме, і обов’язковою необхідністю є і буде вивчення його з врахуванням специфіки управління підприємством та підвищення ефективності діяльності будь-якої організації.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

3.1. Технологічні  та організаційні чинники підвищення  продуктивності праці

 

Підвищення продуктивності праці є: головним джерелом зростання  національного доходу; умовою зниження витрат на виробництво; чинником підвищення якості продукції; підвищення її конкурентоспроможності, передумовою підвищення номінальної та реальної заробітної плати й підвищення рівня життя та зниження інфляції, обов’язковою передумовою зниження витрат робочого часу.

Продуктивність праці  як кінцевий результат діяльності формується сукупністю багатьох чинників, їх комбінованою дією. Скласти повний перелік чинників продуктивності праці практично неможливо. Цілий ряд чинників не може мати кількісних характеристик. З огляду на сутність праці, як на процес споживання робочої сили і засобів виробництва, всі чинники, які визначають підвищення продуктивності праці, можна об'єднати в три групи: матеріально-технічні; організаційно-економічні, що характеризують ступінь розвитку організації та управління суспільного виробництва; обсяги та структура виробництва. Зв’язок чинників і резервів підвищення продуктивності полягає в тому, що якщо чинники виступають рушійною силою або причиною зміни її рівня, то використання резервів є безпосередньо процесом реалізації дії тих чи інших чинників.

Матеріально-технічні фактори пов’язані з використанням нової техніки, прогресивних технологій, нових видів сировини і матеріалів.

Для підвищення продуктивності праці за рахунок технічного фактора на підприємстві пропоную придбати сівалку точного висіву KLEINE - 12-ти рядкову бурякову. Далі можна обрахувати ефективність витрат на удосконалення організації праці за вихідними даними: річний виробіток одного працівника – 124,32 тис. грн, чисельність працівників дільниці – 15 осіб, нормативний прибуток – 20 %, ставка дисконту – 18 %, витрати на впровадження заходів 75 тис. грн, річна норма амортизації – 15 %, економія затрат часу зміни – 70 хв., оперативний час за фотографією робочого дня – 330 хв. Тривалість реалізації проекту становить 5 років.

1. Підвищення продуктивності праці:

2. Продуктивність праці за проектом:

3. Збільшення виробітку працівника за рахунок підвищення продуктивності праці:

4. Збільшення виробництва продукції у дільниці:

5.  Додатковий прибуток за рахунок збільшення виробництва продукції:

6. Додатковий грошовий потік:

Дисконтування грошового потоку наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Дисконтування додаткового  грошового потоку від придбання  сівалки у ПАФ “Подоляка” Диканського району, 2012-2016 рр. за ставки 18 %

Роки	Грошовий потік розрахунковий, тис.грн	Коефіцієнт дисконту	Теперішня вартість грошового  потоку, тис.грн
2012	76,55	0,847	64,84
2013	76,55	0,718	54,96
2014	76,55	0,609	46,62
2015	76,55	0,516	34,50
2016	76,55	0,437	33,45
Всього	Х	х	234,37

 

3. Чиста теперішня вартість додаткового грошового потоку: